Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр33)0-7

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто предмет, методи, джерела та систему екологічного права. Проаналізовано законодавство України, яке регулює екологічні правовідносини. Розкрито особливості права власності на природні ресурси, правовий механізм забезпечення екологічної безпеки. Викладено правові засади управління в галузі екології. Визначено функції управління щодо природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Досліджено економіко-правовий механізм регулювання в галузі екології. Висвітлено елементи економічного механізму управління в галузі екології. Наведено види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

Розглянуто предмет, метод, джерела та систему екологічного права, проаналізовано законодавство України, яке регулює екологічні правовідносини. Висвітлено особливості права власності на природні ресурси, правового механізму забезпечення екологічної безпеки.

Рассмотрены предмет, метод, источники и система экологического права, проанализировано законодательство Украины, регулирующее экологические правоотношения. Освещены особенности права собственности на природные ресурсы, правового механизма обеспечения экологической безопасности.

Вперше виявлено сезонний розподіл частоти виникнення гострих отруєнь метаном з перевагою влітку та восени. Вперше доведено, що це гостре отруєння у гірників супроводжується порушенням біохімічних та імунологічних показників. Дістало подальшого розвитку знання про формування вегетативних порушень у цих постраждалих. Вперше встановлено ефективність вторинної профілактики з комплексним використанням препарату солкосерил у поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації у постраждалих гірників з гострим отруєнням метаном. Вперше розроблено схему з вторинної профілактики наслідків гострих отруєнь метаном у постраждалих гірників вугільних шахт, яка спрямована на зниження числа постраждалих з віддаленими наслідками цього гострого отруєння.

Розроблено методичні основи архітектурно-ландшафтної реабілітації порушених територій на основі прогнозування і проектного регулювання процесів містобудівного використання порушених територій у рекреаційних цілях. Вивчено вітчизняний і світовий досвід організації рекреаційних ландшафтів на порушених територіях. Розглянуто порушені території Криму, виділено кар'єрні розробки будівельних матеріалів як домінуючі порушення на півострові і класифіковано дані порушення з урахуванням їх рекреаційного потенціалу. Проаналізовано сучасні проблеми рекультивації порушених територій Криму та прогнозовано виникнення порушень на півострові в майбутньому. Описано природні та антропогенні компоненти порушених територій Криму. Виявлено рекреаційний потенціал порушених територій. Установлено перспективні напрями архітектурно-ландшафтної реабілітації порушених територій, які мають бути базовими під час формування рекреаційних систем на основі належності порушень економічним мікрорайонам Криму.

Під час дослідження поглиблене клініко-функціональне обстеження за умов неврологічного стаціонару пройшли 88 гірників із гострим отруєнням монооксидом вуглецю та 72 гірники з гострим отруєнням метаном. Контрольну групу становили 56 здорових гірників, які не різнились за віком, стажем, умовами праці. В результаті дослідження було виявлено та проаналізовано основні вегетативні та вестибулярні порушення у разі енцефалопатії внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю та метаном у гірників вугільних шахт. Встановлено, що хворі гірники з токсико-гіпоксичною та гіпоксичною енцефалопатією мають надмірне вегетативне забезпечення внаслідок переваги симпатикотонічних відповідей у 71,60 +- 4,80 % та 80,6 +- 4,7 % хворих за результатами проби Ашнера - Даньїні. Визначення вегетативної забезпеченості діяльності за допомогою ортостатичної проби виявило помірне прискорення пульсу в обох групах хворих у середньому на 18,56 +- 0,89 уд/хв - за гострого отруєння метаном та на 15,10 +- 1,07 уд/хв - у разі отруєння монооксидом вуглецю. Ураження вестибулярного аналізатора у хворих з отруєнням монооксидом вуглецю проявлялось у вестибуломоторній та вестибулярній проекціях, порушенням вищої асоціативної функції. У хворих з отруєнням метаном ураження були менш виражені, на першому місці - порушення вищої асоціативної функції, потім вестибулярні та вестибуломоторні зміни. Таким чином, у хворих має місце напруженість вегетативної відповіді, що у майбутньому може призвести до зривів компенсаторних реакцій.