Визначено зміст поняття "гуманність" як інтегральної якості особистості, основними структурними компонентами якої є мотиваційно-ціннісні установки та сукупність відповідних знань і умінь. Встановлено критерії та рівні сформованості гуманних якостей учнів початкової школи. Обгрунтовано й експериментально апробовано педагогічні умови, що сприяють активізації даного напряму виховного процесу. Доведено позитивний вплив таких чинників, як посилення гуманістичної спрямованості викладання предметів гуманітарного циклу з метою осмислення гуманістичних понять, трансформації їх у погляди, переконання та звички на формування гуманних якостей молодших школярів. Обгрунтовано необхідність гармонізації змісту, форм і методів навчання з метою вивчення предметів гуманітарного циклу, виявлено їх виховний потенціал. Встановлено доцільність залучення учнів до гуманної діяльності з метою збагачення їх досвідом гуманістичної поведінки. Проаналізовано результати виховного впливу та його коректування в процесі формування гуманних якостей учнів початкових класів.

Розкрито та проаналізовано сутність і компоненти здібностей та обдарованості.

Обгрунтовано необхідність оцінки деформованого стану земної поверхні як складової частини кадастрової оцінки територій з активними геодинамічними процесами. Запропоновано методику систематизації таких територій за показниками деформації та наведено деякі попередні результати її апробації.

Проаналізовано сутність оцінки деформацій земної поверхні за геодезичними даними та методів вирішення цієї проблеми в сучасних геодинамічних дослідженнях. Обгрунтовано необхідність вдосконалення чинних методів опрацювання даних. Запропоновано альтернативний підхід до вирішення проблеми на базі теорії відображення поверхонь і шляхи його впровадження.

Проаналізовано проблеми достовірності результатів опрацювання геодезичних даних за допомогою методу скінченних елементів. Розкрито деякі оптимізаційні рішення та перспективи методу.

Рассмотрена сущность методического подхода и механизма отображения деформированного состояния земной поверхности с помощью тематических картографических моделей. В основу подхода положен критерий систематизации территорий за показателями деформации в рамках линейно-однородной модели. Проанализировано соответствие конечного картографического продукта общепринятым свойствам тематических карт. Внимание уделено условиям абстрагирования показателей геодинамических явлений, для чего определены факторы и формы их генерализации. Приведены некоторые результаты апробации использованного методического подхода.