Розглянуто стан впровадження інформаційно-аналітичної системи АПК. Зокрема, відзначено важливість створення інформаційно-телекомунікаційних мереж як складових системи. Проналізовано склад, організацію, супроводження інформаційних ресурсів і способи доступу до них учасників сільськогосподарського ринку. Подано перелік і адреси офіційних сільськогосподарських Web-серверів країн СНД, Європи та інших країн світу. Для прикладу показано організацію сільськогосподарської інформації в Мінсільгоспі США та у країнах Західної Європи. Обгрунтовано необхідність розвитку Web-технологій, які забезпечують доступ до інформаційних ресурсів України та входження інформаційно-аналітичної системи АПК у світовий інформаційний простір.

Розглянуто теоретичні та методичні підходи щодо організації системи інформаційного забезпечення управління агропромисловим комплексом (АПК) за умов переходу до ринкових відносин. Визначено роль і місце інформації в системі ресурсного забезпечення управлінської діяльності за нових умов. Систематизовано види інформаційних ресурсів, що використовуються в управлінні АПК, з'ясовано рівень попиту на них різних рівнів управління АПК. Висвітлено концептуальні особливості участі держави в інформаційно-консультаційному забезпеченні сільгосптоваровиробників. Узагальнено й обгрунтовано функціональні, організаційні, інформаційні та технологічні засади створення інформаційної системи АПК. Запропоновано шляхи та механізми реформування інформаційної системи та наведено рекомендації щодо її впровадження, що сприяє удосконаленню управління АПК, трансформуванню інформаційних потоків між рівнями управління.

Отмечено, что портальная гипертензия сопровождается развитием печеночной недостаточности, которая требует патогенетических подходов к лечению. Установлено, что оптимальным в лечении больных с холестатической печеночной недостаточностью является применение сочетания миниинвазивных методик с интрапортальной терапией и инфузионным комплексным лечением.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 89 хворих на абдоміальний сепсис. Обгрунтовано доцільність використання сучасної класифікації септичних синдромів, оскільки критерії їх визначення дозволяють оцінити тяжкість стану пацієнтів, прогностичні орієнтири й динаміку патологічного процесу. Комплексне хірургічне лікування, яке включає адекватну санацію патологічного осередку, раціональну антимікробну терапію, респіраторну, циркуляторну та метаболічну підтримку дозволяє суттєво поліпшити результати лікування тяжкої категорії хворих.

Проведено аналіз лікування 64-х хворих на тяжкий панкреатит, у 38-ми з яких у комплексі інтенсивного лікування для запобігання інфекційним ускладненням застосовано лапароскопічні втручання та ентеральне харчування. Їх використання дозволило знизити загальну частоту інфекційних ускладнень, частоту панкреатичної інфекції, необхідність оперативного лікування, а також летальність. Для лікування гнійно-септичних ускладнень панкреонекрозу диференційовано використано різні підходи, які визначено видом панкреатичної інфекції та локалізацією вогнища.

Проаналізовано результати хірургічного лікування хворих на абдомінальний сепсис. Обгрунтовано доцільність використання сучасної класифікації септичних синдромів, оскільки критерії, які лежать в основі їх визначення, дозволяють оцінити важкість стану пацієнтів, прогностичні орієнтири й динаміку патологічного процесу. Комплексне хірургічне лікування, яке залучає адекватну санацію патологічного вогнища, раціональну антимікробну терапію, респіраційну, циркуляційну й метаболічну підтримку дозволяє суттєво покращити результати лікування тяжких хвороб.

Проанализированы результаты хирургического лечения больных абдоминальным сепсисом. Обосновано использование современной классификации септических синдромов, поскольку критерии, которые лежат в основе их определения, позволяют оценить сложность состояния больных, прогностические ориентиры и динамику патологического процесса. Комплексное хирургическое лечение, которое включает адекватную санацию патологического очага, рациональную антимикробную терапию, респирационную, циркуляционную и метаболическую поддержку позволяет существенно улучшить результаты лечения тяжелобольных.

Висвітлено результати діяльності центрів наукового забезпечення АПВ АР Крим і областей України за 2001 - 2005 рр. Розглянуто питання об'єднання зусиль наукових установ і виробничих структур аграрного профілю регіонів щодо застосування досягнень аграрної науки на виробництві, розповсюдження передового досвіду та підвищення знань сільськогосподарських товаровиробників.

Освещены результаты деятельности центров научного обеспечения агропромышленного производства АР Крым и областей Украины за 2001 - 2005 гг. Рассмотрены вопросы объединения усилий научных учреждений и производственных структур аграрного профиля регионов по применению достижений аграрной науки на производстве, распространению передового опыта и повышению знаний сельскохозяйственных товаропроизводителей.

Розглянуто проблему диференційованого застосування реконструктивно-пластичних операцій (РПО) у хворих з місцево-поширеними формами раку щитовидної залози з ураженням шийної частини трахеї, стравоходу, магістральних судин шиї та середостіння. Для обгрунтування вибору тактики та обсягу оперативного втручання розроблена й апробована технологія оцінки ступеня поширення пухлини за створеним алгоритмом діагностики. Сформульована лікувальна доктрина, яка обгрунтовує доцільність виконання радикальних та РПО. Їх ефективність доведена прийнятними частотою післяопераційних ускладнень (21,6 %), летальністю (3,9 %), показниками виживання хворих протягом 3-х років (77,8 %) та 5-ти років (64,6 %).

Проаналізовано поводження рядів урожайності озимої пшениці та ярого ячменю. Проведено порівняльний аналіз двох способів знаходження статистичного максимуму врожайності: графічного по ймовірнісній клітчатці та розрахункового для нормального розподілу. Подано обгрунтування близькості цих способів його знаходження.

Проанализировано поведение рядов урожайности озимой пшеницы и ярового ячменя. Проведен сравнительный анализ двух способов нахождения статистического максимума урожайности: графического по клетчатке вероятностей и расчетного для нормального распределения. Дается обоснование близости этих способов расчетов.

The behavior of productivity series of a winter wheat and summer barley are analyzed. The comparative analysis of two ways of a finding of a statistical maximum of productivity was carried out: graphic on probability paper and calculated for normal distribution. The substantiation of affinity of these ways of determination is given.

Проаналізовано поводження рядів урожайності озимої пшениці та ярого ячменю. Проведено порівняльний аналіз двох способів знаходження статистичного максимуму врожайності: графічного по ймовірнісній клітчатці та розрахункового для нормального розподілу. Подано обгрунтування близькості цих способів його знаходження.

Узагальнено результати хірургічного лікування 153 пацієнтів з приводу варикозної хвороби нижніх кінцівок, ускладненої трофічними виразками гомілок. У хворих основної групи для усунення горизонтального рефлюксу застосовано мініінвазивні методи, що зумовило збільшення частоти сприятливих результатів лікування (відмінних та хороших) на 36,22 %, зменшення частоти незадовільних результатів на 15,29 %. Впровадження індивідуалізованих методів хірургічного лікування з використанням сучасних діагностичних і лікувальних технологій, вибір оптимального варіанта операції з застосуванням мініінвазивних методів дозволили зменшити частоту ранніх післяопераційних ускладнень, рецидивів трофічної виразки нижніх кінцівок, тривалість лікування хворих у стаціонарі, досягти хороших і задовільних результатів у 94,4 % хворих протягом 3 років.

Проведено ретро- та проспективний аналіз результатів хірургічного лікування 445 хворих з вторинною панкреатичною інфекцією віком від 18 до 83 років. Встановлено кореляційний зв'язок між строками виконання оперативного втручання та смертністю хворих (r = -0,95, t = -18,7, Р = 0,000). Після виконання операції через 30 діб з моменту госпіталізації хворих смертність була меншою.

Досліджено проблему розвитку універсальних компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі вивчення суспільно-гуманітарних дисциплін у ВНЗ. Проаналізовано стан розробленості проблеми у педагогічній теорії та практиці. З'ясовано сутність і особливості змісту універсальних компетенцій майбутніх офіцерів-прикордонників. Уточнено критерії, визначено їх показники та охарактеризовано рівні розвиненості таких компетенцій. Встановлено, що для майбутньої професійної діяльності курсантів особливе значення мають ціннісно-значеннєва, загальнокультурна, дослідницька, навчально-пізнавальна, комунікативна, самоосвітня та компетенція творчої діяльності, які тісно пов'язані між собою. Доведено, що розвиток універсальних компетенцій у процесі вивчення суспільно-гуманітарних дисциплін курсантами буде більш результативним за умов мотиваційної спрямованості процесу навчання з оволодіння універсальними компетенціями, оптимального використання проблемних, частково-пошукових і дослідницьких методів навчання з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності курсантів, а також налагодження діалогічного спілкування як основи педагогічної взаємодії викладачів і курсантів.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 201 хворого на абдомінальний сепсис після операцій на органах черевної порожнини. Сучасні існуючі системи прогнозування (APACHE II, SOFA, MODS) мають обмежене застосування для виявлення хворих на інфекцію, що потребують релапаротомії при клінічних ознаках інтраабдомінальної інфекції, що продовжується. Для прогнозу результату лікування та для визначення показань до релапаротомії у хворих на тяжкий абдомінальний сепсис та інфекційно-токсичний шок використання Мангеймського індексу перитоніту, в поєднанні з клініко-лабораторними показниками, є найбільш чутливою шкалою для виділення груп ризику хворих, які потребують повторного оперативного втручання. Показано переваги використання релапаротомії "за вимогою" перед релапаротомією "за програмою" під час лікування хворих на тяжкий сепсис та інфекційно-токсичний шок. Комплексне хірургічне лікування з урахуванням показань у виборі найбільш адекватного способу хірургічного лікування, дозволяє поліпшити результати лікування цієї тяжкої категорії хворих.

Проаналізовано результати диференційної діагностики 51 хворого з хронічним панкреатитом (ХП) та 67 хворих на рак голівки підшлункової залози (ПЗ). Визначено, що УЗД, СКТ, ЕРХПГ, цитологічне дослідження матеріалу, визначення сироваткових пухлинних маркерів, не можуть поодинці вирішити задачу диференційної діагностики раку ПЗ та ХП. Оцінюючи комбінацію УЗД та визначення пухлинного маркера СА 19.9, можна констатувати збільшення загальної чутливості. При сполученні ЕРХПГ та визначенні пухлинного маркера СА 19.9 у групі хворих на рак ПЗ діагноз підтверджено у 94 % спостережень. Комбінація сучасних методів дослідження хворих при диференційній діагностиці раку ПЗ та ХП може бути різноманітною, так як для конкретного пацієнта є необхідним індивідуальний підхід з урахуванням тривалості захворювання, доброго перенесення методу хворим, наявності досвідченого спеціаліста.

Проаналізовано результати хірургічних втручань 70 хворих на ускладнені гострі псевдокісти підшлункової залози (ПЗ) у віці від 21 до 79 років. Під час лікування пацієнтів застосовували індивідуалізований лікувально-діагностичний підхід, який, у першу чергу, передбачав ліквідацію ускладнення з подальшим лікуванням самої псевдокісти у віддаленому періоді. Переважно використовували черезшкірні методи дренування псевдокіст, з метою стабілізації загального стану хворого, змогою впливати на подальший розвиток сепсису та синдрому поліорганної недостатності. При неможливості їх застосування, пов'язаною з розвитком загрози життю хворого або незадовільних результатах лікування, виконували "відкриті" оперативні втручання. Летальність при ускладнених гострих псевдокістах ПЗ склала 1,2 %.

Розглянуто основні підходи до формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності, запропоновано підхід поетапного формування інтересу студентів до навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення фундаментальних дисциплін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.6

Рубрики:

Хірургічна патологія підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На симпозіумі в Атланті в 1992 р. була запропонована загальна універсальна класифікація гострого панкреатиту, яка була прийнятна світовим медичним товариством до практичного використання. Численні дослідження дозволили поліпшити уявлення про патофізіологію гострого панкреатиту, органну недостатність, а також про вдосконалення методів неінвазивної і інвазивної візуалізації та лікування, що призвело до необхідності перегляду класифікації Атланти. Веб-консультації були проведені з 2007 р. В 2012 р. було опубліковано остаточні висновки.

Вивчено характерні зміни в формуванні псевдокіст в залежності від морфо-функціонального стану підшлункової залози (ПЗ). Підтверджено тісні взаємозв'язки між типом псевдокісти та стадією запального процесу в ПЗ. Вперше досліджено іонно-кислотно-лужний статус вмісту псевдокіст з встановленням кореляційної залежності морфометричних, клініко біохімічних показників з даними візуалізаційних методів (ультразвукового дослідження, комп'ютерної томографії). Вперше за допомогою комплексного дослідження одержано данні, що дозволяють покращати діагностику псевдокіст ПЗ з диференційованим підходом до вибору способу оперативного втручання. Проведено оцінювання ефективності хірургічного лікування псевдокіст ПЗ на основі патогенетично обгрунтованих підходів з використанням переважно малоінвазивних оперативних втручань.