У процесі дослідження виявлено, що метою особистісно орієнтованої загальної музичної освіти молодших школярів є формування основ їх музичної культури - інтерактивного утворення, яке забезпечує дитині можливість усвідомлення спілкування з музичним мистецтвом та є необхідною складовою її різнобічного виховання та розвитку. Запропоновано структуру музичної культури молодшого школяра, що містить блоки музичної спрямованості, обізнаності, вихованості та музично-творчої розвиненості, які набувають змістовно-широких та особистісно орієнтованих властивостей. Обгрунтовано дидактико-методичну систему формування основ музичної культури молодших школярів, розроблено інноваційний зміст і методику музичної освіти. Розкрито шляхи забезпечення наступності музичної освіти учнів початкової й основної школи та професійного вдосконалення вчителів музики.

Висвітлено загальнотеоретичні та дидактико-методичні основи формування музичної культури молодших школярів. Проаналізовано генезу проблеми становлення музичної культури дитини в зарубіжній і вітчизняній музичній освіті. Визначено сутність, змістовий діапазон і структуру цієї категорії, специфіку та структурні складові музичної культури учнів початкової школи. Обгрунтовано концептуальні засади, сутність і структуру експериментальної дидактико-методичної системи формування основ музичної культури молодших школярів, розроблено інноваційний зміст і методику загальної музичної освіти, що знайшли впровадження в чотирирічній початковій школі. Розкрито шляхи забезпечення наступності музичної освіти учнів початкової й основної школи, а також особистісного та професійного вдосконалення учителів.

Освещены общетеоретические и дидактико-методические основы формирования музыкальной культуры младших школьников. Проанализирован генезис проблемы становления музыкальной культуры ребенка в зарубежном и отечественном музыкальном образовании. Определена сущность, смысловой диапазон и структура этой категории, специфика и структурные составляющие музыкальной культуры учеников начальной школы. Обоснованы концептуальные принципы, сущность и структура экспериментальной дидактико-методической системы формирования основ музыкальной культуры младших учеников, разработаны инновационное содержание и методика общего музыкального образования, которые нашли внедрение в черырехгодичной начальной школе. Раскрыты пути обеспечения приемственности музыкального образования учеников начальной и основной школы, а также личностного и профессионального усовершенствования учителей музыки.

Зроблено спробу розглянути сутність музичної освіти, особливості її функціонування на сучасному етапі і специфіку культуротворчих тенденцій у системі загальної музичної освіти школярів України. Розкрито доцільність постановки проблеми формування музичної культури учнів як мети загальної музичної освіти. Метою такої освіти визначено формування музичної культури школярів, а надзавданням - гармонійний розвиток особистості, що забезпечить їй (особистості) можливість повноцінної життєтворчості та всебічний розвиток. Проаналізовано передумови і проблеми реалізації культуротворчих завдань у музичній освіті школярів.

Сделана попытка рассмотреть сущность музыкального образования, особенности его функционирования на современном этапе и специфику культуротворческих тенденций в системе общего музыкального образования школьников Украины. Раскрыта целесообразность постановки проблемы формирования музыкальной культуры учащихся как цели общего музыкального образования. Целью такого образования определено формирование музыкальной культуры школьников, а его сверхзадачей - гармоническое развитие личности, которое обеспечит ей (личности) возможность полноценного жизнетворчества и всестороннее развитие. Проанализированы предпосылки и проблемы реализации культуротворческих задач в музыкальном образовании школьников.

An attempt was made to consider the essence of music education, especially its operations at the present stage and the specificity kulturotvorcheskih trends in the general musical education of students in Ukraine. Is described the usefulness of the problem of forming the musical culture of the students as the goal of general music education. The purpose of this educational establishment is defined musical culture of school, and his goal - the harmonious development of personality, which would give it(the person) can fully zhiznetvorchestva and comprehensive development. Analyzed the background and problems of realization kulturotvorcheskih problems in music education students.

Проаналізовано змістовий діапазон поняття "розвивальний потенціал музичної освіти". Наведено авторську модель розвивального компонента музичної освіти, що надає широкі можливості щодо різнобічного розвитку дитини, становлення її духовного світу, формування ключової загальнокультурної компетентності молодших школярів. Розглянуто проблеми впливу шкільних уроків музики на естетичний, емоційний, моральний, творчий та розумовий розвиток дитини.

Наведено результати дослідження фітотоксичності поживних розчинів, одержаних шляхом розбавлення рідкої фракції, збродженої в біогазових установках гнойової біомаси. Проведено оцінку впливу різних концентрацій добрив на морфологічні особливості проростків пшениці. Запропоновано раціональні варіанти розведення одержаного рідкого біодобрива для усунення фітотоксичної дії. Визначено оптимальні параметри приготування рідких біодобрив та їх використання для вирощування екологічно та біологічно безпечної продукції.

З ризосфери ріпаку сорту Чорний велетень виділено домінуючих представників різних таксономічних груп мікроорганізмів. На основі дублювання функцій мікроорганізмів у мікробіоценозі встановлено, що 78 % домінуючих бактеріальних ізолятів проявляють широкоспецифічні трофічні властивості. Вони можуть використовувати в своїх трофічних ланцюгах мінеральні та органічні форми азоту, а за відсутності його зв'язаних форм фіксувати молекулярний азот атмосфери з різною активністю. Доведено, що домінуючі бактеріальні ізоляти A-29, K-11 мають низку корисних у агрономічному вимірі властивостей і за інтродукції в кореневу зону рослин ріпаку забезпечують зменшення втрат азоту субстратом. На основі морфологічних, культуральних, фізіолого-біохімічних властивостей і генів 16S pPHK встановлено, що ізолят A-29 належить до Bacillus subtilis, а ізолят K-11 до Pseudomonas aureofaciens.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.68-5

Рубрики:

Пухлини ЛОРорганів (онкооторинолярингологія)

Шифр НБУВ: РА397642 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання психолого-педагогічного супроводу процесу навчання і виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Проведено ретроспективний аналіз педагогічних досліджень навчально-виховного процесу у початковій школі та дошкільних навчальних закладах. Запропоновано нові підходи до підготовки майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти до професійної діяльності.

Цель работы - установление у больных раком гортани (РГ) T1-2N0M0 частоты метастатического поражения преперстневидного сторожевого лимфоузла (SNL) и определение количественных показателей предикторов, которые ассоциируются с метастатическим потенциалом первичной опухоли. В исследование включили 61 больного РГ T1-2N0M0, средний возраст - 57,71 года, 56 (91,1 %) мужчин. Критерий включения в исследование - подтвержденный диагноз РГ без клинических признаков регионарного метастазирования. Специализированное лечение проводили согласно протоколу с использованием на первом этапе комбинированного лечения различных по объему резекций гортани с удалением опухоли. Метастатическое поражение преперстневидного SNL определяли гистоморфологически на операционном материале. Связь между наличием метастазов и показателями микроциркуляции устанавливали с определением коэффициента ассоциации и точного критерия Фишера с построением таблицы 2 х 2. Вычисляли относительный риск метастазирования. Данные приведены в виде относительного риска и доверительных интервалов (ДИ). Установлено, что у 15 (26,2 %) больных распространенность опухоли отвечала критерию T1N0M0, а у 46 (73,8 %) - T2N0M0. Патоморфологическими исследованиями удаленных преперстневидных SNL (n = 61) метастатическое поражение (pN1sn) верифицировано у 7 (11,4 %) больных T2N0M0. В ходе статистического анализа установлено, что существует связь между метастазированием и глубиной инвазии (показатель ассоциации 0,85), степенью дифференциации опухоли (показатель ассоциации 0,66) и показателем шунтирования (показатель ассоциации 0,96). Установлено, что при значении показателя шунтирования выше 1,63 пф. ед. относительный риск возникновения метастазов возрастал на 54 % (RR = 2,72 [1,64; 4,52], ДИ 95 %, OR = 13,06 [1,39; 122,50], ДИ 95 %), при глубине инвазии больше 6,28 мм относительный риск возникновения метастазов возрастал на 39 % (RR = 4,5 [1,72; 11,76], ДИ 95 %, OR = 8 [1,89;33,81], ДИ 95 %). Выводы: установлены критические значения количественных показателей таких предикторов метастазирования РГ, как распространенность процесса до T2N0M0, глубина инвазии опухоли более 6,28 мм, низкая степень дифференциации (G3), преобладание в опухоли шунтового кровотока над нутритивным - ПШ более 1,84. Они могут быть использованы для интраоперационного прогнозирования наличия скрытого метастазирования в SNL и свидетельствовать о целесообразности выполнения симультанной футлярно-фасциальной лимфодиссекции шеи на стороне поражения гортани.

Представлено результати досліджень у галузі дошкільної та початкової освіти. Розкрито педагогічні стратегії, теоретичні й методичні основи виховання, навчання та розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Висвітлено психолого-педагогічні аспекти дошкільної та початкової освіти. Схарактеризовано актуальні проблеми підготовки майбутніх фахівців у сучасному педагогічному просторі. Розглянуто проєктну діяльність дітей старшого дошкільного віку як метод екологічного виховання. Висвітлено гендерні та психолого-педагогічні аспекти виховання ціннісного ставлення дітей молодшого шкільного віку до представників протилежної статі. Досліджено проблему формування естетичної компетентності майбутніх вихователів в аспекті підготовки до організації фізичного виховання дітей дошкільного віку. Представлено модель музичної компетентності фахівців дошкільної освіти. Визначено роль художньо-виховного потенціалу вчителя початкових класів в освітньому процесі школи першого ступеня.

Наведено результати широкого кола актуальних наукових пошуків вітчизняних фахівців у галузі дошкільної та початкової освіти. Розкрито педагогічні стратегії, теоретичні та методичні основи виховання, навчання та розвитку дітей дошкільного й молодшого шкільного віку. Визначено різноманітні психолого-педагогічні аспекти дошкільної та початкової освіти. Охарактеризовано актуальні проблеми підготовки майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти у сучасному педагогічному просторі.