Обгрунтовано можливість моделювання тепломасообміну компостування біомаси рослин за допомогою рівнянь хімічних реакцій розпаду глюкози. Моделюванням аеробних умов процесу компостування глюкози проведено теоретичний розрахунок тепломасообміну між контейнером та довкіллям. Досліджено тепломасообмін компостування тростини, сіна та трави за допомогою лабораторного контейнера. Розроблено математичну модель розрахунку аераційних і теплоізоляційних параметрів для контейнера, що використовується за холодних кліматичних умов.

На підставі аналізу особливостей життєдіяльності, вимог до умов середовища, участі в розкладанні рослинних решток основних компонентів грунтової біоти, а також використання досвіду біокомпостування з залученням дощових червів запропоновано методику переробки листового опаду зелених насаджень міста.

На основании анализа особенностей жизнедеятельности, требований к условиям среды, участия в разложении растительных остатков основных компонентов грунтовой биоты, а также использования опыта биокомпостирования с привлечением дождевых червей предложена методика переработки опалых листьев с зеленых насаждений города.

Висвітлено технологічний процес виробництва субстрату для вирощування печериць, проаналізовано властивості вихідних компонентів для виробництва субстрату та його економічна ефективність.

Освещен технологический процесс производства субстрата для выращивания печериц, проанализированы свойства исходных компонентов для производства субстрата и его экономическая эффективность.

Описано технологію виробництва компосту, властивості вихідних компонентів для його виробництва, висвітлено економічну ефективність, наведено агротехнічні вимоги.

Описаны технология производства компоста, свойства исходящих компонентов для его производства, освещена экономическая эффективность, приведены агротехнические требования.

Розглянуто питання впровадження продукту біоконверсії - вермикомпосту на дерново-підзолистих грунтах за умов Західного Полісся. На основі аналізу фізико-географічного розташування, кліматичних умов і грунтового покриву Західного Полісся України вибрано типовий грунтово-меліоративний район, який є одним із головних у сільськогосподарському виробництві. Сучасний стан земельних ресурсів потребує застосування заходів для запобігання деградаційних процесів у грунті. На основі проведеної оцінки з визначення антропогенного перетворення агроландшафтів за кількісними та якісними показниками вказано на необхідність планування заходів щодо перерозподілу сільськогосподарських угідь і застосування для підтримки та відновлення рівня родючості грунту, отримання сталих врожаїв.

Запропоновано технологічні рішення механізованої переробки вермикомпосту. Розроблено технічні засоби для відділення черв'яків від вермикомпосту, створено методику їх інженерного розрахунку. Проведено енергетичний та економічний аналіз технологічного процесу переробки вермикомпосту. Встановлено, що механізовані технології доцільно використовувати для багатотоннажного виробництва біогумусу у вермигосподарствах потужністю не менше 1 000 т на рік, що забезпечить собівартість виробництва у межах 67,45 - 135,05 грн/т. У результаті експериментального впровадження запропонованих технологій у ВТБ "Дослідницьке" одержано збільшення біологічної врожайності цукрових буряків на 41 ц з гектара, коефіцієнт енергетичної ефективності використання товарного біогумусу - 6,75, економічну ефективність внаслідок внесення біогумусу - 210 грн/га.

Наведено результати досягнень господарських біотехнологічних систем виробництва добрив та їх агрохімічні оцінки у зоні Лівобережного Полісся України. Розроблено загальні методологічні принципи аналізу сільськогосподарської еколого-біотехнологічної системи, що дає можливість з достатньою точністю моделювати вплив різних факторів на її біотехнологічну й екологічну ефективність, здійснювати порівняння і пошук енергоощадних режимів і технологій. Встановлено агрохімічну ефективність нових біоорганічних добрив (біогумусу, купограну та нітроамосфоски з біогумусом) для вирощування картоплі, кукурудзи на силос та озимої пшениці, обгрунтовано норми їх внесення.

Обгрунтовано технологічний процес приготування органічних добрив за польових умов мобільними механізмами. Запропоновано засоби для його реалізації з метою підвищення якості компостів. На підставі аналізу сучасних технологій приготування сумішей і змішувальних механізмів, розроблено технологічну схему приготування компостних сумішей за "частково-організованим" принципом сумішоутворення. За результатами теоретичних і експериментальних досліджень запропоновано конструктивну схему, визначено раціональні параметри та режими роботи забірно-змішувального механізму мобільного навантажувача безперервної дії. Обгрунтовано технологічні параметри пошарового формування бурта розкидачем з боковим викидом технологічної маси. Установлено основні фактори впливу на якісні показники компостних сумішей.

Вивчено вплив різних норм внесення біогумусу (2 і 4 т/га) та рідкої гумінової суміші "Айдар" на врожайність та якість зерна ярого ячменю. Встановлено більш значне підвищення врожайності ячменю у разі сумісного застосування біогумусу (4 т/га) та суміші "Айдар". Одержання більш високоякісного зерна ярого ячменю відмічено у разі внесення біогумусу (4 т/га) та обробки насіння сумішшю "Айдар".

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.23 + П040.326 + П040.74

Рубрики:

Штучний гній. Компости

Фосфорити

Фосфоробактерин

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено два підходи до розв'язання проблеми відновлення родючості грунту: за рахунок використання продуктів вермикультури і вирощування сидерального люпину. Наведено дані про врожайність сільськогосподарських культур за умов внесення біогумусу й екологічно чистих стимуляторів, одержаних на основі біогумусу і в сидеральній сівозміні, а також їх вплив на відновлення родючості грунту.

Наведено результати досліджень з приготування компостних сумішей мобільними засобами механізації. Застосування досліджуваного комплексу машин дає змогу отримувати компостні суміші з показниками, які відповідають агрохімічним і гранулометричним вимогам їх приготування.

Розглянуто проблему переробки гною, пташиного посліду та органічних відходів рослинного походження на високоякісні органічні добрива прискореним компостуванням у спеціальних ферментаційних камерах.

Наведено результати тривалих досліджень змін структури азотного фонду, гумусного стану чорноземів, реградованих під впливом добрив. Встановлено залежність вмісту гумусу, групового складу гумусних речовин і фракційного складу азоту грунту від виду та доз добрив.

Приведены результаты продолжительных исследований изменений структуры азотного фонда, гумусного состояния черноземов, реградированных под влиянием удобрений. Установлена зависимость содержания гумуса, группового состава гумусных веществ и фракционного состава азота почв от вида и доз удобрений.

Розглянуто технологічний процес і засоби механізації для виробництва компосту з пташиного посліду та соломи.

Приведено описание технологического процесса и средств механизации для производства компостов из птичьего помета и соломы.

Розроблено технологію компостування посліду, яка запобігає попаданню шкідливих речовин у водойми та грунтові води. Запропоновано комплекс заходів щодо охорони атмосфери, грунту, поверхневих і грунтових вод від забруднення та захисту працівників від дії шкідливих факторів під час виробництва компосту з посліду.

Наведено та проаналізовано інфрачервоні спектри компостів, вироблених на основі осадів стічних вод з різними наповнювачами (солома, листя, тирса) за аеробних та анаеробних умов. З аналізу параметрів спектрів виявлено структурні особливості гумусоподібних речовин компостованих матеріалів у порівнянні з непереробленими. Досліджено особливості трансформації органічної речовини осадів стічних вод у процесі біоконверсії залежно від наповнювача та умов аерації. Так, виявлено, що органічна речовина компостів з листям має більш розвинену ароматичну частину у порівнянні з варіантами з соломою і тирсою. Встановлено, що переробка за умов дефіциту кисню сприяє утворенню більш структурно збалансованих гумусоподібних речовин у компостах у порівнянні з аеробною технологією.

Зазначено, що технології механізованого компостування органічних відходів тваринництва та рослинництва - важливі процеси покращання стану навколишнього середовища та одержання екологічно чистих органічних добрив у короткі терміни. Тому пошук раціональних технологічних і технічних рішень є актуальним для виробників сільськогосподарської продукції та машинобудівників. Проаналізовано операції з виробництва органічних добрив за традиційною технологією з одержанням перегною та одержання компостів за прискореним виробничим процесом. Визначено їх переваги та недоліки. Розглянуто питання технічного забезпечення технології прискореного компостування. Зроблено висновок щодо необхідності зменшення кількості технічних засобів і розширення технологічних можливостей існуючих машин для доступності технологій прискореного механізованого компостування. Аналіз механічних операцій визначив основні процеси, що повторюються, та технічні засоби, що можуть одночасно їх виконувати. Найбільш перспективними розглядаються технічні засоби на базі розкидачів органічних добрив. Розглянуто основні та допоміжні технологічні операції та технічні характеристики, за якими можливо використання та вдосконалення аналогів пристроїв на базі розкидачів органічних добрив. Запропоновані технічні рішення підтверджено патентами на корисну модель.

Актуальним є створення енергозбережувального обладнання і відповідних технологій для виробництва компостів із забезпеченням ефективної ферментації за умов аграрних підприємств. Для формування буртів компосту та їх аерації запропоновано робочі органи у вигляді барабана з радіальним розміщенням лопаток. Запропоновано аналітичну модель, яка надає можливість встановити характер руху частинок компосту в процесах утворення буртів та аерації.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.23 + П072.44

Рубрики:

Штучний гній. Компости

Машини для підготування і внесення добрив

Шифр НБУВ: Ж101210 Пошук видання у каталогах НБУВ