Розроблено метод та засіб автоматизованого контролю механічних параметрів дводвигунового електропривода похилого дифузійного апарата. Показано, що в виробничих умовах традиційна система автоматизованого керування, оснащена засобами контролю лише електричних параметрів, не задовольняє вимог щодо надійності роботи дводвигунового електропривода з пружними зв'язками в кінематичній схемі. Розроблено структурні схеми засобів контролю відносного кута повороту валів двигунів дводвигунового електропривода та швидкостей їх обертання. Здійснено теоретичну оцінку метрологічних характеристик запропонованих вимірювальних каналів, побудовано їхні статичні характеристики та визначено похибки квантування. Встановлено, що похибка квантування вимірювального каналу відносного кута повороту валів двигунів обернено пропорційна, а вимірювальних каналів швидкостей обертання прямо пропорційна, кількості міток сенсорів обертання валів двигунів. Визначено оптимальну кількість міток для засобів контролю механічних параметрів, яка б забезпечувала необхідну достовірність контролю. Розроблено алгоритми роботи засобів автоматизованого контролю відносного кута повороту валів двигунів та їх швидкостей обертання, подано результати впровадження у виробництво розроблених на основі теоретичних досліджень засобів контролю. Проведено експериментальні дослідження роботи засобів автоматизованого контролю механічних параметрів дводвигунового електропривода, які показали повну адекватність вимірювання, як швидкостей обертання двигунів, так і відносного кута повороту їх валів. Реальні метрологічні характеристики цих засобів корелюється з теоретичними розробками. За допомогою розроблених засобів контролю отримано експериментальні часові діаграми, які ілюструють роботу дводвигунового електропривода похилого дифузійного апарата в коливальних передаварійних режимах, пов'язаних з наявністю пружно-дисипативного зв'язку між двигунами привода та нерівномірним розподілом моменту між ними. Експериментально підтверджено попередні теоретичні дослідження динамічних властивостей такої системи електропривода.

Обгрунтовано, що виходячи з міркувань забезпечення універсальності та зменшення собівартості побудови засобів вимірювання повітряного зазору між ротором та статором обертових електричних машин доцільним є застосування вимірювальних перетворювачів повітряного зазору у значення вихідної постійної напруги. Такий вимірювальний перетворювач дозволить реалізувати засіб вимірювання на базі серійних мікроконтролерів з вбудованим АЦП напруги. Показано, що найпридатнішим для використання разом з електричними машинами в процесі їх промислової експлуатації є ємнісні сенсори повітряного зазору. Проте, через відносно низьку чутливість зазначеного класу первинних вимірювальних перетворювачів їх використання спільно із серійними вторинними перетворювачами типу "ємність-напруга" має обмеження, що посилюються необхідністю забезпечення можливості адаптації засобу вимірювання до широкого класу обертових електричних машин з різним номінальним значенням повітряного зазору між ротором і статором. Враховуючи зазначені обставини, запропоновано конструкцію вторинного вимірювального перетворювача типу "ємність-напруга", що характеризується змінним коефіцієнтом підсилення, відносно простим конструктивним виконанням та низьким значенням додаткової внесеної похибки. Це дозволить вирішити задачу узгодження вимірювального сигналу між сенсором повітряного зазору та наявними аналого-цифровими перетворювачами напруги, якими, зазвичай комплектуються сучасні мікроконтролери. Розроблено математичну модель запропонованого вторинного вимірювального перетворювача, отриману шляхом подальшого розвитку методу розрахунку випрямлячів Терентьєва (метод монограм), що дозволило адаптувати його для розрахунку випрямлячів з низьким значенням вхідної напруги живлення та малим значенням струмів навантаження. Отримано математичну модель вимірювального перетворювача повітряного зазору між ротором та статором обертових електричних машин в напругу, що є послідовним з'єднанням ємнісного сенсора повітряного зазору та запропонованого вторинного вимірювального перетворювача типу "ємність-напруга". Адекватність математичної моделі підтверджено експериментально.

Запропоновано новий теоретико-експериментальний метод визначення вагових коефіцієнтів штучної нейронної мережі, якими слугують коефіцієнти взаємокореляції між просторово розподіленими вузлами гідроагрегату. Показано характер залежності коефіцієнтів кореляції від навантаження гідроагрегату і тиск води в резервуарі. Визначено, що в смугах частот, в яких зосереджені електродинамічні та гідродинамічні складові вібрації, суттєво змінюються коефіцієнти взаємокореляції вібросигналів у просторово рознесених квазісиметричних точках гідроагрегату. Це надає можливість розглядати коефіцієнти взаємокореляції як додаткову ознаку наявності електродинамічної та гідродинамічної складових вібрації в певній смузі частот.

Запропоновано новий теоретико-експериментальний метод визначення вагових коефіцієнтів штучної нейронної мережі, якими слугують коефіцієнти взаємокореляції між просторово розподіленими вузлами гідроагрегату. Показано характер залежності коефіцієнтів кореляції від навантаження гідроагрегату і тиск води в резервуарі. Визначено, що в смугах частот, в яких зосереджені електродинамічні та гідродинамічні складові вібрації, суттєво змінюються коефіцієнти взаємокореляції вібросигналів у просторово рознесених квазісиметричних точках гідроагрегату. Це надає можливість розглядати коефіцієнти взаємокореляції як додаткову ознаку наявності електродинамічної та гідродинамічної складових вібрації в певній смузі частот.

Досліджено залежності коефіцієнтів взаємокореляції, які використовуються як вагові коефіцієнти штучної нейроподібної мережі, від навантаження гідроагрегату. Необхідність застосування такої мережі пояснюється виключною складністю гідроагрегату як динамічної гідроелектромеханічної системи і практичною неможливістю математичного опису залежності віброакустичного сигналу від усіх чинників, які викликають вібрацію. Тому має сенс розглядати гідроагрегат як "чорну скриньку", тобто моделювати не його структуру, а зовнішнє функціонування. Вхідною інформацією для штучної нейроподібної мережі є амплітудно-частотно-часові спектри (АЧЧС) вібросигналів. Вагові коефіцієнти визначаються для кожної смуги частот АЧЧС і визначають важливість урахування вейвлет-коефіцієнтів смуг частот вібросигналів в рівні вірогідності кожного нейрона. Показано ефективність визначення вагових коефіцієнтів як коефіцієнтів взаємокореляції смуг частот АЧЧС вібросигналів, одночасно одержаних від різних сенсорів. Для цього гідроагрегат спрощено можна представити як відносно стаціонарну розподілену квазілінеаризовану нерозривну пружну систему зі змінними у просторі коефіцієнтами жорсткості. Іще однією особливістю гідроагрегату є дія на нього просторово рознесених нескомпенсованих механічних сил різної природи, амплітуди та векторного напрямку, що змінюються у функції часу довільним чином. У зв'язку зі стохастичним характером збуджувальних нескомпенсованих сил гідроагрегат можна вважати стохастичною системою, тому існують взаємокореляційні зв'язки між реакціями вібросигналу у різних точках досліджуваної електричної машини. Цілком адекватною можна вважати гіпотезу про те, що використання коефіцієнтів взаємокореляції вібросигналів між рознесеними у просторі вузлами гідроагрегату разом з їх миттєвими амплітудами дозволить одержати масив даних, що міститиме у собі інформацію не лише про амплітуду збурювальних впливів, а й їх просторову локалізацію, що може бути з доволі високою імовірністю пов'язана з причинами їх виникнення.

Розроблено математичні моделі асинхронного приводу похилого дифузійного апарата, на основі яких створено імітаційні моделі, що дозволяють досліджувати динамічні режими роботи системи засобами імітаційного моделювання, враховуючи особливості роботи механіки приводу. Запропоновано підходи для синтезу систем частотно-регульованого приводу з різними варіантами живлення асинхронних двигунів та проведено дослідження їх динамічних властивостей у порівнянні з системою приводу постійного струму.

Порівняно тренди амплітудно-частотно-часового спектру вібросигналу для окремих частотних смуг і результати прогнозування розвитку дефектів гідроагрегату для однакових проміжків часу за різних материнських вейвлетів: Добеші, Мейера та Беттла-Лемарьє. Встановлено, що незважаючи на певну відмінність цих трендів, ієрархія показників вірогідності чинників вібрації не змінюється.

Викладено комп’ютерні методи розрахунку та моделювання лінійних електричних кіл за допомогою найбільш поширених та відносно простих програмних продуктів: MathCAD, Excel та Electronics Workbench. Наведено приклади розрахунку складних кіл, які є занадто трудомісткими при ручних розрахунках. До кожного розділу посібника вміщено окремий програмний пакет (software package) та ті задачі, розв’язання яких доцільно виконувати саме в його середовищі. На початку кожного розділу наведено стислу інструкцію щодо програмного пакета.

Запропоновано компенсаційний метод вимірювання різниці фаз високочастотних сигналів, який грунтується на використанні смугового несиметричного хвилеводу, шляхом зміни еквівалентної діелектричної проникності та засіб вимірювання різниці фаз, що його реалізує.

Під час проведення експертиз трупів, смерть яких настає за нез'ясованих обставинах, є доцільним повне та ретельне дослідження самого трупа з обов'язковим вивченням матеріалів кримінального провадження та всіх обставин справи, що стосуються кожного конкретного випадку. У разі виявлення розривів серця без наявності інших тілесних ушкоджень в ділянках грудної клітки та живота є доцільним проведення диференціювання щодо патогенезу та механізму їх виникнення з метою з'ясування травматичного або нетравматичного походження.

Набула подальшого розвитку теорія динамічних (електромеханічних) аналогій, де вперше розкрито принцип і закономірності топологічної будови узагальнених електричних кіл з довільним числом степенів вільності, тотожних рівнянням Лагранжа - Максвела та Лагранжа II роду, які здатні слугувати узагальненими електричними аналогами для неперервних у часі динамічних систем із зосередженими параметрами однорідної або змішаної фізичної природи. Досліджено та розв'язано ряд проблемних задач у теорії контролю моменту інерції. Розглянуто шляхи вдосконалення та напрями розвитку теорії електродинамічних аналогій для побудови методів і засобів контролю моменту інерції електротехнічних комплексів та систем.

Запропоновано методи розділення кожної смуги частот амплітудно-частотно-часового спектра вібросигналу на окремі складові, кожна з яких відповідає певним чинникам вібрації. Наведено приклади такого розділення, які базуються на існуючих архівних даних одного з гідроагрегатів.

Розкрито основні поняття перехідних процесів у лінійних електричних колах із зосередженими параметрами, а також наведено класичний метод їх розрахунку. Розглянуто оперативний та частотний методи аналізу перехідних процесів і метод розрахунку за допомогою перехідних (імпульсних) характеристик та інтеграла Дюамеля. Висвітлено синтез лінійних електричних кіл, зокрема лінійних двополюсників. Приділено увагу нелінійним електричним і магнітним колам. Подано загальну характеристику нелінійних кіл. Викладено базові методи розрахунку нелінійних електричних кіл змінного струму.

Проведено оцінювання та запропоновані шляхи зменшення похибок математичної моделі залежності фазового зміщення інформативної хвилі смугового несиметричного сенсора від вологості, зумовлених впливом неінформативних параметрів.

Запропоновано методи розділення кожної смуги частот амплітудно-частотно-часового спектра вібросигналу на окремі складові, кожна з яких відповідає певним чинникам вібрації. Наведено приклади такого розділення, які базуються на існуючих архівних даних одного з гідроагрегатів.

Розглянуто сучасні тенденції невизначеності вимірювань та методики її оцінювання, сучасні підходи до побудови та застосування інформаційно-вимірювальних систем в електроенергетиці та електромеханіці. Розкрито основні поняття метрології, принципи побудови аналогових і цифрових вимірювальних приладів. Надано відомості про генераторні та параметричні вимірювальні перетворювачі неелектричних величин. Висвітлено теорію побудови електромеханічних вимірювальних перетворювачів і засобів вимірювання електричних і магнітних величин. Викладено основи побудови мікропроцесорних вимірювальних систем, вимірювальних каналів електричних і неелектричних величин з мікропроцесорним керуванням. Розкрито основні принципи побудови вимірювальних систем, систем технічного контролю та діагностики. Розглянуто методи побудови систем технічного діагностування.

Викладено комп'ютерні методи розрахунку та моделювання лінійних електричних кіл за допомогою найбільш поширених і відносно простих програмних продуктів: MathCAD, Excel та Electronics Workbench. Наведено приклади розрахунку складних кіл, які є занадто трудомісткими за ручних розрахунків.

Розглянуто основні поняття електричних кіл і основні закони електроніки. Викладено принципи розрахунку електричних кіл синусоїдного струму. Подано інформацію про еквівалентні перетворення в колах, методи розрахунку складних електричних кіл і основні теореми лінійних електричних кіл. Приділено увагу особливостям розрахунку кіл за несинусоїдних напруг. Висвітлено резонансні явища в електричних колах. Охарактеризовано індуктивно зв'язані електричні кола. Наведено приклади розв'язання електротехнічних задач за допомогою сучасних комп'ютерних технологій.

Розглянуто динамічні режими роботи системи дводвигунового привода похилого дифузійного апарата за допомогою створеної імітаційної моделі. Показано метод визначення впливу різних чинників на динамічні властивості системи привода.

Проведено дослідження динамічних режимів роботи дводвигунового приводу похилого дифузійного апарата, який використовується для екстракції соку з бурякової стружки й є ланкою безперервного виробництва цукру. Шнеки апарата приводяться в рух двома двигунами постійного струму з їх різних кінців, між якими виникає значний пружний зв'язок, що є умовою виникнення коливальних режимів. Їх причиною є неоднакове навантаження на валах двигунів, що є наслідком експлуатаційних особливостей роботи приводу. Такі режими неодноразово спостерігались у виробництві та призводили до значних збитків, і це підтверджує актуальність даної роботи. За допомогою розроблених математичних та імітаційних моделей, що описують електромагнітні та електромеханічні процеси приводу, встановлено вплив основних параметрів системи та режиму на динамічні властивості системи. Зокрема встановлено значний вплив пружного зв'язку між механічними органами на можливість виникнення коливальних процесів. Визначено зони стійкості в координатах різних параметрів системи та режиму. Одержані результати використано для покращання динамічних властивостей приводу та забезпечення надійного та якісного виконання технологічного процесу.