Узагальнено дані історичної географії українських та російських поселень Північної Добруджі, дунайської дельти та українського Подунав'я. Значну увагу приділено етнографічному дослідженню задунайських українців.

Запропоновано метод побудови комбінаційних приладів, для яких задача виявлення всіх одиночних несправностей вирішується шляхом часткового дублювання їх внутрішніх елементів. Проведено експериментальні дослідження для контрольних прикладів МСNС.

Помещены описание и схемы монтажа рабочих органов многофункциональной машины с едиными базовыми элементами и набором приспособлений для выполнения основных технологических операций по уходу за почвой и растениями на виноградной школке.

Представлено репринтно перевидані статті про кам'яні хрести запорозьких козаків, опубліковані у 1844-1926 роках. Вони належать як видатним історикам та етнографам - А.Скальковському, Д.Яворницькому, К.Широцькому, Ф.Волкову, Д.Щербаківському, так і мало відомим краєзнавцям та аматорам старожитностей ХІХ ст. - М.Вертил'яку, П.Килимову, І.Кареліну, В.Краснову, І.Каманіну та ін. Описані надгробні хрести в Україні; козацькі кам'яні хрести Південного Побужжя; буковинські і галицькі церкви, надгробні і придорожні хрести, фігури і каплиці; могила отамана Івана Сірка та події навколо неї та ін. Ці роботи супроводжуються пояснювальними статтями сучасних науковців - Д.Телегіна, І.Сапожникова, а також іменним та географічним покажчиками.

Рассматриваются вопросы о роли и месте украинского запорожского и черноморского казачества в истории города Одессы и его окрестностей. Впервые в отечественной историографии публикуется целый ряд уникальных документов, которые на протяжении многих лет были недоступны для изучения. Кроме этого, в монографии приведен список черноморских казаков, живших, служивших либо связанных с Хаджибеем и Одессой в 1794-1820 годах, в котором названо более 630 фамилий.

Впервые в отечественной историографии проанализирован уникальный исторический источник "Описания пути от Константинополя до Очакова" французского инженера и путешественника Лафитта-Клаве, датированного 1784 - 1785 гг. Особое внимание уделено описанию Хаджибея (Одессы) и его окрестностей, которые через пять лет стали ареной боевых действий второй российско-турецкой войны 1787 - 1791 гг.

Вперше у вітчизняній історіографії проаналізовано унікальне історичне джерело "Опис шляху від Константинополя до Очакова" 1784-1785 рр. французького інженера та мандрівника Лафітта-Клаве (1739-1798), уривки з якого російською та українською мовами опубліковано в додатках. Особливу увагу приділено опису Хаджибею (Одеси) та його околиць, які п'ять років потому стали ареною бойових дій другої російсько-турецької війни 1787-1791 рр.

Висвітлено історію Хаджибею (Одеси) 1415 - 1797 рр. і визначено роль у ній українського козацтва - запорожців, чорноморців і задунайців. Наведено неофіційні джерела - українські історичні народні пісні й аутентичні спогади колишніх запорозьких і задунайських козаків - М.Коржа, С.Карагарманця та А.Коломійця.

Рассматриваются наиболее интересные моменты истории поселка Александровка, других окрестных сел и земель. Освещены аспекты древнейшего и средневекового прошлого края, рассмотрен период вхождения степного Причерноморья в состав Российской империи, исследуется дата основания Александровки. Значительное внимание уделено истории Одесского греческого дивизиона (1795-1797 гг.) и Одесского греческого пехотного батальона (1803-1819 гг.), а также хозяйству и церковной жизни жителей села в XIX - начале XX вв. Опубликован ряд документов по истории греков под Одессой.

Представлены уникальные материалы авторских разведок 1994 - 1997 гг., проведенных на кладбищах старинных казацких сёл одесских предместий - Усатово, Нерубайского, Куяльника и др. Приведены данные о некрополях, а также о добыче камня на этих землях в 1830 - 1880 гг.

Освещен жизненный путь А.А. Рябинина-Скляревского (1878 - 1942 гг.) - боевого офицера, полковника Генерального штаба царской армии, генерала-хорунжего армии Украинской народной республики, организатора государственного архива в 1920 гг., видного украинского историка архивистом Г.А.Малиновой и историком И.В.Сапожниковым. На основе неопубликованных документов Архива Коша Новой Запорожской Сечи, а также других фондов Одесского краевого исторического архива проанализирован вклад ученого в изучение истории запорожского и задунайского украинского казачества. Приведена библиография его опубликованных и неопубликованных научных трудов, впервые опубликована неизданная ранее работа историка "Запорозькі заколоти та керуюча верства Коша XVIII ст.", написанная для сборника "Полуднева Україна". Предложены географические и именные указатели по данному вопросу.

Роботу присвячено маловідомій битві російсько-турецької війни 1787 - 1791 рр., під час якої 7 листопада 1788 р. козаки Чорноморського війська на чолі з військовим суддею А.Головатим штурмом оволоділи островом Березань і змусили капітулювати гарнізон розташованої на ньому фортеці. Подано стислу історію острова, факти про перебування на ньому та в його околицях запорозьких козаків. Наведено описи острова і фортеці Березані, а також історичні документи, спогади, щоденники очевидців.

Запропоновано новий метод побудови двійкових лічильників одиниць у кодовому векторі (тесторів кодових векторів) для здійснення підрахунків за довільним модулем. Основний блок лічильника одиниць - стандартна схема реалізації множини простих симетричних функцій.

Освещена малоизвестная битва второй русско-турецкой войны 1787 - 1791 гг., в ходе которой 7 ноября 1788 г. казаки Черноморского войска во главе с войсковым судьей Антоном Головатым неожиданным смелым штурмом овладели островом Березань и заставили капитулировать гарнизон расположенной на ней крепости. Приведена краткая история острова, факты пребывания на нем и в его окрестностях запорожских казаков, описания острова и крепости Березани, наиболее интересное из которых сделано в 1784 г. французским инженером Лафиттом-Клаве, а также подлинные документы, воспоминания, дневники очевидцев и картографические материалы.

Розглянуто сучасні методики раціонального природокористування, які необхідно застосовувати на будівельних майданчиках під час роботи будівельних машин і механізмів. Запропоновано заходи щодо профілактики забруднення атмосферного повітря, шляхи збереження природних ресурсів.

Подведены итоги многолетних исследований фаунистического комплекса позднепалеолитического поселения Большая Аккаржа. Согласно определениям И. Г. Пидопличко, Н. К. Верещагина, В. И. Бибиковой и других, он представлен исключительно костями бизонов, среди которых преобладали взрослые самцы. На основании этого сделаны выводы о сезонном характере охоты на этих животных и о длительности использования древними охотниками основной части стоянки и ее отдельных хозяйственно-бытовых комплексов. В настоящее время можно утверждать, что Большая Аккаржа была кратковременным сезонным весенне-летним поселением, которое использовалось на протяжении нескольких лет одной общиной. Последняя состояла из нескольких отдельных семейных групп, которые оставили остатки четырех локальных хозяйственно-бытовых комплексов (ХБК), существовавших один-два месяца. Кроме того, в статье рассмотрены общие вопросы палеозоологического районирования степной зоны Украины в позднем палеолите и интерпретации основных памятников данного региона.

Прослежены стадии перевоплощения минералов из естественных образований в техногенные. Показано, что размеры и форма минеральных частей являются не только технологическими, но и экологическими параметрами сырья в литейном производстве.

Запропоновано новий метод контролю комбінаційних схем, що базується на логічному доповненні функцій виходів схеми. Розглянуто спосіб контролю із застосуванням коду "1 з 4". Наведено результати експериментальних досліджень для стандартних прикладів систем MCNC.

На підставі детального аналізу геологічних і палінологічних матеріалів, а також ізотопних дат розглянуто проблеми датування пам'яток середнього етапу пізнього палеоліту степової зони Північного Причорномор'я та Приазов'я. Запропоновано періодизацію цього етапу, уточнену й обгрунтовану на підставі стратиграфічної схеми М. Ф. Веклича.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(23Укр77)22-423.4

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ