Досліджена стійкість до поширених захворювань та дана селекційна оцінка удосконаленим інтрогресивним лініям озимої пшениці, що створені шляхом віддаленої гібридизації. Виявлена широка варіабельність ступеня ураження ліній борошнистою росою та різними видами іржі. Найбільше виділено ліній, стійких до листкової або жовтої іржі; до стеблової іржі висока тривала стійкість спостерігається лише серед похідних колекційного зразка H74/90-245 з Болгарії. Серед похідних амфіплоїдів за участю Aegilops tauschii лінії, які виявляють стійкість до стеблової іржі, поступово втрачають її протягом дозрівання. Стійких до борошнистої роси ліній було виділено мало, а до септоріозу - практично не спостерігалось. Виявлена можливість комбінування пшенично-житньої транслокації 1BL.1RS з іншими генами стійкості. Відзначено низьку частоту добору константних ліній за комплексом ознак у F4-5 та необхідність подальших індивідуальних доборів, ефективність яких зростає при вищих бекросах і у пізніших генераціях, а також відсутність стабільної врожайності. При використанні в гібридизації сортів лабораторії селекції інтенсивних сортів пшениці СГІ-НЦНС підвищення продуктивності супроводжується здрібнінням зернівок. Виділені селекційні лінії (PIL956/16, AIL1049/16, PIL997/16, AIL485/17 та ін.) з чужинними полігенними комплексами стійкості до іржастих хвороб, високими значеннями маси тисячі зерен та вмісту білка. Вони характеризуються високою продуктивністю, хлібопекарською якістю та позбавлені негативних властивостей дикорослих видів.

Зазначено, що підвищення вмісту інгібіторів протеолітичних ензимів є однією з важливих захисних реакцій рослин у відповідь на інфікування патогенними грибами. Досліджено вплив фузаріозної інфекції та жасмонової кислоти на протеазно-інгібіторну систему проростків пшениці (Triticum aestivum). Показано, що зміни активності нейтральних протеаз та інгібітору трипсину за інфікування проростків пшениці Fusarium graminearum відрізняються у сортів з різною стійкістю до збудників фузаріозу. З використанням температурної обробки екстракту, висолювання, діалізу та афінної хроматографії проведено виділення та очищення інгібіторів трипсину зі здорових, інфікованих Fusarium graminearum та оброблених жасмоновою кислотою проростків пшениці. Дослідження компонентного складу виділених інгібіторів трипсину методом електрофорезу в поліакриламідному гелі не виявило сортового поліморфізму, але показало наявність змін за інтенсивністю смуг та кількістю компонентів цих білків за інфікування рослин патогеном та впливу жасмонової кислоти. Обговорено участь жасмонової кислоти в регуляції активності інгібіторів трипсину за інфікування пшениці грибними патогенами.

Розглянуто історію вивчення острова Хортиці, його природно-культурного потенціалу, виникнення та етапи становлення заповідника на його території. Проаналізовано узагальнюючі роботи різних авторів із досліджуваної теми. Помітний внесок у вивчення острова і в розвиток заповідника зробили Д. Яворницький, Я. Новицький, О. Добровольський, В. Пешанов, Р. Юра, Н. Козачок, В. Іллінський, С. Пустовалов, М. Остапенко, Д. Кобалія та ін. Автори доходять висновку, що в історії вивчення о. Хортиці виділяються етапи: краєзнавчий, загальнонауковий та етап дослідження о. Хортиці в рамках заповідника. Виявляється популярність заповідника, з'являються популярні природничі та історико-культурні публікації. Проведена робота та виділені етапи стануть у нагоді при подальшому плануванні роботи заповідника.

Висвітлено стан і перспективи досліджень з біотехнології, фізіології та біохімії сільськогосподарських рослин, розкрито їх роль у вирішенні проблем селекції. Наведено результати з геноміки, молекулярної генетики, MAS-технологій сільськогосподарських рослин і технологій культури in vitro.

Показано, що в основі біохімічних механізмів формування стійкості рослин зернових культур до інфікування грибними патогенами, впливу несприятливих абіоітичних чинників лежить перебудова процесів метаболізму, пов'язана з нагромадженням та перерозподілом захисних білків (інгібіторів протеїназ, лектинів, дегідринів), зміною активності ферментів (ліпоксигенази, фенілаланінаміакліази, сахарозофосфатсинтази), спрямованою генерацією медіаторів сигнальних систем у рослинних тканинах. Встановлено, що зміни активності вивчених захисних білків і ферментів у злакових рослинах за впливу чинників різної природи контролюються різними механізмами і залежать від рівня експресії захисних генів та інтенсивності процесів біосинтезу білка. Досліджено роль саліцилової та жасмонової кислот у формуванні захисних реакцій злакових рослин проти грибних патогенів і абіотичних стресорів. На основі одержаних результатів розроблено методи біохімічної лабораторної оцінки стійкості злакових рослин до грибних патогенів і посухостійкості.

Досліджено активність інгібітора трипсину, лектинів, ліпоксигенази, фенілаланінаміакліази в проростках пшениці за дії грибної інфекції, зокрема збудників фузаріозу, саліцилової та жасмонової кислот, циклогексиміду в зв'язку зі стійкістю рослин до фузаріозу. Показано різну спрямованість змін активності вивчених захисних білків у проростках у разі інфікування збудниками фузаріозу в резистентних і сприйнятливих сортів пшениці, що свідчить про їх участь у формуванні механізмів стійкості рослин до цього патогену. Встановлено, що вивчені біохімічні компоненти захисних систем рослин пшениці можуть бути активовані під час екзогенної обробки проростків саліциловою і жасмоновою кислотами. Зроблено висновок, що зміна вивчених біохімічних показників у рослинах пшениці за впливу чинників різної природи залежить від інтенсивності процесів біосинтезу білків та рівня експресії генів, що їх контролюють.

Представлены литературные данные и результаты собственных исследований относительно роли протеиназно-ингибиторной системы в формировании ответных реакций растений на действие биотических и абиотических факторов среды, взаимосвязь их с другими составляющими биохимической системы защиты растений, устойчивостью к фитопатогенам, абиотическим стрессорам.

Рассмотрены основные механизмы участия протеиназ и их ингибиторов в синтезе, модификации и распаде белков у злаковых культур. Обоснована концепция регуляторной роли протеиназно-ингибиторной системы в биосинтезе и накоплении запасных белков, формировании их качества и количества, как и общей кормовой ценности зерна, технологических свойств клейковинного комплекса. Представлены экспериментальные данные о связи процессов протеолиза с формированием защитных реакций растений при их поражении фитопатогенными микроорганизмами и действии абиотических факторов окружающей среды. Обоснована возможность использования системы протеолиза в практических исследованиях, направленных на улучшение качества белков злаковых культур, а также для характеристики исходного материала в селекции на устойчивость к биотическим и абиотическим факторам окружающей среды.

Представлены литературные данные и результаты собственных исследований относительно роли лектинов в формировании ответных реакций растений на действие биотических и абиотических факторов среды, взаимосвязь их с другими факторами защиты растений, устойчивостью к фитопатогенам, абиотическим стрессорам.

Изучено влияние водного дефицита на активность изоцитратдегидрогеназы (КФ 1.1.1.42) - фермента цикла трикарбоновых кислот, содержание пировиноградной и 2-оксоглутаровой кислот в прорастающих зерновках контрастных по признаку засухоустойчивости линий кукурузы. Показано, что в тканях проростков устойчивой линии под действием водного дефицита активность фермента, а также содержание пирувата и 2-оксоглутарата повышается либо остается на уровне контрольных значений, тогда как в тканях восприимчивой линии вышеуказанные показатели снижаются относительно контрольного уровня.

Викладено теоретичне обгрунтування та нові підходи до вирішення наукової проблеми, пов'язаної зі з'ясуванням біохімічних механізмів розвитку захисної відповіді рослин зернових культур за участю лектинів, ферментів ліпідного обміну, фенілаланінаміакліази, фенольних сполук, окиснювальних та антиоксидантних процесів, сигнальних молекул (пероксиду водню, саліцилової кислоти) на дію біотичних та абіотичних чинників. В результаті дослідження біохімічних процесів, що зумовлюють ступінь стійкості рослин до дії грибних патогенів і несприятливих абіотичних чинників, виявлено біохімічні закономірності прояву особливостей функціонування та взаємодії захисних реакцій у рослин різних зернових культур при зараженні збудниками фузаріозу, альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, за умов водного дефіциту, гіпертермії та впливу індукторів стійкості (саліцилової кислоти, лектину). Надано результати виділення та порівняльного вивчення біохімічних властивостей складових компонентів біохімічної системи захисту (лектинів, ліпоксигенази) із контрольних, інфікованих та оброблених саліциловою кислотою проростків зернових культур, показано їх роль у формуванні механізмів стійкості злакових рослин до збудників фузаріозу. Виявлено, що одним із механізмів підвищення стійкості рослин зернових культур до збудників фузаріозу під впливом саліцилової кислоти є індукція експресії генів лектину та фенілаланінаміакліази, що призводить до посилення активності цих білків, зростання ендогенного рівня саліцилової кислоти, зміни вмісту оксиду азоту й оптимізація функціонування про-/антиоксидантної системи. На основі проведених досліджень обгрунтовано концепцію функціонування біохімічних реакцій, їх взаємодії у рослин різних зернових культур як механізму формування захисної відповіді та становлення біохімічних основ стійкості рослин до впливу несприятливих біотичних та абіотичних чинників довкілля, теоретично обгрунтовано й експериментально реалізовано нові біохімічні підходи до оцінки ступеня стійкості генотипів зернових культур за умов поширених грибних хвороб і несприятливих абіотичних чинників.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.703-317.5 + П212.2-317.5 + П491.107

Рубрики:

Озимий ячмінь

Кукурудза

Захист польових культур від хвороб

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлены различия уровня лектиновой активности и содержания мРНК лектинов у растений разных по устойчивости к патогенам сортов пшеницы при инфицировании Fusarium graminearum, Alternaria spp. и действии салициловой кислоты. Cделан вывод, что увеличение лектиновой активности и уровня экспрессии генов лектинов является одной из защитных реакций растительного организма пшеницы на действие грибных патогенов и салициловой кислоты, которая имеет свои особенности в зависимости от устойчивости сорта и воздействующего фактора.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-275.93

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-27

Рубрики:

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.12 + П212.1-317.5

Рубрики:

Захист зернових культур

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено действие стрессовых факторов, сочетающих водный дефицит с повышенной температурой, на активность лектинов клеточных стенок и нитратредуктазы в тканях надземной части и корней трехсуточных проростков линий кукурузы, различающихся по засухоустойчивости. Показано дифференцированное изменение активности лектинов и нитратредуктазы при действии исследуемых стрессовых факторов в зависимости от засухоустойчивости линий кукурузы, что указывает на вовлечение этих биологически активных веществ в антистрессовые реакции. Сделан вывод о возможности использования показателя изменения активности лектинов клеточных стенок для отбора засухоустойчивых линий кукурузы.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.12 + П212.1-317.5

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен метод восстановления шеек и подступичных частей осей колесных пар грузовых вагонов с помощью плазменно-дуговой металлизации, изложены результаты стендовых испытаний на усталость с рекомендуемым сроком эксплуатации восстановленных осей.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.705-317.5 + П212.705-264.13

Рубрики:

Ярий ячмінь

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ