Вивчено процеси метаболізму міченого 14С-гідазепаму за гідразидним фрагментом молекули. Сполученням методів тонкошарової хроматографії (значення Rf) та мас-спектрометрії (склад метастабільних іонів у мас-спектрах) доведено структуру метаболітів гідазепаму. Його ліпофільні метаболіти, окрім вихідної сполуки, представлені N1-деалкілгідазепамом та 3-гідроксидеалкілгідазепамом. До водорозчинних сполук віднесено оксіацетилгідразин і теоретично можливі метаболіти. Кількісне визначення співвідношення гідрофільних і ліпофільних метаболітів у сечі та калі щурів дозволило зробити висновок про досить високу інтенсивність окиснення ацилгідразинового замісника молекули гідазепаму у процесі метаболізму препарату.

Изучены процессы метаболизма меченого 14С-гидазепама по гидразидному фрагменту молекулы. Соединением методов тонкослойной хроматографии (значения Rf) и масс-спектрометрии (состав метастабильных ионов в масс-спектрах) установлена структура метаболитов гидазепама. Его липофильные метаболиты, кроме исходного вещества, представлены N1-деалкилгидазепамом и 3-гидроксидеалкилгидазепамом. К водорастворимым соединениям относятся оксиацетилгидразин и теоретически возможные метаболиты. Количественное определение соотношения гидрофильных и липофильных метаболитов в моче и кале крыс позволило сделать вывод о достаточно высокой интенсивности окисления ацилгидразинового заместителя молекулы гидазепама в процессе метаболизма препарата.

The metabolism processes of the labeled hydazepam 14C by the hydrazine fragment have been studied. Using both the thin layer chromatography (the Rf data) and mass-spectrometry methods (the composition of meta-stable ions in the mass spectra) the structure of the metabolites of hydazepam have been determined. Lypophilic metabolites of hydazepam besides the initial substance) are presented by N1 dealcylhydazepam and 3-hydroxydealkylhydazepam. Oxyacetylhydrazine and its derivatives, which are theoretically possible, belong to the water-soluble compounds. The quantitative determination of the ratio of hydrophilic and lipophilic metabolites in the urine of rats allowed making a conclusion about the high intensity of the acylhydrazine substitute oxidationof the hydazepam molecule in the processes of the drug's metabolism.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.821.1

Рубрики:

Овочеві та фруктові соки і сиропи

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.22 + В379.24 + З843.3

Рубрики:

Структура напівпровідників

Оптичні властивості напівпровідників

Напівпровідникові матеріали та вироби

Шифр НБУВ: Ж60673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.204.6

Рубрики:

Хірургічне лікування виразкової хвороби

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.813.3

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены закономерности и особенности формирования структуры зоны трения в высокоэффективных композиционных материалах на медной основе для заданных экстремальных условий эксплуатации (высокие контактные нагрузки и скорости скольжения, отсутствие смазки, работа в глубоком вакууме или на воздухе). Показано, что надежная работоспособность трибосистем в условиях трения при действии больших прижимных усилий и скоростей скольжения обеспечивается адаптацией материала, которая достигается трибосинтезом на сопряженных поверхностях смазочного слоя, отличающегося по составу и структуре от исходной композиции.

Разработаны самосмазывающиеся композиционные материалы на медной основе. Показано, что определяющее влияние на процесс трения оказывает структура поверхностного слоя, возникновение и деформирование которого обусловлено особенностями фрикционного взаимодействия на границе контакта. Рассмотрены основные этапы разработки высокоэффективных триботехнических материалов для экстремальных условий эксплуатации (высокие прижимные усилия и скорости скольжения, отсутствие смазки, работа пары трения в глубоком вакууме). С использованием комплексного подхода к конструированию композиционных триботехнических систем предложено несколько оригинальных материалов на медной основе для различных условий эксплуатации, в частности самосмазывающиеся композиционные антифрикционные материалы для работы в высокооборотных парах трения, а также в трибосистемах, предназначенных для глубокого вакуума.

Мета роботи - вивчити можливості використання малоінвазивних методів у комплексному лікуванні хворих з псевдокістами підшлункової залози (ПК ПЗ), а також уточнити показання до їх застосування, способи дренування, вивчити найближчі та віддалені результати. У клініці проліковано 58 хворих, які мали сформовані та несформовані ПК ПЗ. Обстеження включало загальноклінічні, біохімічні, інструментальні методи (рентгенографію органів грудної та черевної порожнини, фіброгастродуоденоскопію, ультразвукове дослідження (УЗД), комп'ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію, лапароскопію). Однією із основних умов адекватності лікування кіст ПЗ є їх рання та точна діагностика. Основну роль у виявленні кістозних утворень відведено УЗД і КТ. Методом, що доповнює УЗД кіст, є цистографія, яка виконується під час діагностичної пункції або після дренування кісти (ДК). Тонкоголкову пункцію кіст виконано під контролем УЗ-апарата за допомогою голок CHIBA чи OCUDA, а дренування з використанням стилет-троакару та пункційного адаптера з уведенням дренажних трубок у порожнину кісти - під контролем УЗ-апарата "Toshiba", який мав датчик із центральним пункційно-біопсійним каналом. Пункційне ДК ПЗ виконано 19-ти хворим. Адекватним спосіб виявився у 12-ти пацієнтів, усім іншим виконано лапаротомічну корекцію патології, починаючи з 4-ї доби ДК. Показаннями до лапаротомії були такі: відсутність бажаного ефекту лікування - 3 випадки, кровотеча в просвіті кісти - 2, зростання клініко-лабораторних ознак панкреатиту - 2. Оперативне лікування в об'ємі

цистоєюностомії на виключеній за Ру петлі виконано 20-ти хворим, трансвентрикулярну цистогастростомію - 2-ом, цистоентеростомію (ЦЕ) з міжкишковим співустям і заглушкою за Шалімовим - 8-ми. Летальних випадків не було. Віддалені результати вивчено в період від 1 до 5-ти років у 22-х пацієнтів після відкритих втручань та у 12-ти - після пункційно-дренуючих (ПД). Повне склерозування кіст після відкритих втручань спостережено у 67,42 % хворих, після ПД - у 86,7 %, хоча у більшості пацієнтів зберігались клінічні та УЗ-ознаки хронічного панкреатиту. Висновки. У разі несформованої післянекротичної псевдокісти діаметром до 4 см є можливою її резорбція під дією інтенсивної консервативної терапії. Несформована післянекротична кіста розміром до 10 см підлягає пункційному дренуванню та лікуванню з УЗ-контролем у динаміці, фістулографією, склеротерапією. За неускладненої сформованої псевдокісти методом вибору є внутрішнє дренування за найраціональнішою методикою, перевага надається ЦЕ. У разі поєднання кісти з головною панкреатичною протокою необхідно виконати відкрите оперативне втручання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.101.06-1с

Рубрики:

Властивості та якості води

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З843.393 + В379.226

Рубрики:

Рідкі метали

Тонкі шари напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження можливості використання екстракту пуповини для склерозування кіст підшлункової залози. В дослідженні використано 57 статевозрілих морських свинок обох статей з масою тіла 0,45 - 0,55 кг. Для визначення параметрів тканинного фібринолізу і протеолізу наважки підшлункової залози, фундального відділу шлунка і селезінки відразу після релапаротомії заморожували в рідкому азоті. Фібрінолітичну активність визначали в гомогенатах тканин. Визначення локальної тканинної фібринолітичної активності проводили за лізисом азофібрину. Ферментативну фібринолітичну активність визначали як різницю між сумарною і неферментативною фібрінолітичною активністю. Визначення тканинної протеолітичної активності проводили за лізисом азоальбуміну, азоказеїну та азоколу. Висновки. Під впливом екстракту пуповини відбувається глибоке (нижче за контрольні величини) пригнічення ензиматичного і неензиматичного тканинного лізису фібрину. Пригнічення під впливом екстракту пуповини тканинного лізису азоальбуміну, азоказеїну, азоколу і азофібрину становить інтерес для розробки методів біотехнологічного склерозування післяопераційних кіст підшлункової залози.

Информативность испытаний и подтверждение приемлемых уровней вероятности скрытых дефектов при независимой верификации критического программного обеспечения обеспечивается с помощью адекватного профиля дефектов и калибровок методов, используемых при испытаниях. Рассмотрена разработка модели профиля дефектов для калибровки методов измерения инвариантов при статическом анализе.

Мета роботи - проаналізувати ефективність використання внутрішньотканинного електрофорезу (ВТЕФ) і екстракту тканин пуповини (ЕТП) у хворих з гострими/підгострими кістами підшлункової залози. Хворим основної групи (19 осіб) після введення в порожнину кісти ЕТП проводили ВТЕФ за модифікованою методикою В. Д. Фундюра. Введення ЕТП у порожнину кісти здійснювали через дренаж, заведений у порожнину кісти під контролем УЗД та за допомогою пункційного датчика. Хворим групи порівняння (10 осіб) дренування порожнини кісти підшлункової залози здійснювали звичайними методами. Встановлено, що використання ВТЕФ та ЕТП сприяє збільшенню функціональної активності клітин крові, що поліпшує кооперацію факторів неспецифічного імунного захисту (збільшення фракцій комплементів С3, С4), спричиняє ефективну елімінацію циркулюючих імунних комплексів. Титр нормальних антитіл через 10 діб після операції в 2,1 разу перевищував аналогічний показник у хворих, які одержували звичайний комплекс лікування. Використання ВТЕФ та ЕТП сприяло підвищенню ефективності кооперації Т- і В-лімфоцитів (їх кількість на 10-ту добу у хворих основної групи була в 1,3 разу більшою, ніж у хворих групи порівняння), інтенсифікації синтезу імуноглобулінів (на 10-ту добу вміст IgG у крові хворих основної групи зростав, тоді як у хворих групи порівняння зменшувався).

Висновки: використання в післяопераційний період ВТЕФ та ЕТП сприяло збільшенню кількості мононуклеарних клітин крові, їх функціональної активності, що супроводжувалося поліпшенням кооперації факторів неспецифічного імунного захисту, елімінації циркулюючих імунних комплексів та активізацією системи комплемента.

Проаналізовано результати дослідження грижі черевної стінки (ГЧС) та стану передньої черевної стінки у 48 пацієнтів основної та 20 - контрольної груп з використанням ультразвукового дослідження (УЗД) та комп'ютерної томографії (КТ). У хворих з складними післяопераційними ГЧС досліджено їх параметри: локалізацію, розміри грижового мішка та його вміст, розмір грижових воріт та їх кількість, а також вираженість дегенеративних змін м'язово-апоневротичних структур черевної стінки. За даними УЗД та КТ виявлено дегенеративні зміни м'язово-апоневротичних структур передньої черевної стінки, більш виражені у пацієнтів віком старше 50 років, а також за наявності великих та гігантських ГЧС, особливо за їх тривалого існування. У 2 (4 %) хворих невірно оцінено локалізацію грижового мішка через його міграцію в підшкірному прошарку. Розходження даних клінічного обстеження щодо розмірів грижових воріт у хворих з великими та гігантськими післяопераційними ГЧС уточнено під час КТ. Для вибору методу герніопластики використано показник "відносний об'єм грижі", який обчислено за формулою з використанням об'єму грижового випинання та черевної порожнини, які вимірювали за допомогою КТ. Проведення УЗД та КТ дозволяє виявити грижу навіть за клінічно недіагностованого дефекту черевної стінки, виявити супутні захворювання органів черевної порожнини, обрати оптимальну хірургічну тактику, що сприяє зниженню частоти післяопераційних ускладнень та рецидивів захворювання.

Мета роботи - проаналізувати ефективність поєднаного застосування внутрішньотканинного електрофорезу та екстракту тканин пуповини у лікуванні хворих з гострими/підгострими кістами підшлункової залози. В основній групі після введення в порожнину кісти екстракту тканин пуповини проводили внутрішньотканинний електрофорез за модифікованою методикою В. Д. Фундюра. Хворих групи порівняння лікували за допомогою стандартних лапаротомічних методів. Контрольними показниками були дані, одержані у здорових добровольців. Ефективність лікування оцінювали за ступенем ендотоксикозу, який виявився найінформативнішим показником патогенетичних особливостей і клінічного перебігу гострих/підгострих кіст підшлункової залози. Досліджували рівень лейкоцитів, моноцитів, лімфоцитів, лейкоцитарний індекс інтоксикації. Вже на 10-ту добу лікування у хворих основної групи кількість лейкоцитів і показник лейкоцитарного індексу значно зменшилися, кількість моноцитів і лімфоцитів збільшилася і майже відповідала контрольним показникам. У пацієнтів з порівняльної групи ці показники значно відрізнялися від норми і нормалізувалися лише наприкінці лікування. Висновки: поєднане застосування внутрішньотканинного електрофорезу та екстракту тканин пуповини сприяє зменшенню ступеня інтоксикації організму хворих з гострими/підгострими кістами підшлункової залози, збільшенню кількості у крові лімфоцитів у 1,4 разу і моноцитів у 1,5 разу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного клініко-експериментального дослідження вперше обгрунтовано диференційований підхід щодо вибору тактики лікування хворих на кісти підшлункової залози. Удосконалено алгоритм лікувально-діагностичної тактики для лікування хворих з даною патологією. Запропоновано методику об'єктивного оцінювання зв'язку кісти підшлункової залози з панкреатичними протоками. Досліджено зміни у системі гемостазу, фібринолізу, протеолізу, неспецифічної реактивності й імунної відповіді у хворих на кісту підшлункової залози. Досліджено пероксидне окиснення ліпідів і білків, активність ферментів антиоксидантного захисту. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування внутрішньотканинного електрофорезу й екстракту тканини пуповини у процесі лікування кіст підшлункової залози.

Рассмотрены различные модели портативних мульти- и однопараметрических колориметров для тестирования качества воды. Приведены характеристики двух моделей портативных колориметров для спектрального диапазона 500 - 550 и 580 - 600 нм, которые впервые разработаны в Украине. Эти анализаторы пригодны для использования в полевых условиях и в лаборатории. Стандартные фотометрические и новые безэкстракционные экспрессные методики использованы для определения более 30 компонентов питьевой воды, включая Fe, Cu, Ni, Zn, Ag, Cr, F, Mo, Br и другие, для которых установлены гигиенические нормативы.

Індекс рубрикатора НБУВ: З845.332 + В379.24

Рубрики:

Оптичні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ