Висвітлено роль професора С. Попова в історії становлення та розвитку кафедри дерматовенерології Харківського національного медичного університету. Розглянуто актуальні проблеми дерматології, венерології таі ВІЛ/СНІД інфекції. Розглянуто питання етіопатогенезу, клініки, діагностики та лікування низки шкірно-венеричних хвороб. Наведено результати дослідження фармакодинаміки густого екстракту з коренеплодів пастернаку - потенційного засобу для лікування захворювань шкіри. Розкрито особливості визначення антимікотичної активності наночастинок міді та світлодіодного випромінювання. Вивчено можливості оптимізації терапевтичних заходів у хворих на нумулярну екзему. Розкрито особливості етіологічних аспектів, клінічних проявів урогенітальної інфекції. Увагу приділено питанням експериментального визначення якості життя на початку короновірусної епідемії в Україні.

Розглянуто коротку історію розвитку дерматовенерології. Надано морфофункціональну характеристику шкіри і видимих слизових оболонок. Визначено основи діагностики в дерматовенерології, основи зовнішньої лікарської терапії. Охарактеризовано стрепто- та стафілококові хвороби шкіри; грибкові хвороби шкіри; вірусні хвороби з ураженням шкіри і сдизової оболонок. Досліджено паразитарні хвороби шкіри, хронічні бактеріальні хвороби шкіри. Охарактеризовано дерматити, екзему та інші алергічні захворювання шкіри. Зазначено хвороби, пов'язані з порушенням епідермального диференціювання. приділено увагу новоутворенням шкіри кроветворного і лімфоїдного походження. Розглянуто венеричні хвороби; ВІЛ-інфекцію/СНІД: основні дерматологічні аспекти цієї проблеми.

Розроблено клінічні рекомендації на підставі аналізу протоколів міжнародних і національних рівнів, підсумків роботи Міжнародної консенсусної групи експертів, адаптовані під вітчизняний фармацевтичний ринок. Наведено дослідження, які є результатом наукових робіт, проведених в Україні, що обґрунтували необхідність розширення критеріїв вибору і контролю ефективності лікування гніздової алопеції. Наведено також діагностичний і терапевтичний алгоритми гніздової алопеції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74 + Р514.37

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Герпетична інфекція

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.1 + Р645.024

Рубрики:

Хвороби сальних залоз

Психози при соматичних хворобах

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію створення та становлення кафедри дерматовенерології Харківського національного медичного університету. Відзначено внесок професорів І. Ф. Зеленева, Л. А. Соболева, І. С. Попова, Б. А. Задорожного й інших у розвиток дерматовенерології. Розглянуто питання етіопатогенезу, клініки, діагностики та лікування низки шкірно-венеричних хвороб. Розглянуто синдром емоційного вигорання студентів-медиків і методи його профілактики. Висвітлено особливості функціонування симпатоадреналової та вагоінсулярної системи у хворих на псоріаз чоловіків. Подано інформацію щодо комплексної терапії інфекцій, що передаються статевим шляхом, ускладнених вірусом папіломи людини. Увагу приділено пошукам раціональних технологій одержання та перспективам використання плацентарних ефекторів у дерматовенерології та косметології.

Вугрова хвороба (акне) - хронічний, із рецидивним перебігом дерматоз, який посідає одне з чільних місць у структурі дерматологічних хвороб, особливо в осіб молодого віку, є частою причиною стійких рубцевих змін шкіри, негативно впливає на психоемоційний стан хворих, якість їх життя й працездатність. Патогенез акне - складний, багатофакторний процес, важливу роль у якому відіграють зміни імунної реактивності організму. Мета дослідження - з'ясувати особливості змін основних показників системного імунітету у хворих на акне та їх залежності від клінічних форм перебігу дерматозу. Під спостереженням перебували 134 хворих (83 (61,94 %) жінки та 51 (38,06 %) чоловік) віком від 18 до 35 років). Згідно з клінічною класифікацією акне (Plewing G. & Kligman A. M., 1994), у 27 (20,15 %) хворих було діагностовано комедонну форму акне, у 41 (30,60 %) - папульозну, в 11 (8,21 %) - папульозно-пустульозну, у 30 (22,39 %) - пустульозну, у 10 (7,46 %) - конілобатну і в 15 (11,19 %) - постакне. Групу контролю склали 34 практично здорові особи (донори) аналогічного віку. У більшості обстежених хворих із акне виявлено різного ступеня зміни визначених показників системного імунітету і вірогідне зменшення відносного й абсолютного числа загальних лімфоцитів, T-лімфоцитів та їх субпопуляцій з одночасним зростанням кількості B-лімфоцитів і вмісту IgM і IgG, що свідчить про формування вторинного імунодефіцитного стану за T-ланкою з активацією гуморальної ланки імунітету у відповідь на запалення шкіри. Найбільш суттєві зміни досліджуваних показників системного імунітету з виснаженням T-клітинної ланки імунітету зафіксовано у хворих із папульозно-пустульозною та пустульозною формами, а особливо - з конілобатною формою акне, що обгрунтовує диференційоване призначення їм імунотропних лікарських засобів у комплексному лікуванні. Висновки: у хворих із акне констатовано зміни показників системного імунітету, які свідчать про формування вторинного імунодефіцитного стану за T-клітинною ланкою з адекватною відповіддю гуморального імунітету. Наявність взаємозв'язку між характером змін показників системного імунітету та клінічними варіантами звичайних форм вугрової хвороби вимагає диференційованого призначення в комплексному лікуванні таких пацієнтів імунокоригувальних засобів.

Розглянуто основні ланки патогенезу псоріазу вульгарного (ПВ). Оптимізовано тактику ведення пацієнтів, хворих на ПВ залежно від важкості перебігу дерматозу та імуноморфологічної характеристики шкіри. Запропоновано метод комбінованого застосування в лікуванні хворих на ПВ надропарину кальцію та адеметіоніну, що приводить до усунення клінічних проявів захворювання, подовження тривалості ремісій і зменшення кількості рецидивів.

Розглянуто основні ланки патогенезу та лікування кропив'янки (L.50). Викладено результати дослідження патогенезу та лікування хворих на хронічну ідіопатичну кропив'янку (ХІК). Розроблено диференційований підхід до лікування ХІК із застосуванням хворим із легким ступенем важкості перебігу кропив'янки маломінералізованих хлоридно-натрієвих ванн і камери штучного мікроклімату, а з середнім і важким - їх комбінації з вузькоспеціалізованою фототерапією. Експериментально доведено ефективність запропонованого підходу лікування ХІК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.37-3

Рубрики:

Герпетична інфекція

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.1-5

Рубрики:

Хвороби сальних залоз

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - проаналізувати особливості імунологічної відповіді за ізольованої герпесвірусної інфекції та її поєднання з псоріатичним процесом. На підставі аналізу літературних джерел і власних спостережень (клінічних, лабораторних) систематизовано і описано деякі імунопатогенетичні особливості розвитку псоріазу в поєднанні із герпесвірусом I та II типу. Псоріаз часто поєднується із герпесвірусом I та II типу, що й визначає тяжкість, частоту рецидивів і перебіг цього дерматозу. Взаємодія компонентів природженої імунної відповіді, клітинної і гуморальної ланок імунної системи здійснюється за допомогою цитокінової мережі. У зв'язку з цим у роботі розглянуто особливості цитокінової відповіді в разі ізольованої інфекції вірусу простого герпесу та за його поєднання з псоріатичним процесом. Описано нові біомаркери і систему малих рибонуклеїнових кислот micro RNA і визначено їх роль та взаємозв'язок у регуляції активності природженого і набутого імунітету у хворих з герпесвірусною інфекцією за псоріазу. Основою для використання microRNA як біомаркера активності процесів є їх стійкість до розщеплення нуклеазами, завдяки чому вони зберігаються у кровообігу і піддаються кількісному визначенню. Епігенетична система microRNA може регулювати активність імунної відповіді і виразно змінюватися на початкових етапах формування автоімунних захворювань, зокрема псоріазу, окрім того, може впливати на активізацію рецидивування герпесвірусної інфекції I і II типу. Висновки: імунопатогенетичні аспекти псоріазу різнобічні. Не з'ясовано впливу алельного поліморфізму LMP2 (lysosomal membrane protein) на ефективність фагоцитозу у хворих на псоріаз на тлі активності герпесвірусної інфекції I і II типу та участі регуляторних T-лімфоцитів у розвитку автоімунного процесу, противірусного захисту. Окрім того, є потреба в оцінці імунорегуляторної дії системи miR 146а, 155 на формування імунної відповіді у таких хворих. Бракує структурованого комплексно-диференційованого підходу до терапевтичної тактики. Це ілюструє доцільність подальшого вивчення імунопатогенетичних механізмів псоріазу з метою визначення ланок, які підлягають корекції, та патогенетичної ролі імунних факторів у формуванні запального процесу за псоріазу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56/60 я431

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості клінічного перебігу артропатичного псоріазу (АП), як суглобового синдрому псоріатичної хвороби (ПХ), на сучасному етапі та визначено доцільність удосконалення існуючої медико-статистичної системи щодо опису патологічного суглобового процесу за цього захворювання. Вивчено наявність взаємозв'язку шкірного та суглобового синдромів за ПХ та можливі чинники ризику виникнення АП. Розроблено та систематизовано клініко-класифікаційні ознаки ПХ. Визначено патогномонічні ознаки та удосконалено діагностичні, диференційно-пошукові критерії АП. Досліджено характер, ступінь патологічних псоріатичних процесів і результати інструментального обстеження (ультрозвукова діагностика, магнітно-резонансна томографія, Rg-обстеження) з урахуванням характеру клінічного перебігу АП. Визначено доцільність проведення функціональних проб, зокрема на наявність сакроілеїту, спондиліту, з метою раннього виявлення АП та встановлено ступінь впливу клінічного перебігу захворювання на якість життя хворих за даними індексу тяжкості псоріазу PASI, психометричних шкал DLQI, PDI, PASE, CPDAI. Проаналізовано у хворих на АП характер і взаємозв'язок функціональних порушень внутрішніх органів та розроблено дерматологічні рекомендації щодо систематизації ознак ранньої діагностики коморбідних станів ПХ. Досліджено наявність, характер, патогенетичні механізми порушень окремих біохімічних, імунологічних і гормональних показників в організмі хворих на АП та визначено їх значення як додаткових діагностичних критеріїв для ранньої діагностики захворювання. Вивчено характер кореляційного взаємозв'язку за стадіями перебігу АП та виявлено зміни медіаторів стрес-реакцій у сироватці крові хворих. Проаналізовано результати клініко-лабораторних, інструментальних досліджень запропоновано схематичну модель розвитку АП. Розроблено раціональну тактику проведення лікувально-профілактичних заходів хворим на АП з урахуванням індивідуального характеру перебігу шкірного та суглобового псоріатичного процесів, що дозволило підвищити ефективність терапії та зменшити рівень інвалідизації хворих.

Мета роботи - вивчити епідеміологію і взаємозв'язок патологічних шкірних, суглобових псоріатичних процесів із системними виявами або супутньою патологією, а також психічними характеристиками хворого з наступною розробкою конкретних рекомендацій щодо проведення діагностики для направлення пацієнтів до фахівця і організації лікування в разі супутньої патології. Проаналізовано епідеміологічні показники захворюваності на псоріаз у Львівській області за останніх два десятиліття; результати клінічного обстеження 141 хворого з артропатичним псоріазом (АП) на тлі псоріатичних шкірних виявів, серед яких у 19 (13,48 %) пацієнтів не було скарг на пошкодження кістково-суглобової системи на момент обстеження; дані історій хвороб окремої вибірки із 315 хворих на псоріаз, які перебували на стаціонарному лікуванні протягом року. Всім хворим обсяг діагностичних заходів визначено згідно з наказом Міністерства охорони здоровія України від 8.05.2009 № 312. Хворим додатково проведено дослідження психосоматичного стану. Клінічний перебіг АП надзвичайно багатогранний, а глибина його вивчення ще на даному етапі недостатня. Одержані клінічні дані підтверджують, що за останніх майже 20 років кількість зареєстрованих випадків псоріазу у Львівській області збільшилася в 1,65 разу, а динаміка вперше виявленого дерматозу - на 60,83 %. На основі окремої вибірки доведено, що захворюваність на псоріаз зросла у міських жителів чоловічої статі працездатного віку, що призводить до більш частої їх госпіталізації. У стаціонарних умовах частіше лікуються хворі з поширеними вульгарною формою псоріазу в прогресуючій стадії захворювання та АП зі сформованою кістковою патологією, в переважній більшості периферичних суглобів. Псоріатичні ураження суглобів у літньому віці створюють труднощі для встановлення діагнозу внаслідок наявності супутньої патолога та вікових змін. Доведено коморбідність АП та метаболічного синдрому, виявами якого є центральне ожиріння (до 42 %), атерогенна дисліпідемія (до 29,5 %), гіперглікемія і зниження толерантності до глюкози (до 32,7 %), артеріальна гіпертензія (до 37 %). Встановлено сильний кореляційний зв'язок як між депресією, так і тривожністю з АП від +0,6 до +0,9, яка вказує на те, що у хворих на АП порушено психоемоційний стан, який значною мірою залежить від тяжкості перебігу хвороби. Висновки: варіабельність клінічного перебігу АП, значна кількість форм, складні патогенез і лікування, супутня патологія створюють обієктивні труднощі для діагностики та лікування хвороби. На нашу думку, домінуючою причиною збільшення рівня захворюваності, зокрема у Львівській області, була незадовільна соціально-економічна ситуація в Україні протягом останніх років. Рання діагностика АП та своєчасне виявлення або попередження супутніх системних виявів (серцево-судинних захворювань, метаболічного синдрому, дислшідемп), а також депресивного стану пацієнта дасть змогу не тільки поліпшити стан здоровія та якість життя хворих, а й матиме оптимальний соціально-економічний ефект. На сучасному етапі необхідне розроблення конкретних практичних рекомендацій, які допоможуть дерматологам у виконанні двох ключових функцій при веденні пацієнтів з АП: здійсненні первинної та вторинної профілактики супутніх захворювань і пропаганді здорового способу життя.

Мета роботи - визначити частоту супутньої соматичної патології у хворих на артропатичний псоріаз (АП) та розробити рекомендації для лікарів-дерматологів щодо систематизації ознак ранньої діагностики коморбідних станів для своєчасного лікування відповідних супутніх захворювань. Комплексно обстежено 187 хворих на АП з тривалістю захворювання від 8 до 24 років, у більшості з яких встановлено супутні соматичні захворювання. Удосконалено й адаптовано до вітчизняних умов зарубіжні ключові настанови щодо найпоширеніших недерматологічних захворювань, пов'язаних з АП, зокрема, серцево-судинних захворювань, неалкогольно-жирової хвороби печінки, лімфоми, а також депресії. У період 2012 - 2014 рр. обстежено 187 хворих на АП. Одержано дані про поширеність і ступінь взаємозв'язку кожного з виявлених супутніх захворювань з активністю патологічного суглобового і шкірного псоріатичного процесів. Системні вияви різного генезу або супутньої патології реєструвало у 142 випадках, що становить 75,93 %. У більшості пацієнтів виявлено зв'язок з одним або кількома супутніми натологіями та АП. Розроблено рекомендації щодо діагностики коморбідних станів у хворих на АП є важливими для своєчасного лікування супутньої патології. Використання у дерматологічній практиці рекомендацій з тактики ведення хворих на псоріаз з підозрою на супутню патологію сприятиме запобіганню і ранній діагностиці АП та його коморбідних станів. Висновки: роль дерматолога під час обстеження хворих на АП полягає в оцінці загального стану пацієнтів та своєчасному попередньому визначенні факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань та інших коморбідних станів з подальшим направленням пацієнтів до відповідного спеціаліста для уточнення діагнозу та лікування. Працюючи з хворим на АП, який має супутню соматичну патологію, дерматолог повинен вказати на важливість дотримання призначеного лікування та протоколу контрольних обстежень, а також ззертати увагу пацієнта на ведення здорового способу життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-1 + Р418.120.9-1

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Інші форми артритів і поліартритів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ