Показано спосіб перевірки точності прогностичних моделей за умови відсутності експериментальних даних для порівняння результатів моделювання. Розроблена нейроме ежа визначає клас технологій, який порівняно з результатами нечіткої моделі. Точність моделі визначено шляхом обчислення середньої квадратичної похибки моделювання та кореляції між результатами нечіткої моделі та нейромереж.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л463.8

Рубрики:

Синтетичний алмаз

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання сучасних відносин у сфері педагогіки, соціології, філософії, психології та соціальних комунікацій. Розкрито мистецтвознавчі, культурологічні, філологічні, історичні, економічні, управлінські та правові аспекти розвитку сучасного соціально-гуманітарного середовища. Увагу приділено особливостям виникнення стресових станів у сучасної молоді за умов пандемії. Розглянуто питання зародження економічної науки в Харкові. Проаналізовано особливості впливу глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на систему міжкультурних комунікацій.

Запропоновано математичне забезпечення для автоматизованого проєктування раціональних схем розкрою матеріалів прямокутної форми на комбінацію двох різних за формою плоских геометричних об'єктів зі складною конфігурацією зовнішнього контуру. Виділено, для успішного вирішення питання, структурні компоненти задачі та представлено їх аналітичний опис. Завдяки запропонованим математичним моделям і алгоритмам розроблено програмне забезпечення для вищезазначенного автоматизованого проєктування. Рекомендовано використовувати це програмне забезпечення в різних галузях, де необхідно раціонально розкрїти матеріали прямокутної форми на плоскі геометричні об'єкти зі складною конфігурацією зовнішнього контуру. Матеріали монографії будуть корисними для аспірантів, магістрантів, викладачів вищих учбових закладів, що спеціалізуються в області інформаційних технологій.

Узагальнено найвагоміші результати наукових досліджень, проведених інститутами Національної академії наук України в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України "Нові функціональні речовини і матеріали хімічного виробництва" в 2017-2021 рр. У результаті виконання проектів Програми створено низку принципово нових органічних, неорганічних, полімерних речовин і матеріалів та композитів на їх основі різного функціонального призначення, розроблено нові енерго- і ресурсоощадні, екологічно прийнятні способи одержання малотоннажних речовин та матеріалів хімічного виробництва. Досліджено нові функціональні органічні речовини і матеріали та композити на їх основі для техніки нового покоління. Використання отриманих матеріалів та розроблених способів одержання хімічних речовин у різних галузях вітчизняної промисловості підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, сприятиме суттєвому зменшенню залежності країни від імпорту наукомісткої хімічної продукції, дасть змогу налагодити в Україні виробництво широкої гами хімічних продуктів, реактивів, препаратів.

Представлено статті у яких аналізуються історичні та цивілізаційні чинники формування зовнішньої політики країн пострадянського простору, насампред європейські та євразійські. Розглянуто еволюцію зовнішньополітичного курсу пострадянських держав у 1990-х - 2010-х рр. Окреслено стратегії нейтралітету, відкритості, євроорієнтації та ін. Визнано вплив соціально-економічних чинників на зовнішньополітичний процес у країнах пострадянського простору. Описано фактор впливу "Русского мира" на формування політичної ідентичності громадян Центральної Азії. Схарактеризовано доктрину зовнішньополітичного нейтралітету сучасного Туркменістану, зовнішню політику Республіки Казахстан, внутрішні чинники формування зовнішньої політики Таджикистану, стратегію зовнішньої політики Киргизстану. Розкрито економічні засади зовнішньої політики незалежного Азербайджану. Подано інформацію про зовнішню політику Узбекистану і процеси євразійської інтеграції. Виокремлено вплив румунського чиннику зовнішньої політики Республіки Молдова. Висвітлено угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (1994) і принцип єдності зовнішньої та внутрішньої політики. Означено місце України в світовому геополітичному просторі в 1991-2005 рр. Визначено Європейський вектор як стратегічний зовнішньополітичний пріоритет відновленої латвійської державності. Доведено багатовекторну парадигму розвитку Республіки Білорусь. Обгрунтовано соціально-економічний розвиток пострадянських країн і їх зовнішньополітичну орієнтацію.

Здійснено систематизацію історичного досвіду реалізації програм модернізації у країнах пострадянського простору. Проведено порівняльний аналіз основних моделей та алгоритмів трансформаційних процесів на пострадянському просторі. Обґрунтовано теоретичне положення про те, що конкуренція європейського та євразійського (інтеграційних) векторів на пострадянському просторі сутнісно виявляється як конкуренція між європейським прикладом успішного розвитку та російським прикладом опертя на силу. Визначено специфіку та особливості трансформації колишніх радянських республік. Проаналізовано вплив ЄС, США, КНР на пострадянські трансформації. Доведено, що наявні цивілізаційні відмінності між країнами пострадянського простору та вплив ключових світових геополітичних та економічних суб’єктів зумовлюють подальшу сегментацію пострадянського простору, розходження цивілізаційного уявлення свого майбутнього пострадянськими державами.

Висвітлено особливості соціально-гуманітарного розвитку суспільства у сфері педагогіки, соціології, філософії, психології, соціальних комунікацій, мистецтвознавства, культурології, філології, історії, економіки, управління, права. Розкрито питання розвитку технічного мислення учнів засобами предметів природничого циклу. Проаналізовано режисерську діяльність Я. Федоришина в контексті сучасного театрального процесу. Розглянуто інноваційний турпродукт як тренд ринку внутрішнього туризму України в умовах посткризового відновлення.

Наведено методику оцінки енергії активації другої стадії трибологічної реакції - механохімічного модифікування ЕМ та результати застосування цієї методики на прикладі раніше проведених трибокінетичних випробувань сталі ШХ15 у вуглеводневому середовищі - авіаційному наливі ТС-1 довготривалого зберігання.

Для поліноміальних систем рівнянь збуреного руху запропонована нова оцінка функції Ляпунова вздовж розв'язків розглядуваної системи рівнянь. На основі отриманих оцінок встановлено умови стійкість руху за Ляпуновим, практичної стійкості та стійкості на скінченному інтервалі часу при великих початкових збуреннях.

Реалізовані на сьогодні у практиці діяльності сектору безпеки й оборони інформаційні технології моніторингу безпекового середовища (БС) дозволяють виявляти лише деякі небезпеки, загрози та інші деструктивні явища та фактори, що ускладнює впровадження превентивних заходів щодо реагування на прогнозовані зміни БС. Проблематика. Для своєчасного виявлення загроз, оцінювання їх характеру, рівня, масштабу та прогнозування їх динаміки та ризиків у разі реалізації для визначальних сфер національної безпеки дуже важливо відстежувати глобальні та локальні процеси, стратегії провідних держав, тенденції та тренди розвитку ситуацій у окремих регіонах. Мета роботи - розробка методу інформаційно-часового супроводження глобальних, локальних соціально-політичних й інших процесів у сучасному БС. Матеріали й методи. Використання низки аналітичних, логічних та інших процедур з інформацією, отримуваною в ході оцінювання БС стосовно деструктивних явищ, подій, загроз, а також умов, у яких відбувається імплементація національних інтересів, на обраному часовому інтервалі. Результати. Використання методу забезпечує співставлення фактів, подій, виявлених в ході моніторингу БС, з глобальними й локальними процесами, що дає змогу ідентифікувати геополітичні та інші інтереси, наміри інших держав, вчасно виявляти заходи щодо дезінформації, інформаційного прикриття, різних маніпуляцій і психологічного впливу та своєчасно приймати управлінські рішення в системі забезпечення національної безпеки. Висновки: запропонований метод дає змогу підвищити ефективність імплементації національних інтересів держави, оскільки покращує інформаційно-аналітичне обслуговування системи забезпечення національної безпеки, зокрема дозволяє виявляти зв'язки між активними та прихованими діями окремих центрів сили, сусідніх держав та конкурентів, надавати воєнно-політичному керівництву держави обгрунтовані рекомендації щодо реагування з метою зниження ризиків у визначальних сферах національної безпеки.

Розглянуто загальні проблеми підвищення ефективності забезпечення воєнної безпеки держави в умовах дії загроз воєнного та гібридного характеру, яким держава із-за недостатньої військової могутності та обмежених ресурсів не може протистояти прямими (симетричними) методами. Сформульовано принципи, цілі, найбільш раціональні форми та способи застосування військових і невійськових суб'єктів сил оборони для організації асиметричної протидії загрозам, в умовах дії яких забезпечення необхідного рівня воєнної безпеки симетричними методами не представляється доцільним.

Запропоновано метод оцінювання ефективності асиметричної протидії сучасним загрозам в інтересах забезпечення достатнього рівня воєнної безпеки держави. Оскільки однією із головних тенденцій формування та розвитку безпекового середовища у світі визначено перенесення ваги у воєнних конфліктах на асиметричне застосування військової сили збройними формуваннями, зміщення акцентів у веденні воєнних конфліктів на комплексне використання військових і невійськових інструментів (економічних, політичних, інформаційно-психологічних тощо), виникла потреба в оцінюванні та прогнозуванні ефективності асиметричного застосування військових та невійськових сил засобів у протидії силовому тиску та застосуванню військової сили проти держави, що протистоїть більш сильному у військовому відношенні противнику. Основним обмеженням держави, що проводить наступальні дії, виступають втрати особового складу. Для держави-жертви агресії втрати особового складу, населення, інфраструктури тощо у такому конфлікті значно більші. Світовий досвід показує, що значно слабша у військовому відношенні країна, здійснюючи асиметричні заходи протидії загрозам військовими і невійськовими суб'єктами сил оборони, здатна завдати противнику неприйнятного збитку, в т.ч. і в невійськових сферах безпеки, і тим самим примусити навіть більш сильного у воєнному відношенні противника відмовитися від застосування військової сили проти неї. Запропоновано ефективність протидії агресії держави, що значно переважає державу-мішень за військовою "потужністю", оцінювати сумарним рівнем деескалації загрози на певний момент часу за рахунок симетричної (прямої військової) та асиметричної (комплексної) протидії агресії у формі проведення локальної спеціальної операції. Це надало змогу синтезувати модель оцінювання ефективності асиметричної протидії загрозам воєнній безпеці держави за показником сумарного зниження рівня загрози в проведених локальних спеціальних операціях, а також сформувати систему обмежень та визначити критерій прийняття рішення державою-агресором на відмову від подальших агресивних дій.

Наведено методику оцінки енергії активації другої стадії трибологічної реакції - механохімічного модифікування ЕМ та результати застосування цієї методики на прикладі раніше проведених трибокінетичних випробувань сталі ШХ15 у вуглеводневому середовищі - авіаційному наливі ТС-1 довготривалого зберігання.

Запропоновано метод оцінювання ефективності асиметричної протидії сучасним загрозам в інтересах забезпечення достатнього рівня воєнної безпеки держави. Оскільки однією із головних тенденцій формування та розвитку безпекового середовища у світі визначено перенесення ваги у воєнних конфліктах на асиметричне застосування військової сили збройними формуваннями, зміщення акцентів у веденні воєнних конфліктів на комплексне використання військових і невійськових інструментів (економічних, політичних, інформаційно-психологічних тощо), виникла потреба в оцінюванні та прогнозуванні ефективності асиметричного застосування військових та невійськових сил засобів у протидії силовому тиску та застосуванню військової сили проти держави, що протистоїть більш сильному у військовому відношенні противнику. Основним обмеженням держави, що проводить наступальні дії, виступають втрати особового складу. Для держави-жертви агресії втрати особового складу, населення, інфраструктури тощо у такому конфлікті значно більші. Світовий досвід показує, що значно слабша у військовому відношенні країна, здійснюючи асиметричні заходи протидії загрозам військовими і невійськовими суб'єктами сил оборони, здатна завдати противнику неприйнятного збитку, в т.ч. і в невійськових сферах безпеки, і тим самим примусити навіть більш сильного у воєнному відношенні противника відмовитися від застосування військової сили проти неї. Запропоновано ефективність протидії агресії держави, що значно переважає державу-мішень за військовою "потужністю", оцінювати сумарним рівнем деескалації загрози на певний момент часу за рахунок симетричної (прямої військової) та асиметричної (комплексної) протидії агресії у формі проведення локальної спеціальної операції. Це надало змогу синтезувати модель оцінювання ефективності асиметричної протидії загрозам воєнній безпеці держави за показником сумарного зниження рівня загрози в проведених локальних спеціальних операціях, а також сформувати систему обмежень та визначити критерій прийняття рішення державою-агресором на відмову від подальших агресивних дій.

Обоснованы концептуальные положения организации асимметричного противодействия агрессии более мощного в военном отношении государства со стороны государства-жертвы агрессии в интересах защиты своих фундаментальных жизненно важных национальных интересов. Приведены структурно-логическая последовательность и принципы противодействия информационно-психологическому влиянию со стороны враждебного государства. Предложен концептуальный подход к формированию замысла локальной специальной операции ассиметричного противодействия и определения частных задач субъектов, которые к ней привлекаются. Определены базовые основы оценивания результативности проведения локальной специальной операции в интересах обеспечения достаточного уровня военной безопасности государства.тт

Обгрунтовано концептуальні положення організації асиметричної протидії агресії "потужної" у воєнному відношенні держави з боку держави-жертви агресії в інтересах захисту своїх фундаментальних життєво важливих національних інтересів. Визначені організаційно-методичні основи забезпечення достатнього рівня воєнної безпеки держави з використанням асиметричних дій, а також цілі, форми й способи організації та ведення асиметричних дій, спрямованих на зниження впливу окремих загроз на визначальні сфери життєдіяльності держави. Приведений опис узагальненої моделі гібридної агресії (війни) та концептуальної моделі ітераційного формування потенціалу асиметричної протидії загрозам воєнній безпеці держави.

Розглянуто проблему підвищення ефективності протидії застосуванню військової сили з боку більш сильного у воєнному відношенні противника шляхом асиметричного впливу у вразливих для нього точках і завдання йому неприйнятного збитку, за якого він вимушений відмовитися від подальшого застосування військової сили. Розглянуто метод формування групи суб'єктів, яка в умовах обмежених ресурсів здатна завдати противнику такого збитку.

Досліджено теоретико-методичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо формування та вдосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств. Сформовано методичний підхід до визначення впливу кількості культур у сівозміні та сталості використання посівних площ на рівень ефективності виробництва. Визначено особливості впливу факторів розміру підприємства на формування галузевої структури. Оцінено вплив рівня спеціалізації та природно-кліматичних факторів на формування ефективності виробництва. Обґрунтовано параметри ефективності діяльності підприємств залежно від питомої ваги тваринництва у структурі товарної продукції. Здійснено оптимізацію галузевої структури сільгосппідприємств, виходячи з технологічних умов виробництва, максимізацїі прибутку та принципів раціонального землекористування.

Здійснено комплексний аналіз підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів в Україні у другій половині XX - на початку XXI століття. Виокремлено основні базові поняття, які розкривають сутність музично-естетичного виховання учнів в початкових школах України другої половини XX- початку XXI століття, що дало змогу умовно їх згрупувати: уніфіковані; педагогічні; музично-естетичні. Проаналізовано вплив творчої спадщини видатних українських діячів музичного мистецтва на зміст підготовки майбутніх учителів початкової школи. Охарактеризовано джерельну та історіографічну базу дослідження. Окреслено шляхи творчого використання прогресивних надбань підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах інноваційного розвитку освітнього середовища закладів освіти. Визначено та обґрунтовано три етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів в Україні у другій половині XX - на початку XXI століття: перший - 1950 - 1976 рр.; другий - 1976 - 1991 рр.; третій - 1991- 2016 рр. Дослідження дало змогу визначити перспективи використання набутого досвіду підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів в Україні. Фактологічний матеріал та джерельна база дослідження можуть слугувати основою для оновлення змісту начальних дисциплін, використовуватися в системі вищої та післядипломної педагогічної освіти для підготовки майбутніх учителів за спеціальністю 013 Початкова освіта та 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) та підвищення їх кваліфікації.