Запропоновано методику, яка дозволяє оцінювати ефективність навчання достатньо широких груп учнів шкіл, вищих навчальних закладів. Одержано емпіричну формулу оцінки ефективності навчання на базі обробки значного масиву статистичних даних, зібраних у навчальних закладах Харкова.

На базі матеріалів соціологічних і соціально-психологічних досліджень проаналізовано наркоситуацію в Україні. Розглянуто джерела поінформованості молоді про наркотичні речовини, мотиви втягнення молоді до наркоманії, причини її розповсюдження у молодіжному середовищі. Досліджено явище наркоманії як специфічну форму молодіжного протесту, проаналізовано ціннісне ставлення до неї молоді. Показано, що основними причинами, які породжують соціальну напруженість у супільстві, і тим самим стимулюють вживання наркотичних речовин, є внутрішня суперечливість суспільства, протиріччя між декларованими та реальними цінностями та ідеалами, цілями та можливостями їх досягнення. Зроблено висновок, що наркоманія (як вид девіантної поведінки) є соціальним явищем, яке характеризується масовим відходом молоді від діяльності внаслідок порушення соціальних зв'язків та "випадання" особистості з процесу соціалізації. Проаналізовано вплив вживання наркотичних речовин на злочинність різних соціально-демографічних, соціально-психологічних та соціально-професійних груп молоді.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем історії освіти на Поділлі, а також історії Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського з часу його заснування до сьогодення. Висвітлено роль громадських організацій в поширенні освіти на Поділлі наприкінці XIX - початку XX ст. Подано інформацію про таких визначних освітян краю, як М. І. Пирогов, П. С. Григорчук, Г. Ю. Храбан, Н. І. Тоцька, П. І. Хавлюк, М. А. Тростогон. Охарактеризовано умови життя та діяльності освітян Поділля у 1920-х рр. Увагу приділено проблемам і перспективам розвитку сучасної освіти Вінниччини. Описано інноваційні методи виховної роботи у Вінницькому фінансово-економічному університеті.

Наведено дані стосовно: особливостей соціальної ідентичності за модернових умов; особливостей професійної ідентичності вчителів із різним педагогічним стажем; індивідуально-психологічних характеристик як чинника професійної ідентичності працівників державної служби України з надзвичайних ситуацій; характеру зв'язку етнічної ідентичності з адаптивністю у молоді; громадянської ідентичності та її зв’язку з особистісною зрілістю і ціннісною сферою у студентів; гендерного виміру соціальної ідентичності особистості в сучасному суспільстві; статевих особливостей етнічної ідентичності осіб молодого віку за модернових умов; конфліктності як індикатора статусу ідентичності в ранньому юнацькому віці; соціальної ідентичності як чинника адаптації під час суспільної кризи; адаптаційного потенціалу вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів та особливості їх самосприйнятгя; впливу проблемної харчової поведінки на трансформації внутрішньої картини життєдіяльності.

Висвітлено історичний досвід діяльності колективу кафедри, яка є ровесницею закладу освіти - завідувачів кафедри педагогіки (кафедри педагогіки та спеціальної освіти), доцентів, викладачів і асистентів, лаборантів у різні періоди існування цього закладу вищої освіти, де ведеться підготовка педагогічних і дефектологічних кадрів упродовж останнього століття.

Представлено огляд теоретико-методологічних проблем дослідження особистості у психології, диференційних особливостей адаптаційного потенціалу особистості фахівців різного профілю, шляхів забезпечення розвитку особистісних ресурсів та адаптаційного потенціалу, можливих засобів психологічної допомоги з метою покращення адаптаційного потенціалу особистості.

Проаналізовано та приділено значну увагу питанню формування сталої екологічно орієнтовної культури споживання екологічно безпечних харчових продуктів, зокрема в контексті Європейського Зеленого курсу в питанні спроможності України виконати вимоги Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом у частині гармонізації екологічного законодавства ЄС з вітчизняним, та приведення власних ресурсів агросфери згідно з вимогами зазначеної директиви. Охарактеризовано вплив зазначеного курсу на культуру споживання екологічно безпечних продуктів та ставлення до навколишнього природного середовища в довгостроковій перспективі. Здійснено оцінку впливу військової агресії з боку Російської Федерації на культуру споживання та ставлення українських споживачів до власних ресурсів у сучасних умовах, наголошено на наявних екологічних проблемах агросфери та наслідків, з якими зіштовхується українське сільське господарство в найближчій перспективі. Обгрунтовано ціннісно-ієрархічну структуру індивіда за біхевіористичним підходом в екологічно орієнтовному сільському господарстві згідно з гносеологічним принципом, де рушійним елементом змін виступає конкретна людина на когнітивно-індивідуальному рівні. Наголошено та приділено значну увагу інституційному забезпеченню екологічної освіти та збільшенню її рівня в соціальній площині, що є основним фундаментально-інституційним інструментом забезпечення сталого споживання екологічно безпечних продуктів та дбайливого ставлення членів суспільства до власних ресурсів і довкілля загалом. Наголошено, що вирішення питання екологічної та продовольчої безпеки лежить у систематизації раціональної та ірраціональної поведінки індивіда, яка має будуватися не лише на принципах забезпечення економічної ефективності, а й у формуванні національної екологічної культури та свідомості.

Монографія підготовлена науковим колективом Інституту агроекології' і природокористування НААН за результатами проведених фундаментальних та прикладних досліджень. Монографія розрахована на фахівців у галузі екології' і сільського господарс¬тва, економіки природокористування та охорони навколишнього природного се¬редовища, наукових співробітників, викладачів і студентів вищих навчальних за¬кладів, здобувачів наукового звання доктора наук і доктора філософії за спеціаль¬ностями 101 — екологія, 051 — економіка, 201 — агрономія.

Проаналізовано та узагальнено причинно-наслідкові закономірності як основні віхи організаційно-правових засад здійснюваної дотепер земельної реформи в Україні з позиції її наслідків, що дало можливість розкрити базові знання для можливого формулювання на їх основі існуючих організаційно-економічних засад щодо використання природних об'єктів в агросфері. Досліджено й науково-методично обгрунтовано наявні знання конституційного земельного прагматизму, що сприяють правдивому пізнанню різноманітних існуючих законодавчих і нормативно-правових актів та організаційно-економічних основ проведених трансформацій на предмет відповідності їх вимогам конституційної сутності й потребам збалансованого користування природними об'єктами. Розкрито напрям як концептуальний підхід щодо можливого функціонування організаційно-економічних засад збалансованого користування природними об'єктами агросфери України, який грунтується на достовірній правовій основі й реалізується через комплексну системну "когнітивної земельної економіки" (автор: д.е.н. Олександер Ковалів) у процесі звершення земельної реформи в Україні як нової парадигми. З'ясовано, що лише базуючись на здобутих знаннях у процесі виконання першого етапу оцінки реального стану використання природних об'єктів в агросфері як особливих причинно-наслідкових закономірностей із позиції новітніх вимог державотворення, стає можливим здійснити більш грунтовні й результативні дослідження на наступних етапах виконання фундаментальної наукової роботи "Організаційно-економічні засади збалансованого користування природними об'єктами в агросфері України".

Обгрунтовано ефективність використання цифрових маркетингових інструментів та різних функцій для біотехнологічного виробництва. Висвітлено їх основні функції, переваги, а також надані основні критерії, що свідчать про їх ефективність на сучасному етапі та можливості їх подальшого використання в майбутньому. Обгрунтовано етапи проведення досліджень на ринку біологічних препаратів на землях сільськогосподарського призначення та на підприємствах, що є безпосередніми споживачами біопрепаратів. Висвітлено зв'язок маркетингової ланки між виробниками цих препаратів на рівні С2С та їх зворотній зв'язок. Охарактеризована доцільність застосування кожного окремого інструменту залежно від ситуації біотехнологічного підприємства на ринку, а також описано ситуації, де підприємству доцільно звертати увагу на зазначені показники. Визначено етапи використання таргетованої реклами для біотехнологічних компаній, проаналізовано ефективність запуску рекламної кампанії в цифровій площині. Зокрема, визначено основні підходи у використанні таргетованої реклами, зазначено етапи та реальні приклади сучасних біотехнологічних компаній, які діють на ринку України, і, відповідно, відображають реальний стан розвитку цифрових маркетингових інструментів у біотехнологічній галузі сільського господарства України.

Здійснено експериментально-аналітичні дослідження проблем ціннісно-часового виміру економіко-інформаційних і виробничих процесів маркетингу природокористування в агросфері України. Сформульовано основні передумови та шляхи розв'язання наявних проблем через функціонування системи суспільно спрямованого маркетингу (СССМ) - в процесі звершення земельної реформи в Україні - на основі чинних норм Конституції України як нової парадигми, що враховує дії об'єктивних законів живої і неживої природи та суспільства. Доведено, шо конституційно вмотивований соціально-економічний розвиток в Україні може відбуватимуться на базі здобутих науково обгрунтованих знань "конституційного прагматизму" в рамках когнітивної земельної економіки, сутність якої наглядно вкладена у формі моделі-піраміди функціонування когнітивної земельної економіки - так званої Когнітивної Піраміди - Олександера Коваліва. Встановлено, що експансія внутрішніх і зовнішніх ринків вітчизняною високоліквідною продукцією, особливо органічними й екологічно чистим продуктами харчування, в формуванні яких беруть участь природні ресурси як природні об'єкти права власності Українського народу, сприяє генеруванню непозиченого інвестиційного капіталу нації, а також зростанню обсягів доданої вартості вітчизняної продукції, і як наслідок, - зростання обсягів національного чистого прибутку. Доведено, що СССМ виконує роль надважливого стимулятора зростання добробуту всіх громадян України, які є абсолютними співвласниками землі та її природних ресурсів як природних об'єктів права Українського народу, формуючи комфортний простір їх (громадян України) життєдіяльності - в чистому і здоровому довкіллі - у власній державі.