Розглянуто напрямки більш ефективної підготовки бігунів на довгі дистанції шляхом проведення їх тренувань за умов низькогір'я. Доведено, що спеціальна витривалість та економічність роботи бігуна суттєво зростають, особливо відчутно збільшуються силові можливості спортсмена.

Рассмотрены возможности более эффективной подготовки бегунов на длинные дистанции путем проведения тренировочных нагрузок в условиях низкогорья. Показано, что специальная выносливость и эффективность работы при этом значительно повышаются, особенно увеличиваются силовые способности спортсмена.

It was shown that training loads of the long distance runners in low-mountain conditions is effective for special endurance and economy of the work increasing, especially it concerns to rate-power possibility.

За результатами дослідження двох груп спортсменів, які тренувалися за аналогічною програмою за умов низькогір'я (група А) та рівнини (група В) розглянуто динаміку функціональних можливостей за кількістю еритроцитів, рівнем гемоглобіну та гематокриту, а також визначено МПК і АП (за динамікою ЧСС). Встановлено статистично вірогідне збільшення даних показників у бігунів на середні дистанції, які тренувалися за умов низькогір'я.

На 2-х группах спортсменов, тренировавшихся по аналогичной программе в условиях низкогорья (группа А) и равнины (группа В) изучали динамику функциональных возможностей бегунов на средние дистанции ряда физиологически значимых параметров: по количествуэритроцитов и гемоглобина крови, гематокриту, а также величинах МПК и АП (по ЧСС). Показана статистически достоверное увеличение этих параметров у бегунов на средние дистанции в условиях низкогорья,

Two groups of high quality runners on middle distance (group A - training in love altitude and group B - training in the see level conditions) were investigated for the estimation of the effectiveness of their preparation. It was shown that the functional possibilities of group A runners as a result of training in low altitude conditions was significantly higher than in group trained on see level. The training program was the same for the runners of both groups.

Встановлено, що тренування за умов низькогір'я сприяє збільшенню обсягу й інтенсивності аеробних і аеробно-анаеробних навантажень у порівнянні з рівнинною підготовкою, підвищенню спеціальної витривалості та її найважливіших компонентів - функціональних можливостей і рухових якостей.

Розглянуто особливості адаптації бігунів на середні дистанції і стайєрів до кліматичних умов низькогір'я на основі вивчення динаміки окремих показників діяльності кисневотранспортної системи, досліджуваних у стані спокою та зрушень під час виконання стандартного навантаження.

Рассмотрены особенности адаптации бегунов средневиков и стайеров к климатическим условиям низкогорья на основе изучения динамики отдельных показателей деятельности кислородотранспортной системы, исследуемых в состоянии покоя и сдвигов во время выполнения стандартной нагрузки.

In the article views the features of adaptation for middle and long distances runners to the climatic terms in low mountain on the basis of study of dynamics of the separate performance of the activity oxygentransport system indicators explored in thestate of rest and changes during implementation of the standard loading.

Зважаючи на важливість та актуальність підготовки туристів до участі та суддівства змагань з техніки пішохідного туризму, розроблено методику проходження та суддівства одного з технічних етапів ("траверс схилу") на дистанціях "Смуга перешкод" та "Крос-похід" з самонаведенням та зняттям перил.

Учитывая важность и актуальность подготовки туристов к участию и судейству соревнований по технике пешеходного туризма, представлена методика прохождения и судейства одного из технических этапов ("траверс склона") на дистанциях "Полоса препятствий" и "Кросс-поход" с самонаведением и снятием перил.

Taking into account importance and actuality of preparation of tourists to participation and judging of competitions on the technique of pedestrian tourism. In the article the presented methods of passing and judging of one of the technical stages ("traverse of slope") on distances "Bar of obstacles" and cross-country "Race-hike" with direct and removal of rails.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177-632.2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено клінічні дослідження з вивчення ефективності та переносимості препарату "Флавозід" при хронічній активній формі Епштейна - Барр вірусної інфекції (ХВЕБ) в стадії реактивації у дітей. Показано, що включення препарату до комплексної терапії ХВЕБ підвищує ефективність лікування, значно впливає на рівень вірусної активності, не викликає побічної дії.

Зазначено, що проблема лікування хронічних форм Епштейна - Барр вірусної інфекції (ВЕБ) є актуальною і потребує комплексного підходу з урахуванням патогенетичних особливостей захворювання. Поліморфізм клінічних проявів, а також залучення до патологічного процесу імунної системи зумовлюють необхідність пошуку нових схем лікування. Застосування мультипробіотикiв групи Симбітер у комплексному лікуваннi хронічної активної форми ВЕБ-інфекції сприяє підвищенню ефективності терапії та є безпечним у дітей.

Наведено теоретичні та експериментальні дані багаторічного планування засобів загальної та вибіркової спрямованості у підготовці кваліфікованих боксерів. Розроблено систему планування, що грунтується на теоретичних концепціях "критичних, сенситивних періодів" і "перенесення тренованості". Відповідно до концепції критичних, сенситивних періодів проведено вимірювання динаміки розвитку 26 параметрів, які характеризують загальну та спеціальну підготовленість боксерів попереднього та спеціалізованого етапів базової підготовки, етапу максимальної реалізації індивідуальних здібностей. Визначено особливості етапного розвитку компонентів загальної та спеціальної підготовленості боксерів, висвітлено сенситивні, чутливі періоди для спрямованого тренувального впливу. Реалізацію концепції перенесення тренованості здійснено на підставі аналізу кореляційних і факторних матриць структури загальної та спеціальної підготовленості боксерів різного віку (14 - 15, 16 - 17, 18 - 20 років), рівня спортивної майстерності. За результатами паралельно проведеного аналізу визначено, що в період найбільш активного розвитку компоненту підготовленості боксерів спостерігається підвищення рівня його кореляційних зв'язків. Підтверджено практичну значимість концепцій "критичних, сенситивних періодів" і "перенесення тренованості" для розробки багаторічного плану підготовки кваліфікованих боксерів. Розроблено планування засобів загальної та вибіркової спрямованості для боксерів щодо спортивної практики, які навчаються на різних етапах багаторічної підготовки.

Виявлено особливості адаптації бігунів до клімато-географічних умов низькогір'я на базі вивчення динаміки окремих показників кардіореспіраторної системи в стані спокою та виконання стандартного, достатньо напруженого фізичного (бігового) навантаження. Вивчено вплив застосування в низькогір'ї тренувальних навантажень, переважно аеробного та аеробно-анаеробного характеру, на динаміку спеціальної витривалості й силових здібностей у бігунів на середні та довгі дистанції. Визначено порівняльну ефективність тренування бігунів за умов низькогір'я та рівнинної підготовки на підставі виявлених розходжень у прирості спеціальної витривалості та її компонентів (функціональних можливостей, анаеробної витривалості, силових здібностей і показників технічної підготовки). Вивчено динаміку спеціальної витривалості та її компонентів у період реакліматизації в бігунів, які тренувалися в низькогір'ї, і тих, що готувалися за рівнинних умов.

Проаналізовано становлення та динаміку розвитку педагогічних поглядів С.Х. Чавдарова, їх вплив на систему шкільної мовної освіти. На підставі вивчення широкого комплексу архівних, рукописних і опублікованих джерел проаналізовано педагогічні та соціокультурні умови формування науково-педагогічного світогляду С.Х. Чавдарова. Охарактеризовано головні напрями його педагогічної діяльності, а саме: організаційне та програмне реформування шкільної мовної освіти; створення української наукової методико-філологічної школи, написання посібників і підручників з методики мови; аналіз і систематизація дидактичних принципів, методична структуризація та розробка окремих розділів лінгводидактики. Встановлено, що С.Х. Чавдаров як системолог філологічної освіти зробив вагомий внесок у розробку шкільних навчальних планів і програм, створивши першу програму для української школи, яка базується на принципі свідомого та міцного засвоєння матеріалу та враховує вікові особливості учнів. Доведено, що за нових соціокультурних умов XXI ст. ідеї С.Х. Чавдарова доцільно використовувати. Відзначено, що праці вченого в галузі філологічної освіти збагачують фонд української педагогічної науки та мають наукове значення. Методичні ідеї можна використовувати для вдосконалення форм і методів навчання та виховання в загальноосвітніх школах, формування цілісної системи науково-методичного забезпечення середньої та спеціальної педагогічної освіти, створення підручників і посібників з методики викладання української мови.

Проаналізовано історії хвороб дітей, що померли від менінгококової інфекції в Україні у 2008 р. Установлено основні причини летального наслідку менінгококової інфекції.

Наведено особливості перебігу та схеми лікування дітей, хворих на грип A/H1N1 California 2009. Показано ефективність озельтамівіру в усіх випадках лікування даним препаратом.

Висвітлено життя та діяльність С.Х.Чавдарова, світогляд якого формувався на класичній педагогіці та психології, сучасних для того часу новаційних досягненнях в галузі психолого-педагогічних наук, елементах народної педагогіки та комуністичної ідеології. Розкрито становлення його як лінгводидакта та методиста-філолога. Зосереджено увагу на аналізі його підручника з педагогіки, в якому учений подав один із перших у радянській історико-педагогічній науці ретроспективний огляд дидактичних течій минулого, обгрунтував нові завдання навчання та виховання, що відповідали конкретному соціокультурному періоду.

Вивчено клініко-лабораторні особливості перебігу вірусних кишкових інфекцій норовірусної (11), аденовірусної (9) та нороаденовірусної (4) етіології у 24 госпіталізованих дітей у неепідемічний для даних захворювань період (квітень - листопад 2014 р.). Етіологічну діагностику проводили при дослідженні випорожнень методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У результаті проведеного дослідження виявлено, що дані інфекції зустрічалися в більшості випадків наприкінці літа - восени, перебігали у вигляді гастроентериту середнього ступеня тяжкості, маніфестували переважно у дітей перших 3 років життя. Норовірусна інфекція перебігала тяжче, ніж аденовірусна, за рахунок наявності гіпертермічного синдрому, частого інтенсивного блювання в дебюті захворювання, що обгрунтовувало швидке звернення пацієнтів за стаціонарною допомогою (в перші 6 - 12 годин захворювання). У більшості дітей спостерігався розвиток ексикозу 1 - 2-го ступеня. Практично в половини дітей виявлялася значна кетонурія, лейкоцитоз і/або зсув лейкоцитарної формули ліворуч із нормалізацією показників крові протягом першої доби лікування. Це обумовлює необхідність проведення етіологічної діагностики гастроентеритів у дітей із залученням методу ПЛР без перерви на літньо-осінній період для уникнення необгрунтованого призначення антибіотикотерапії.

Грип залишається важливою проблемою сучасної медицини, спричиняючи сезонні епідемічні підйоми та пандемії. Щороку в світі трапляється 3 - 5 млн тяжких випадків грипу та 250 - 500 тисяч з них закінчується летально. Велика увага у веденні хворих на грип приділяється специфічній противірусній терапії. На меті лікування є зменшення інтенсивності симптомів, скорочення гострого періоду захворювання та попередження ускладнень. Для специфічної терапії грипу використовують дві основні групи препаратів прямої дії: блокатори М2-рецепторів (римантадин) та інгібітори нейрамінідази (озельтамівір, занамівір). Мета клінічного дослідження - вивчення ефективності та переносимості препарату Ремавір (римантадин виробництва AT "Олайнфарм", Латвія) при лікуванні дітей з гострими респіраторними інфекціями, що супроводжуються грипоподібним синдромом та грипом. Результати дослідження показали, що призначення Ремавіру дітям з підозрілими або підтвердженими випадками грипу скорочує тривалість гострого періоду хвороби, пришвидшує нормалізацію загального стану хворих, попереджає виникнення ускладнень.

Проведено аналіз літературних даних стосовно клінічної картини ботулізму та наведено випадки захворювань серед дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР) р31 + Р733.514 е(4УКР) л31

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Інфекційні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж101103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Залежно від того, на якому рівні відбулося порушення обміну білірубіну, виділяють такі види жовтяниць: надпечінкова, печінкова, підпечінкова. Для надпечінкової жовтяниці характерне підвищення рівня непрямого білірубіну в крові за нормальної активності печінковоклітинних ферментів, паралельно у крові має місце зниження рівня гемоглобіну, еритроцитів і високий ретикулоцитоз. Характерною лабораторною ознакою печінкової жовтяниці є підвищення рівня загального білірубіну за рахунок прямого та підвищення активності печінковоклітинних ферментів. Підпечінкова жовтяниця виникає у разі порушення відтоку жовчі з жовчного міхура і жовчних проток у порожнину тонкої кишки.

Проведено літературний пошук із вивчення клінічних особливостей вірусних діарей у дітей залежно від збудника. Обстежено 1484 дитини з гострою кишковою інфекцією (ГК), які знаходились на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 у 2013 р. Встановлено, що серед пацієнтів із ГКІ із ротавірусною інфекцією було 25,9 % хворих, ГКІ нез'ясованої етіології - 56 %, сальмонельозом - 8 %, шигельозом - 0,1 %, ГКІ іншої етіології - 10 %. Проведений літературний пошук показав ефективність використання пробіотиків, що містять різноманітні штами, для лікування ГКІ, яка проявилася скороченням інтоксикаційного синдрому, діареї, лихоманки на 2 - 3 дні. Показано, що використання пробіотика субалін, що містить культуру Bacillus subtilis 2335/105, у лікуванні вірусних діарей у дітей за сучасних умов як етіопатогенетичної терапії є перспективним.