В течение последних 150 лет инструментально подтверждено общее повышение уровня Черного моря (в среднем 1-3 мм/год на разных участках за минувшие 50 лет, максимум 9,7 мм/год) на фоне роста температуры воздуха (0,6 °C) и количества атмосферных осадков (1,6 мм/год). Обнаружена разнообразная реакция берегов на повышение уровня на разных участках в зависимости от физико-механических свойств пород, запасов наносов и энергетического потенциала береговой зоны. Скорости абразии зависят от колебаний волновой энергии, но почти не зависят от повышения уровня моря с обнаруженными скоростями.

Висвітлено основні анатомо-фізіологічні особливості будови щелепно-лицьової ділянки, зубів, слизової оболонки порожнини рота. Описано інструментарій, обладнання, сучасні методи знеболювання. Наведено відомості про клінічні прояви хвороб, розглянуто методи їх діагностики та лікування. Проаналізовано значення гігієни порожнини рота і харчування у попередженні стоматологічних захворювань, анатомо-фізіологічні особливості щелепно-лицьової ділянки та їх значення в клінічній практиці. Викладено класифікації запальних процесів, пухлин, зокрема передракових станів слизової оболонки порожнини рота і червоної облямівки губ. Значну увагу приділено засобам пластичної хірургії у випадках вроджених вад і набутих дефектів обличчя.

Освещены основные анатомо-физиологические особенности структуры челюстно-лицевого участка, зубов, слизистой оболочки полости рта. Описаны инструментарий, оборудование, современные методы обезболивания. Приведены сведения о клинических проявлениях болезней, рассмотрены методы их диагностики и лечения. Проанализированы значение гигиены полости рта и питания в предупреждении стоматологических заболеваний, анатомо-физиологические особенности челюстно-лицевого участка и их значение в клинической практике. Представлены классификации воспалительных процессов, опухолей, в частности, предраковых состояний слизистой оболочки полости рта и красной каймы губ. Значительное внимание уделено средствам пластической хирургии при врожденных пороках и приобретенных дефектах лица.

Розглянуто питання нормативної граматики німецької мови. Висвітлено особливості правової системи України та Німеччини, а також основні положення українських і німецьких законодавчих матеріалів і документів.

Рассмотрены вопросы нормативной грамматики немецкого языка. Освещены особенности правовой системы Украины и Германии, а также основные положения украинских и немецких законодательных документов и материалов.

Приведено результати клінічного дослідження комбінованого ін'єкційного знеболення нижніх молярів 198-ми зубів у 112-ти пацієнтів віком від 18 до 65-ти років. Показано переваги запропонованого комбінованого місцевого знеболення нижніх молярів: основне - провідникове (мандибулярна і торусальна анестезія) із застосуванням стандартного карпульного ін'єктора; додаткове - інтралігаментарна анестезія та параапікальне введення анестетика під окістя із застосуванням ін'єктора FALCON.

Проведено обстеження 45-ти хворих на артрит скронево-нижньощелепних суглобів (СНЩС) із порушенням мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) (остеопенія, остеопороз). Остеопенія у жінок встановлена у 19,3 % остеопороз виявлений у 61,1 %, а у 16,1 % пацієнтів стан МЩКТ був у межах норми. У чоловіків остеопенія мала місце у 35,3 %, остеопороз - у 25,5 %. Структурно-функціональні зміни, характерні і для артритів СНЩС, були встановлені у пацієнтів із нормальним станом МЩКТ, з остеопорозом і остеопенією. Виражені клінічні, функціональні та рентгенологічні показники артритів СНЩС встановлено у пацієнтів з остеопорозом кісткових структур тіла. Зроблено висновок, що остеопенія та остеопороз кісткового скелета негативно впливають на структурно-функціональні показники СНЩС у разі артритах. Рекомендовано разом з лікуванням основного захворювання (артрит) проводити корекцію МЩКТ.

Проведено обследование 45 больных с артритом височно-нижнечелюстных суставов (ВНЧС)с нарушениями минеральной плотности костной ткани (МПКТ). Остеопения у женщин установлена у 19,3 %, остеопороз выявлен у 61,1 %, а у 16,1 % пациентов состояние МПКТ был в пределах нормы. У мужчин остеопения имела место у 35,3 %, остеопороз - у 25,5 %. Структурно-функциональные изменения, характерные для артритов ВНЧС, были установлены у пациентов с нормальным состоянием МПКТ, с остеопорозом и остеопенией. Выраженные клинические, функциональтные и рентгенологические показатели артрита ВНЧС были установлены у пациентов с остеопорозом костных структур тела. Сделан вывод, что остеопения и остеопороз костного скелета негативно влияют на структурно-функциональные показатели ВНЧС при артритах. Рекомендовано вместе с лечением заболеваения (артрит) проводить коррекцию МПКТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155*801.1-641.1

Рубрики:

Crustacea Ракоподібні. Карцинологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155*801.1-64

Рубрики:

Crustacea Ракоподібні. Карцинологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.155*801.1-642

Рубрики:

Crustacea Ракоподібні. Карцинологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано анатомо-функціональну характеристику скронево-нижньощелепного суглоба. Розглянуто класифікацію, етіологію, патогенез і діагностику захворювань зазначеного суглоба. Приділено увагу запальним і дегенеративним захворюванням скронево-нижьощелепного суглоба. Подано інформацію про міофасціальний больовий синдром у разі захворювання цього суглоба. Висвітлено внутрішні порушення скронево-нижньощелепного суглоба: вивихи нижньої щелепи, анакілоз, бруксизм.

Розглянуто проблему формування ключових компетенцій студентів вищих навчальних закладів ФРН як однієї з основних цілей вищої освіти Німеччини на сучасному етапі здійснення Болонської реформи. Ця проблема є надзвичайно актуальної в освітньому просторі Німеччини. Це відображається не тільки в навчальних програмах німецьких вишів, але й у численних дослідженнях, що здійснюються на базі цих вишів і в спеціалізованих дослідницьких центрах. Вказано на те, що численні дослідження з цієї тематики обумовлені розмитістю поняття "ключові компетенції", яке інтерпретується по-різному залежно від базової теорії та сфери свого застосування. Крім того, дотепер немає повного та єдиного переліку так званих ключових компетенцій. Однак, незважаючи на очевидну необхідність їх формування та розвитку у студентів, академічний характер вищої освіти все ж таки вимагає формування та розвитку також їх наукової компетенції. Щодо ключових компетенцій, то у даному випадку йдеться не про швидкоплинну тенденцію в моді, а про основні тенденції в довгостроковому суспільному розвитку. З цими тенденціями необхідно рахуватись на благо як окремих індивідуумів, так і суспільства в цілому. Підозріле ставлення до захоплення темою ключових компетенцій пояснюється тим, що суперечки навколо її тривають уже протягом кількох десятиліть. Вони стосуються визначення політики в сфері вищої школи і пріоритетів наукових досліджень у цій області.

Висвітлено процес становлення і розвитку вищих навчальних закладів Німеччини з початку XIX ст. до початку XXI ст. Розроблено його періодизацію, виявлено провідні тенденції, зміст вищої освіти. Виокремлено наукову цінність педагогічних теорій, еволюцію світоглядної моделі вищої освіти Німеччини, розуміння її як цілісного освітнього явища, котре має свою національну специфіку та перебуває у стані пристосування до глобальних освітніх тенденцій.

Окреслено історіографію проблеми розвитку університетської освіти Німеччини у вітчизняній (дореволюційній, радянській, пострадянській) та зарубіжній науковій думці. Науково обґрунтовано етапи та провідні тенденції розвитку університетської освіти Німеччини у визначених хронологічних межах: І етап (1899 – 1932) – активних пошуків нової моделі університетської освіти на тлі зростання ролі природничих, інженерних і технічних наук, запитів промисловості і потреб держави щодо підготовки нової генерації фахівців; ІІ етап (1933 ‒ 1944) – радикальної трансформації університетської освіти Німеччини в умовах націонал-соціалістичного режиму; ІІІ етап (1945 – перша половина 60-х рр. ХХ ст.) – відновлення зруйнованої війною і нацистською ідеологією університетської освіти в розділеній Німеччині; ІV етап (друга половина 60-х рр. – 1989) – зосередження уваги на вирішенні проблем університетської освіти, проведення широкомасштабних заходів з метою упорядкування освітньої експансії; V етап (1990 – 1997) – консолідації зусиль освітніх політиків і наукової громадськості задля посилення конкурентоспроможності університетської освіти об’єднаної Німеччини й упровадження ринкових механізмів в основу її управління; VІ етап (1998 – 2018) – реформування університетської освіти Німеччини в контексті глобалізаційних та інтеграційних процесів. Визначено наскрізні тенденції розвитку університетської освіти Німеччини упродовж XX ст. – початку XXI ст.; узагальнено й охарактеризовано погляди науково-педагогічної громадськості Німеччини ХХ – початку ХХІ ст. на роль педагогіки в цілому й дидактики вищої школи зокрема для розвитку університетської освіти; результати – положення й висновки щодо еволюції університетської освіти Німеччини та її провідних тенденцій упродовж ХХ – початку ХХІ ст. дають підстави для систематизації ідей, узагальнення досвіду й визначення перспектив його використання в процесі реформування університетської освіти України з урахуванням викликів, перед якими постає сучасне українське суспільство.