Цель работы: оценить потенциал развития отдаленной нестабильности генома в лимфоцитах больных раком тела матки (РТМ) в период 1 года после лучевой терапии (ЛТ) путем анализа трансмитотической динамики цитогенетических показателей ex vivo в долгосрочной культуре лимфоцитов. Цитогенетическим методом обследовано 12 больных РТМ через 1 год после стандартного курса ЛТ, в сопоставлении с данными до лечения. С использованием FPG-анализа оценены пропорции клеток разных митозов и частота цитогенетических повреждений в клетках последовательных митозов в 50-, 76- и 100-часовых культурах лимфоцитов периферической крови. Выводы: повышенная частота аберраций хромосомного типа в лимфоцитах крови пациенток через 1 год после ЛТ представляла остаточный эффект прямого радиационного поражения хромосомного аппарата. Сниженный, по сравнению с исходным, уровень хроматидных аберраций отражал ослабление эндогенного мутагенеза в обновленной части популяции периферических лимфоцитов в послерадиационный период. В культуре лимфоцитов пациенток через 1 год после ЛТ отсутствовала задержанная репродуктивная гибель клеток в виде угнетения пролиферативной активности, а также факторы, вызывающие усиленную эндогенную полиплоидизацию, а спектр аберрантных клеток сокращался в ходе трансмитотической элиминации аберраций хромосомного типа, без аномалий в виде повышения "комплексности" перестроек. Проявлением латентной нестабильности генома у пациенток через 1 год после ЛТ можно считать накопительную динамику аберраций хроматидного типа в последовательных митозах долгосрочной культуры лимфоцитов.

Изучены клинико-морфологические особенности и цитогенетические эффекты раков органов дыхания у горняков урановых шахт для оценки радиационного влияния вредных факторов условий труда. Установлено, что профессиональные раки легких характеризуются запоздалыми стадиями их выявления, развитием на фоне хронических обструктивных заболеваний легких (ХОЗЛ), особенностями гистологической структуры, преимущественно мелкоклеточного рака, присутствием у всех больных широкого спектра сопутствующей патологии, в первую очередь ХОЗЛ и заболеваний опорно-двигательного аппарата. Выявленные клинико-морфологические особенности раков легких могут служить дополнительными критериями профессиональной экспертизы онкозаболеваний органов дыхания у рабочих урановых шахт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.1 + Р56-56

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему кровотворення і кров

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследована индивидуальная динамика цитогенетических эффектов в лимфоцитах крови больных раком грудной железы в ходе лучевого лечения. Впервые представлена количественная оценка внутри- и межиндивидуальной вариабельности кинетики накопления аберраций хромосом в условиях радикальной и адъювантной программ лучевой терапии.

Присутствие долучевой химиотерапии в схеме лечения рака грудной железы было ассоциированным с умеренным повышением уровня цитогенетических повреждений в лимфоцитах крови больных до лучевого лечения и с менее интесивным накоплением аберраций хромосом в ходе радикальной программы лучевой терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.71-56

Рубрики:

Пухлини жіночої статевої системи (онкогінекологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд вітчизняної та закордонної літератури з описом існуючих цитогенетичних методів аналізу, що використовуються у дослідженнях впливу променевої терапії від різних джерел опромінення на нормальні тканини. Показано, що роботи з цитогенетичних ефектів променевої терапії можливо розподілити на три групи за метою та перспективними напрямками досліджень: роботи, спрямовані на розв'язання біодозиметричних задач у інтерпретації цитогенетичних даних за часткового та фракціонованого опромінення людини; вивчення пошкоджувального впливу радіації на лімфоцити залежно від локалізації пухлин, джерел, типу та схем променевого лікування; пошук цитогенетичних предикативних маркерів індивідуальної радіочутливості та розвитку ранніх і віддалених променевих ушкоджень. Виокремлено досить велику групу робіт з вивчення непрямих ефектів радіаційного впливу, цілі яких перекликаються з цілями другої та третьої груп. Обговорено деякі методологічні аспекти цитогенетичних досліджень щодо випромінювань з різними енергіями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-56

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-56

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Променеву терапію (ПТ), як один із найбільш ефективних засобів боротьби з онкопатологією, можна застосовувати неодноразово для лікування онкологічних хворих. Проте даних щодо дослідження впливу попереднього радіаційного опромінення на подальший перебіг цитогенетичних пошкоджень за дії радіаційного чинника існує досить небагато. Крім того, радіотерапевтичне лікування як первинне, так і повторне, є прикладом складного сценарію фракціонованого опромінення, дослідження якого має фундаментальне та практичне значення для розуміння складних процесів утворення та елімінації цитогенетичних маркерів радіаційного впливу для подальшого вдосконалення системи біодозиметрії та розробки підходів індивідуалізації ПТ. Мета роботи - визначення характеру змін радіаційно-індукованих цитогенетичних пошкоджень і геномних порушень у пацієнтів із пухлинами голови та шиї (ПГШ) і раком легені (РЛ) під час ПТ на тлі попереднього променевого лікування. Обстежено 29 хворих на РЛ і з ПГШ, з яких 16 отримували ПТ уперше, а 13 - повторно. За допомогою цитогенетичного тесту досліджено зміни частот аберацій хромосомного типу та геномних порушень впродовж дистанційної ПТ. У обстежених хворих допроменевий рівень цитогенетичних пошкоджень перевищував спонтанний. При цьому частота аберацій хромосом у хворих, які зазнали попереднього радіаційного впливу була достовірно вищою, ніж у пацієнтів, які не отримували раніше променевого лікування, та залежала від проміжку часу між курсами ПТ. Показано зростання рівня радіаційно-індукованих цитогенетичних пошкоджень впродовж всього курсу променевого лікування онкологічних хворих незалежно від попереднього терапевтичного опромінення. За рахунок досить високого рівня хромосомних пошкоджень у групі вторинних хворих на початку лікування, темпи приросту аберацій хромосомного типу були вищими у групі первинних хворих. Розподіли маркерів радіаційного впливу по клітинах під час променевого лікування були наддисперсними за статистикою Пуассона у обох досліджуваних групах. Зміни частоти геномних порушень мали переважно флуктуаційний характер. Встановлено, що у вторинних пацієнтів рівень цитогенетичних показників до променевого лікування перевищував показники у первинних хворих. Рівень хромосомних пошкоджень зростав упродовж курсу ПТ як у первинних, так і вторинних пацієнтів, але з різною швидкістю. Додатковий генотоксичний вплив повторного опромінення проявлявся тільки у вигляді більшої максимальної кількості аберацій на аберантну клітину у вторинних хворих. За темпами зростання цитогенетичних пошкоджень не виявлено більшого генетоксичного ефекту від повторної ПТ на тлі попереднього променевого лікування.