Наведено перелік основних національних та релігійних свят, важливих подій, що відбулись в Україні, а також основних пам'ятних державних дат. Проаналізовано українознавчу діяльність видатних українських суспільних, наукових та культурних діячів, своєрідність історичного досвіду, буттєвої філософії українців, висвітлено українські націєтворчі процеси.

Приведен перечень основных национальных и религиозных праздников, важных событий, произошедших в Украине, а также основных памятных государственных дат. Проанализированы украиноведческая деятельность известных украинских общественных, научных и культурных деятелей, своеобразие исторического опыта, философии бытия украинцев, освещены украинские нациетворческие процессы.

У контексті етнокультурного збереження охарактеризовано українську книгу XVII - XVIII ст. Висвітлено місце міфопоетичного світу в українській календарно-обрядовій поезії. Розглянуто мотив єдності як прояв культурно-свідомісної традиційності в українській літературі. Визначено внесок українців у науково-культурне життя Петербурга.

Охарактеризована украинская книга XVII - XVIII ст. в контексте этнокультурной сохранности. Освещено место мифопоэтического мира в украинской календарно-обрядовой поэзии. Рассмотрен мотив единства как проявление культурно-сознательной традиционности в украинской литературе. Определен вклад украинцев в научно-культурную жизнь Петербурга.

Проаналізовано культурні взаємини між Україною та сходом. Охарактеризовано історико-культурні особливості кожної зі східних культурних зон. Висвітлено проблеми розвитку співпраці між Україною та Індією, Близьким Сходом, Китаєм, Японією. Розглянуто Схід як осередок культури, обговорено генетично-культурні взаємозумовлювані та взаємоперехідні процеси.

Розглянуто історичні форми культурного вираження українців через їх вбрання. Проаналізовано еститичні традиції, сакральний функціоналізм, символіку українського традиційного вбрання. Розкрито особливості образно-символічного й естетичного вираження народного вбрання в українському фольклорі. Увагу приділено проблемам розвитку етнокультури за умов глобалізації.

Рассмотрены исторические формы культурного выражения украинцев через их одежду. Проанализированы эстетические традиции, сакральный функционализм, символика украинской традиционного наряда. Раскрыты особенности образно-символического и эстетического выражения народной одежды в украинском фольклоре. Уделено внимание проблемам развития этнокультуры в условиях глобализации.

Викладено загальну модель розгортання топіки та типіки: ієротопії священного та ієротипії святості в давньукраїнській словесності. Спостережено дієві чинники узаємнення "усного" та "писаного" як постійного творчого обіжника, що витворює систему "культурного кенозису" у словесних практиках. Охарактеризовано художню та функціональну структури образу та "культурної постаті" Книги в давньоукраїнській словесності. Розглянуто "Київський текст" святості як простір моделювання святобливої життєвої поведінки та житійних образів. Розкрито присутність Ареопагітичної літургійної симвології як тлумачного поля та смислової симфонії у творчому досвіді давньоукраїнської словесності. Доведено дію образних схем світонародження (космогенези) та світоустрою (космології) у сприйняттєвих структурах образо-чину як "своєї" імаго-парадигми художньо-естетичного опанування Світу. Виявлено чинники значеннєвого підгрунтя тілесності та функціональну вагу образних тілесних структур за споглядання та художнього відтворення світоустроєвої (космологічної) повноти. Узагальнено архітектоніку образів та смислів християнсько-міфологічної парадигми світоустрою у художньому досвіді давньоукраїнського словесного культуротворення.

Обговорено концепцію державотворчого осмислення розвитку українського культуротворення, обстояну й обгрунтовану М. Грушевським. Увагу приділено розгляду поетичної творчості Т. Шевченка у процесах суспільно-політичної мобілізації українства. Визначено вплив творчості Т. Шевченка на збереження національної свідомості українців поза межами етнічної батьківщини. Розкрито роль творчості Т. Шевченка та наукової діяльності М. Грушевського у процесі творення української нації. Акцентовано на ментальності українського народу у творчості Т. Шевченка. Визначено вплив діяльності Т. Шевченка та М. Грушевського на духовно-інтелектуальне самовизначення українського соціуму.

Зосереджено увагу на розгляді творчих обставин, завдяки яким з’явився "культурний ґрунт" взаємин поміж Руссю-Україною та християнським Сходом. З цього увзаємнення постає художньо-образний масив давньоукраїнського словесного культуротворення. У ньому вирізняються смисли, що структурують буття русько-української спільноти. Це ідеї та образи святості, царськості, Небесного города, дому-церкви. Духовно-художнє річище, що виникає завдяки зв’язкам поміж Руссю-Україною та християнським Сходом, твориться через осягнення таких головних смислових напрямних, що походять із духовного середовища християнського Сходу, - як сотеріологія та ікономія - спасенне домобудівництво. Простежуються питання сприйняття та осягнення понять "святість" та "святиня", а відтак - "своє" середовище, у якому висновується шлях духовного висходження-піднесення, - це духовний києво-єрусалимський простір. Київська єрусалимськість з’являється немалою мірою завдяки прочанському середовищу, а отже - прочанскій свідомості та "шляховій пам’яті", з яких походить багато образів, котрі є принесеними і сприйнятими з поклонних мандрівок, передовсім - у Єрусалим. Концептною схемою творення образів, сприйняття і дієвого використання смислів, перенесених із місць "духовного стояння", що розташовуються на християнському Сході і скріплюються святовітцівським духовним досвідом, була іконійна тілесність. Основою для такого спостереження є термінологічний обшир ієротопії та структурно-художні практики ієротипії. Смислове структурування взаємин поміж "усним" і "писаним" досвідами української словесної культури розглянуто через діяльнісне поле "культурного кенозису".