Сформульовано поняття національної музичної традиції, розглянуто зміст і складові компоненти процесу навчання підлітків предметів художньо-естетичного циклу з використанням національних музичних традицій. З'ясовано, що ефективність та якість процесу навчання цих предметів перебуває у прямій залежності від сформованості художньо-естетичної компетентності підлітків. Визначено критерії та показники рівнів цієї сформованості. Розроблено й апробовано поетапну методику використання національних музичних традицій у процесі досліджуваного навчання.

Досліджено сучасний стан ведення буропідривних робіт на кар'єрах з видобутку корисних копалин. Встановлено вплив гірничо-геологічних умов, а також нових видів вибухових речовин на механізм руйнування гірських порід. З метою зменшення початкової пікової дії продуктів детонації на стінки свердловини із збереженням раніше досягнутої якості подрібнення масиву порід вдосконалено конструкцію свердловинного заряду вибухових речовин з радіальним зазором у верхній частині заряду, що дозволило зменшити питому витрату вибухової речовини на 15 - 18 %. Запропоновано технологію розміщення свердловинних зарядів вибухової речовини з радіальним проміжком залежно від параметрів ведення буропідривних робіт і фізико-механічних властивостей гірських порід. Розроблено паспорти ведення буропідривних робіт з використанням свердловинного заряду вибухової речовини з радіальним зазором. Зазначено, що впровадження у виробництво свердловинного заряду вибухової речовини з радіальним зазором дозволило одержати економічний ефект у розмірі 0,36 грн/куб.м підірваної гірської маси.

Досліджено музично-естетичну сферу підлітків, їх батьків і вчителів. Експериментально встановлено недостатній рівень музично-естетичної освіченості підлітків, виявлено їх світоглядні орієнтації в сучасному мистецькому просторі, висвітлено співвідношення джерел знань про народні традиції. Зроблено висновок, що народне мистецтво не має належного рейтингу серед учнівської молоді. Визначено частоту та характер спілкування респондентів з народним музичним мистецтвом. Виділено проблеми музичної освіти з погляду учителів. Окреслено напрямки, за якими слід здійснювати виховання у процесі вивчення народних традицій. Зазначено, що слід відмовитися від пасивного вивчення матеріалу, здійснювати дієво-творче його засвоєння. Запропоновано наступні форми роботи: організація акцій, колективних творчих справ, проведення диспутів, обладнання етнографічних експозицій, відзначення народних свят тощо.

Исследованы музыкально-эстетические сферы подростков, их родителей и учителей. Экспериментально установлено недостаточный уровень музыкально-эстетической образованности подростков, выявлено их мировоззренческие ориентации в современном художественном пространстве, освещено соотношение источников знаний о народных традициях. Сделан вывод, что народное искусство не имеет надлежащего рейтинга среди учащейся молодежи. Определены частота и характер общения респондентов с народным музыкальным искусством. Выделено проблемы музыкального образования с точки зрения учителей. Очерчены направления, по которым следует осуществлять воспитание при изучении народных традиций. Отмечено, что следует отказаться от пассивного изучения материала, осуществлять действенно-творческое его усвоение. Предложены формы работы: организация акций, коллективных творческих дел, проведения диспутов, оборудование этнографических экспозиций, празднование народных праздников и др.

Розглянуто питання організації гурткової роботи як однієї з форм національного виховання. Визначено структурні елементи національних традицій та форми використання їх у навчально-виховній роботі загальноосвітніх навчальних закладів. На прикладі курсу "Народні джерела" показано педагогічну сутність національних традицій.

Освещен вопрос организации кружковой работы как одной из форм национального воспитания. Определены структурные элементы национальных традиций и формы их использования в учебно-воспитательной работе общеобразовательных учебных заведений. На примере курса "Народні джерела" показана педагогическая сущность национальных традиций.

The article deals with question of circle work organization as one of the national up-bringing forms. The structural elements of the national traditions and the forms of their use in the institution of general education educational work are defined. The course "National sources" is used as the example to show the pedagogic essence of national traditions.

Розглянуто поліхудожній розвиток школяра як складову його національної культури, досліджено проблему взаємодії й інтеграції мистецтв у цілісному художньому розвитку школярів з використанням ідеї комплексної взаємодії мистецтв у навчально-виховному процесію. Висвітлено умови реалізації системно-цілісного підходу до змісту художньо-естетичної освіти, що передбачає впровадження інтерактивних курсів.

Рассмотрено развитие школьника как составная его национальной культуры, исследована проблема взаимодействия и интеграции искусств в целостном художественном развитии школьников с использованием идеи комплексного взаимодействия искусств в учебно-воспитательном процессе, освещены условия реализации системно-целостного подхода к содержанию художественно-эстетического образования, что предусматривает внедрение интерактивных курсов.

In the article the development of a schoolboy as a component of his national culture is considered, the problem of interaction and integration of arts in complete art development of schoolboys is investigated, the idea of complex interaction of arts in teaching and educational process is used, conditions of realization of the system-complete approach to the contents of art-aesthetic education that provides introduction of interactive courses are covered.