Изучены возможности применения компьютерной томографии (КТ) для дифференциальной диагностики опухолей надпочечников (ОН). КТ проведена 157-ми больным с ОН, в том числе 75-ти - со злокачественными (ЗОН), 82-м - с доброкачественными (ДОН); КТ позволяет выявить ЗОН у 76 % больных. У 17,1 % больных с ДОН отмечены ложноположительные результаты, что несколько ограничивает диагностическую ценность метода. При отсутствии четких признаков злокачественности обязательно проведение морфологической верификации природы ОН с помощью пункционной биопсии и/или интраоперационного экспресс-цитологического исследования.

Изучены возможности применения магниторезонансной томографии (МРТ) для дифференциальной диагностики опухолей надпочечников (ОН). МРТ проведена 39-ти больным с ОН, в том числе 22-м - со злокачественной (ЗОН), 17-ти - с доброкачественной (ДОН). МРТ является наиболее эффективным методом топической диагностики ОН, имеет многоплановые возможности, исключает лучевую нагрузку, позволяет визуализировать сосуды без применения контрастных веществ. Диаметр опухоли более 10,1 см, неправильная форма, нечеткие края, неровные контуры, наличие лимфаденопатии, регионарных или отдаленных метастазов являются диагностическими критериями ЗОН. Интенсивность МРТ сигнала не может быть использована для дифференциальной диагностики ЗОН и ДОН.

Запропоновано технологію виробництва хліба з обойного тритикалевого борошна, виготовленого з зерна з фенотипом жита. Досліджено хімічний склад та хлібопекарські властивості обойного тритикалевого борошна. Встановлено доцільність приготування тіста з даного виду борошна на густих заквасках. На підставі дослідження впливу технологічних факторів на біохімічні, мікробіологічні та колоїдні процеси, що відбуваються під час дозрівання тістових напівфабрикатів, визначено оптимальні параметри технологічного процесу виготовлення хліба з цього борошна. Висвітлено теоретичні та практичні аспекти прискореної технології виготовлення хліба. Визначено харчову цінність хліба з обойного тритикалевого борошна, встановлено економічну доцільність його виробництва.

Розглянуто сучасні можливості лабораторного дослідження еякуляту в діагностиці чоловічого непліддя. Надано послідовне, логічно обумовлене дослідження еякуляту, що включає морфологічний, біохімічний, а іноді й імунологічний аналіз. З'ясовано діагностичну цінність кожного методу й їх межі можливостей. Наведено нормативні показники спермограми з обговоренням клініко-діагностичного значення.

Висвітлено діагностичне значення та клінічне тлумачення результатів досліджень сечі, визначено її фізичні та хімічні властивості, зокрема, білок, глюкозу, кетонові (ацетонові), уробілінові тіла, жовчні пігменти та кислоти, кров'яні пігменти, індикан, нітрити. Наведено результати мікроскопічних досліджень сечі, описано елементи організованого та неорганізованого осаду: еритроцити, лейкоцити, епітелій, циліндри, фібрин, еластичні волокна. Проаналізовано зміни сечі у разі захворювань циститом, лейкоплакії та туберкульозу сечового міхура, уретриту, простатиту, гострого та хронічного пієлонефриту, гломерулонефриту, нефротичного синдрому, нефропатії (токсикозу) вагітних, туберкульозу, амілоїдозу, гострої та хронічної недостатності нирок, сечокам'яної хвороби (нефролітіазу).

Освещены диагностическое значение и клиническое толкование результатов исследований мочи, определены её физические и химические свойства, в частности, белок, глюкоза, кетоновые (ацетоновые), уробилиновые тела, желчные пигменты и кислоты, кровяные пигменты, индикан, нитриты. Приведены результаты микроскопических исследований мочи, описаны элементы организированного и неорганизированного осадка: эритроциты, лейкоциты, эпителий, цилиндры, фибрин, эластические волокна. Проанализированы изменения мочи при заболеваниях циститом, лейкоплакии и туберкулезе мочевого пузыря, уретрита, простатита, острого и хронического пиелонефрита, гломерулонефрита, нефротического синдрома, нефропатии (токсикоза) беременных, туберкулеза, амилоидоза, острой и хронической недостаточности почек, мочекаменной болезни (нефролитиаза).

Представлен метод трехслойной декомпозиции n-арных предикатов, объединяющий декомпозицию отношений на уровне предикатов и на уровне переменных. Разработана модель представления словоизменения прилагательных русского языка. Проведена интерпретация метода расслоения предиката, описывающего отношение между первой, второй и третьей буквой окончания.

Рассмотрена проблема построения формализованных словоизменительных классификаций на примере итальянского языка. Приведена система признаков (грамматических категорий), которые определяют словоизменение указанных классов слов. При разработке модели учитываются все значения, которые эти признаки (категории) могут принимать.

Розглянуто реалізацію проблемної теми, орієнтованої на набуття необхідних життєвих компетентностей особистості школяра "Проектна діяльність як технологія розвитку та самореалізації особистості" Макіївського НВК "Надія". Вміщено цілу систему проектів, що сприяють розвитку ініціативи учасників педагогічного процесу та привчають їх до участі в плануванні, а також надають дитині з її здібностями та амбіціями, потребами й сподіваннями відчуття впевненості й особистого успіху, орієнтації на розвиток вміння постійно самонавчатися, вирішувати життєві завдання. Подано модель школяра НВК "Орієнтований напрямок розвитку особистості", де розглянуто життєву компетентність дошкільної, початкової, базової та профільної освіти.

Розглянуто переваги циклів тематичного удосконалення в порівнянні з передатестаційними циклами з метою поліпшення підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з клінічної лабораторної діагностики.

Дослідження присвячено розробці математичної моделі словозмінної класифікації частин мови італійської мови та математичних моделей у вигляді логічних мереж словозміни дієслів української мови та іменників італійської мови для підвищення ефективності обробки інформації в природномовних системах, а також подальшому розвитку методу n-го лінійного логічного перетворення для побудови ланцюгів в лексикографічній системі електронних тлумачних словників. Вперше побудовано математичну модель словозмінної класифікації частин мови, яка характеризується системою ознак (граматичних категорій), що визначають словозміни зазначених класів слів та їх значення в італійській мові. Зазначено, що за рахунок введення додаткових класів слів модель дозволяє уникнути неоднозначності в результатах морфологічного аналізу під час побудови автоматизованих електронних перекладних словників. Вперше запропоновано та досліджено модель флексійної обробки дієслів української мови у вигляді логічної мережі, яка характеризується системою бінарних відношень та формулами відповідних предикатів, що дало можливість реалізовувати їх на програмно-алгоритмічному рівні та використовувати для автоматичного розв'язання задач аналізу, синтезу та нормалізації словоформи. Розвинуто метод знаходження n-го лінійного логічного перетворення для побудови ланцюгів в лексикографічній системі електронних тлумачних словників. Наголошено, що цей метод характеризується завданням початкової семантичної залежності на кожному етапі обчислення, що дало можливість уникнути тавтології та циклічних посилань для корbгування словникових статей в лексикографічній системі тлумачного типу.

Гемоглобинопатии - это нерешенная проблема для большинства стран тропической Африки, Азии и Южной Америки, где выраженной анемией страдает около 2 млрд человек. Установление верного диагноза имеет большое практическое значение, поскольку определяет лечебную тактику. Цель работы - определить современные возможности лабораторной и дифференциальной диагностики талассемий с другими гипохромными анемиями (ГА). Изучались виды талассемий, лабораторные методы их диагностики. Разнообразие факторов, лежащих в основе развития ГА, обусловливают сложность их дифференциальной диагностики и требует от врачей различных специальностей квалифицированного умения и навыков познавания причины анемии. Факт наличия ГА сам по себе не исключает других патогенетических вариантов анемии. Выводы: учитывая гипохромный характер талассемии, дифференциальный диагноз проводится в первую очередь с другими наиболее часто встречающимися ГА: железодефицитными, сидероахрестическими и анемиями хронических заболеваний. Для этого важно определение основных критериев диагностики различных ГА. Дифференциальный диагноз чаще всего приходится проводить с железодефицитной анемией (ЖДА), поскольку картина крови при талассемии может быть похожа на железодефицитное состояние. Основные различия в данном случае касаются показателей обмена железа и содержания железа в депо: сниженного при ЖДА и повышенного при талассемии.

Цель работы - изучить проблему цитологической диагностики характера патологии железистого эпителия матки и возможности их решения. Трудности определения характера изменений железистого эпителия матки обусловлена различными причинами: терминологической неоднозначностью и отсутствием четких унифицированных определений таких терминов как пролиферация, гиперплазия и дисплазия; отсутствием четкого понимания разницы между гистологической и цитологической картинами этих процессов в большинстве литературных источников; собственно цитологические трудности дифференциальной диагностики изменений характера железистого эпителия, связанные с отсутствием должного количества признаков, позволяющих надежно диагностировать эти изменения или трудности, возникающие при изучении опухолей, в которых основные признаки злокачественности в клетках не выражены. Для правильной трактовки изменений в клетках железистого эпителия в фазу пролиферации и в фазу секреции необходимо помнить, что эндометрий постоянно меняется в зависимости от фаз менструального цикла. Учитывая вышеизложенное, для устранения сложностей в диагностике патологических изменений эпителия матки необходима унифицированная система используемых терминов (таких, как пролиферация, гиперплазия, дисплазия). В связи с тем, что цитологическая картина патологии цилиндрического эпителия матки отличается от гистологической, необходимо иметь четкие представления об их характерных особенностях. Решение этих вопросов позволит повысить возможности ранней и дифференциальной диагностики патологии эндотелия, увеличить возможности лечения этих тяжелых процессов.

Введення в Україні резидентури за спеціальністю "Лабораторна діагностика", яка вважається найвищим ступенем медичної освіти та готує висококваліфікованих спеціалістів, є дуже актуальною справою сьогодення. Для досягнення цієї мети необхідно знайти нові засоби та прийоми навчання в інтернатурі, які нададуть змогу підняти рівень підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю "Лабораторна діагностика" на новий рівень. Мета дослідження - підготовка кваліфікованих спеціалістів до активної самостійної роботи, формування клінічного мислення й одержання практичних навичок за спеціальністю. Розглянуто шляхи підвищення якості практичної підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю "Лабораторна діагностика". Висновки: в результаті проведених заходів після детального обговорення проблеми щодо підготовки лікарів-інтернів було запропоновано зміни у структурі підготовки лікарів-інтернів та розроблено рекомендації для покращання співпраці між керівниками на базах стажування та кафедрою клінічної лабораторної діагностики.

Обзор литературы посвящен актуальному вопросу раннего выявления заболеваний женских половых органов, в частности "фоновых", предрака и рака шейки матки благодаря применению современных методов лабораторной диагностики. Цель работы - определить место, значение и последовательность применения лабораторных методов исследования при скрининге рака шейки матки. Диагностика рака шейки матки должна осуществляться на как можно более раннем выявлении стадии предраковых состояний или так называемых "фоновых" заболеваний. Выполнение скрининговых программ с использованием современных методов диагностики позволяет выполнить данную задачу в области охраны репродуктивного здоровья женщин.

Мета роботи - визначення основних складових регіональної соціо-еколого-економічної системи (СЕЕС) і можливості їх взаємодії за умов сталого розвитку, адже сталий розвиток СЕЕС розглядається як стійкість кожної з підсистем і системи в цілому, а в широкому сенсі - це динамічне функціонування всієї системи, включаючи усі види стійкості. Для забезпечення переходу на шлях сталого екологоорієнтованого розвитку увагу необхідно звернути на формування головних принципових схем і механізмів, оскільки саме в даній системі визначаються особливості природних, соціальних і господарських умов функціонування регіону. Комплексне вирішення проблем еколого-економічного та соціального розвитку регіонів - це, безумовно, актуальне завдання сучасності. Суспільство, яке безпосередньо впливає на стан навколишнього середовища, експлуатуючи природно-ресурсний потенціал планети, визначає рівень здоров'я, забезпеченості необхідними продуктами харчування, депопуляції населення, тобто все те, що формує рівень життя суспільства на цій території в даний момент і впливає на майбутні покоління. У свою чергу, рівень життя населення багато в чому визначає екологічну ситуацію. Можливість функціонування СЕЕС на регіональному рівні повинна базуватися на: виявленні специфічних особливостей регіонів; визначенні рівня розвитку продуктивних сил і виробничих стосунків; визначенні відповідності наявного правового базису для здійснення сталого розвитку в регіоні.

Мета роботи - проаналізувати перспективи впровадження в навчальний процес викладання клінічної лабораторної діагностики програм дистанційного навчання на передатестаційних циклах і циклах тематичного удосконалення. Робота методичного характеру основана на якісних оцінках переваг і недоліків дистанційного форми навчання для клінічної лабораторної діагностики. Показано доцільність впровадження у навчальний процес дистанційного навчання та проаналізовано питання, які мають бути розв'язані для вдалої практичної реалізації цього завдання.

Сьогодення діагностичного процесу в системі охорони здоров'я вимагає наявність кваліфікованого лікаря-лаборанта (клінічного патолога), який би міг орієнтуватися в різних розділах медицини. Підготовка таких спеціалістів вимагає тривалого часу, сучасних клінічних баз і навчальної програми, яка б охоплювала всі розділи лабораторної діагностики. Мета роботи - розглянути підходи до підготовки клінічних патологів в Україні. Висновки: підготовка клінічних патологів в Україні можлива за умови впровадження резидентури за спеціальністю "Лабораторна медицина", створення університетських клінік із сучасним оснащенням лабораторій та підготовки навчального плану, який буде включати всі розділи лабораторної діагностики.

Досліджено й узагальнено теоретико-методичні засади й обгрунтовано практичні рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств хлібопекарської галузі. Запропоновано авторське трактування поняття конкурентоспроможності хлібопекарських підприємств та ідентифіковано чинники навколишнього бізнес-середовища, що негативно впливають на їх рівень конкурентоспроможності. Запропоновано методичні підходи й удосконалено методику моделювання конкурентоспроможності підприємств. Акцентовано увагу на доцільності застосування ефективного комплексу маркетингу, спрямованого на пропагування здорового харчування споживачів хлібопродуктів. Розроблено рекомендації щодо посилення системності у формуванні набору стратегій хлібопекарського підприємства. Обгрунтовано концептуальні засади управління хлібопекарськими підприємствами на основі системного підходу до запровадження стратегічного контролю конкурентоспроможності підприємства, збалансованого за компонентами та витратами комплексу маркетингу та імплементації інноваційних технологій виробництва.

Одним з основних напрямків покращання освіти в системі післядипломної підготовки є проведення циклів тематичного удосконалення з найбільш актуальних питань лабораторної медицини. Особливе місце серед них займають цикли, присвячені цитопатології. Розглянуто прийоми викладання учбового матеріалу на циклах тематичного удосконалення морфологічної спрямованості. Мета роботи - визначити найбільш ефективні прийоми викладання на циклах тематичного удосконалення морфологічної спрямованості. Поряд з традиційними методами подання матеріалу рекомендовано проведення семінарських і практичних занять з урахуванням особливостей дослідження клітинного матеріалу. До них можна віднести роботу з "німими" препаратами на контрольних заняттях, участь в діагностично-консультативній роботі кафедри, що стимулює самостійну роботу слухачів, проведення семінарів-демонстрацій препаратів, зібраних в єдиний тематичний блок тощо. Висновки: залучення новітніх технологій в педагогічну практику таких, як дистанційне навчання, робота на інтернет-сайтах, використання електронних посібників виведе викладання матеріалу на циклах тематичного удосконалення на більш високий рівень і надасть змогу значно розширити коло слухачів.

Наведено поетапні кроки нової програми підготовки конкурентоспроможного та компетентного фахівця з клінічної лабораторної діагностики. Навчання таких спеціалістів вимагає поступових і системних змін в існуючій програмі навчання в інтернатурі за фахом "Лабораторна діагностика" та переходу до резидентури з урахуванням міжнародних освітянських стандартів в галузі лабораторної медицини. Мета роботи - розгляд нової стратегії підготовки в сучасній системі післядипломної освіти кваліфікованого спеціаліста з клінічної лабораторної діагностики. Для реалізації мети кафедра клінічної лабораторної діагностики пропонує внесення деяких доповнень та змін в існуючу програму навчання лікарів-спеціалістів у післядипломній освіті. Запропоновано план щодо змін у підготовці фахівців з лабораторної медицини, починаючи з інтернатури. Висновки: під час створення нової програми підготовки кваліфікованого фахівця в системі післядипломної освіти терміном 4 роки з поступовим переходом до резидентури необхідне врахування доповнень та змін, запропонованих кафедрою клінічної лабораторної діагностики.