Розглянуто бойові властивості та дію зброї масового ураження (ядерної, хімічної та біологічної); токсикологію радіоактивних і отруйних речовин; запалювальні речовини та фітотоксиканти. Охарактеризовано осередки ядерного, хімічного та біологічного ураження. Послідовно висвітлено патогенез, клініку та патологію уражень людей і тварин засобами радіаційного, хімічного та біологічного походження. Подано відомості щодо профілактики уражень, застосування радіопротекторів, антидотів, засобів індивідуального захисту та проведення знезаражування об'єктів.

Рассмотрены боевые свойства и действие оружия массового поражения (ядерного, химического и биологического); токсикология радиоактивных и отравляющих веществ; зажигательные вещества и фитотоксиканты. Охарактеризованы очаги ядерного, химического и биологического поражения. Последовательно освещены патогенез, клиника и патологическое поражение людей и животных средствами радиационного, химического и биологического происхождения. Приведены сведения о профилактике поражений, применении радиопротекторов, антидотов, средств индивидуальной защиты и проведения обеззараживания объектов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.45

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273.922 + П60-273.1

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання обгрунтування доцільності виробництва тих видів продукції (робіт, послуг), які не приносять підприємству прибутку, тобто реалізація яких є нерентабельною, а тому інколи помилково вважається невигідною. Уточнено формули розрахунку питомої ваги постійних і змінних витрат у структурі собівартості одиниці продукції та з нових позицій розглянуто поняття критичного обсягу реалізації продукції (робіт, послуг).

Індекс рубрикатора НБУВ: П682-451.29

Рубрики:

Курівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив домішок соняшникової олії і вітаміну E на резистентність еритроцитів, морфологічний склад крові, вміст гемоглобіну, гематокритне число, кольоровий показник крові перепелів. Встановлено зростання вмісту гемоглобіну, кольорового показника та найбільшу стійкість до гемолізу еритроцитів перепілок, що одержували домішку у олії разом з вітаміном E.

Розглянуто питання підвищення ефективності діяльності підприємства шляхом мінімізації впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на витрачання його ресурсів. Розглянуто питання встановлення оптимально допустимих меж відхилення фактичних показників витрат ресурсів від нормативних і виявлення характеру впливу цих чинників на показники діяльності підприємства. Наведено алгоритм ідентифікації та групування чинників відповідно до характеру їх впливу на підприємство та сформовано можливі напрямки використання цієї інформації менеджерами різних рівнів управління.

Представлено результати, які характеризують адаптивні зміни протеїназної, амілолітичної, ліполітичної активності у тканині підшлункової залози та концентрації білка у вмісті, слизовій оболонці дванадцятипалої кишки та тканині підшлункової залози курей-несучок на 3-тю, 10-ту і 20-ту доби після переведення їх зі стандартного на ячмінно-бобовий комбікорм. Встановлено, що на 3-тю добу досліду активність гідролітичних ферментів та концентрація білка у досліджуваних тканинах різко знижувалась, але на 10-ту добу поступово підвищувалась. На 20-ту добу після зміни корму амілолітична і ліполітична активність підшлункової залози та вміст білка у тонких кишках курей були майже такими, як у курей контрольної групи, а протеїназна активність була навіть вищою.

У вмісті рубця корів, що одержували раціон з підвищеною кількістю концентрованих кормів виявлено зниження концентрації білкового азоту, яке, враховуючи меншу концентрацію аміаку, пов'язане з пригніченням гідролізу протеїну кормів, що викликано зростанням у вмісті рубця корів концентрації лактату і, відповідно, зниженням рН. Домішка до раціону бікарбонату натрію нормалізувала показник рН та активізувала синтез мікробного білка у рубці. У разі збільшення в раціоні корів частки неструктурних вуглеводів у вмісті рубця зростала кількість триацилгліцеролів і знижувалася кількість моноацилгліцеролів, диацилгліцеролів і вільних жирних кислот. Домішка до раціону бікарбонату натрію значно зменшувала цей вплив. Згодовування коровам концентратного раціону без соди, у порівнянні з сінажним раціоном, знижувало жирність молока з 3,74 % до 3,04 %. Введення до раціону корів, які утримувались на концентратному раціоні, бікарбонату натрію у кількості 1 % від сухої речовини попереджувало зниження вмісту жиру в молоці, який у цієї групи тварин складав 3,78 %.

Представлено результати визначення деяких показників білкового обміну в плазмі крові і тканинах м'язів стегна, печінки, дванадцятипалої кишки та підшлункової залози перепілок у разі згодовування кукурудзяно-бобового комбікорму з домішкою соняшникової олії. Встановлено посилення білкового метаболізму в окремих тканинах японських перепелів у випадку згодовування кормосуміші, що містила 20 % кормових бобів і 3 % соняшникової олії.

Представлено динаміку адаптивних змін протеїназної, амілолітичної, ліполітичної активності у вмісті та тканині слизової оболонки дванадцятипалої кишки курей-несучок у разі переведення їх із стандартного на ячмінно-бобовий раціон.

Індекс рубрикатора НБУВ: П686.3-273.92 + П686.3-451.2

Рубрики:

Перепелівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методи підвищення рівня особистої безпеки хірурга під час оперування потенційно ВІЛ-інфікованих пацієнтів. З'ясовано частоту, причини та ризик інтраопераційного контакту хірурга з біологічними середовищами пацієнта. Встановлено типові зони ураження рук хірурга, периопераційні чинники експозиції. Запропоновано комплексну схему профілактики, яка полягає у застосуванні засобів індивідуального захисту, елімінації інтраопераційної експозиції завдяки зміні стилю оперування, своєчасній детекції неелімінованих випадків експозиції та застосуванню своєчасної постекспозиційної профілактики. Для своєчасного виявлення контакту хірурга з біологічними середовищами пацієнта розроблено оригінальний метод електронної детекції.

Досліджено роль симпато-адреналової, гіпофізарно-наднирковозалозної систем і кори великих півкуль головного мозку в розвитку стресового синдрому в організмі молодняка великої рогатої худоби (ВРХ) шляхом введення, відповідно, адреналіну, кортикотропіну (КТГ) і кофеїну з наступним розглядом динаміки змін секреторно-ферментативної функції тонкого кишечнику і гормонально-метаболічного профілю в крові тварин. Проаналізовано вплив технологічних стресів на вказані фізіолого-біохімічні показники у тварин відповідно до віку, статі, годівлі й утримання. Встановлено, що введення молодняку ВРХ адреналіну, КТГ і кофеїну викликає в його організмі фармакологічний стрес, дія якого (як і дія технологічного стресу) характеризується змінами фізіологічного стану і складу клітин білої крові, секреторної та ферментативної функцій тонкого кишечнику, рівня кортикостероїдів і катехоламінів, загального цукру, глюкози, пірувату, лактату, НЕЖК, вільних амінокислот, сечовини і натрію, АлАТ і АсАТ у крові тварин через 1, 24 і 120 годин після дії стрес-фактора. Кількісна сторона даних змін дозволяє виявити ступінь стресу, його тривалість і стадію. Встановлено вплив технологічних стресів (транспортування, перегрупування, зважування, групового безприв'язного утримання) на розвиток адаптаційних реакцій в організмі молодняка ВРХ відповідно до віку і статі. З'ясовано фізіолого-біохімічні аспекти антистресової дії феназепаму й аміназину у тварин за технологічних стресів. Обгрунтовано позитивний вплив додатків феназепаму до раціону худоби під час відгодівлі на її ріст. Розроблено рекомендації щодо використання феназепаму у профілактиці

Наведено класифікацію та характеристики надзвичайних ситуацій (НС) природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру. Проаналізовано вплив уражаючих факторів стихійних лих, аварій, катастроф і зброї масового ураження на людей, сільськогосподарських тварин (СГТ) та об'єкти АПК. Висвітлено найбільш небезпечні інфекційні хвороби, що уражають людину і тварин, а також хвороби та шкідники рослин. Особливу увагу приділено питанням організації та функціонування єдиної системи цивільного захисту та функціональної підсистеми захисту тварин і рослин. Розглянуто основні заходи у сфері захисту населення і територій від НС. Викладено основи оцінки обстановки, описано організацію та засоби проведення хімічного й радіометричного контролю, захисту СГТ і рослин, а також заходи з підвищення стійкості роботи та ліквідації наслідків НС на об'єктах АПК.

Даны классификация и характеристики чрезвычайных ситуаций (ЧС) природного, техногенного, социально-политического и военного характера. Проанализировано влияние поражающих факторов стихийных бедствий, аварий, катастроф и оружия массового поражения на человека, сельскохозяйственных животных (СХЖ) и объекты АПК. Освещены наиболее опасные инфекционные болезни, поражающие человека и животных, а также болезни и вредители растений. Внимание уделено вопросам организации и функционирования единой системы гражданской защиты и функциональной подсистемы защиты животных и растений. Рассмотрены основные мероприятия в сфере защиты населения и территорий от ЧС. Изложены основы оценки обстановки, описаны организация и средства проведения химического и радиометрического контроля, защиты СХЖ и растений, а также мероприятия по повышению устойчивости работы и ликвидации последствий ЧС на объектах АПК.

Розроблено методичний підхід до визначення оптимального терміну реалізації інноваційного проекту машинобудівним підприємством для визначення доцільності надання йому державної підтримки у межах інноваційної структури. Удосконалено категорійно-понятійний апарат управління інноваціями, зокрема введено поняття "форма провадження інноваційної діяльності", уточнено поняття "інноваційне підприємство" й "інноваційний проект". Удосконалено методичні рекомендації щодо моніторингу діяльності інноваційних структур. Розвинуто підходи до класифікації інноваційних структур та інноваційних проектів, а також методичний підхід до формування інформаційного забезпечення щодо моніторингу реалізації проектів машинобудівними підприємствами у межах інноваційних структур.

Узагальнено дані про концепцію місцевого імунітету кишечника птиці та пріоритетні напрямки його формування: лімфоїдну тканину, епітелій слизової оболонки, мікрофлору, ферменти. Розглянуто механізми впливу кормових компонентів на імунокомпетентні структури кишечника курей за нормальних фізіологічних умов. Висвітлено наявність зв'язку між силою імунної відповіді в масштабі організму та рівнем імунного потенціалу GALT. Наведено огляд сучасної літератури про застосування мінеральних, вітамінних, пробіотичних кормових домішок, їх вплив на стан імунних факторів кишечника та формування місцевого імунітету в шлунково-кишковому тракті курей. Показано перспективні тенденції створення препаратів для підвищення функціональної активності імунної системи птиці шляхом стимуляції місцевих захисних механізмів у кишечнику.

Приведены данные о формировании пейеровых бляшек тонких кишок цыплят-бройлеров в постнатальном периоде онтогенеза. Установлено, что к 42-суточному возрасту количество пейеровых бляшек увеличивается и растет их общая протяженность. Исследовано, что применение раствора высокочистого натрия гипохлорита в дозе 15 мг/л положительно влияет на динамику количества пейеровых бляшек и их размеры. В пейеровых бляшках обнаружены предузелковые формы, первичные, вторичные лимфоидные узелки и диффузная лимфоидная ткань. Исследована ультраструктура М-клеток.

Досліджено ультраструктуру слизової оболонки та процес формування секрету тонких кишок у молодняку курей 10-, 60- і 120-добового віку. Встановлено, що кількість келихоподібних клітин в епітелії слизової оболонки тонких кишок (СОТК) 120-добових курей є значно більшою, ніж в слизовій оболонці 10-добових курчат. Кількість мітохондрій в ентероцитах дванадцятипалої та порожньої кишок курчат 60-добового віку дорівнює в середньому 30 - 40 шт, розміри яких складають 0,2 - 1,0 мкм в ширину і до 7,0 мкм у довжину. У 120-добовому віці кількість секреторних клітин епітелію СОТК є значно більшою, ніж у 10-добових курчат. Установлено, що у СОТК молодняку птиці різного віку на одному мікроні апікальної поверхні циліндричної клітини розміщується від 100 до 150 мікроворсинок, висотою 1,5 - 2,0 мкм, діаметром - 0,08 - 0,15 мкм.

Розглянуто основні положення понятійного апарату загального та спеціального інноваційного законодавства з погляду особливостей реалізації в Україні інноваційної діяльності (ІД). Запропоновано авторське бачення поняття форм реалізації ІД, з урахуванням норм чинного законодавства, а також означено основні форми реалізації в Україні ІД. Проаналізовано основні напрями провадження державної політики в інноваційній сфері, спрямовані, серед іншого, на державну підтримку господарювання суб'єктів ІД.