Досліджено проблеми взаємодії культури та освіти крізь призму феномену "багатокультуралізм". Культура є системою поглядів, цінностей і знань, поширених у суспільстві, які передаються з покоління в покоління. Зазначено: система цінностей взаємодіє з зовнішніми економічними та політичними факторами, що визначає облік соціальних перетворень. Запропоновано два принципи класифікації поняття "культура": диференціацію, що випливає з соціального аналізу, та специфікацію людської діяльності відповідно до функціональних додатків. Наголошено, що другий принцип протиставляє матеріальну культуру інтелектуальній. Відповідно обидва класифікуючі принципи та всі підпорядковані їм критерії містять освітні компоненти. Багатокультурну освіту можна розглядати як міжособистісні стосунки, тобто як мережу освітніх процесів (з їх організацією та результатами), які характеризуються співіснуванням дітей та дорослих, що виходять із різного культурного прошарку та навколишнього середовища. Проаналізовано особливості вузького значення поняття "багатокультуралізм" відповідно до підлеглих критеріїв багатоетнічності та багатонаціональності, їх впливу на освіту. Охарактеризовано основні підходи, що базуються на трьох основних ідеологіях (парадигмах): асиміляції, акомодації та інтеркуляції (міжкультуралізмі).

Викладено теоретико-методологічні основи політичної науки. Проаналізовано механізм формування та функціонування політичної влади. Висвітлено інституціональні та неінституціональні основи політики, особливості політичних процесів.

Изложены теоретико-методологические основы политической науки. Проанализирован механизм формирования и функционирования политической власти. Освещены институциональные и неинституциональные основы политики, особенности политических процессов.

Висвітлено суспільно-політичні уявлення від часів стародавнього світу до сучасності. Викладено аспекти політичної системи суспільства, політичної культури, свідомості, ідеології, а також світового політичного процесу.

Освещены общественно-политические представления со времён древнего мира до современности. Изложены аспекты политической системы общества, политической культуры, сознания, идеологии, а также мирового политического процесса.

Розглянуто політологію як науку та навчальну дисципліну. Визначено її функції, показано місце політичної науки в системі соціально-гуманітарних знань. Наведено суспільно-політичні уявлення стародавнього світу, античності та епохи середньовіччя. Проаналізовано особливості зародження та розвитку політичної думки в Україні (Х - початок ХХ ст.). Розкрито суть понять політики, політичних партій, виборів, політичної влади, легітимності.

Рассмотрена политология как наука и учебная дисциплина. Определены ее функции, показано место политической науки в системе социально-гуманитарных знаний. Приведены общественно-политические представления древнего мира, античности и эпохи средневековья. Проанализированы особенности зарождения и развития политической мысли в Украине (Х - начало ХХ ст.). Раскрыта сущность понятий политики, политических партий, выборов, политической власти, легитимности.

Наведено основні теоретичні відомості з програмного курсу всесвітньої філософії. До кожної теми запропоновано плани проведення семінарських занять, розроблено методичні рекомендації та питання для самостійної роботи. Наведено тематику наукових робіт, рефератів, повідомлень та доповідей. Під час вивчення проблемних філософських питань запропоновано ряд творчих завдань - проведення дискусій, "круглих столів", написання творів та есе, тестування.

Приведены основные теоретические сведения по программному курсу всемирной философии. К каждой теме разработаны планы проведения семинарских занятий, методические рекомендации и вопросы для самостоятельной работы. Предложена тематика научных работ, рефератов, докладов и сообщений. Разработан ряд творческих заданий - проведение дискуссий, "круглых столов", написание сочинений и эссе, тестирование, рекомендованые к использованию в процессе изучения проблемных вопросов философии.

Розкрито зміст та описано функції філософії в культурі. Розглянуто питання стародавньої філософії, періоду середньовіччя та епохи Відродження, Нового часу та Просвітництва, німецької класичної філософії. Висвітлено традиції та особливості розвитку філософії в Україні. Значну увагу приділено сучасній світовій філософії, проблемі буття (онтології), питанням діалектики, свідомості, гносеології, методам наукового пізнання.

Раскрыто содержание и описаны функции философии в культуре. Рассмотрены вопросы по древней философии, периода Средневековья и эпохи Возрождения, Нового времени и Просветительства, немецкой классической философии. Освещены традиции и особенности развития философии в Украине. Значительное внимание уделено современной мировой философии, проблеме бытия (онтологии), вопросам диалектики, сознания, гносеологии, методам научного познания.

Визначено вплив спорту на формування особистості спортсмена у соціально-філософському аспекті. Показано роль політичних партій у структуруванні політичного простору пострадянських держав. Розкрито зміст понять злочину та покарання в історико-філософському просторі україністики. Розглянуто толерантність як рису української культури, об'єкт філософської рефлексії, соціологію молоді як фактор розробки молодіжної політики. Проаналізовано європейський досвід реституції культурних цінностей для України. Висвітлено проблему збереження української ментальності за умов глобалізації.

Определено влияние спорта на формирование личности спортсмена в социально-философском аспекте. Показана роль политических партий в структурировании политического пространства постсоветских государств. Раскрыто содержание понятий преступления и наказания в историко-философском пространстве украинистики. Рассмотрены толерантность как черта украинской культуры, как объекты философской рефлексии, социология молодежи как фактор разработки молодежной политики. Проанализирован европейский опыт реституции культурных ценностей для Украины. Освещена проблема сохранения украинской ментальности в условиях глобализации.

Розкрито сутність науки та охарактеризовано різні способи пізнавального освоєння дійсності. Показно різницю між наукою та псевдонаукою, встановлено критерії науковості природничого та гуманітарного знання. Розглянуто онтологію, гносеологію, епістемологію науки, а також соціологію, культурологію та психологію наукової діяльності. Розкрито логіку наукового дослідження, визначено специфіку природничого та соціоекономічного пізнання. Показано психологічні особливості наукової творчості. Обгрунтовано соціальну обумовленість розвитку наукового знання. З'ясовано сутність універсалізму, загальності, незацікавленості та організованого скептицизму як основних імперативів сучасної науки. Розглянуто проблему оголошення та приховування наукової інформації. Висвітлено досягнення класичної та сучасної філософії та методології наукового пізнання. Визначено роль і місце науки в системі культури людства, проаналізовано її вплив на розвиток техногенної цивілізації.

Раскрыта сущность науки и охарактеризованы различные способы познавательного освоения действительности. Показана разница между наукой и псевдонаукой, установлены критерии научности естественных и гуманитарных знаний. Рассмотрены онтология, гносеология и эпистемология науки, а также социология, культурология и психология научной деятельности. Раскрыта логика научного исследования, определена специфика естественного и социоэкономического познания. Показаны психологические особенности научного творчества. Доказана социальная обусловленность развития научного знания. Определена сущность универсализма, обобщенности, незаинтересованности и организованного скептицизма как основных императивов современной науки. Рассмотрена проблема оглашения и неоглашения научной информации. Освещены достижения классической и современной философии и методологии научного познания. Определены роль и место науки в системе человеческой культуры и проанализировано ее влияние на развитие техногенной цивилизации.

Висвітлено історію становлення та розвитку геополітики як наукової дисципліни, розглянуто її основний закон і базові поняття. Наведено відомості про різні школи геополітики (континентально-європейську, англо-американську, вітчизняну та російську). Розкрито основні положення сучасних геополітичних доктрин і концепцій, описано типи та структури міжнародних систем, визначено зміст понять зовнішньої політики та дипломатії, проаналізовано діяльність основних міжнародних і регіональних організацій. Охарактеризовано етапи формування геополітичного простору світу, досліджено глобалізацію соціальних та економічних процесів. Розглянуто актуальні проблеми забезпечення міжнародної безпеки та запобігання виникненню конфліктів у сфері міжнародних відносин.

Освещена история становления и развития геополитики как научной дисциплины, рассмотрены ее основной закон и базовые понятия. Изложены сведения о различных школах геополитики (континентально-европейской, англо-американской, отечественной и российской). Раскрыты основные положения современных геополитических доктрин и концепций, описаны типы и структуры международных систем, определено содержание понятий внешней политики и дипломатии, проанализирована деятельность основных международных и региональных организаций. Охарактеризованы этапы формирования геополитического пространства мира, исследована глобализация социальных и экономических процессов. Проанализированы актуальные проблемы обеспечения международной безопасности и предотвращения возникновения конфликтов в сфере международных отношений.

Висвітлено історію розвитку світової політичної думки. Розкрито структуру, функції та методи політології. Розглянуто особливості політичної та державної влади, основні положення теорії поділу влади, соціальну роль, функції та механізми формування політичного лідерства. Увагу приділено соціальним групам як суб'єктам політики, етнонаціональним відносинам, політичним системам, процесам і партіям, формам державного правління та національно-територіального устрою, сучасним ідейно-політичним течіям.

Освещена история развития мировой политической мысли. Раскрыты структура, функции и методы политологии. Рассмотрены особенности политической и государственной власти, основные положения теории разделения власти, социальная роль, функции и механизмы формирования политического лидерства. Уделено внимание социальным группам и субъектам политики, этнонациональным отношениям, политическим системам, процессам и партиям, формам государственного правления и национально-территориального устройства, современным идейно-политическим течениям.

Досліджено феномен соціальної суб'єктності, яка розглядається у взаємозв'язку з соціальною реальністю в контексті постсучасності. Виявлення сутності соціальної суб'єктності потребує пошуку аргументів на користь універсалізму ідеї суб'єкта незалежно від особливостей конкретної культури та соціальності. Ця ідея суб'єктності як такої є предметом філософської антропології, яка досліджує необхідні умови існування суб'єктних форм соціокультурного життя. Звернення до антропологічних констант дозволяє зберегти вкоріненість людини в трансцендентальному й залучити випадкове, ситуативне і з урахуванням теоретико-методологічної специфіки дати актуальне цілісне визначення соціальної суб'єктності, яким будуть послуговуватись прикладні науки.

Розроблено антропоморфну мультиплікативну онтологічну модель соціальної реальності. Висвітлено антропо-онтологічна концепцію полісуб'єктності як наріжної конститутивної ознаки соціальності, антропо-онтологічний підхід у дослідженні розгортання суб'єктності в політико-правовій сфері. Здійснено осмислення антропо-онтологічної вкоріненості та визначеності відчуження і його сучасних / постсучасних форм прояву.

Розглянуто онтологічну сутність правової реальності через дослідження її кореляцій із політичною та соціальною реальностями. Зроблено висновок, що розробка цілісної концепції права є неможливою без синтезу юриспруденції з філософією та соціологією права. У постсоціальній реальності зазнають зсувів усі складові правової реальності, що обумовлює зміну співвідношення між її соціальними та соціетальними компонентами. Соціальна динаміка примушує постійно мати на увазі процесуальність правової реальності, яка в даному випадку постає вже політичною реальністю, викриваючи репресивність соціальної реальності в цілому.

Досліджено інноваційні процеси в сучасній українській маркованій лексиці. Розкрито діяльність земельної громади Лівобережної України в соціальній сфері (1922 - 1930 рр.). Визначено формування культурних традицій козацтва в період відродження. Увагу приділено глобалізації віртуальної реальності як чиннику сучасного вітчизняного суспільного розвитку. Розкрито роль студентства у процесі демократизації України. Висвітлено культуромовний аспект підготовки майбутнього вчителя української мови. Встановлено діагностику рівня сформованості інформаційної грамотності студентів економічних ВНЗ. Наведено методичні аспекти розробки електронного курсу з ділової іноземної мови.

Проаналізовано аспекти соціальної динаміки. Розглянуто онтолого-епістемологічний, соціально-антропологічний, цивілізаційно-культурологічний та філософсько-політологічний аспекти процесів, що відбуваються в інформаційному суспільстві як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Онтологію, етику й епістемологію інформаційного суспільства розглянуто в аспекті статусу науки і технології в суспільстві ризику; віртуального образу соціального буття. Досліджено екзистенціально-аналітичну онтологію особистості. Розкрито питання трансформації філософського знання в культурі ХХІ століття; соціальну реальність як світоглядну проблему постсучасності. Описано особливості історичного досвіду України в культурному та соціальному контексті.

Зроблено комплексний політологічний аналіз виборчих технологій у сучасному електоральному процесі України та простежено рецепцію технологічного арсеналу США у вітчизняній політичній практиці. Висвітлено концептуальні уявлення про сутність і роль виборчих технологій як чинника демократії. Розглянуто основні етапи еволюції та визначено класифікацію виборчих технологій. Простежено виникнення і становлення виборчих технологій в країні. Проаналізовано виборчі технології основних кандидатів в президенти в кампанії 2010 р. в країні. Висвітлено концептуальні основи дослідження виборчих технологій. Розкрито зміст поняття "політична технологія". Показано електоральну культуру як об'єкт застосування виборчих технологій. Описано виборчі технології у модерному електоральному процесі США. Розглянуто виборчі технології як продукт розвитку американської демократії. Проаналізовано перемогу Б. Обами на президентських виборах 2008 р. як початок нової ери виборчих технологій. Підкреслено, що він використав Інтернет не лише як інструмент збору коштів для передвиборчої кампанії, а й як важливий інструмент кампанії. Проаналізовано виборчі технології в останніх електоральних кампаніях України, а також виникнення і становлення виборчих технологій. Проаналізовано ефективність застосування американських виборчих технологій в електоральному процесі України. Описано медіатехнології та політичний паблік рілейшнз як перспективні напрями виборчих технологій.

Досліджено конкретно-історичний і дискурсивний модуси кореляції соціального та політичного. Виявлено, що соціально-філософські уявлення про політичну реальність формуються на підставі визначення співвідношення соціального та політичного за допомогою антропологічного підходу до вивчення політики. Зроблено висновок про відсутність у соціумі специфічно політичного, сутністю якого є становлення соціальності, що втілюється за допомогою політичного.

Исследованы конкретно-исторический и дискурсивный модусы корреляции социального и политического. Доказано, что социально-философское постижение политической реальности осуществляется через выявление соотношения социального и политического при помощи антропологического подхода к политике. Сделан вывод об отсутствии в социуме специфически политического, сущность которого является становление социальности, проявляющей свое бытие через политическое.

The article deals with the concrete historical and discourse modus correlations by social and political. It is underlined, that social-philosophical comprehension of a political reality is carried out through revealing of a parity social and political by means of the anthropological approach to a politics. The conclusion that in society is absent specifically political is made, essence political is becoming a sociality, the sociality shows the life through political.

Представлено мовознавчий, філософський, культурологічний, політологічний, історичний аналіз актуальних проблем сучасного суспільства. Висвітлено питання збереження шевченківських традицій у сучасному світі. Розглянуто проблеми методики викладання соціогуманітарних дисциплін і формування національної ідентичності, філософські аспекти формування особистості, методологічні особливості сучасного гуманітарного знання. Визначено місце етнолінгвістики в антропоцентричній парадигмі знань. Розглянуто гуманізацію технічної освіти як одну з умов її вдосконалення. Розкрито окремі аспекти формування культурно-національної свідомості українського народу в умовах русифікаторської політики царизму. Наведено комунікативно-феноменологічні експлікації правового суспільства як соціокультурного феномену. Висвітлено ціннісні орієнтири буття національної інформаційної культури. Проаналізовано форми та методи розвитку пізнавальної культури студентів на заняттях української мови. Розкрито деякі аспекти методології та технології розробки мультимедіа-курсів. Показано доцільність запровадження інтерактивних методів навчання при викладанні гуманітарних дисциплін.

Висвітлено основні проблеми, концепції та напрями сучасної філософської думки. Розглянуто філософію як теоретичне ядро світоглядного знання. Викладено знання з метафізики й онтології, філософської антропології, філософії свідомості, гносеології та епістемології. Досліджено філософські аспекти сучасного суспільства. Розкрито технологічні, наукові, фінансові та соціальні засади економічного життя, що розглядає філософія економіки, концептуальні підходи до вивчення моралі. Увагу зосереджено на філософії релігії культури та цивілізації.

Досліджено орфоепічні норми М. Ф. Наконечного та сучасні проблеми культури мови. Висвітлено проблеми нації, мови та національно-мовної картини світу у працях О. Потебні. Визначено місце і роль англійських запозичень у сучасній українській економічній термінології. Проаналізовано типові порушення мовних норм у віртуальному економічному дискурсі. Викладено деякі аспекти вивчення історичних типів природокористування. Приділено увагу питанню про сучасну вітчизняну історіографію української земельної громади. Розкрито особливості політичної комунікації за умов трансформації політичної системи України. Розглянуто нові форми взаємодії освіти та суспільства. Вивчено досвід використання мовно-культурних проектів у вивченні польської мови в економічному ВНЗ. Досліджено особливості формування комплексу завдань для вивчення фахової термінології. Обгрунтовано концепцію мовної освіти іноземних студентів у ВНЗ.