Траектория вхождения Украины в третье тысячелетие в значительной мере будет определяться тем, каким образом будет формироваться и реализовываться социальная политика в государстве в целом и его регионах - либо по пути дальнейшего углубления дифференциации доходов и имущества граждан (которая достигла недопустимой черты), либо будет формироваться механизм более равномерного распределения доходов и создаваться условия для становления среднего класса как основы стабилизации и социального мира в государстве.

Рассмотрена налоговая система Украины. С учетом требований налогового законодательства раскрыта сущность основных видов налогов, определено место и роль каждого налога в формировании доходов местного и государственного бюджетов. Проанализированы особенности взымания отдельных налогов, платежей, сборов с субъектов хозяйствования - юридических и физических лиц, а также организации Государственной налоговой службы на Украине. Определены взаимоотношения плательщиков налогов с государством при формировании и погашении налоговых обязательств перед бюджетами и государственными целевыми фондами. Освещены вопросы организации налогового планирования на предприятии.

Освещены результаты комплексного (клинического, динамического, патопсихологического и психофизиологического) исследования проблемы посттравматических стрессовых расстройств у оперативных сотрудников органов внутренних дел. Изучены преморбидные личностные особенности пациентов, свойственные сотрудникам милиции, и проанализировано патогенное значение экстремальных ситуаций. Приведены результаты клинико-патопсихологического анализа изменений характерологических особенностей и деформации системы личностного самовосприятия и феномена алекситимии у лиц, побывавших в экстремальной ситуации. Рассмотрены вопросы разработки психопрофилактических мероприятий. Описан высокоэффективный комплекс психофизиологических методик. Определены основные направления психопрофилактических мероприятий с использованием медицинского психолого-психиатрического профессионального отбора и ранней диагностики.

Досліджено розвиток просторового орієнтування у розумово відсталих молодших школярів. Розроблено систему корекційно розвивальних вправ на міжпредметній основі. Висвітлено стан розробки цієї проблеми у загальній і спеціальній психолого-педагогічній літературі. Проаналізовано практику допоміжних шкіл. Розкрито зміст просторового орієнтування, виділено його компоненти: орієнтування у схемі власного тіла, у напрямках простору, у просторових ознаках і відношеннях предметів. Визначено рівні розвитку просторового орієнтування у розумово відсталих школярів початкових класів. Розкрито особливості та причини недостатності його розвитку. Визначено залежність розвитку просторового орієнтування в дітей від умов їх перебування до вступу в допоміжну школу. Розроблено спеціальну методику розвитку просторового орієнтування у першокласників допоміжної школи й експерименально доведено її ефективність.

Изложены результаты комплексного медико-психологического и социально-психологического исследования механизмов нарушений психической адаптации к службе в органах внутренних дел (ОВД). Изучены и описаны особенности функционирования механизмов психологической защиты, копинг-поведения, процессов эмоционального выгорания у сотрудников ОВД в состоянии парциальной психической дезадаптации, страдающих психосоматическими заболеваниями и у практически здоровых. Особое внимание уделено исследованию психологических феноменов враждебности, социально-психологической фрустрации, семантической самооценки и влиянию на указанные феномены акцентированных черт личности в неразрывной связи с гендерными, социально-психологическими и кросс-культуральными характеристиками сотрудников ОВД.

Изложены результаты комплексного медико-психологического и социально-психологического исследования состояний парциальной психической дезадаптации и психосоматических заболеваний как типичных проявлений нарушений психической адаптации к службе в органах внутренних дел. Изучены и описаны распространенность, особенности симптоматической психопатологической структуры состояний парциальной психической дазадаптации и психосоматических заболеваний, ее взаимосвязь с процессами эмоционального выгорания, личностными характерологическими особенностями, различными социально-психологическими и кросс-культуральными факторами окружающей среды. Особое внимание уделено изучению гендерных особенностей рассматриваемых феноменов. Предложены основные направления психопрофилактических и психокоррекционных мероприятий, направленных на повышение адаптационных возможностей сотрудников органов внутренних дел.

На базі вивчення репрезентативної вибірки співробітників органів внутрішніх справ, що перебували в надзвичайних ситуаціях, розглянуто розповсюдженість і взаємозв'язок феномену алекситимії з рівнем та клінічною своєрідністю психопатологічної постстресової симптоматики. За результатами спеціалізованого психологічного експерименту проаналізовано своєрідність особистого самооцінювання залежно від рівня алекситимічних тенденцій.

Викладено ключові аспекти інноваційного розвитку підприємств транспортного комплексу на основі вивчення світового та вітчизняного досвіду. Наведено результати дослідження сучасних інноваційних тенденцій на автомобільному, авіаційному, водному та залізничному видах транспорту. Увагу приділено тенденціям розвитку цифрових транспортних сервісів для задоволення потреб пасажирів.

Розкрито основні питання захисту психіки людини від впливу травмуючих чинників воєнних дій. Представлено низку психотехнік відновлення психічного здоров’я, прийомів самодопомоги та надання медико-психологічної допомоги особам, котрі її потребують.Вступне слово 5 ПЕРЕДМОВА 6 РОЗДІЛ 1 ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВІЙНИ 8 1.1 Поняття та критерії психічного здоров’я особи 8 1.2 Вплив умов війни на психічне здоров’я населення України 12 1.3 Девіантна поведінка людини: види, причини виникнення 24 РОЗДІЛ 2 РОЗЛАДИ ПСИХІКИ ВНАСЛІДОК ДІЇ ПСИХОТРАВМУЮЧИХ ЧИННИКІВ ВІЙНИ 33 2.1 Особливості розладів психічної діяльності людини під впливом психотравмуючих чинників 33 2.2 Варіанти психічних розладів унаслідок впливу психотравмуючих чинників 44 2.3 Феноменологія психічних розладів, спричинених психотравмуючими обставинами 50 РОЗДІЛ з АДАПТИВНІСТЬ ДО СТРЕСУ ТА її РОЗВИТОК 58 3.1 Адаптивність до стресу як інтегральна полісистемна властивість людини 58 3.1.1 Адаптивність до стресу та життєстійкість (Hardiness) 60 3.1.2 Адаптивність до стресу та копінг-поведінка 62 3.1.3 Адаптивність до стресу та резильєнтність 66 3.2 Розвиток складових адаптивності до стресу 69 3.2.1 Технології та техніки підтримання оптимістичності 69 3.2.2 Техніки саморегуляції психофізіологічних станів 75 3.2.3 Техніки адаптивного мислення 83 3.2.4 Техніки розвитку впевненості 87 3.2.5 Техніки керування часом 90 3.2.6 Підтримання оптимального фізичного стану: фізична активність та адаптивність 93 3.2.7 Техніки регуляції сну 94 З РОЗДІЛ 4 НАДАННЯ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ З ГОСТРИМИ РЕАКТИВНИМИ СТАНАМИ: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 100 4.1 Екстрена медико-психологічна допомога при військових діях та інших надзвичайних ситуаціях 100 4.2 Техніки екстреної медико-психологічної допомоги 102 4.2.1 Техніки, пов’язані із загрозою для життя в екстремальних ситуаціях 104 4.2.2 Техніки, опосередковані через тілесно-вегетативні впливи 109 РОЗДІЛ 5 ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПОВНОМАШТАБНОЇ ВІЙНИ: ОПТИМАЛЬНІ НАПРЯМИ, ПРАКТИКА, РЕКОМЕНДАЦІЇ 113 5.1 Медико-психологічні аспекти реадаптації українців до змінених війною умов життя 113 5.2 Профілактика вживання алкогольних та наркотичних речовин в умовах війни 122 5.3 Профілактика суїцидальних проявів в умовах війни 127 ПІСЛЯМОВА 134 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 136 ДОДАТКИ 141 Додаток А. Методики виявлення ПТСР 141 Додаток Б. Комплексний опитувальник професійного здоров’я особи.. 162 Додаток В. Опитувальники діагностики негативних психічних станів особи 165 Додаток Г. Методики діагностики девіантної поведінки 183 Додаток Д. Психодіагностика адаптивних здібностей до стресу (опитувальник адаптивності до стресу) 193 Додаток Е. Тренінгові вправи з розвитку особистісного зростання 204 ВСТУПНЕ СЛОВО У надскладних умовах воєнного стану наша держава не тільки впевнено відбиває збройні атаки російського агресора, який 24 лютого 2022 року розпочав повномасштабну нічим не спровоковану антиукраїнську війну, протидіє його загарбницьким діям, спрямованим на протиправне привласнення окупованих українських територій, а й докладає максимум зусиль, щоби зберегти та відновити психічне здоров’я нації. Цілеспрямоване використання ворогом поряд зі зброєю ще й інформаційно-психологічного інструментарію здійснюється з метою інтенсивного насаджування певних поглядів, переконань, ціннісних настанов, уявлень, формування хибної мотивації, підбурювання й деморалізації населення України. Все це зорієнтовано на максимальне придушення здатності людей (когнітивної, емоційної, поведінкової) реалістично оцінювати ситуацію й чинити опір. Психічне здоров’я людини об’єктивно впливає на її повсякденне життя, міжособистісні стосунки та фізичний стан. Його нормалізація є підґрунтям стійкості до стресів, повноти реалізації власних здібностей, ефективної праці й загалом здатності щасливо жити та робити внесок у всебічний розвиток українського суспільства. Тому, розроблення та впровадження в Україні дієвих стратегій захисту, відновлення та зміцнення психічного здоров’я є незаперечною та нагальною необхідністю в реаліях сьогодення. А з’ясування та фаховий аналіз головних чинників, які детермінують стан психічного здоров’я українців, дасть змогу забезпечити належну ефективність відновлювальних заходів і сприятиме виокремленню основних напрямів формування національної стійкості. Саме це стало визначальною спонукою для підготовки пропонованого видання. Андрій ЧЕРНЯК, ректор Національної академії Служби безпеки України ПЕРЕДМОВА Проблема збереження психічного здоров’я населення України в умовах повномасштабної збройної агресії рф стала однією з пріоритетних, оскільки перемогти ворога, відбудувати країну та власні домівки, щасливо жити та будувати майбутнє для своїх дітей зможуть тільки психічно стійкі люди. У теперішній час спостерігається стійка тенденція до поширення військових дій в різних регіонах земної кулі. Тому весь цивілізований світ намагається виробити та реалізувати ефективні стратегії відновлення психічного здоров’я людей, які зазнали лиха війни, що вбачається одним із найважливіших завдань сьогодення. Свого часу в нашій державі було розроблено Концепцію розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 р. (затверджена Розпорядженням КМУ від 27.12.2017 № 1018-р) і план заходів з її реалізації (затверджений Розпорядженням КМУ від 06.10.2021 № 1015-р). Державні і громадські інституції здійснюють низку заходів і ініціатив в цьому напрямі. Так, створено Координаційний центр Кабінету Міністрів України (Mental Health UA) для реалізації Всеукраїнсь¬кої програми ментального здоров’я. За ініціативи дружини Президента України Олени Зеленської започаткована Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», що зорієнтована на надання психологічної допомоги всім українцям та навчання самодопомозі. Всесвітній фонд психічного здоров’я у 2023 році на щорічний Всесвітній день психічного здоров’я (10 жовтня) встановив актуальну тему - «Психічне здоров’я - універсальне право людини». Відтак для фахівців різного профілю першочерговими завданнями є розробка і впровадження комплексних, інтегрованих і ефективних систем охорони психічного здоров’я. Реалізація цих завдань убачається в оптимізації системи формування та розвитку професійних компетентностей фахівців з охорони психічного здоров’я, створенні належної інформаційно- ресурсної бази та використанні сучасних технологій, підвищенні рівня знань, приведенні освіти фахівців у відповідність із сучасними світовими стандартами. Пропонований посібник структурно складається із п’яти розділів, які тематично охоплюють заявлену проблематику. Зокрема, у першому розділі розглядається, як впливає війна на психічне здоров’я та поведінку людини. Другий розділ зорієнтований на виокремлення розладів психіки, які виникають внаслідок травмувального впливу бойових дій. У третьому розділі приділено увагу спроможності особи адаптуватися до стресу та закономірностей розвитку складових адаптивності. Четвертий - цілком присвячений напрацьованим технікам, що успішно використовуються при наданні екстренної медико-психологічної допомоги постраждалим. П’ятий розділ містить системну інформацію щодо основних напрямів оптимізації системи збереження психічного здоров’я населення України в сучасних умовах. Таке викладення матеріалу зорієнтовано на послідовне опанування інформацією - від теоретичних положень сучасної медичної та психологічної наук до практики застосування напрацьованих розробок подолання наслідків психотравмуючого впливу війни у реальному житті. Таким чином, авторський колектив сподівається, що матеріал, представлений у цьому посібнику, допоможе читачеві отримати чітке та структуроване уявлення про можливі розлади психічної сфери людини в умовах війни та надання відповідної медико- психологічної допомоги задля збереження психічного здоров’я.