Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Досліджено 16 клінічних випадків апоплексії яєчника з об'ємом внутрішньочеревної кровотечі від 150,0 до 500,0 мл. У 75 % випадків джерелом апоплексії було жовте тіло в стадії розквіту. Морфологічні зміни в тканині яєчника та жовтому тілі зумовлені порушеннями гемоциркуляції, які пов'язані зі змінами судин яєчника.

Вперше доповнено наявні дані щодо морфогенезу апоплексії яєчників на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, морфологічних, у т. ч. морфометричних та імуногістохімічних, даних. Вперше виявлено, що збільшення об'єму гемоперитонеума у разі апоплексії яєчників, в зв'язку з розривом стінки кісти жовтого тіла спостерігається у разі збільшення розміру кісти, стоншенні її стінки, зростанні жорсткості стінки судин (підвищення вмісту колагену IV типу в базальній мембрані та склероз адвентиції), зменшенні вмісту ендотеліну-1 в ендотелії судин, що сполучається з погіршенням умов для вазоконстрикції ураженої судини, збільшенням об'єму діапедезних крововиливів в стінку кісти і, відповідно, із зменшенням міцності стінки кісти. Загалом за умов розвитку апоплексії яєчників виникає не тільки більший дефект стінки кисти, але й формуються гірші умови для припинення кровотечі та тромбоутворення. Вперше встановлено, що апоплексія жовтого тіла яєчників має особливий механізм збільшення об'єму гемоперитонеума, який виникає у випадках гіперплазії клітин гранульозотекалютеїнового шару жовтого тіла, що обумовлює пухкість жовтого тіла яєчника. Високе кровонаповнення дрібних капілярів спричиняє збільшення об'єму діапедезних крововиливів в тканину жовтого тіла і посилює його пухкість. Різке зменшення вмісту ендотеліну-1 в ендотеліоцитах судин на фоні близького до норми вмісту колагену IV типу в базальній мембрані ендотелію інгібує, очевидно, вазоконстрикцію та тромбування дефекту судин.

Одним з методів запобігання витоку інформації є фільтрація, яка здійснюється з метою запобігання поширенню високочастотних інформаційних сигналів за межі контрольованої зони. Для фільтрації сигналів в колах живлення в даний час використовуються перешкодоподавляючі фільтри нижніх частот (ФНЧ). Встановлено, що канали витоку інформації визначаються розташуванням нулів і полюсів вхідного опору лінії, на основі якої будується фільтр. При цьому можливі дві ситуації: при побудові фільтра можна змінювати нулі і полюси як вхідного опору розімкнутої, так і замкнутої лінії. Набір нулів та полюсів складають резонансні і протирезонансні частоти, які утворюють спектр лінії. Розглянута процедура збільшення частотної полоси загородження розподілених фільтрів нижніх частот (ФНЧ) за рахунок використання неоднорідних (нерегулярних) відрізків ліній передач в якості секцій фільтрів. Дана задача має безліч рішень, одне з яких знаходження такої функції зміни хвильового опору від координати лінії, при якій в заданій смузі частот відсутні канали витоку інформації (паразитні канали). Завдяки чому можна отримати значний виграш в розрядці спектра резонансних частот, підвищити виборчі властивості, придушити паразитні смуги пропускання, зробити технологічними вузли, реалізація яких на базі однорідних ліній була б неможливою. Розглянуті методики можна використати для розробки методів побудови фільтрів із заданим розподілом каналів витоку інформації за допомогою зсуву нулів і полюсів вхідного опору, та отримати аналітичні вирази для визначення хвильових опорів багатоступеневих ліній з необхідною кількістю ступенів, що дозволяє безпосередньо по заданих областях каналів витоку інформації визначати хвильові опори ступенів фільтра. Даний метод доцільно використовувати при побудові фільтрів кіл живлення систем передачі інформації.

Розглянуто та встановлено зв'язок між добротністю резонатора і його амплітудно-частотною характеристикою. У результаті досліджено і отримано аналітичні вирази для хвильового опору, що дозволяють синтезувати резонатори з максимальною добротністю. Показано, що при реалізації конструкції резонатора зміна хвильового опору досягається зміною конструктивних параметрів резонатора по його довжині.

Супутниковий зв'язок інтенсивно використовується при реалізації важливих національних проектів, в тому числі для ефективного вирішення завдань національної безпеки, з метою соціально-економічного розвитку держави та успішного міжнародного співробітництва. Застосування космічних технологій не тільки істотно підвищило продуктивність систем зв'язку, а й надало можливість безпосередньо забезпечити зв'язок із найбільш віддаленими частинами земної кулі. Будівництво нових систем передачі даних тісно пов'язується з прогнозами розвитку послуг зв'язку, а також із більш раціональним розподілом обсягів і видів послуг між супутниковими, радіорелейними, волоконно-оптичними системами. Подібне прогнозування, засноване на дослідженні тенденцій розвитку засобів і систем зв'язку та послуг, що надаються, особливо важливо за сучасних економічних умов. Проведено аналіз сучасних супутникових систем передачі дискретних даних і визначено, що для розглянутих супутникових систем зв'язку є характерною вкрай низька енергетика каналу, значна частотна невизначеність сигналу та наявність "сусідніх каналів". Для підвищення ефективності їх використання необхідна когерентна обробка сигналу в демодуляторі та використання потужного завадостійкого кодування. А для систем супутникового зв'язку з багатостанційним доступом із частотним поділом каналів необхідний множинний доступ і надання каналу на вимогу та робота, як в безперервному, так і в пакетному режимах. При реалізації процедур синхронізації в супутниковому каналі визначне значення має синхронізація несучої частоти. При цьому, для вирішення завдання розробки алгоритму оцінки несучої частоти ФМ сигналу в когерентних демодуляторах сучасних систем зв'язку запропоновано: визначити потенційні кордони дисперсій одержаних оцінок, розробити алгоритм оцінки несучої частот ФМ сигналу, що враховує специфіку супутникового каналу зв'язку та розробити реалізаційні процедури оцінювання на базі швидкого перетворення Фур'є.

Аналіз проблематики автоматизованих систем управління повітряним рухом показав, що автоматизація в авіації стала застосовуватись, в першу чергу, для розв'язку задач навігації та управління різними системами. Широке впровадження засобів автоматизації з використанням обчислювальної техніки в наземних системах управління повітряним рухом надало можливість звільнити авіаційних диспетчерів і керівників польотів від трудомістких обчислювальних операцій і надати можливість автоматизувати рішення ряду складних задач і, тим самим, значно підвищити рівень безпеки польотів. Подальший розвиток авіаційної техніки, інформаційних технологій, засобів радіонавігації та спостереження вимагає швидкого рішення складних задач із високою точністю, що викликало необхідність удосконалення наявних і створення принципово нових технічних засобів, які відповідають вимогам сучасної авіаційної техніки та міжнародних норм організації повітряного руху. До таких технічних засобів можна віднести системи EGNOS. Проведено вивчення запропонованого місця для розміщення станції EGNOS RIMS у міжнародному аеропорту "Київ" (Жуляни). Завдяки плідній підтримці ДКА, наданій підряднику GSA - Thales, дослідження допомогло зібрати необхідні дані для роботи в автономному режимі. Ця обробка в режимі офлайн завершена і виявлено проблеми. Інтерференція що була обрана впливає на місце розташування. Одним із ключових критеріїв вибору місця є радіочастотне (RF) середовище, оскільки умови навколишнього середовища мають безпосередній негативний вплив на продуктивність системи EGNOS. Виявляється, що вимірювання, проведені в ході дослідження, висвітлили джерела перешкод, потужність яких перевищує необхідний рівень у використовуваних діапазонах частот GPS L1 і L2. оскільки ці перешкоди негативно вплинуть на характеристики приймача EGNOS RIMS. Один із способів відновлення відповідності полягає у дослідженні цих інтерференційних джерел та їх видаленні, якщо це можливо. З іншого боку, запропоноване місце розташування в міжнародному аеропорту "Київ" (Жуляни) надає багатообіцяючий рівень відповідності для послуг щодо безпеки життя.

Вивчено процеси в коливальних системах на базі мікросмужкових і симетричних смужкових ліній передач. Мета статті - розробка ефективних засобів усунення перешкод, які формуються супутниковим радіонавігаційним системам, що забезпечать можливість функціонування апаратури системи EGNOS RIMS в Україні. Вирішено обгрунтування технічних рішень та аналіз радіочастотного середовища, як ключового критерія вибору місця розташування системи EGNOS RIMS в Україні та впливу радіочастотного середовища на продуктивність системи. Розглянуто наявні в зоні розгортання системи джерела перешкод, що негативно впливають на характеристики приймача EGNOS RIMS, оскільки їх потужність перевищує необхідний рівень у використаних діапазонах частот GPS L1 та L2. Особливості синтезу резонаторів на замкнутих і розімкнутих відрізках мікросмужкових і симетричних смужкових ліній передачі, для усунення перешкод, які формуються супутниковими радіонавігаційними системами. Перспективні шляхи застосування запропонованих резонаторів у використаних діапазонах частот GPS L1 та L2. Висновки: запропоновані технічні рішення доцільно використовувати для усунення перешкод, які формуються в супутникових радіонавігаційних системах, що забезпечують можливість функціонування апаратури системи EGNOS RIMS в Україні.