Виявлено гомологи білків синтезу магнетиту групи Mam Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1 у протеомі агробактерій (АБ) та їх рослин-господарів. Ідентифікацію білків-гомологів здійснювали через проведення попарних вирівнювань за допомогою онлайн-ресурсу BLAST-NCBI. Встановлено, що штами симбіотичних і патогенних АБ, здатних до формування бульбочок коренів рослин, та їх типові рослини-господарі містять гомологи білків, без яких неможлива біомінералізація біогенних магнітних наночастинок у магнітотаксисних бактерій - MamB, MamM, MamE та MamО. І показано, що гомологи кожного з білків мають спільного предка, подібний фолдинг, однакові функції з відповідними білками магнітотаксисних бактерій. Таким чином, симбіотичні та патогенні АБ, а також рослини-господарі можуть бути потенційними продуцентами біогенних магнітних наночастинок або магніточутливих наноструктур.

Наведено результати дослідження десятирічної еволюції мікробного пейзажу трьох відділень інтенсивної терапії загального профілю м. Київ і сучасних тенденцій формування антибіотикорезистентності в основних мікробних патогенів цих відділень. Основний підсумок десятилітньої еволюції мікробних пейзажів відділень інтенсивної терапії полягає в зникненні з патогенного мікробного спектра метицилінрезистентного золотистого стафілокока, переміщення синьогнійної палички з 1-го на 4 - 5-ті місця в структурі збудників гнійно-запальних процесів у хворих відділень інтенсивної терапії та вихід на провідні позиції Klebsiella pneumonie, Acinetobacter baumannii, Enterococcus faecalis. Основною причиною змін мікробного пейзажу є формування у мікробів-лідерів поліантибіотикорезистентності на фоні широкого використання антибіотикотерапії, у тому числі і раціональної. Подано дослідження антибіотикорезистентності провідних мікробних патогенів до всього спектра антибактеріальних препаратів та конкретні рекомендації щодо раціональної емпіричної антибіотикотерапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.211

Рубрики:

Фізичні патогенні чинники

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні уявлення про механізми розвитку антибіотикорезистентності провідних мікробних патогенів відділень інтенсивної терапії до основних груп антибактеріальних препаратів. Наведено результати дослідження десятирічної еволюції мікробного пейзажу відділень інтенсивної терапії загального профілю м. Київ та сучасні тенденції формування антибіотикорезистентності в основних мікробних патогенів цих відділень.

Наведено дані щодо етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування гіпоглікемії як найчастішого невідкладного стану у разі цукрового діабету. Наведено основні причини виникнення гіпоглікемічного синдрому, а також лікарські помилки, що зумовлюють виникнення цього ускладнення в практиці анестезіології та інтенсивної терапії, вказано методи запобігання йому. Наведено власне клінічне спостереження тривалого резистентного до лікування епізоду гіпоглікемії у хворого на цукровий діабет 2-го типу у післяопераційному періоді на фоні постійного прийому цукрознижувальних препаратів та його обговорення.

Окреслено сучасну ситуацію з поліантибіотикорезистентністю, що виникає у тяжких хворих за умов відділення інтенсивної терапії (ВІТ), у світі і в Україні, наголошено на відмінностях усвідомлення цієї проблеми. Акцентовано увагу на поширеності карбапенемрезистентності і виникненні колістинрезистентності "проблемних" грамнегативних збудників нозокоміальних інфекцій, таких як P. aeruginosa та K. pneumoniae. Саме P. аeruginosa донедавна вважалась найбільш небезпечним (найпоширенішим і найбільш резистентним) збудником, тоді як на сьогодні на провідні позиції виходить саме K. pneumoniae. Наведено основні механізми резистентності цих збудників за фенотиповими проявами, а також підкреслено перспективи молекулярно-генетичного визначення механізмів резистентності "проблемного" збудника і відслідковування того, щоб він не поширювався. Наведено також власні дані, які свідчать, що поширеність карбапенемрезистентних штамів у ВІТ неухильно зростає. Окреслено основні напрямки та шляхи запобігання антибіотикорезистентності і подолання її, які довели свою ефективність у розвинених країнах, а також зазначено проблеми та перспективи у цьому напрямку у ВІТ в Україні.

Висвітлено сучасні уявлення про компоненти мультимодальної малоопіоїдної загальної анестезії та їх механізми дії з урахуванням більпровідних трактів організму та механізмів формування антиноцицептивної дії препаратів, що використовуються для проведення анестезії. Подано досліджувану авторами методику мультимодальної малоопіоїдної загальної анестезії у разі проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках і препарати, що найбезпечніше використовувати у хворих з патологією нирок, щоб уникнути погіршення їх функцій.

Висвітлено сучасні уявлення про компоненти мультимодальної малоопіоїдної загальної анестезії та їх механізми дії з урахуванням більпровідних трактів організму та механізмів формування антиноцицептивної дії препаратів, що використовуються для проведення анестезії. Подано досліджувану авторами методику мультимодальної малоопіоїдної загальної анестезії у разі проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках і препарати, що найбезпечніше використовувати у хворих з патологією нирок, щоб уникнути погіршення їх функцій.

У клінічній лекції подана інформація щодо частоти контраст-індукованого гострого ниркового ураження (КІ-ГНУ) у разі внутрішньосудинного введення йодовмісних рентгеноконтрастних препаратів (РКП); перераховані всі сучасні РКП для внутрішньосудинного введення та їх фізико-хімічні властивості; наведені сучасні діагностичні критерії КІ-ГНУ; визначені фактори ризику розвитку КІ-ГНУ; докладно описані вірогідні механізми нефротоксичної дії йодовмісних РКП; перераховані основні та додаткові заходи для запобігання виникненню КІ-ГНУ; вказані медикаментозні препарати, що не рекомендуються до застосування для запобігання й лікування КІ-ГНУ. У кінці лекції подано клінічне спостереження пізньої діагностики й лікування КІ-ГНУ після проведення магнітно-резонансної томографії головного мозку з внутрішньовенним контрастуванням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.54

Рубрики:

Операції на нирках і ниркових мисках

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема запобігання надмірній продукції прозапальних цитокінів у разі COVID-19 залишається далеко не вирішеною. Використання стероїдів у лікуванні коронавірусної пневмонії є контраверсійним (суперечливим). На сьогодні недостатньо даних літератури для рутинного застосування стероїдів у програмах інтенсивної терапії COVID-19, и це питання залишається предметом безперервного дослідження і нескінченних дебатів. У даному огляді наукової літератури приділена увага одному із напрямків патогенетичної терапії COVID-19 - запобіганню і усуненню гіперпродукції прозапальних цитокінів за допомогою застосування глюкокортикоїдних препаратів. Наведені сучасні міжнародні рекомендації із застосування глюкокортикоїдних препаратів у випадках тяжкого перебігу COVID-19, розглядаються патогенетичні механізми їх дії та побічні ефекти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.54-1

Рубрики:

Операції на нирках і ниркових мисках

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ