Висвітлено вплив культур короткоротаційної сівозміни Західного Полісся на екологічну складову дерново-підзолистого зв'язно-піщаного грунту шляхом аналізування показників балансу елементів живлення і гумусу та дано економічну оцінку їх вирощування. Використані результати отримані у польовому стаціонарному досліді із пшеницею озимою, кукурудзою на зерно, ячменем ярим та ріпаком озимим за період 2012 - 2020 рр. Для оцінки впливу культур на формування балансу обрано варіант із рекомендованою нормою мінеральних добрив на фоні 1,0 Нг (гідролітична кислотність) дози CaMg(CO 3) 2 (доломітове борошно). Досліджено, що надходження елементів живлення з рослинницькою біомасою є потужним джерелом їх рециркуляції. Зокрема, найвищий вміст азоту (2,75 і 3,56 %) і фосфору (0,99 - 0,95 %) отримано у насінні пшениці озимої і ріпаку озимого, тоді як у побічній продукції відзначено накопичення калію (1,39 і 1,52 %) відповідно. З урахуванням отриманих результатів визначено вплив вирощування культур на формування балансу елементів живлення і гумусу. Встановлено, що за вапнування і удобрення повернення у грунт побічної біомаси досліджуваних культури сформувало додатній баланс азоту в межах 29,6 - 43,4 кг/га, фосфору 23,0 - 54,9, калію 71,6 - 99,8 кг/га. Лише під кукурудзою на зерно за внесення N120 отримано дефіцитний баланс азоту -47,5 кг/га. За рахунок пожнивно-кореневих решток і побічної продукції досліджуваних культур визначено додатній балансу гумусу: пшениця озима 0,73 т/га, кукурудзи на зерно 2,17, ячмінь ярий 0,40, ріпак озимий 0,11 т/га. Врахування економічної складової технології вирощування досліджуваних культур показало, що найбільший умовно чистий прибуток досягнуто для маржинальних культур: кукурудзи на зерно (19,8 тис. грн/га) і ріпаку озимого (14,4 тис. грн/га). Система удобрення пшениці озимої та ячменю ярого через обмежувальну дію інших чинників, насамперед, вологозабезпечення, не створила умови для реалізації запланованої врожайності, що зумовило низьку прибутковість їх виробництва.

Наведено результати вивчення добового профілю артеріального тиску (АТ) з урахуванням поліморфізму гена рецепторів 1 типу ангіотензину II у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ), які перенесли інфаркт міокарда (ІМ). Обстежено 36 чоловіків із гіпертонічною хворобою III стадії, АГ 1 - 3 ступеня, які перенесли ІМ. Середній вік у групі дослідження становив 57,0 (52,0; 64,0) років, стаж гіпертонічної хвороби - 6,3 (4,0; 15,0) року. Середній термін після перенесеного інфаркту становив 48,0 (12,0; 144,0) місяців. Дослідження гена рецепторів типу 1 ангіотензину II на тест-системі "ДНК-сорб-В" було проведено методом полімеразної ланцюгової реакції з проведенням рестрикції продуктів ендонуклеазою. Добове моніторування АТ було виконано за стандартною методикою. Виявлено, що загалом у групі рівні систолічного та діастолічного АТ за медіаною відповідали цільовим значенням. Але показники навантаження тиском як за добу, так і окремо вдень та вночі перевищували нормальний діапазон. При міжгруповому аналізі в пацієнтів із СС генотипом гена рецепторів 1 типу ангіотензину II зареєстровані достовірно вищий рівень АТ та величини індексів навантаження тиском. Крім того, у цій групі пацієнтів виявлена велика частота несприятливих варіантів циркадних коливань АТ. За даними добового моніторування тільки в 13 (34,2 %) хворих було зареєстровано досягнення цільового рівня АТ: з АА генотипом - у 6 (15,9 %) хворих, з АС генотипом - у 6 (15,9 %) хворих та в 1 (2,6 %) пацієнта з СС генотипом гена рецепторів типу 1 ангіотензину II. У 4 (10,5 %) хворих на АА генотип і 3 (7,9 %) хворих на АС генотип гена рецепторів 1 типу ангіотензину II було зареєстровано досягнення цільового рівня АТ при нормальному діапазоні індексів навантаження тиском. В інших випадках цільовий рівень АТ супроводжувався підвищенням індексів навантаження тиском, що свідчить про неповний добовий контроль АГ.

Досліджено теоретико-методичні аспекти управління зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) господарюючих суб'єктів України. З'ясовано, що ЗЕД має величезний вплив на розвиток усіх без виключення країн світу. Практика останніх десятиріч підтверджує доцільність розширення участі всіх країн у різноманітних формах міжнародного бізнесу та співпраці. З цієї точки зору всі глобалізаційні процеси є закономірними, оскільки рік від року зростає економічна взаємозалежність країн у плані вирішення економічних і соціальних питань. За своїм змістом методи управління ЗЕД ідентифікуються із основними функціями управління: плануванням, мотивацією, контролем, організацією, регулюванням. Вони розподіляються на економічні, адміністративні, соціальні, психологічні, технологічні, правові та діють на практиці за допомогою певних інструментів. Відзначено, що при плануванні ЗЕД оперативне визначення проблемних питань, які виникають під час діяльності господарюючого суб'єкта, дозволяє швидко реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища ведення бізнесу підприємства. До того ж, важливим є виокремлення на підприємствах підрозділів для проведення контролінгу ЗЕД; аналізу процесів планування та обліку першорядних показників ЗЕД, що надасть можливість вирішити наявні економічні й організаційні проблеми, усунути диспропорції у плануванні та перешкоди в системі збору інформації, сформувати групу показників ЗЕД господарюючого суб'єкта тощо. Зроблено висновок, що досягнення ефективності управління ЗЕД повинно, перш за все, грунтуватися на адаптації підприємства до вимог міжнародного ринку та оперативному визначенні проблемних питань, які виникають під час діяльності, що дозволяє швидко реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища ведення бізнесу та умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Проведено теоретичне узагальнення використання статистичних методів у системі управління розвитком підприємства. Зазначено, що одним з найважливіших інструментів управління розвитком підприємства є збір, упорядкування та аналіз інформації щодо сучасного стану та перспектив розвитку господарюючого суб'єкту. Тобто сучасні методи управління потребують надійного інформаційного забезпечення, вироблення нової стратегії збору, обробки й аналізу інформації. Проведено систематизацію методів статистики за їх цільовим призначенням. Дано характеристику статистичних методів у системі управління розвитком підприємства. Доведено взаємозв'язок використання статистичних методів і системи управління розвитком підприємства. Наведено приклад використання статистичних методів в управлінні фінансовими ризиками на підприємстві. Зазначено, що при використанні статистичних методів в управлінні фінансовими ризиками слід орієнтуватися на максимальну уніфікацію формованих оцінок рівня ризику, що виражається у формуванні універсальних параметрів, які характеризують обсяг можливого збитку. Визначено, що більш широкого визнання продовжує отримувати індексний метод в системі управління підприємством, який займає особливе місце серед статистичних методів завдяки своєї простоті та можливості вирішувати складні завдання. Встановлено, що статистика є невід'ємною складовою системи управління діяльністю будь-якого підприємства, оскільки вона визначає динаміку зростання чи спаду його розвитку. Тобто систематичне використання статистичних методів є запорукою якісного та професійного управління та показником якості та професіоналізму менеджменту підприємства. Зроблено висновок, що комплексне використання статистичних методів дозволяє виявити і перевірити причинно-наслідкові зв'язки суспільних явищ і процесів, визначити вплив і взаємодію різних чинників, обгрунтувати управлінські рішення, оцінити їх ефективність, спрогнозувати можливі економічні наслідки різноманітних ситуацій, які виникають у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.654 + Р415.2-4

Рубрики:

Порушення жирового і ліпідного обміну

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретичні, методологічні та практичні аспекти господарсько-фінансової діяльності підприємств. Розглянуто сучасний інструментарій облікового та правового забезпечення управління благодійною діяльністю. Розкрито економічну природу взаємодії підприємств і комерційних банків в Україні та напрями її посилення. Висвітлено питання інвестиційної та інноваційної, податкової та правової політики підприємств. Здійснено оцінку сучасних аспектів розвитку підприємництва. Розглянуто світовий досвід довгострокового планування розвитку держави та можливості його адаптації для України. Окреслено основні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств. Досліджено сучасні проблеми формування маркетингових каналів розподілу продукції малих і середніх фермерських господарств. Запропоновано пріоритетні напрями забезпечення економічної безпеки підприємств в умовах невизначеності.

Мета роботи - визначити рівень тривоги та депресії, дослідити когнітивні функції і статус фізичної активності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від віку. Обстежено 67 пацієнтів з АГ I - III стадії (бляшка і/або постінфарктний кардіосклероз), яких згідно з класифікацією віку (ВООЗ, 2012) було розподілено на три групи: 1-ша група - 25 осіб середнього віку, 2-га группа - 22 пацієнти похилого віку, 3-тя група - 20 осіб старечого віку (СВ). Проаналізовано анамнестичні дані: найвищий отриманий рівень освіти, загальну кількість років освіти за денною формою навчання, тривалість АГ, антропометричні дані та рівень артеріального тиску на момент звернення до лікаря. Використовували індивідуальний підхід до визначення цільового рівня артеріального тиску згідно з рекомендаціями європейських товариств кардіологів та гіпертензіології (2018). Когнітивні функції оцінювали за допомогою Монреальської шкали когнітивної оцінки (МоСА) і тесту малювання годинника. Рівень тривоги та депресії визначали за Госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS). Серед осіб СВ зареєстровано статистично значущо більший ступінь виразності депресії порівняно з іншими групами. Лише в цій групі вищий рівень депресії асоціювався з меншою кількістю часу протягом тижня, який приділяли регулярним заняттям фізкультурою впродовж тижня. Серед пацієнтів з АГ середнього віку відсутність тривоги та депресії виявлено у 56,0 % обстежених. У групі СВ у 75,0 % пацієнтів діагностовано вияви тривоги та депресії різного ступеня виразності. У цій групі медіана рівня тривоги була вищою, хоча і статистично незначущо, порівняно з іншими групами та відповідала критеріям субклінічної тривоги. За результатами багатофакторного кореляційного аналізу встановлено, що вищий рівень тривоги у пацієнтів середнього віку асоціювався з ранішим віком верифікації АГ, а також зізбільшенням обводу талії та величини співвідношення обвід талії/обвід стегон. Серед пацієнтів похилого віку вищий рівень тривоги визначали за наявності гіподинамії, а серед осіб СВ - за меншої тривалості освіти та зниження когнітивних функцій. Висновки: найбільший рівень депресії виявлено в осіб СВ, що асоціювалося з гіподинамією. За рівнем тривоги групи статистично значущо не відрізнилися, але на підвищення її рівня в групі середнього віку впливали раніший вік діагностування АГ та збільшення ступеня абдомінального ожиріння, в групі похилого віку - гіподинамія, в групі СВ - низький рівень освіти та наявність когнітивної дисфункції.

Проведено аналіз факторів впливу на управління конкурентоспроможністю організації. Відзначено, що основними умовами забезпечення конкурентоспроможності є: застосування наукових підходів до стратегічного менеджменту; забезпечення єдності розвитку техніки, технології, економіки, управління; застосування сучасних методів дослідження та розробок (програмно- цільове планування, теорія прийняття рішень і т. ін.); розгляд взаємозв'язків функцій управління будь-яким процесом на всіх стадіях життєвого циклу об'єкта; формування системи заходів із забезпечення конкурентоспроможності різних об'єктів. Наведено класифікацію конкурентоспроможності за певними ознаками. Визначено складові зовнішнього та внутрішнього середовища організації, які впливають на її конкурентоспроможність. Відзначено ендогенні причини низької конкуренції вітчизняних організацій. Зазначено, що за відсутності ефективного конкурентного середовища та сформованості цивілізованих ринкових відносин вітчизняні підприємства та організації не використовують усталені шляхи здобуття конкурентних переваг. Свідченнями цього є, наприклад, значна технологічна відсталість та низька інноваційна активність українських товаровиробників. Ще однією причинною є самоусунення держави від виконання належних їй функцій щодо створення сприятливих умов розвитку бізнес-середовища та низька якість державних інститутів. Зроблено висновок, що аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на управління конкурентоспроможністю організації надає можливість знизити рівень невизначеності та ризику в процесі виробничо-господарської діяльності підприємства, підвищити якість стратегічного планування та прогнозування його діяльності, підвищити рівень конкурентоспроможності підприємства та його продукції, зберегти конкурентні позиції та збільшити частку ринку, що належить підприємству.

Мета роботи - визначити рівень тривоги та депресії, дослідити когнітивні функції і статус фізичної активності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від віку. Обстежено 67 пацієнтів з АГ I - III стадії (бляшка і/або постінфарктний кардіосклероз), яких згідно з класифікацією віку (ВООЗ, 2012) було розподілено на три групи: 1-ша група - 25 осіб середнього віку, 2-га группа - 22 пацієнти похилого віку, 3-тя група - 20 осіб старечого віку (СВ). Проаналізовано анамнестичні дані: найвищий отриманий рівень освіти, загальну кількість років освіти за денною формою навчання, тривалість АГ, антропометричні дані та рівень артеріального тиску на момент звернення до лікаря. Використовували індивідуальний підхід до визначення цільового рівня артеріального тиску згідно з рекомендаціями європейських товариств кардіологів та гіпертензіології (2018). Когнітивні функції оцінювали за допомогою Монреальської шкали когнітивної оцінки (МоСА) і тесту малювання годинника. Рівень тривоги та депресії визначали за Госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS). Серед осіб СВ зареєстровано статистично значущо більший ступінь виразності депресії порівняно з іншими групами. Лише в цій групі вищий рівень депресії асоціювався з меншою кількістю часу протягом тижня, який приділяли регулярним заняттям фізкультурою впродовж тижня. Серед пацієнтів з АГ середнього віку відсутність тривоги та депресії виявлено у 56,0 % обстежених. У групі СВ у 75,0 % пацієнтів діагностовано вияви тривоги та депресії різного ступеня виразності. У цій групі медіана рівня тривоги була вищою, хоча і статистично незначущо, порівняно з іншими групами та відповідала критеріям субклінічної тривоги. За результатами багатофакторного кореляційного аналізу встановлено, що вищий рівень тривоги у пацієнтів середнього віку асоціювався з ранішим віком верифікації АГ, а також зізбільшенням обводу талії та величини співвідношення обвід талії/обвід стегон. Серед пацієнтів похилого віку вищий рівень тривоги визначали за наявності гіподинамії, а серед осіб СВ - за меншої тривалості освіти та зниження когнітивних функцій. Висновки: найбільший рівень депресії виявлено в осіб СВ, що асоціювалося з гіподинамією. За рівнем тривоги групи статистично значущо не відрізнилися, але на підвищення її рівня в групі середнього віку впливали раніший вік діагностування АГ та збільшення ступеня абдомінального ожиріння, в групі похилого віку - гіподинамія, в групі СВ - низький рівень освіти та наявність когнітивної дисфункції.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно 2,8 мільйона осіб помирає від захворювань, пов'язаних з наявністю зайвої ваги або ожиріння. Абдомінальної-вісцеральна форма є серйозним предиктором смертності від серцево-судинних захворювань. Мета роботи - оцінити динаміку показників жорсткості артеріальної стінки в пацієнтів з морбідним ожирінням після проведення баріатричного лікування. У дослідження були включені 22 пацієнти з морбідним ожирінням, серед яких чоловіків та жінок було по 11 (50 %). Середній вік пацієнтів становив 41,9 +- 2,38 року. Всі пацієнти перебували під наглядом мультидисциплінарної команди співробітників ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України", яка включала в себе хірургів, анестезіологів, кардіологів та ендокринологів. Втрата ваги після баріатричного лікування ожиріння супроводжувалася позитивними змінами кардіометаболічного профілю в пацієнтів, що проявлялося не тільки поліпшенням контролю артеріального тиску, зменшенням доз і кількості прийнятих препаратів, але й дозволяло знизити жорсткість артеріальної стінки, що в свою чергу приводило до зменшення ризику розвитку серйозних кардіоваскулярних подій у майбутньому.

Изучена частота клинически выраженных форм и субклинических проявлений тревоги и депрессии у 153 пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями (ССЗ), оценена эффективность терапии тревоги и депрессии у этих больных препаратом медопрам в течение 6 мес. Подтверждена значительная распространенность тревожно-депрессивных расстройств у пациентов с кардиоваскулярной патологией, что свидетельствует о необходимости включения стандартизированных диагностических методов в комплексное клинико-инструментальное обследование больных для своевременного выявления клинически значимых тревоги и депрессии. Высокая эффективность, безопасность, хорошая переносимость и низкий потенциал межмедикаментозного взаимодействия подтверждают особенное значение эсциталопрама (медопрам) в лечении тревожнодепрессивных расстройств у больных различного возраста с ССЗ и дают основания рассматривать его в качестве средства выбора в терапии этих пациентов в клинической практике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-52

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано вплив антигіпертензивної терапії на агрегаційні властивості тромбоцитів та фактор віллебранда у хворих на артеріальну гіпертензію. Досліджено вплив донатора оксиду азота L-аргініна на ефективність терапії стабільної ішемічної хвороби серця в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та дистанційне прекондиціювання міокарда в лікуванні пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень. Виявлено вплив комплексного лікування на клінічний перебіг та наведено показники ендотеліальної функції у працівників гірничорудного виробництва хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з артеріальною гіпертензією. Визначено ефективність інгібітора ксантиноксидази у хворих із метаболічним синдромом та гіперурикемією. Розкрито природу компонентного складу тіла у хворих на хронічні запальні захворювання кишечнику та добові ритми показників ендогенної інтоксикації у хворих на ревматоїдний артрит. Викладено досвід оцінки у лікарів-інтернів стану становлення здорового способу життя як фактора профілактики неінфекційних захворювань. Обгрунтовано фактори ризику надмірної ваги тіла та ожиріння у дорослих хворих терапевтичного стаціонару та вплив ожиріння на структуру хворих із остеоартрозом тазостегнового суглобу на етапі ендопротезування тощо.

Подано інформацію про диференціальні рівняння (ДР). Розглянуто основні типи ДР першого порядку, описано їх застосування до розв'язування прикладних задач. Увагу приділено ДР вищих порядків і лінійним ДР n-го порядку. Розглянуто системи лінійних однорідних і неоднорідних ДР першого порядку зі сталими коефіцієнтами. Подано інформацію про використання теорії лінійних ДР до дослідження деяких коливань.

Цель работы - изучить особенности взаимосвязей структурного состояния брахиоцефальных артерий с характеристиками суточного профиля артериального давления (АД) у пациентов с гипертонической болезнью II стадии среднего и пожилого возраста. Обследовано 74 пациента среднего (n = 46) и пожилого возраста (n = 28), которые в зависимости от возраста были разделены на 2 группы. По факторам риска, степени артериальной гипертензии больные достоверно не отличались. В I группе выявлена достоверно большая распространенность стенозирующего атеросклероза сонных артерий по сравнению с пациентами II группы. У пациентов пожилого возраста со стенозирующим атеросклерозом сонных артерий был установлен значительно более высокий уровень систолического АД в ночное время. На увеличение комплекса интима-медиа у пациентов с нарушенным суточным ритмом АД влияла недостаточная степень ночного снижения систолического АД. На увеличение степени стеноза сонных артерий у больных с сохраненным суточным ритмом АД влияло повышение уровня систолического АД в ночное время, пульсового АД в течение всех суток и недостаточное снижение диастолического АД в ночные часы.

Приведены результаты исследования, подтверждающие эффективность длительной антигипертензивной терапии фиксированной комбинацией блокатора кальциевых каналов амлодипина 5 мг и ингибитора ангиотензинпревращающего фермента лизиноприла 10 мг (препарат экватор, "Рихтер Гедеон", Венгрия) у пациентов с повышенным периферическим артериальным давлением и центральным аортальным давлением, а также его высокие органопротекторные свойства в отношении улучшения упруго-эластических свойств артерий, что потенциально связано со снижением риска развития кардиоваскулярных осложнений у больных артериальной гипертензией.

В Украине вопрос о том, насколько стоматологическое здоровье современной украинской молодежи соответствует европейским ориентирам, остается открытым, т. к. исследования на эту тему не проводились, распространенность стоматологической патологии молодежи, ее структура, а также потребность в различных видах помощи не изучены. Таким образом, громкие слова о евроинтеграции на практике не обеспечиваются надлежащими лечебно про филактическими мероприятиями в отношении студенческой молодежи. Цель работы - оценка молекулярно-генетических факторов риска возникновения воспалительных процессов в тканях пародонта молодых людей и эффективность разработанного лечебно-профилактического комплекса. В молекулярно-генетических исследованиях принимало участие 13 молодых людей с ХГКГ без соматической патологии, у которых с помощью метода полимеразной цепной реакции (ПЦР) на клетках буккального эпителия изучался полиморфизм генов IL-6, CTR, VDR, CYP1A, NAT2-2, NAT2-3. Проведенные молекулярно-генетические исследования на клетках буккального эпителия у молодых лиц с хроническим катаральным генерализованным гингивитом выявили значительные мутационные и гетерозиготные нарушения в генах IL-6, CTR, VDR, CYP1A, NAT2-2, NAT2-3, а спектроколориметрические исследования слизистой десны показали, что разработанная на основании молекулярно-генетической диагностики комплексная про филактика и лечение ХГКГ эффективно нормализует функциональные реакции в микрокапиллярном русле и линию барьерной защиты слизистой десны, снижая ее проницаемость видимо за счет повышения эффективности защитной системы гиалуроновая кислота - гиалуронидаза. Поэтому для оптимизации лечебно-профилактических мероприятий в стоматологии рекомендовать для оценки генетической склонности возникновения основных стоматологических заболеваний использовать неинвазивный молекулярно-генетический метод на клетках буккального эпителия и применять в клинике адаптогенные, антиоксидантные та микроэлементные препараты растительного происхождения.

Обстеження молодих людей України без соматичної патології свідчать про те, що у них патологія тканин пародонту та твердих тканин зубів, в першу чергу, пов'язана з поганою гігієною порожнини рота і генетичною схильністю до стоматологічних захворювань (порушення в генах IL-6, CTR, NAT2-3). Біохімічні параметри ротової рідини свідчать про підвищення у них вмісту малонового діальдегіду, активності уреази, ступеня дисбіозу та зниження активності каталази і лізоциму. В експерименті на тваринах на фосфоліпазній моделі пародонтита показано високу ефективність розробленого профілактичного комплексу, що дозволяє покращити біохімічні параметри ротової рідини, тканин пародонту, пульпи зубів і кісткового метаболізму, знизити інтенсивність карієсу на 30 %. Застосування в клініці адаптогенних, антиоксидантних препаратів і мікроелементів дозволило одержати карієспрофілактичний ефект у 31,2 %, покращити пародонтальні, гігієнічні індекси та біохімічні параметри ротової рідини, бар'єрний захист ясен, функціональний стан їх мікрокапілярного русла, підвищити рівень неспецифічної резистентності в порожнині рота.

Розглянуто фінансово-правові інститути та категорії, які відповідно до чинного законодавства втілюються в діяльності уповноважених суб'єктів за сучасних умов розвитку господарських відносин в Україні. Подано інформацію про ознаки та функції фінансів, органи управління державними фінансами, джерела фінансового права, види та методи фінансового контролю. Розкрито принципи бюджетного права, особливості бюджетно-правових відносин, стадії бюджетного процесу. Увагу приділено неподатковим доходам держави й органів місцевого самоврядування, правовим засобам управління державним і муніципальним боргом, функціям і принципам публічного страхування. Охарактеризовано правове становище комерційних банків в Україні.

Мета дослідження - субаналіз поширеності порушень ліпідного обміну серед когорти респондентів з надмірною масою тіла та ожирінням залежно від ступеня та типу ожиріння в рамках великого популяційного визначення факторів ризику, проведеного нами в Україні на міській популяції у 2009 - 2013 рр. Визначено, що в проаналізованій міській популяції населення України нормальну масу тіла мали лише 29,3 % населення, а 70,7 % мали сумарно надмірну масу тіла та ожиріння I - III ступеня. Відмічено тенденцію до зростання поширеності надмірної маси тіла та ожиріння з віком обстежуваних як серед чоловіків, так і серед жінок. Встановлено, що зі збільшенням маси тіла та віком зростає частка порушень ліпідного обміну в популяції. Поширеність гіперхолестеринемії в популяції становила 69,4 %, причому всі прояви порушень ліпідного обміну збільшувалися зі зростанням ступеня ожиріння та з віком. Встановлено, що паралельно зі зростанням маси тіла спостерігається збільшення поширеності ізольованої гіпертригліцеридемії на тлі зменшення ізольованої гіперхолестеринемії, що зумовлене перерозподілом паралельно зі зростанням ІМТ порушень ліпідного обміну за рахунок збільшення частки виявлення комбінованої дисліпідемії від 7,9 % при нормальній масі тіла до 44,4 % при ожирінні III ступеня. Виявлено, що в чоловіків поява та прогресування абдомінального типу ожиріння асоціюється зі збільшенням порушень ліпідного обміну, у той час як серед жінок аналогічної чіткої закономірності не виявлено.