У навчально-методичному посібнику вміщено матеріали з усіх розділів курсу «Методика навчання мовно-літературної освітньої галузі: українська мова» для опрацювання студентами та допомоги їм у підготовці до навчальних занять. Видання адресовано здобувачам вищої освіти денної, заочної і дистанційної форм навчання спеціальності «Початкова освітаВ умовах суспільних трансформацій, зміни державних цінностей та підходів до навчання важливим залишається питання підготовки висококваліфікованого фахівця, який володів би критичним мисленням, творчими здібностями, фазовими компетентностями, високим рівнем мовленнєвої культури. На важливість мовної підготовки, формування комунікативної компетентності зосереджують увагу не лише нормативні документи закон України «Про освіту», «Про вищу освіту», Концепція Нової української школи, а й нагальні потреби часу, виклики сьогодення. Володіти комунікативною компетентністю, здатністю успішно користуватися мовою і мовленням в усіх сферах суспільного буття та видах мовленнєвої діяльності, в процесі пізнання навколишнього світу - нова мета сучасної початкової шкільної мовної освіти. Саме тому майбутнім учителям необхідно навчити школярів стежити за розвитком думки, адекватно сприймати емоційно-оцінну інформацію, помічати в тексті слова, найбільш важливі для розуміння висловлювгіння, формувати елементарні уміння орфографічно правильного письма. На реалізацію окреслених завдань спрямована дисципліна «Методика навчання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова)», яка є однією з ключових в педагогічній освіті майбутніх учителів початкових класів. Мовно-літературна освітня галузь (українська мова) спрямована на вивчення української мови молодшими школярами задля формування їх комунікативної компетентності, що є однією із найва;кливіших в умовах НУЛІ. Адже саме від умінь і навичок з української мови (читати, запитувати і відповідати, розповідані, переказувати прочитане й почуте, висловлювати свої думки усно й письмово) залежатимуть успіхи школяра в оволодінні знаннями з. усіх інших предметів, зростання його загального розвитку, культурного рівня, кругозору. Незаперечним є те, що вільне володіння словом сприяє налагодженню комунікації, забезпечує погреби особистості 4 у спілку ванні, дає можливість висловлюватися та відстоювати свої думки, бути комунікативно незалежним. У період становлення зростаючої особистості забезпечується оволодіння мовою і мовленням, що є зашбом пізнання, навчання і виховання, спілкування та самовираження. Завдання пропонованого видання полягає в тому, щоб допомогти майбутнім педагогам опанувати теоретичними (лінгвістичними, психолог о-педагогічними) положеннями, на яких базується сучасна методика навчання української мови, а також оволодіти практичними уміннями і навичками, необхідними для навчання молодших школярів. Даний посібник відповідає структурі навчального курсу, який складається з трьох розділів «Лінгводидактичні основи навчання української мови у початковій школі. Методика навчання грамоти», «Методика вивчення елементів мовної теорії», «Методика розвитку мовлення» та вміщує програму навчальної дисципліни: плани лекційних, семінарських, практичних занять, питання і завдання для самоконтролю, підсумкового контролю, завдання практичного характеру, самостійної роботи, орієнтовну тематику курсових робіт, зразки календарно-тематичного планування, конспекти уроків мовно-літературної освітньої галузі (українська мова) у початковій школі, розгорнутий список рекомендованої літератури. Навчально-методичний посібник стане у нагоді студентам при підготовці до лекційних, семінарських і практичних занять, забезпечить набуггя практико-методичних умінь, які необхідні учителю для навчання української мови в початкових класах, сприятиме розвитку їх професійної самостійності та фахової компетентності. Таким чином, запропоноване видання ознайомить майбутніх фахівців із загальними підходами до методики навчання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова), особливостями роботи з молодшими школярами в процесі мовної освіти, плануванням та методичним забезпеченням уроків української мови в початковій школі, допоможе студентам розвинути свої фахові уміння і навички, методичну підготовку, здатність самовдосконалюватись, підготуватись до роботи в новій українській школі.

В роботі проаналізовано три нових методи одержання покриттів на деталі з різних матеріалів: низьковуглецевих, низьколегованих і дисперсно-зміцнених, в яких досягалися необхідні властивості якості й ефективності у використанні. До них відносяться: підвищення споживчих властивостей, гальмування зміцнювальних фаз з відновлюваної деталі до покриття й одноразове зміцнення та заліковування дефектів. Для цього використовували різні технологічні підходи введення модифікувальної домішки в рідку ванну за натоплення з попереднім її відпалом для коригування частки оксигену; також одноразово коригували і частку модифікувальної домішки, яка змінювалася в межах від 5,0 до 15,0 % ваги електроди. Економічний ефект від впровадження технології відновлення 100 шт. карданних валів згідно з розробленою технологіїю та параметрами їх зміцнення сягає 187,5 тис. грн.

Вивчено особливості морфофункціональних змін стінки тонкої кишки щурів при стрептозотоциновому цукровому діабеті (ЦД), хронічному іммобілізаційному стресі та за умов поєднаного впливу даних патологічних станів. Мета роботи - оцінити особливості морфофункціональиоі перебудови стінки тонкої кишки щурів при ЦД, стресі та їх комбінації. Експериментальним статевозрілим щурам моделювали інсулінову недостатність шляхом внутрішньоочеревинного введення стрептозотоцину в дозі 7 мг на 100 грам маси тіла. Для моделювання стресу тварин піддавали щоденній іммобілізації у спеціальних клітках-пеналах по 6 год. у різні часові інтервали. З метою вивчення поєднаного впливу даних патологічних чинників у тварин викликали стрес з 14-ї доби розвитку ЦД. Забір матеріалу проводили через 28 та 56 діб від початку експерименту. На препаратах стінки тонкої кишки, забарвлених гематоксиліном та еозином, у щурів з експериментальним ЦД відзначено атрофію слизової оболонки, яка проявлялася вкороченням ворсинок, зростанням глибини крипт. На тлі хронічного стресу через 28 діб стінка тонкої кишки зберігала звичайну гістоструктуру з локальними ознаками запалення, проте через 56 діб відзначали значну лейкоцитарну інфільтрацію слизової оболонки та підслизової основи, збільшення щільності розташування еозинофілів, лімфоцитів і гістіоцитів. У щурів із ЦД на тлі стресу структурні зміни стінки кишки характеризувалися найбільшим поліморфізмом. Висновки: при експериментальному ЦД у стінці тонкої кишки щурів спостерігається переважання проявів ентеропатії, зумовленої дистрофічними змінами в ній. При моделюванні хронічного стресу через 56 діб у кишці переважали вогнищеві ознаки ентериту. При поєднаному впливі даних патологічних станів через 28 діб експерименту спостерігали вогнищеві ознаки ентериту та ентеропатії, які прогресували до 56-ї доби експерименту.

Проаналізовано теоретичні та прикладні питання організації освітньої та соціальної інклюзії осіб з особливостями розвитку. Доведено про важливість якісної управлінської, організаційної діяльності, забезпечення психологічної безпеки. Окрему увагу приділено технологічному аспекту інклюзії осіб з порушеним зором і слухом, питанням розвитку фахового партнерства в інклюзії та особистісного потенціалу людини в умовах інклюзії. Висвітлено авторське бачення потенціалу доступного середовища для осіб з особливостями психофізичного розвитку.

Проаналізовано освітні системи у вимірі ретроспективних та сучасних реалій, зокрема вітчизняний та міжнародний досвід, тенденції розвитку вищої педагогічної освіти у світовому освітньому просторі. Охарактеризовано компетентнісний підхід у професійному становленні сучасного педагога, розвиток соціально-психологічного потенціалу особистості педагога в умовах інноваційних освітніх змін. Розглянуто питання управління розвитком педагогічних систем у контексті суспільних трансформацій. Увагу приділено проблемам освіти дорослих у національному та світовому освітньому просторі.

Індекс рубрикатора НБУВ: К722.536.017

Рубрики:

Нанесення покриттів на металорізальні інструменти

Шифр НБУВ: РА448647 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено матеріали з проблем історичних, філософських та методологічних питань сучасної педагогіки, соціально-психологічних аспектів становлення та розвитку особистості молодшого школяра, актуальних проблем інклюзії в умовах реформування початкової школи, модернізації початкової школи в етнокультурному контексті. Вміщено матеріали учасників III Міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми педагогіки початкової школи в контексті освітньої реформи" (м. Коломия, 22 грудня 2020 р.). Розглянуто формування навичок читання в молодших школярів. Окреслено методичні засади формування умінь спільної трудової діяльності молодших школярів, особливості організації здоров’язбережувального середовища в сучасній початковій школі. Визначено роль керівника в організації і діяльності науково-педагогічної школи, педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до взаємодії з учасниками освітнього процесу. Розкрито культурно-історичну ретроспекиву проблеми виховання фізичної культури особистості. Виокремлено організацію освітнього комфортного середовища в початковій школі та ігрові форми організації діяльності у формуванні пізнавальної активності молодших школярів. Наведено можливості впровадження дуальної освіти у підготовку сучасного вчителя, аспекти формування у дітей ціннісного ставлення до держави. Охарактеризовано реформування освіти в незалежній Україні. Обгрунтовано актуальність упровадження медіаосвіти в заклади середньої освіти згідно досвіду штату Техас США.

Представлено статті учасників першої Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої дослідженню проблем Австралії "Становлення держави Австралія: здобутки та подолання проблем", проведеної Державною установою "Інститут всесвітньої історії НАН України" у жовтні 2020 р. Досліджено соціальний, економічний і культурний контексти утворення та становлення держави Австралійський Союз. Проаналізовано процеси подолання колоніальної спадщини Британської імперії в Австралійському Союзі. Окреслено вплив становлення Австралії на міжнародно-політичні процеси в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Висвітлено історію українців Австралії. Описано демографічну ситуацію в Австралії на початку XX ст. Зазначено головні напрями розвитку сільського господарства Австралії від першого поселення іммігрантів до 30-х рр. XX ст. Розглянуто функціональне призначення професійних спілок у демократичному суспільстві та їхня роль у суспільно-політичних відносинах (на прикладі Австралії).

Узагальнено та проаналізовано рівень сучасного стану розвитку інформаційних технологій, комп'ютерного та математичного моделювання, автоматизації процесів управління, штучного інтелекту, робототехніки, розпізнавання образів, ЗD-прототипування, електромеханіки, мехатроніки - практично всіх напрямків, які об'єднуються терміном Індустрія 4.0. Розглянуто методи та засоби автоматизованою синтезу та розпізнавання музичних композицій. Увагу приділено розробці методики моделювання ландшафту зі складним рельєфом, побудові шкали складності розпізнавання об'єктів заданого класу на зображеннях, аналізу 3D-body сканерів. Охарактеризовано ігровий штучний інтелект в іграх жанру RPG.

Нобелівську премію з хімії у 2020 р. присуджено двом дослідницям у галузі молекулярної біології - француженці Еммануель Шарпантьє (Emmanuelle Charpentier), яка нині очолює Відділення наук про патогени при Товаристві Макса Планка в Берліні, та американці Дженніфер Дудні (Jennifer Doudna) з Каліфорнійського університету в Берклі - за "розвиток методу редагування геному". У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що лауреатки відкрили один з найпотужніших інструментів генної технології - CRISPR/Cas9, або так звані "генетичні ножиці". Цей метод сприяв отриманню у фундаментальних дослідженнях багатьох важливих результатів. Зокрема, дослідники рослин змогли створити культури, стійкі до цвілі, шкідників та посухи. У медицині тривають клінічні випробування нових методів лікування раку, а мрія про те, щоб вилікувати спадкові захворювання, ось-ось стане реальністю. "Генетичні ножиці" вивели науки про життя на новий етап розвитку і дають людству величезну користь.

Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2020 р. присуджено двом американським ученим - Гарві Джеймсу Альтеру (Harvey James Alter) з Національного інституту охорони здоров'я США та Чарльзу Райсу (Charles M. Rice) з Рокфеллерівського університету., а також британському досліднику Майклу Гоутену (Michael Houghton), який нині працює в Альбертському університеті в Канаді, за "відкриття вірусу гепатиту C". У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що дослідження цьогорічних лауреатів, які й досі продовжують цю роботу, дали людству неоціненнукористь, дозволивши розробити ефективні методи діагностики та заходи з профілактики і лікування цієї інфекції.

Йдеться про історію відкриття, бурхливий розвиток і подальші перспективи застосування нового потужного інструменту для редагування геному - CRISPR/Cas9. Взявши за основу один з елементів захисної системи бактерій, вчені-біологи створили досить простий, дешевий і швидкий метод внесення змін у ДНК рослин, тварин і людини. Ніколи раніше людство не мало настільки точного знаряддя для маніпуляції генами, і це відкриває широкі можливості для профілактики та лікування багатьох захворювань. Водночас у суспільстві точаться гострі дискусії: благо чи зло несе людству CRISPR/Cas9? Як і будь-яка нова технологія, генне редагування викликає побоювання і піднімає низку серйозних етичних проблем, особливо щодо можливості його використання на клітинах зародкової лінії і геномі ембріонів людини. Проте вже зараз очевидно, що CRISPR/Cas9 - це не чергова модна "іграшка" для вчених, а революційна технологія, яка змінить наше майбутнє.

Розглянуто теоретичні та прикладні питання організації інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в закладах освіти. Проаналізовано стан розвитку інклюзивної освіти в Чернівецькій області. Досліджено питання забезпечення системного кваліфікованого супроводу, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвивальних послуг особам із порушеннями психофізичного розвитку в закладах освіти. Висвітлено психолого-педагогічні аспекти формування інклюзивної компетентності вчителів закладів загальної середньої освіти. Подано інформацію щодо впровадження інноваційних педагогічних технологій в умовах інклюзивного навчання майбутніх інженерів в галузі архітектури та будівництва. Увагу приділено духовно-моральним цінностям як гармонійній основі процесу формування світогляду дитини з інвалідністю. Розкрито особливості використання адаптивної фізичної культури в дітей із порушенням зору. Визначено компоненти, рівні та показники готовності майбутніх фахівців соціальної сфери до роботи з дітьми з особливими потребами. Розглянуто технології ігрової психокорекції при емоційних і поведінкових порушеннях дітей в інклюзивній школі.

Розглянуто проблематику інновацій у професійно-педагогічній підготовці фахівців у контексті вимог входження у міжнародний освітній простір. Висвітлено актуальні проблеми вищої школи як освітньо-розвивального середовиша забезпечення якісної підготовки майбутніх фахівців, основоположні підходи оновлення системи професійно-педагогічної підготовки сучасного вчителя, а також шляхи впровадження інновацій у практику Нової української школи.

Проведено систематизацію сучасних теоретичних поглядів на роль інституцій у суспільному розвитку. Актуальність визначено потребою грунтовного аналізу сучасних поглядів на роль і місце інституцій у суспільному розвитку в рамках концептуалізації різних підходів до розвитку інституціональної теорії. Новизна ж полягає в обгрунтуванні напрямів використання у вітчизняній науці та практиці сучасних підходів до інституціоналізму в цілому та різноманітних інституцій зокрема з метою удосконалення економічного та соціального розвитку країни, її регіонів і громад. Мета статті - узагальнити основні новітні теоретичні погляди на інституціональну теорію та практичне використання її складових при формуванні державної політики розвитку у різних сферах суспільного життя. Розглянуто наукові підходи до ключових складових інституціональної теорії. Висвітлено основні характеристики поняття інституцій як поширеного феномену у соціальній, політичній та економічній сферах. Використання системного, мультидисциплінарного, а також порівняльного аналізу дозволило повною мірою дослідити та узагальнити багатоаспектний та комплексний характер складових напрямів інституціональної теорії та її використання. Акцентовано увагу на координаційній ролі інституцій, важливості дослідження впливу на формування публічної політики як формальних, так і неформальних інституцій. Систематизовано підхід до аналізу інституцій з точки зору раціональної та соціологічної поведінкових моделей. Охарактеризовано та проаналізовано різноманітні наукові трактування інституціональної теорії на міждисциплінарній основі - з точки зору організаційного інституціоналізму, інституціональної економіки та компаративного інституціоналізму. Визначені положення актуальних теоретичних підходів, які становлять найбільший інтерес для науковців, політиків, практиків у рамках інституціонального аналізу. Зокрема, відмічена важливість соціально-відповідального інвестування у розвиток людини, окремої території, країни в цілому - взаємозв'язаних і взаємозумовлених процесів, що характеризують розвиток саморегулювання бізнес-середовища як форми існування неформальних інституцій. З'ясовано, що з точки зору формування та імплементації публічної політики органами влади різних територіальних рівнів, важливим є використання ідей компаративного інституціоналізму, зокрема щодо взаємної обумовленості та взаємної залежності інституцій у різних сферах суспільного життя. Здійснено узагальнення досліджень щодо імплементації країнами різних інституціональних форм для покращення політики розвитку, на основі чого визначена важливість комплементарності інституцій, діалектично пов'язаних між собою. У цьому контексті охарактеризовані ключові функції інституцій, критично важливі для формування та реалізації політики розвитку. Проаналізовано впровадження такого підходу до оцінювання ефективності інституцій, як "інституціональна відстань".

Учитывая то, что разработка и применение нанотехнологий требует сложного и многофакторного подхода в исследованиях, является длительным, базируется на глубоких знаниях в области физики, химии, математики, материаловедения и даже металлургии, то такой индивидуальный подход к конкретным деталям машиностроения часто сдерживается большими затратами из-за необходимости в проведении таких многоплановых, всесторонних исследованиях. Выполнен анализ технологий, которые эффективны в машиностроении. Это различные присадки в масло, пластичные смазки, покрытия для уменьшения повреждаемости при трении и снижении склонности к коррозионной повреждаемости, интенсивному износу в сопряжениях, при стендовой обкатке двигателей. Применение таких технологий в машиностроении разрабатываются с учетом физико-химических процессов, обеспечивающих потребительские свойства изделий в эксплуатации. Непосредственно при изготовлении и восстановлении деталей в машиностроении число разработок весьма ограничено, что связано в отличии от применения гелей, смазок, жидких покрытий (красок, пленок), с более сложным индивидуальным подходом для повышения потребительских свойств в эксплуатации. В связи с индивидуальным подходом в каждом конкретном случае эксплуатации, с обеспечением потребительских свойств при упрочнении нанопокрытиями и восстановительной технологии работоспособности деталей машиностроения необходимо проведение многоступенчатых научных исследований, без которых использование новейших технологий может оказаться высокозатратным и не эффективным и с точки зрения достижения оптимальной структуры металла и свойств. Приведена информации об основных разработках, выполненных в ХНТУСХ имени Петра Василенка, касающиеся конкретных достижений. Работы в области машиностроения проводятся по двум направлениям - нанесение упрочняющих нанопокрытий на режущий инструмент, использующийся в машинах и оборудовании, в том числе при переработке продукции (ножи для дробления бурака на сахарных предприятиях, в кондитерском производств при дроблении орехов, а также упаковке конфет в коробки, в комбайнах для дробления половы при уборке урожая), поршневых колец, деталей топливной аппаратуры машин, покрытий на приборах, используемых в электронике - нанесение восстановительных и упрочняющих покрытий на валы, детали сопряжений путем их модифицирования нано- и дисперсными присадками алмазов и вторичной шихтой от утилизации боеприпасов. Как показал опыт разработок университета, такой подход вызывает особый интерес специалистов и востребован на предприятиях.

Розглянуто проблеми формування державної політики регіонального розвитку в умовах посилення тенденцій територіальної економічної концентрації в Україні. Мета статті - формування пропозицій зі здійснення державної політики регіонального розвитку на період після 2020 р. на основі узагальнення тенденцій розвитку регіонів України та дослідження сучасних підходів до територіального розвитку в європейських країнах. На основі використання дифузійної моделі розвитку регіонів за період 2004 - 2017 рр. виявлено подальше поширення процесів гальмування економічної динаміки у ключових промислових областях країни на фоні концентрації розвитку в інших територіях, що корелює зі зміною щільності населення. Охарактеризовано нові концепції, які сьогодні впроваджуються у розвинених країнах і можуть бути використані в умовах України (регіональні інноваційні системи). З'ясовано, що найефективнішим підходом держави до територіального розвитку є територіально спрямоване втручання, що передбачає інтеграцію сфер державної політики в різних секторах економіки та інвестиційних інтервенцій у намаганні покращити їх ефективність і запровадити більш інтегрований підхід до регіонального та місцевого розвитку. Обгрунтовано, що нова державна стратегія регіонального розвитку, яка буде сформована на період після 2020 р., має враховувати ризики територіальної економічної концентрації, що продовжують підвищуватися, застосовуючи інтегровані підходи у політиці і в управлінні.

Нобелівську премію з хімії у 2018 р. розділили між собою троє вчених. Половина премії дісталася американській дослідниці Френсіс Арнольд (Frances H. Arnold) "за спрямовану еволюцію ензимів", другу половину поділили між собою американець Джордж Сміт (George P. Smith) та британець Грег Вінтер (Sir Gregory P. Winter) "за фаговий дисплей пептидів і антитіл". Методи, розроблені нобелівськими лауреатами, сприятимуть розвитку більш екологічно чистого виробництва хімічної продукції, нових матеріалів, фармацевтичних засобів, біопалива тощо.

Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2018 р. присуджено двом ученим-імунологам - Джеймсу Патрику Еллісону (James Patrick Allison) з Онкологічного центру ім. М. Д. Андерсона при Техаському університеті (США) та Тасуку Хондзьо (Tasuku Honjo) з Кіотського університету (Японія) за "відкриття терапії онкологічних захворювань шляхом пригнічення негативної імунної регуляції". Найпрестижнішою науковою нагородою 2018 року відзначено втілення в медичну практику результатів сучасних імунологічних досліджень, які останніми роками вже допомагають онкологам успішно боротися зі злоякісними пухлинами.

Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2019 р. присуджено двом американським ученим - Вільяму Дж. Келіну-молодшому (William G. Kaelin, Jr.) з Гарвардського університету та Грегу Л. Семензі (Gregg L. Semenza) з Університету Джонса Хопкінса, а також британському досліднику Пітеру Дж. Реткліффу (Sir Peter J. Ratcliffe) з Оксфордського університету за "відкриття того, як клітини відчувають і пристосовуються до наявності кисню". Роботи цьогорічних нобелівських лауреатів заклали основу для розуміння того, як рівень кисню впливає на клітинний метаболізм та фізіологічні функції. Їх дослідження відкривають шлях до розроблення нових стратегій у боротьбі з анемією, раком та багатьма іншими хворобами.