Досліджено патогенетичні особливості гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у хворих зі зниженою функцією щитовидної залози (ЩЗ). На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу ГЕРХ, морфофункціонального стану слизової оболонки стравоходу та слизової оболонки шлунка, змін ліпідного обміну, тиреоїдного гомеостазу та функціонального стану ендотелію, даних рентгенологічного, ендоскопічного обстежень та експрес-pH-метрії стравоходу та шлунка встановлено зв'язок між давністю захворювання на гіпотиреоз, важкістю його перебігу та розвитком симптомів ГЕРХ. Удосконалено методику лікування хворих за поєднання ГЕРХ та гіпотиреозу із застосуванням ентеросгелю та електричного поля постійного струму. Доведено ефективність запропонованого методу лікування в залежності від виду рефлюксу.

Наведено особливості морфологічних змін слизової оболонки стравоходу у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу з поєднаним гіпотиреозом у порівнянні зі змінами у разі кислотного рефлюксу. Характер гістологічних змін слизової оболонки стравоходу оцінювали за допомогою шкали оцінки морфологічних змін стравоходу та езофагопатичного індексу.

Висвітлено особливості змін глюкокортикоїдної функції надниркових залоз у хворих на ішемічну хворобу серця, ускладнену супутніми анемією та цукровим діабетом 2-го типу. Встановлено, що ступінь кортизолемії залежить від ступеня тяжкості супутнього анемічного синдрому. Включення телмісартану до схеми комплексного лікування обстежуваних хворих призводило до нормалізації рівня кортизолу плазми крові, що свідчить про зменшення ступеня напруженості стреслімітувальних систем організму на тлі запропонованої схеми лікування.

Висвітлено клінічні прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, зумовлені супутньою патологією щитоподібної залози. Порушення вторинної перистальтики стравоходу, що трапляються в більшості хворих на гіпотиреоз, сприяють більш тяжкому перебігу захворювання.

В осіб літнього віку з поєднаним перебігом ішемічної хвороби серця та хронічного некалькульозного холециститу виявлено зміни в системі антиоксидантного захисту на тлі оксидантного стресу. Встановлено можливість усунення дисбалансу між процесами пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в осіб із поєднаною патологією. Застосування в комплексному лікуванні кверцетину та аторвастатину в осіб літнього віку з поєднаним перебігом ІХС та ХНХ сприяє зменшенню рівня в крові продуктів окисної модифікації білків та ліпідів. Комплексне лікування ІХС та ХНХ із включенням кверцетину та аторвастатину призводить до зниження у хворих продуктів вільнорадикального окиснення ліпідів за рахунок зменшення в крові ізольованих подвійних зв'язків і кетодієнових та спряжених триєнів. Також відбувається стабілізація глутатіонової ланки антирадикального захисту за рахунок зменшення його використання глутатіонтрансферазою та глутатіонпероксидазою.

Проведено аналіз змін функціонального стану ендотелію за рахунок визначення вмісту метаболітів NO у сироватці хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу зп супутнього гіпотиреозу та без нього. Вивчено зв'язок між рівнем NO та рівнем гормонів щитоподібної залози.

Висвітлено предмет і завдання клінічної фармакології. Розкрито фармакокінетичні та фармакодинамічні особливості груп лікарських засобів, які знайшли своє використання у лікуванні певного переліку захворювань. Викладено клініко-фармакологічні підходи до вибору й оцінювання ефективності та безпеки дії препаратів для лікування хворих. Висвітлено клініко-фармакологічні аспекти застосування лікарських засобів. Увагу приділено питанням фармакокінетики та фармакодинаміки, небажаним медикаментозним реакціям, взаємодії ліків, клінічній фармакології протизапальних засобів, протиінфекційних препаратів, засобів, які застосовуються для лікування артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Значне зростання захворюваності на пульмонолопчну патологію в Україні та у світі, стабільно високий рівень інвалідизації та смертності ставлять перед системою вищої медичної освіти, низку нових вимог. Знання ранніх діагностичних критеріїв захворювань бронхів та легень, особливостей їх клініки та принципів лікування є важливою частиною підготовки лікаря будь-якої спеціальності. Викладено теоретичні основи діагностики та фармакотерапії найпоширеніших захворювань органів дихання. Наведено сучасні класифікації захворювань органів дихання та надено сучасні підходи до лікування захворювань дихальної системи з урахування сучасних стандартів та протоколів ведення хворих, рекомендованих МОЗ Українита рекомендацій Європейських фахових пульмонологічних асоціацій. Особливу увагу приділено питанням надання медичної допомоги при невідкладних станах у клініці пульмонології: гострій дихальній недостатності, гострому респіраторному дистрес-синдромі, тяжкому перебігу пневмоній, пневмотораксі, тяжкому загостренні бронхіальної астми. Наведено сучасні підходи до терапії гострої респіраторної коронавірусної хвороби.