Виділено основні проблеми безпеки праці за умов експлуатації газогенераторних установок транспортного типу, намічено шляхи їх подолання. Подано основні рекомендації щодо підвищення безпеки експлуатації газогенераторних установок, в тому числі і транспортного типу.

Досліджено проблему підвищення ефективності процесу одержання енергії із соломи зернових шляхом встановлення раціональних конструктивно-технологічних параметрів і режимів роботи камери газоутворення прямопотокового газогенератора, що використовується в технологічному процесі сушіння зернових. Розроблено математичну модель, що узгоджує конструктивно-технологічні параметри камери газоутворення з режимом газоповітряного дуття та фізико-механічними властивостями рослинної сировини, аналіз якої дозволив регулювати теплопродуктивність газогенератора. Теоретичними та експериментальними дослідженнями обгрунтовано основні конструктивні параметри та режими роботи камери газоутворення прямопотокового газогенератора. Визначено умови, за яких теплопродуктивність газогенератора найвища. Досліджено вплив на теплопродуктивність газогенератора вологості соломи зернових, обсягу повітря, необхідного для процесу газоутворення, та діаметру кола встановлення фурм, зміна якого забезпечується переміщенням рухомих фурм в осьовому напрямку. Подано рекомендації щодо розробки конструкції камери газоутворення та газогенератора, адаптованого до рослинної сировини, які дозволяють підвищити його продуктивність і зменшити енергоємність процесу сушіння зерна. Запропоновано технологічну схему підготування генераторного газу до використання в теплотехнічному обладнанні. Обгрунтовано технологію й апарати для очищення генераторного газу. Виконано техніко-економічне обгрунтування роботи зернової сушарки на генераторному газі, одержаному з соломи зернових.

Проведено аналіз статистичних даних з виробничого травматизму та професійної захворюваності робітників АПК, зокрема сфери ремонту та технічного обслуговування машинно-тракторного парку. Розглянуто головні причини нещасних випадків при експлуатації, технічному обслуговуванні і ремонті сільськогосподарської техніки. Перспективою подальших досліджень є розробка профілактичних (превентивних) заходів.

Запропоновано вдосконалену схему процесу газифікації соломи, що надає змогу підвищити ефективність генераторного процесу та якість виробленого горючого газу.

Представлено дослідження впливу техніко-експлуатаційних параметрів газогенератора, а саме, висоти камери відновлення та подачі повітря, на вихід деревного газу та концентрацію СО в ньому. Експериментально визначено оптимальні розміри камери відновлення при різних значеннях подачі повітря. Встановлено, що при збільшенні подачі повітря для збільшення виходу деревного газу та досягнення максимальної концентрації СО необхідно збільшувати висоту камери відновлення.

Сучасною тенденцією розвитку енергетики є прагнення до збалансованості енергетичного комплексу, підвищення надійності електропостачання споживачів. Важливе місце в стратегії розвитку електроенергетики займають автономні системи електропостачання. Вони використовуються на підприємствах, в аеро-, морських і річкових портах, в енергоблоках лікарень, у фермерських господарствах, в системах аварійного енергопостачання, на об'єктах оборонного комплексу - скрізь, де потрібна електроенергія, в той час як мережа або віддалена, або працює з перебоями. Представлено автономну систему енергопостачання з двигунами внутрішнього згорання. Основним перетворювачем механічної енергії приводних двигунів в електричну є електромеханічний перетворювач змінного струму з обмоткою збудження, яка розташована на роторі. Представлено алгоритм, згідно з яким на початку циклу контролер визначає добову норму споживання електроенергії та, відповідно до типу дня і часу доби, виконує дії за коротким чи розгалуженим алгоритмом. У разі використання добової норми електроенергії може виникнути ситуація, за якої увімкнутою залишиться тільки частина світильників, що спричинить дискомфорт для персоналу та впливатиме на продуктивність праці співробітників. Пропонується впровадження другого незалежного каналу електропостачання з використанням газогенераторних технологій. Вироблений газ забезпечує роботу двигуна внутрішнього згорання, який обертає вал генератора. Представлено графік прогнозованого вироблення енергії фотоелектричною системою встановленою потужністю 3,5 кВт на основі даних сонячної інсоляції на широті м. Житомира. Також представлено графік продуктивності газогенераторної установки потужністю 5 кВт за однозмінної роботи. Розраховано прогнозоване споживання електроенергії освітлювальною установкою протягом першого місяця року для корпусів Житомирського національного агроекологічного університету. Представлено графік різниці між спожитою та виробленою енергією за днями тижня. Величина спожитої електрики за місяць становила 767,8 кВт-год за встановленої норми 251 кВт-год. Фотоелектричними панелями та газогенераторною установкою вироблено відповідно 184,8 та 493,2 кВт-год. Другий резервний канал живлення забезпечив більше половини потреб на освітлення навчального корпусу. Розроблено структурну схему контролера, що реалізує спеціалізований алгоритм. Представлено графік регульованих змінних під час роботи контролера. Застосування спеціалізованого алгоритму дозволяє зменшити енергоспоживання установки, забезпечує можливість повноцінного використання глибокого резервування на базі фотоелектричної системи та газогенераторної установки. Подальші дослідження спрямовані на встановлення впливу продуктивності газогенераторної установки на стійкість роботи системи двигун-генератор в умовах мінливого попиту на електроенергію та з врахуванням нестабільного значення коефіцієнта потужності.

Індекс рубрикатора НБУВ: П057 + Л535.5

Рубрики:

Виробництво біопалива(біогазу)

Шифр НБУВ: Ж101173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості розвитку біоенергетики в Україні, енергетичні та екологічні передумови досліджень, перспективи використання енергетичних рослин. Наведено механіко-технологічне обгрунтування газифікаційних систем для виробництва синтез-газу з рослинної сировини. Наведено аналіз сировинної бази для виробництва синтез-газу. Проаналізовано структуру земельних угідь України, надано каталог біоенергетичних рослин, окреслено оцінку біоенергетичних рослин на енергетичну продуктивність. Обґрунтовано конструкційно-технологічні параметри обладнання для виробництва синтез-газу з високими якісними та кількісними характеристиками залежно від фізико-хімічних властивостей рослинної сировини. Показана економічна ефективність використання синтез-газу, як джерела енергії, в технологічному процесі сушіння зернових.

Підручник розроблено на основі останніх досягнень та результатів науково-дослідних робіт. Вміщено актуальні узагальнення щодо конструкції, розрахунку та експлуатації систем відновлюваної енергетики в аграрному виробництві. Серед них основні поняття щодо систем відновлюваної енергетики в аграрному виробництві, основ виробництва і використання дизельного біопалива, біоетанолу. Звернено увагу на виробництво і використання біогазу та біометану, використання соломи для енергетичних потреб, виробництво енергетичних культур, виробництво і використання газогенераторів та піролізного газу. Описано особливості використання низькотемпературних джерела тепла, вітрової та сонячної енергії, а також біоводню.

Інтеграція України з електроенергетичним сектором країн ЄС можлива тільки в разі дотримання жорстких вимог відповідно до параметрів якості електричної енергії, які мають бути в межах допустимих рівнів, встановлених у відповідних нормативних документах. На жаль, такі дані щодо України на цей час відсутні, оскільки проблемою якості електричної енергії систематично займаються тільки науковці, і це при тому, що збитки від неякісної електричної енергії мають тенденцію до щорічного зростання. Проблеми якості електроенергії привертають увагу багатьох провідних дослідників, виробників електроенергії та її споживачів. Останнім часом через суттєву зміну структури системи генерації та розподілу електроенергії, популяризацію малих електростанцій відновлюваної енергетики проблеми якості електроенергії на були актуальності. Точкові включення великої кількості вітроелектричних та фотоелектричних станцій на рівні приватних господарств часом спричиняють зниження якості електричного струму на рівні спотворення синусоїдальної форми напруги. Крім того, погіршення якості електроенергії відбувається як через значну кількість збурень, викликаних перехідними процесами (стрибки і просідання напруги, імпульсні перешкоди) так і в сталих режимах (гармонійні спотворення, несиметричність тощо). З усіх проблем, найбільш докладно описані гармонійні спотворення. Розглянуто та проаналізовано причини спотворення форми кривої синусоїдного періодичного струму та вплив спотворення на якість електричної енергії. Від якості електричної енергії істотно залежить ефективність та надійність функціонування усіх без винятку приймачів та споживачів електричної енергії. Проаналізовано заходи щодо зменшення несинусоїдальності напруги, забезпечення електромагнітної сумісності споживачів тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.23

Рубрики:

Штучний гній. Компости

Шифр НБУВ: Ж25096 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.23

Рубрики:

Штучний гній. Компости

Шифр НБУВ: Ж25096 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено механіко-технологічні основи процесів виробництва і використання генераторного газу з рослинної сировини. Обгрунтовано конструкційно-технологічні параметри обладнання для виробництва генераторного газу з високими якісними та кількісними характеристиками залежно від фізико-хімічних властивостей рослинної сировини. Викладено методику дослідження режимів роботи камери газифікації прямопотокового газогенератора на соломі. Показано економічну ефективність використання генераторного газу, як джерела енергії, в технологічному процесі сушіння зернових. Встановлено реальні закономірності зміни ефективності процесу виробництва генераторного газу з соломи від об’єму газів дуття на процес газифікації, вологості сировини та зміни діаметру кола встановлення рухомих, в осьовому напрямку, фурм камери газифікації. Проведено порівняння результатів теоретичних і експериментальних досліджень, що підтверджують коректність прийнятих при розробці математичних моделей припущень.

Охарактеризовано основні типи електричних станцій та підстанцій, а також їх основне обладнання. Розглянуто питання виробництва, перетворення та розподілу електроенергії на електростанціях і підстанціях, основні відомості з принципів побудови та роботи основного і допоміжного електрообладнання, будови електричних апаратів високої напруги та розподільних пристроїв. Наведено приклади розрахунку у відповідності до програми дисципліни «Електрична частина станцій і підстанцій». Навчальний посібник розрахований для здобувачів вищої освіти вищих навчальних закладів II—IV рівнів акредитації, що готують фахівців за спеціальністю 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка».