Розглянуто проблему джерел розвитку соціальної відповідальності військовослужбовців (СВВ). Джерела розвитку СВВ виділено на базі діалектичної та синергетичної концепцій розвитку. Визначено сутність і систему протиріч, основні та головні протиріччя розвитку СВВ за сучасних умов. Розкрито основні точки біфуркації, атрактор і детектор процесу розвитку СВВ.

Проаналізовано детермінанти та проблеми процесу формування соціальної відповідальності військовослужбовців бундесверу. Розкрито специфіку формування соціальної відповідальності військовослужбовців бундесверу, доцільність її використання у практиці виховної роботи з особовим складом Збройних сил України.

Розглянуто проблему визначення основних напрямків діяльності щодо оптимізації процесу формування соціальної відповідальності військовослужбовців (СВВ). Напрямки діяльності виділено на підставі аналізу сутності СВВ, детермінант і джерел розвитку соціальної відповідальності, соціального механізму формування соціальної відповідальності.

Проаналізовано такі важливі аспекти перекладу художніх творів для дітей, як комунікативно-психологічний, дидактичний та культурологічний. Оскільки сукупна дія цих чинників визначає успішність перекладу творів дитячої літератури, сутність творчого підходу перекладача полягає у здатності до їх органічного поєднання.

Розглянуто творчість як провідну онтологічну властивість перекладу, що характеризує його діяльнісний та продуктивний аспекти. Запроваджений у роботі комплексний підхід дозволяє переосмислити поняття творчості на новій теоретико-методологічній платформі, сформованій внаслідок взаємодії актуальних наукових принципів антропоцентризму, міждисциплінарності та релятивізму. Виокремлено та проаналізовано сучасны концепції творчості у перекладі - мово-, тексто- та діяльнісноцетричну. Проаналізовано вербальні засоби, способи та когнітивні механізми реалізації перекладацької творчості в межах зазначених концепцій.

В історичному плані та з позицій сьогодення висвітлено наукові здобутки викладачів кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету В. Н. Каразіна. Увагу приділено питанням, що стосуються перекладознавства, методики викладання перекладу. Перекладацьку діяльність розглянуто в контексті інтегративної теорії мови. Проаналізовано образний, текстуальний і прагматичний складники лінгвохудожньої моделі перекладознавчого тексту та принципи їхньої взаємодії. Виявлено практичні проблеми кіноперекладу. Проведено когнітивний аналіз множинних перекладів пародій. Розкрито специфіку мовностилістичної та культурологічної актуалізації візуальної вербальної інформації під час перекладу англомовних кінофільмів. Увагу приділено формуванню білінгвальної фахової компетентності перекладача, розвитку навичок скороченого запису майбутніх перекладів. Визначено основні етапи та прийоми навчання перекладу поетичних текстів.

Дослідження грунтується на теоретико-методологічних принципах теорії перекладацької творчості, в межах якої розроблено три концепції, співвідносні як із різними онтологіями перекладу, так і з різними вимірами його творчої реалізації. Перекладацьку творчість охарактеризовано як складний антропогенний феномен, що поєднує (1) діяльність зі створення нового суспільно цінного продукту та (2) продукт цієї діяльності, реалізований в одиницях мовної ієрархії та в текстах перекладу як вторинно-самостійних комунікативних утвореннях. Психоментальною основою творчості перекладача визначено креативність, що втілюється у його здатності до здійснення низки операцій, які сукупно детермінують дивергентний характер перекладацької творчості на основі критеріїв множинності, різноманітності, новизни й оригінальності. У мовному вимірі перекладацька творчість утілюється у різнорівневих знаках, які виступають засобами подолання перекладацьких труднощів на основі міжмовної перекладацької варіативності. У текстуальному вимірі перекладацька творчість утілюється у тексті перекладу як, цілісному мовленнєвому утворенні, що поєднує систему образів, текстуальні категорії та прагматику, несуперечливо сумісні з аналогічними показниками вихідного тексту. У діяльнісному вимірі перекладацька творчість утілюється у когнітивному перекладацькому семіозисі й об'єднаній дії інтуїції та логічних механізмів здійснення перекладацьких рішень

Визначено поняття "образ перекладача" як перекладознавчу екстраполяцію поняття "образ автора". Адекватність втілення у перекладеному творі авторського задуму залежить від того, наскільки повно перекладач здатен сприйняти стратегію оригінального тексту, і від того, які засоби він залучає для її відтворення мовою перекладу. Існування розходжень між образом автора та образом перекладача, що виходять за межі інтерпретаційного інваріанта, компрометує онтологічний статус перекладу.

Определено понятие "образ переводчика" как переводоведческой экстраполяции понятия "образ автора". Адекватность воплощения в переведенном произведении авторского замысла зависит от того, насколько полно переводчик способен воспринять стратегию оригинального текста, и от того, какие способы он привлекает для ее воспроизведения языком перевода. Наличие расхождений между образом автора и образом переводчика, которые выходят за пределы интерпретационного инварианта, компрометирует онтологический статус перевода.

The article deals with defining the notion of "translator's image" as an extrapolation of the notion of "author's image" into the field of Translation Studies. The adequacy of implementing author's intention in a translated text depends on how well a translator can perceive the strategy of an original and on what lingual means he chooses for its reproduction in a foreign language. The fact of discrepancies between these two images that go beyond interpretation invariant jeopardizes the ontological status of translation.

Визначено особливості реалізації естетичної функції художнього перекладу у лінгвістичній та культурологічній парадигмах перекладознавства. Встановлено творчу специфіку перекладу як забезпечення єдності естетичних ідеалів автора, перекладача та реципієнта між вихідною та цільовою культурами, на синхронічному зрізі цільової культури та на діахронічному зрізі цільової культури.

Определены особенности реализации эстетической функции художественного перевода в лингвистической и культурологической парадигмах переводоведения. Выявлено творческую специфику перевода как обеспечения единства эстетических идеалов автора, переводчика и реципиента между исходной и целевой культурами, на синхроническом срезе целевой культуры и на диахроническом срезе целевой культуры.

The article deals with the specifics of aesthetic function manifestations in literary translation as seen in linguistic and cultural paradigms of translation studies. Creative nature of translation was exposed as that of securing the unity of aesthetic ideals of the author, translator and recipient between source and target cultures, on the synchronic level of a target culture and the diachronic level of a target culture.

Розглянуто структуру часового технологічного ланцюга. Наведені математичні моделі елементів часової структури. На базі мікрорівневого аналізу операційної структури зазначені шляхи забезпечення раціонального функціонування технологічної системи за реальних умов експлуатації.

Розглянуто питання використання різних методів навчання англійської мови для спеціальних потреб та пропонується знайомство з сучасними методами мовної підготовки та проведення практичних занять для військових потреб з особливим акцентом на розвитку навичок говоріння, письма, аудіювання та читання. Розглянуто низку релевантних питань, таких як вимоги STANAG до освітніх рівнів, мовна вправність та навички; викладацькі настанови та моніторинг роботи в аудиторії. Розглянуті найбільш популярні методи навчання іноземної мови, їх переваги та недоліки.

Висвітлено особливості перекладу артлангів - штучних мов художнього дискурсу - на мовному та етноментальному рівнях. На основі лінгвосеміотичної класифікації встановлено, як структурно-семантичні характеристики артлангів визначають стратегію їх перекладу. Зокрема, для апостеріорних артлангів, до складу яких входять лексеми, побудовані на основі морфем природної мови-донора, пріоритетності набуває стратегія доместикації, засобом реалізації якої є калькування. Натомість апріорні артланги, одиниці яких не виявляють відповідності одиницям природних мов, відтворюються на основі стратегії форенізації, засобом реалізації якої виступає транскодування. На етноментальному рівні артланг виступає маркером альтернативного світу та водночас засобом втілення фантастичної художньої картини світу, яка є формою репрезентації квазіреальної дійсності. Намагаючись об'єктивувати можливий світ, артланг, однак, залишається у зоні впливу реального світу та пов'язаної з ним мовної картини світу мови-донора, що є запорукою його принципової перекладності.

Запропоновано український переклад першого тому однієї з найвідоміших у світі праць у галузі теорії перекладу - "Енциклопедії перекладознавства" видавництва "Бенджамінз". Перший том охоплює статті таких відомих спеціалістів у цій сфері як Ампаро Уртадо Альбір, Фабіу Альвес, Мері Снел-Горнбі, Ів Ґамб'є, Даніель Гудек, Люк ван Дорслар, Дороті Келлі, Маріанн Ледерер, Кірстен Малмк'єр, Крістіана Норд, Алешандра Асіш Роза, Крістіна Шефнер та інших.