Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-3

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: ДС48641 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-3

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: ДС48641 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 44 недоношених дітей проведено клініко-анамнестичну оцінку чинників ризику виникнення внутрішньошлуночкових крововиливів та оцінку їх діагностичної цінності щодо формування групи ризику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412-37

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34 + Р733.627.703.2-1

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Крововиливи (апоплексія, геморагії) у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено клінічний опис розвитку дисоціативного шоку в новонародженої дитини внаслідок гострого отруєння фукорцином.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34-51 + Р128.91-37

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Гігієна дітей раннього віку і установ для них

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто патогенез, чинники ризику, клініку, діагностику та лікування сепсису у новонароджених дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1-25

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.3

Рубрики:

Патологія новонароджених дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 69 новонароджених із органною дисфункцією вивчено клінічно-анамнестичні та параклінічні показники у верифікації постасфіктичного синдрому.

На підставі обстеження 57 дітей із тяжкою бронхіальною астмою встановлено, що триденний курс глюкокортикостероїдів у порівнянні з коротшим терміном їх призначення характеризувався вірогідним ризиком регресу бальної оцінки тяжкості нападу на сьомий день стаціонарного лікування та виразною динамікою покращання прохідності бронхів уже на третій день стаціонарного лікування.

Наведено діагностичну цінність клінічно-параклінічних критеріїв верифікації інфекційно-запальних захворювань у новонароджених.

Показано, що ефективність підготовки лікарів-інтернів до державного тестового ліцензійного іспиту визначається якістю навчання на профільній кафедрі з використанням елементів кредитно-модульної системи в інтернатурі.

На підставі проведеного клінічно-епідеміологічного дослідження визначено діагностичну цінність застосування окремих клінічно-анамнестичних показників у верифікації тяжкої бронхіальної астми в шкільному віці.

Проведено порівняльний аналіз результатів клініко-анамнестичного обстеження дітей залежно від тяжкості перебігу астми. Тяжка бронхіальна астма у дітей шкільного віку відносно її середньотяжкого варіанту характеризувалася надмірною масою тіла під час народження; більш обтяженим індивідуальним алергологічним анамнезом; вищим інфекційним індексом; наявністю медикаментозної або поєднаної медикаментозної з харчовою та побутовою алергією; сезонністю загострень, переважно з листопада по березень, що асоціює з тригерною роллю ГРВІ та метеорологічних чинників; недостатнім контролем астма-симптомів під дією стандартної базисної терапії.

Проведено кластерний аналіз комплексного клінічно-анамнестичного та параклінічного обстеження школярів із фенотипом бронхіальної астми фізичного навантаження залежно від характеру ацетилювання. Виявлено неоднорідність даної когорти пацієнтів, що потребує диференційованого підходу до призначення лікувальних заходів.

Мета роботи - оцінити ефективність замісної ферментотерапії при лактазній недостатності в комплексному виходжуванні за умов стаціонару передчасно народжених немовлят. За умов неонатального центру КМУ "Обласна дитяча клінічна лікарня" м. Чернівці проведено обстеження 26 недоношених новонароджених, яких розподілено на дві клінічні групи спостереження. Першу (I) групу становили 13 передчасно народжених дітей, які в комплексному лікуванні отримували замісну терапію препаратом "Мамалак" упродовж 2 тижнів (виробник: Lecifarma-Laboratorio Farmaceutico, Лда, Варзеа де Андраде-Кабеко де Монтакью, 2670-741 Луса, Португалія), 1 мл крапельного розчину містить 3000 ALU лактази. Препарат застосовували з розрахунку 5 крапель на 100 мл грудного молока або високоадаптованої суміші (1 крапля містить 150 ALU). Другу (II) групу склали 13 недоношених немовлят, у вигодовуванні яких не застосовували "Мамалак". Усім дітям при госпіталізації проведено загальноклінічні, біохімічні, інструментальні методи дослідження, які, зокрема, передбачали визначення вмісту вуглеводів у калі та його pH за пробою Бенедикта. Отримані дані проаналізовано методами варіаційної статистики з використанням програми Statistica 6.0. Висновки: отримані результати свідчать про ефективність раннього застосування замісної ферментотерапії у вигодовуванні за умов стаціонару передчасно народжених дітей зі зниженою толерантністю до їжі. Показана терапевтична ефективність такої терапії в лікуванні лактазної недостатності в новонароджених за природного або штучного характеру вигодовування.

Спадкові мітохондріальні захворювання є наслідком вроджених помилок енергетичного метаболізму з дуже варіабельними та здебільшого мультисистемними проявами, потребують диференційної діагностики з широким спектром фенотипово подібних нозологій, а їх верифікація є складною проблемою та потребує мультидисциплінарного підходу. Описано рідкісний клінічний випадок діагностованої в дівчинки раннього віку вродженої мітохондріальної патології з аутосомно-рецесивним успадкуванням - комбінований дефіцит окисного фосфорилювання 26-го типу (COXPD-26) унаслідок двох мутацій у гетерозиготному стані гена TRMT5 (тРНК метилтрансфераза 5) на хромосомі 14q23. Хвороба пацієнтки супроводжувалася дебютом від народження з недостатнім набуванням ваги, проявами кардіоміопатії, повторними інтеркурентними інфекційними захворюваннями з підвищенням активності трансаміназ, креатинкінази-МВ крові, гепатопатією з гіпоальбумінемією, судомним синдромом, непереносимістю вальпроєвої кислоти, прогресуючим відставанням статокінетичного та психомовленнєвого розвитку, тобто симптоматика характеризувалася прогредієнтністю, мультисистемністю з переважним ушкодженням серця, печінки та нервової системи. Діагностичний алгоритм мітохондріальних хвороб є одним із найскладніших у медичній практиці. Підозрілими щодо ймовірної мітохондріальної патології в дітей раннього віку можуть бути персистувальний або прогресуючий мультисистемний розлад невідомої етіології, невідомі множинні складні неврологічні прояви або неврологічний моносимптом із залученням інших систем, рідше - специфічні клінічні симптоми; персистувальний лактат-ацидоз, інші позитивні або сумнівні дані лабораторного скринінгу. Про ймовірну мітохондріальну патологію можуть свідчити численні госпіталізації, повторні консультації різних спеціалістів, багаторазові додаткові тести та множинні суперечливі діагнози. Лише повне екзомне секвенування зразка крові з аналізом варіацій числа копій генів і геномним секвенуванням нового покоління з таргетним генетичним тестуванням надало змогу діагностувати в дитини спадкове порушення обміну речовин із групи дефектів мітохондріального дихального ланцюга - комбінований дефіцит окиснювального фосфорилювання 26-го типу, раніше описаний лише в кількох пацієнтів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.