Вивчено результати застосування сучасного антибактеріального й антипротозойного засобу "Мератин" (орнідазол) у разі гострих запальних захворювань придатків матки. Показано високу ефективність використання препарату в лікуванні запальних процесів, зумовлених анаеробними бактеріями та трихомонадною інфекцією.

Для определения состояния фетального венозного кровообращения проведено доплерометрическое исследование кровотока в вене пуповины, венозном протоке и нижней полой вене плода. На основании систематизированных данных различных источников литературы, а также результатов собственных исследований установлена этапность циркуляторных нарушений в функциональной системе мать - плацента - плод с учетом изменений венозной гемодинамики плода. Предложены диагностические критерии по тактике ведения беременности у женщин группы высокого перинатального риска.

Для изучения кровообращения в перешейке аорты обследовано 900 беременных во II - III триместрах неосложненной беременности. Установлена зависимость гемодинамики в аортальном перешейке от резистентности кровотока в сосудах головного мозга и в сосудах нижней половины туловища плода и плаценты. Характерной для профиля кривых скоростей кровотока в перешейке аорты является появление низкоамплитудной ретроградной диастолической волны в конце III триместра беременности. Представлены нормативные значения систоло-диастолического соотношения, индекса резистентности, пульсационного индекса для перешейка аорты.

Проведено доплерометрическое исследование гемодинамики в средней мозговой артерии, нисходящей аорте, перешейке аорты, коронарных и почечных артериях плода у 900 беременных с 22 - 42-недельным сроком неосложненной беременности. Представлены нормативные значения систоло-диастолического соотношения, индекса резистентности, пульсационного индекса. Установлено наличие феномена физиологической централизации кровообращения у плодов после 38 недель беременности.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані про особливості гестаційної трансформації матково-плацентарного кровоплину за неускладненого перебігу I триместру вагітності. Доведено роль зниження інвазивної активності цитотрофобласту, розладів перебудови спіральних артерій у матково-плацентарні судини в етіології звичайних викиднів. З'ясовано діагностично-прогностичну цінність ехографічного дослідження тонусу міометрію, величини порожнини матки та її передньо-заднього розміру, довжини шийки матки й її діаметра на рівні внутрішнього вічка, розмірів внутрішнього діаметра плідного яйця та куприко-тім'яного розміру плода у разі загрози переривання вагітності. Запропоновано оригінальну наукову концепцію технології допомоги у разі ідіопатичного звичайного викидня.

Доплерометричне дослідження ниркової гемодинаміки плода показало високорезистентний тип кровотоку в ниркових артеріях протягом усієї другої половини неускладненої вагітності з незначним зниженням індексів судинного опору до 38 тиж. Підвищення індексів судинного опору на 15 % після 38 тиж вагітності є проявом фізіологічної централізації кровообігу плода. Представлено нормативні значення систоло-діастолічного співвідношення, індексу резистентності, пульсаційного індексу для ниркових артерій.

Проведено доплерометричне дослідження кровообігу у низхідній аорті плода у 900 жінок із 22 - 42-тижневим терміном неускладненої вагітності. Установлено відносну стабільність гемодинаміки в низхідній аорті протягом II і III триместрів, підвищення резистентності кровотоку після 38 тиж вагітності. Представлено нормативні значення систоло-діастолічного співвідношення, індексу резистентності, пульсаційного індексу для низхідної аорти.

Визначено роль затримки гестаційної трансформації матково-плацентарного кровотоку в етіопатогенезі звичного невиношування вагітності (ЗНВ). Доведено доцільність використання антигіпоксанта актовегіну в разі ЗНВ з метою профілактики розладів становлення гемодинаміки у функціональній підсистемі материнський організм - плацентарне ложе матки.

Вивчено особливості аортального кровообігу плода за умов ускладненого перебігу вагітності. Встановлено, що оцінка стану кровотоку в перешийковому і низхідному відділах аорти дає можливість одержати об'єктивну уяву про стан компенсаторних реакцій серцево-судинної системи плода, здійсніти перинатальний прогноз.

Проведено допплерометрическое исследование гемодинамики в коронарных артериях плода во второй половине неосложненной беременности. Оценивался профиль кривых скоростей кровотока, определялись максимальные скорости кровообращения в фазы сердечного цикла. Показана невозможность визуализации кровотока в коронарных артериях плода до 31 - 32 недель нормальной беременности. Увеличенную коронарную перфузию после 40 недель беременности нужно считать проявлением физиологического "heart-spearing" эффекта.

У ході дослідження показано, що прогестаген Дуфастон нормалізує активність матки, позитивно впливає на гестаційну трансформацію преплацентарного кровотоку, забезпечує виражений клінічний ефект після 2-тижневої терапії у 92 % випадків у разі ідіопатичного загрозливого аборту.

Проведено доплерометричне дослідження гемодинаміки у вені пупкового канатика, венозній протоці та нижній порожнистій вені плода у 620 вагітних з 22 - 41-тижневим терміном неускладненої вагітності. Установлено та обгрунтовано відмінності у динаміці змін швидкісних і кутнезалежних показників кровотоку у кожній із досліджуваних судин, розроблено та надано їх нормативні значення.

Приведены данные доплерэхокардиографического и эхокардиографического исследования внутрисердечного кровотока плода у 291 беременной с расстройствами маточно-плацентарно-плодовой гемодинамики. Предложены наиболее информативные показатели внутрисердечной гемодинамики плода, разработаны диагностические критерии, позволяющие объективно оценить его функциональное состояние, а также прогнозировать перинатальный исход.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження присвячено забезпеченню зниження перинатальної захворюваності і смертності шляхом удосконалення фетального моніторингу та акушерської тактики у разі ускладнень гестаційного процесу. З'ясовано провідні етіологічні чинники, а також наслідки циркуляторних порушень у системі мати - плацента - плід. Встановлено невисоку діагностичну цінність параметрів біофізичного профілю плода та показників опору кровоплину у судинах матки, плацентарного ложа та пуповини у прогнозуванні негативних перинатальних результатів. Визначено динаміку змін артеріального, внутрішньосерцевого і венозного кровоплину плода з прогресуванням гестаційного терміну. Встановлено нормативні параметри кровоплину в судинах і через клапани серця. Визначено перинатальний прогноз. Запропоновано алгоритм доплерометричного амбулаторного спостереження за вагітними високого ризику; алгоритм доплерометричного спостереження за станом гемодинаміки плода за наявності порушень кровоплину у системі мати - плацента - плід; тактику ведення ускладненої вагітності залежно від стадії централізації гемодинаміки плода.

Проведено допплерометрическое исследование гемодинамики плода у 291 беременной с расстройствами маточно-плацентарно-плодового кровообращения. Установлена этапность нарушений гемодинамики плода, разработан алгоритм допплерометрического наблюдения и предложены основные шаги действий акушера-гинеколога при ведении беременности у пациенток с расстройствами маточно-плацентарного и плацентарно-плодового кровообращения.

Проаналізовано результати комплексної профілактики тромботичних ускладнень у післяопераційний період у пацієнток з варикозною хворобою, прооперованих з приводу міоми матки, з застосуванням прямих антикоагулянтів і венотонічного засобу системної дії Нормовен. Доведено можливість застосування Нормовену у профілактиці розвитку флеботромбозу у жінок з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок.

Зазначено, що надзвичайно несприятливим вважається первинне інфікування жінок вірусом простого герпесу 2-го типу у пізні терміни вагітності, оскільки ризик інфікування плода у цьому випадку становить близько 40 %. Профілактичне застосування противірусного препарату валавір у пацієнток з первинною та рецидивною формами генітального герпесу наприкінці вагітності сприяє зниженню частоти виникнення герпетичної інфекції у новонароджених.

Проаналізовано результати профілактично-терапевтичних заходів із застосуванням венотонічного та ангіопротекторного засобу нормовен у вагітних після 28 тиж гестації. Установлено, що нормовен є ефективним, зручним для вживання препаратом у лікуванні вагітних із міомою матки, що покращує матково-плацентарний кровообіг і запобігає розвитку ішемічно-некротичних змін у міоматозних вузлах.