Зменшення віку дебюту ревматичних захворювань у дітей, збільшення загальної тривалості хвороби, розвиток стійких функціональних та органічних порушень органів та систем визначають необхідність вивчення коморбідних станів уже в дитячому віці для оптимізації їх діагностики та комплексу терапії. Мета дослідження - вивчення частоти та основних закономірностей формування і подальшого прогресування коморбідних станів у дітей із ревматичними захворюваннями (з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) та системним червоним вовчаком (СЧВ)). Проведено аналітичний огляд літературних джерел з питань поширеності та діагностики коморбідних уражень у дорослих із ревматичними захворюваннями та у дітей; здійснено динамічне спостереження 250 дітей віком 3 - 18 років, хворих на ЮІА, та 67 дітей із СЧВ із ювенільним дебютом щодо наявності коморбідних станів з боку серцево-судинної системи, нирок, легень, очей, кісткової тканини, порушень ліпідного спектра крові. Висновки: на підставі наведених матеріалів існує можливість розробки програм запобігання формуванню та прогресуванню необоротних пошкоджень систем і органів, що виникають за наявності коморбідних станів у дітей із РЗ, та їх ефективної соціалізації.

Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) - це найбільш поширене ревматологічне захворювання дитячого віку (1 : 1000 дітей), при якому відбувається залучення в процес багатьох органів і систем, у першу чергу серцево-судинної, з поступовим розвитком хронічної серцевої недостатності. Як відомо, при зниженні функціональної здатності серця запускається каскад реакцій нейрогуморальних систем регуляції, і в першу чергу активується симпатоадреналова система із посиленням продукції катехоламінів, розвитком тахікардії. Унаслідок цього підвищується рівень мозкового натрійуретичного пептиду в крові. У дітей хронічна серцева недостатність має безсимптомний характер. Тому визначення толерантності до фізичних навантажень відіграє важливу роль в її діагностиці. Мета дослідження - визначити функціональний стан серцево-судинної системи та толерантність організму до фізичного навантаження у підлітків з ЮІА з огляду на рівень екскреції катехоламінів у добовій сечі і рівень натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) у крові. Обстежено 56 пацієнтів з ЮІА віком 12 - 17 років (13,28 +- 0,38 року). Контрольну групу становили 46 практично здорових однолітків відповідного віку. Проводилося ультразвукове дослідження серця для встановлення функціонального стану міокарда. Для вивчення толерантності до фізичного навантаження проводився тест шестихвилинної ходьби з розрахунком індексу Кердо до та після тесту. Вивчався рівень екскреції катехоламінів у сечі та рівень натрійуретичного пептиду в крові. Результати. У пацієнтів з ЮІА встановлено формування ранніх ознак систолічної дисфункції міокарда правого шлуночка серця (зниження фракції викиду правого шлуночка). При цьому встановлено зниження рівня катехоламінів та підвищення рівня NT-proBNP, який справляє нейромодулюючий ефект на різних рівнях симпатоадреналової системи. Висновки: активація симпатичного відділу вегетативної нервової системи (підвищення індексу Кердо) у хворих на ЮІА не забезпечує ефективність виконання мінімального фізичного навантаження в тесті шестихвилинної ходьби.

Мета роботи - визначити систолічну функцію серця та адаптивні можливості до фізичного навантаження в підлітків із ювенільним ідіопатичним артритом і системним червоним вовчаком. Обстежено 72 підлітків із ревматичними захворюваннями (РЗ) віком 10 - 18 (13,11 +- 0,89) років; 58 дівчат і 14 хлопців. Група контролю - 46 здорових підлітків зіставного віку (14,73 +- 0,32 року); 29 дівчат і 17 хлопців. Усім хворим здійснили ультразвукове дослідження серця на апараті LOGIO V2 General Electric (США). Для визначення толерантності до мінімального фізичного навантаження виконали тест шестихвилинної ходьби. До тесту та після його завершення протягом першої хвилини відновлювального періоду підрахували частоту серцевих скорочень (ЧСС), виміряли артеріальний тиск, розрахували індекс Алговера. Пройдену дистанцію виміряли в метрах. Висновки: у підлітків із РЗ на тлі збереження систолічної функції лівого шлуночка виявили зниження систолічної функції правого шлуночка серця, збільшення УОпш та ХОКпш на тлі підвищення ЧСС. Толерантність до фізичного навантаження зберігалася в межах нормальних значень внаслідок суттєвого підвищення активності систем регуляції. При зниженні систолічної функції правого шлуночка, що прогресує, виявили зниження його ударного та хвилинного об'ємів; це може вказувати на участь інших систем регуляції в адекватній підтримці системи кровообігу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.418.12

Рубрики:

Хвороби суглобів у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.1 + Р128.94-31

Рубрики:

Психосоматичні розлади у дітей

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.13

Рубрики:

Хвороби міокарду у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - установити частоту і характер розподілу чинників ризику формування ускладнень у підлітків з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від маси тіла. Обстежено 120 юнаків віком 13 - 18 років з АГ. Фізичний розвиток оцінювали за антропометричними показниками та індексом маси тіла. Усім пацієнтам проведено добове моніторування артеріального тиску (АТ). Функціональний стан серцево-судинної системи оцінювали за стандартною методикою, рекомендованою Асоціацією спеціалістів з ехокардіографії. Вивчали функцію ендотелію судин, рівень ендотеліну-1, C-реактивного протеїну, ліпідний спектр крові та вміст сечової кислоти в сироватці крові. Показники добового моніторування АТ свідчили, що у підлітків з АГ і нормальною масою тіла щільність гіпертензії протягом доби значно переважала таку в групах осіб з надлишковою масою тіла та ожирінням. Аналіз морфофункціональних параметрів серця показав, що у підлітків з АГ зі збільшенням маси тіла відбувається перебудова міокарда із залученням як лівих, так і правих відділів серця. Найвираженіші порушення ендотелійзалежної вазодилатації відзначено в групі з АГ та ожирінням, тоді як ендотелійнезалежна вазодилатація була найбільш порушеною в юнаків з надлишковою масою тіла. Вміст C-реактивного протеїну в підлітків з АГ поступово збільшувався від групи з нормальною масою тіла до групи з ожирінням. Рівень сечової кислоти був дещо вищим у юнаків з ожирінням. Зміни в ліпідному спектрі крові атерогенного спрямування виникають у підлітків з АГ вже за наявності надлишкової маси тіла і досягають суттєвих значень та частоти за ожиріння. Висновки: підлітки з АГ з різним рівнем підвищення індексу маси тіла потребують особливої уваги та більшого контролю АТ, чинників дестабілізації ендотелію та динаміки змін з боку серцево-судинної системи, її функціонального стану й адаптивних можливостей.

Мета роботи - встановити особливості морфофункціональних характеристик серцево-судинної системи (ССС) у дітей і підлітків із порушеннями ритму, а також основні нейрогуморальні фактори, що супроводжують формування вторинної аритмогенної кардіоміопатії (вАКМП) у цієї категорії пацієнтів. Обстежено 134 підлітки віком 13 - 18 років із порушеннями ритму та провідності, без органічної патології серця, з них 55 дівчат і 79 юнаків. Функціональний стан ССС вивчено за допомогою електрокардіографії, ультразвукового дослідження. Оцінку показників симпато-адреналової системи проведено за вмістом у добовій сечі катехоламінів (норадреналін, адреналін). Дослідження ренін-ангіотензин-альдостеронової системи включало визначення активності реніну плазми, вмісту ангіотензину-II та альдостерону в периферичній венозній крові. Встановлено, що тривале існування порушень ритму у дитини будь-якого віку сприяє розвитку вАКМП, проявом якої є ремоделювання міокарда з розширенням порожнин і порушеннями передусім діастолічної, а потім - і систолічної його функції. Наявність ознак вАКМП є прогностично несприятливим фактором перебігу аритмій у підлітків щодо формування клінічних варіантів серцевої недостатності, а також ризику раптової серцевої смерті. Діти з ознаками вАКМП потребують більш активного супроводу та призначення засобів, що попереджають прогресування дисфункції міокарда, а також засобів метаболічної його підтримки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.418.12 + Р252.653 + Р733.410.210.41-1

Рубрики:

Хвороби суглобів у дітей

Порушення вуглеводного обміну

Атеросклероз і артеріосклероз у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.603.51-37 + Р252.711

Рубрики:

Червоний вовчак у дітей

Патологічні зміни крові

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - удосконалення профілактики розвитку та прогресування психосоматичних захворювань, психологічних відхилень в дітей шкільного віку із зони військового конфлікту. Проведено клініко-параклінічне обстеження 286 дітей шкільного віку, які мешкають на території Донецької і Луганської областей, та переселенців із цих зон. Для кількісного визначення рівня стресу використовували кардіоінтервалографію з подальшим аналізом варіабельності серцевого ритму. Психологічні особливості визначали з використанням таких методик: багатовимірної оцінки дитячої тривожності, внутрішньої картини здоров'я, тесту М. Люшера. Інтенсивність стрес-реалізуючих систем оцінювалась з урахуванням показників: кортизолу, адреналіну, норадреналіну, продуктів перекисного окиснення ліпідів; стрес-лімітуючих систем: серотоніну, мелатоніну, відновленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази. Наведено особливості стану здоров'я дітей, характер психологічних відхилень з урахуванням дії психоемоційного стресу. Наведено відомості про дисбаланс показників стрес-регулюючих систем. Подано пропозиції стосовно медико-психологічного супроводу вищевказаного контингенту дітей. Висновки: більшість дітей із зони збройного конфлікту мають підвищений рівень емоційного напруження, що провокує активацію стрес-регулюючих систем, вираженість якої залежить від інтенсивності стресу. Зазначене впливає на формування психологічних відхилень та особливостей стану здоров'я, що потребує вжиття заходів щодо запобігання розвитку та загострень патології стосовно різних систем організму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.13

Рубрики:

Хвороби міокарду у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінка стану соматичного та психічного здоров'я дітей шкільного віку із зони військових дій на сході України. Проведено клініко-інструментальне обстеження 286 дітей віком 7 - 18 років, із них 209 - із зони антитерористичної операції та 77 дітей-переселенців із Донецької та Луганської областей. Групу порівняння становили 672 дитини того ж віку з Харківської обл. та м. Харків. Для визначення особливостей порушень щодо психічного здоров'я у дітей проводилося клініко-психопатологічне дослідження з заповненням спеціальної анкети. Виявлено, що більшість дітей із зони військових дій на сході України і переселенців мали соматичні та психосоматичні скарги. Одержано дані щодо поліморфізму клінічних симптомів стосовно психопатологічних розладів у даного контингенту із переважанням у клінічній структурі астенії, емоційної лабільності, напруження, підвищеної розумової та фізичної втомлюваності, періодичного головного болю, запаморочень. Висновки: визначено, що за частотою щодо більшості нозологічних форм стосовно соматичної та психіатричної патології відмінності між досліджуваною групою та популяційним контролем відсутні. Одним із пріоритетних напрямків збереження й укріплення здоров'я дітей за наявності воєнно-конфліктних ситуацій на сході України є необхідність розробки й активного впровадження у практику психопрофілактичних заходів щодо розладів адаптації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р603.51 + Р252.735

Рубрики:

Червоний вовчак

Порушення функцій печінки і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.51 + Р733.603.51

Рубрики:

Хвороби печінки у дітей

Червоний вовчак у дітей

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При системних захворюваннях сполучної тканини автоімунної природи ураження нирок в одних випадках є синдромом захворювання, а в інших - наслідком основного процесу. Мета роботи - встановити частоту та характер порушень функціонування нирок у дітей та підлітків, хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) та системний червоний вовчак (СЧВ), залежно від тривалості та активності цих захворювань. Обстежено 113 дітей у віці від 7 до 18 років, із них хворих на ЮІА - 70, 43 дитини - з СЧВ. Розподіл на групи проведений залежно від тривалості та активності захворювання. Стан функції нирок оцінювали за допомогою геморенальних проб (рівень креатиніну сироватки крові), визначення швидкості клубочкової фільтрації. Установлювали рівень протеїнурії в добовій сечі, а також вивчали концентраційну функцію нирок за допомогою аналізу сечі за Зимницьким. Статистичну обробку проведено за допомогою пакета статистичних програм Statgrafics 16.0. Висновки: у дітей, хворих на ЮІА та на СЧВ, із тривалістю захворювання понад 3 роки при збереженні активності патологічного процесу формуються порушення функції нирок. Ознаками ураження нирок є наявність протеїнурії, зниження клубочкової фільтрації, зниження концентраційної здатності нирок.

Дослідження присвячено вивченню багатокомпонентних молекулярних рідинних розчинів з неоднорідним просторовим розподілом концентрації компонент системи. Описано за допомогою теорії нелінійної дифузії процеси перенесення речовини у бінарних рідинних системах за умов протікання квазіхімічних реакцій. Встановлено залежність дифузії в таких системах від процесів комплексоутворення, а опису дифузії - від моделі рідинних систем. Досліджено структурний склад розчину за умов застосування комплексно-асоціативної моделі рідини й отримано кількісні характеристики хімічних реакцій, виходячи лише з аналізу особливостей дифузії. Аналітично знайдено вираз для ефективного коефіцієнта взаємодифузії для бінарного рідинного розчину з урахуванням квазіхімічних реакцій. Перевірено можливість його застосування для великої кількості рідинних систем. Запропоновано методику визначення парціальних коефіцієнтів нелінійної взаємодифузії. Описано явище дифузії в трикомпонентній системі за допомогою дослідження умов застосування найпростішого типу комплексу, до складу якого входять лише по одній молекулі речовини та розчинника. Розроблено метод візуалізації дифузійного процесу з урахуванням обміну позиціями між молекулами та відповідне програмне забезпечення. Продемонстровано динаміку розмивання первісно різкої межі між двома різними рідинами, виникнення флуктуацій просторового розподілу концентрації частинок.

Мета дослідження - виявлення ознак формування діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) серця у підлітків із окремими формами патології міокарда. Залежно від співвідношення максимальних швидкостей раннього і пізнього діастолічного наповнення ЛШ встановлено 3 типи порушень діастолічної функції. У групі підлітків із порушеннями серцевого ритму найчастіше реєстрували тип псевдонормалізації та рестриктивний тип діастолічної дисфункції, в осіб із диспластичною кардіоміопатією відзначено поступовий перехід від типу уповільненої релаксації до рестриктивного типу зі збільшенням діаметра лівого передсердя та підвищенням тиску в лівих відділах серця. В осіб із артеріальною гіпертензією формувалася не лише діастолічна, але й систолічна дисфункція міокарда з гіпертензивним ремоделюванням його порожнин.

Мета роботи - вивчення головних компонентів формування порушеного діастолічного наповнення лівого шлуночка в підлітків із патологією міокарда. Обстежено 110 підлітків із патологією міокарда віком 13 - 18 років, серед яких 40 - із порушенням ритму серця, 40 - із диспластичною кардіоміопатією, 30 - із первинною артеріальною гіпертензією. Морфофункціональні параметри серця вивчалися за допомогою ультразвукового дослідження за стандартною методикою. Функцію діастоли лівого шлуночка вивчали в імпульсному допплерівському режимі з картируванням трансмітрального потоку з верхівкового доступу чотирикамерного серця. Для адекватної оцінки діастолічної функції лівого шлуночка і визначення найбільш ранніх її порушень підліткам проводилася проба з ізометричним навантаженням. На підставі одержаних результатів підлітки були розподілені за показником співвідношення Е/А. З метою виявлення прихованих загальних факторів, що пояснюють зв'язок між показниками, застосовано факторний аналіз, а саме метод головних компонент. Усі статистичні процедури проводили з використанням пакетів прикладних програм Statgrafics Centurion. На початкових етапах становлення діастолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка серця в підлітків значну роль відіграє низка факторів, що можна умовно позначити як геометричний, функціональний та нейрогуморальний фактори, які включаються послідовно в патологічний процес. Так, при формуванні 1-го типу діастолічної дисфункції лівого шлуночка на першому місці знаходиться нейрогуморальний фактор, а саме активація симпатоадреналової системи, далі в патологічний процес залучається периферичний судинний тонус та, як наслідок, геометричний фактор - зміна розмірів лівого передсердя. При формуванні 2-го типу діастолічної дисфункції лівого шлуночка в процес послідовно залучається ренін-ангіотензинова система, а саме ренін, функціональний фактор представлено показниками загального периферичного судинного опору та хвилинного об'єму, а геометричний складається з діаметра лівого передсердя та кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка. Формування 3-го типу діастолічної дисфункції лівого шлуночка відбувається під впливом таких складових нейрогуморальної системи, як ренін та ангіотензин II, потім послідовно в процес залучаються периферичний судинний тонус та геометричний фактор у вигляді показників діаметра лівого передсердя та кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка. Отже, на початкових етапах становлення діастолічної дисфункції лівого шлуночка в підлітків із патологією міокарда значну роль відіграють симпатоадреналова система, периферичний судинний тонус та функція лівого передсердя, а далі послідовно підключається ренін-ангіотензинова система, що викликає підвищення жорсткості міокарда та, як наслідок, включення в патологічний процес не тільки лівого передсердя, але й структури (кінцево-діастолічний об'єм) і функції лівого шлуночка серця (ударний об'єм).

Проведено комплексне обстеження 142 юнаків з АГ з уперше встановленим діагнозом віком 13 - 18 років. У контрольну групу включений 21 практично здоровий підліток з нормальними артеріальним тиском (АТ) і масою тіла (НормМТ). Фізичний розвиток оцінено з урахуванням антропометричних параметрів та індексу маси тіла (ІМС). Виділено 3 підгрупи підлітків з АГ з огляду на індекс маси тіла (ІМТ). Проведено добове моніторування, ехокардіографію, вивчено параметри вуглеводного та ліпідного обміну та рівень сечової кислоти. Статистичну обробку матеріалу проведено на IBM PC/Pentium 4 з використанням пакета прикладних програм SPSS 17.0. Показники добового профілю АТ дещо відрізнялись за типами, але лише в підлітків з АГ та ожирінням реєструвалися всі відомі патологічні типи добового профілю АТ. При оцінці індексу часу гіпертензії залежно від маси тіла виявлено, що в пацієнтів із групи з АГ з НормМТ як удень, так і вночі реєструвався лабільний характер систолічної та діастолічної гіпертензії. У юнаків з АГ і надлишковою масою тіла (НМТ) у денний час показники часу гіпертензії знаходились у межах норми, а вночі відбувалось підвищення до лабільних значень, така сама тенденція була характерною і для підлітків з АГ та ожирінням. Аналіз морфофункціональних характеристик серця в підлітків з АГ і НМТ встановив достовірне потовщення міокарда лівого шлуночка (ЛШ), як задньої стінки, так і міжшлуночкової перегородки, істотне збільшення діаметра аорти. Порожнини ЛШ, правого шлуночка (ПШ) і передсердя також були розширеними у порівнянні з аналогічними розмірами юнаків контрольної групи та підлітків з АГ і НормМТ. У юнаків з АГ та ожирінням були ще більшими розміри ЛШ і ПШ, кореня аорти, а також найбільшим показник індексу маси міокарда ЛШ. У процесі вивчення показників загальної гемодинаміки у юнаків з АГ залежно від маси тіла виявлено тенденції до формування гіпокінетичного варіанта гемодинаміки за рахунок зниження хвилинного об'єму та підвищення загального судинного опору як у пацієнтів з АГ і НМТ, так і в підлітків з АГ й ожирінням. Під час вивчення ліпідного спектра крові в юнаків з АГ встановлено, що рівень загального холестерину, тригліцеридів і коефіцієнт атерогенності в підлітків з АГ і НМТ, а також ожирінням суттєво зростав у порівнянні зі значеннями групи контролю та юнаків з АГ і НормМТ. А показники холестерину ліпопротеїдів високої щільності були істотно зниженими. У цих же групах підлітків встановлено підвищення рівня імунореактивного інсуліну, до того ж його рівень збільшувався зі зростанням маси тіла. Інсулінорезистетнність різного ступеня виявлялась значно частіше у підлітків із НМТ та ожирінням і значно рідше - у підлітків з АГ і НормМТ. У пацієнтів з АГ з НормМТ і НМТ середні значення урикемії достовірно не відрізнялись, але в юнаків з АГ й ожирінням показники були достовірно вищими у порівнянні з такими в осіб з АГ й НМТ. Вважають, що порушення метаболізму пуринів, вуглеводів і ліпідного спектра крові як в осіб з АГ, так і з АГ та ожирінням необхідно розглядати з позицій формування дисфункції ендотелію. Процент приросту діаметра артерії після реактивної гіперемії в підлітків з АГ і НормМТ досяг 14,2 %, що відповідає нормальним значенням, але в 40,9 % підлітків цей показник був нижчим за 10 %. Під час проведення проби з нітрогліцерином встановлено, що діаметр плечової артерії через 5 хв після його прийому в групі з АГ й НормМТ становив 0,52 см, що відповідало 23,8 % приросту, у пацієнтів з АГ і НМТ - 0,50 см, тобто 11,1 % приросту від вихідних значень, а у юнаків з АГ і ожирінням - 0,52 см, що становило лише 15,5 % приросту. Крім того, через 10 хв після проби з нітрогліцерином у пацієнтів з АГ і НМТ продовжувався приріст діаметра плечової артерії на відміну від юнаків з АГ і НормМТ і з АГ та ожирінням, у яких відбувалось зменшення діаметра плечової артерії, що є нормальною реакцією на виведення нітрогліцерину з кровообігу. Таким чином, у підлітків з АГ за підвищення ІМТ збільшується частота та глибина ендотеліальної дисфункції (у пробах ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилатації), що тісно корелює з порушеннями в ліпідному спектрі крові, вуглеводному та пуриновому обміні. Виділено компоненти, що є найбільш значущими у формуванні ендотеліальної дисфункції у підлітків з АГ і НМТ та ожирінням, а саме порушення метаболізму ліпідів, пуринів та інсулінорезистентність.