Ключ. слова: травлення, поверхня, кінетика, механізм, індій арсенід, галій арсенід
Індекс рубрикатора НБУВ: К675.754

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: сульфідування, діаграма Пурбе, пасивація, термодинамічна стійкість, кадмій телурид, електродний потенціал
Індекс рубрикатора НБУВ: Г122.425-27

Рубрики:

Сполуки кадмію з іншими елементами

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та прикладні основи процесу розвитку професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів педагогічного профілю. Виявлено недостатній рівень дослідження психологічних основ розвитку професійної ідентичності у майбутніх вчителів. Визначено, що професійна ідентичність є процесом входження у професійне середовище студентів педагогічного коледжу, що передбачає ототожнення студентом себе з професійною групою. Сутність даної системи з розвитку професійної ідентичності полягає у забезпеченні сприятливих умов формування образу професійного "Я" студентів як її системоутворювального ядра. Він характеризується достатньою стійкістю соціального "Я", переживанням схожості з представниками професійної групи, високим рівнем соціальної зацікавленості й ідентифікації, взаємозалежністю з професійною групою, відсутністю егоцентричності та структурованістю Я-концепції. Доведено, що вплив на комунікативність, емпатійність та емоційно-вольові якості особистості майбутнього вчителя підвищує динамічні та змістові показники професійної ідентичності, а також сформованість образу професійного "Я".

Розглянуто проблеми вдосконалення змісту та форм підготовки учителів початкової школи. Досліджено ідентифікаційні процеси у період навчання в педагогічному коледжі. Виявлено чотири типи ідентифікації у межах професії: професія як можливість цікавого життя, професія як кар'єра, професія як самореалізація, професія як творчість.

Расмотрены проблемы усовершенствования содержания и форм подготовки учителей начальной школы. Исследованы идентификационные процессы в период обучения в педагогическом колледже. Выявлены четыре типа идентификации в рамках профессии: профессия как возможность интересной жизни, профессия как карьера, профессия как самореализация, профессия как творчество.

The problems of the improvement of the contents and forms of junior school teacher's training are researched. Identification processes during the period of their studies at a pedagogical college are considered. Four types of identification within a profession are identified: a profession as a possibility of interesting life, a profession as a career, a profession as a possibility of self-actualization, a profession as a creativity.

Приведено результати досліджень та систематизації видів математичного моделювання супутнього сліду повітряних суден, а також проведено аналіз встановлених правил та методів запобігання влучання у супутній слід. Систематизація й узагальнення досліджень у сфері супутнього сліду дозволили виділити основні переваги та недоліки видів моделювання супутнього сліду, визначити модель небезпечних зон супутнього сліду, що формується за повітряним судном, та відповідно враховувати ці небезпечні зони у ході вирішення конфліктних ситуацій та небезпечних явищ, таких як зближення чи потрапляння в супутній слід.

Розглянуто одну з найболючіших проблем для національної меншини сінті та ромів - геноциду під час Другої світової війни. Проаналізовано ромологічні дослідження, що стосуються цього періоду. Розглянуто передумови, законодавчу базу, методи знищення цієї етнічної групи та встановлено діапазон кількості жертв переслідувань. Визначено, що політика нацистів по відношенню до ромів мала расистський характер, їх знищення здійснювалося з самого початку планомірно та цілеспрямовано. Акцентовано увагу на тому, що проблему геноциду сінті та ромів не можна применшувати, навіть у порівнянні з голокостом євреїв.

Присвячено обґрунтуванню теоретичних і методологічних засад, розробці науково-практичних рекомендацій механізму державного регулювання розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору України. Розроблено підхід до державного регулювання ресурсного потенціалу аграрного сектору, який на відміну від існуючого синтезує політику, а саме: експортоорієнтовану та протекціоністську (самозабезпечення продовольством), шляхом підтримки балансу між попитом і пропозицією, захистом вітчизняного виробника, формування структурних і соціальних перетворень на селі, за рахунок регулювання: посівних площ основних сільськогосподарських культур, встановлення граничної (орієнтованої) і мінімальної (гарантованої) ціни, обсягів товарної продукції через квоти на її виробництво, що забезпечить населення продуктами харчування власного виробництва, захист місцевого продовольчого ринку, забезпечення конкурентоспроможної участі національних товаровиробників. Удосконалено концептуальні напрями державного регулювання регіональних аграрних кластерів, які містять організаційно-управлінський вплив регуляторів, систему імплементаційних та інституційних заходів, за рахунок формування інвестиційних мереж та інфраструктури, що забезпечить створення фінансово-промислових сільськогосподарських груп у формі акціонерного товариства за участю державного капіталу. Розроблено підхід до формування державної інвестиційної політики розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору, який на відміну від раніше існуючого ґрунтується на принципах ринкової рівноваги (рівність загальної величини попиту загальній величині пропозиції за рахунок знаходження рівноважних цін) та апарату лінійного програмування (EPACIS-Модель з аналізу економічної політики в аграрному секторі), за рахунок моделювання наслідків рішень за капітальними інвестиціями в аграрний сектор, що забезпечить формування національної моделі розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору України. Визначено організаційно-економічний механізм розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору, який на відміну від раніше існуючого доповнено інфраструктурним елементом, включає: маркетингово-логістичну систему (формування ринків техніки та запчастин), інформаційну (мережа регіональних дистриб'юторів, дилерських центрів, проведення наукових досліджень, освітню діяльність), економічну систему (бюджетне асигнування, пільгове оподаткування, кредитування). Розвинуто підхід до державного регулювання розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору, який на відміну від раніше існуючих включає стратегію державного регулювання інвестиційних процесів, за рахунок реалізації принципів: прозорості (відповідає інтересам і має довіру основних агентів ринку), регламентованості (наповненість фінансової та економічної звітності з метою виявлення кластерної структури), нерегламентованості (залучення експертів різного рівня), рейтингування (ранжирування регіонів, суб'єктів господарювання за ступенем інвестиційної привабливості), що забезпечить державну ефективність: комерційну (в інтересах приватних інтересів), бюджетну (в інтересах державних та місцевих органів влади), економічну (в інтересах суміжних секторів держави), соціальну (в інтересах населення: приріст зайнятості). Розроблено концептуальні напрями державного регулювання розвитку ресурсного потенціалу аграрного сектору, які містять політику державної підтримки аграрного сектору за рахунок імплементації програм СОТ щодо "кошика": "жовтий" (об’єднує заходи аграрної політики, спрямовані на стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції: пільги та списання боргів, прямі платежі та субсидії, підтримка цін і знижки), "зелений" (розвиток аграрної інфраструктури, фітосанітарні та ветеринарні заходи, забезпечення та утримання певних стратегічних продовольчих запасів, регіональні програми розвитку, сільськогосподарське страхування, програми структурних перебудов у сільському господарстві, ліквідація наслідків стихійних лих, державний контроль шкідників і хвороб рослин і тварин), що дасть змогу впровадити інноваційні перетворення в Україні.