Розглянуто соціально-економічні та політичні умови історичного розвитку освітнього простору Північного Приазов'я другої половини XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні етапи й провідні тенденції розвитку початкової освіти регіону, визначено принципи формування педагогічної системи та специфіку організації навчально-виховного процесу земської школи. Розглянуто регіональні аспекти професійного становлення земського вчителя. Висвітлено позитивні здобутки приазовської земської школи й обгрунтовано можливості їх творчого використання у процесі реформування початкової сільської освіти в Україні у сучасний період.

Рассмотрены социально-экономические и политические условия исторического развития образовательного пространства Северного Приазовья второй половины XIX - начала XX ст. Проанализированы основные этапы и тенденции развития начального образования региона, определены принципы формирования педагогической системы и специфика организации учебно-воспитательного процесса земской школы. Рассмотрены региональные аспекты профессионального становления земского учителя. Освещены позитивные достижения приазовской земской школы и обоснованы возможности их творческого использования в процессе реформирования начального сельского образования в Украине в современный период.

Ключ. слова: Artemisia latifolia Ledeb, новий вид флори України
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.221(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше здійснено цілісний аналіз організації навчально-виховного процесу земських шкіл та професійно-педагогічної підготовки земського вчителя у Приазов'ї другої половини XIX - початку XX ст. Розглянуто соціально-економічні, політичні та поліетнічні витоки розвитку приазовської земської школи, просвітницьку діяльність повітових земств, процес професійної підготовки та перепідготовки земського вчителя. Відтворено цілісну картину регіонального національного шкільництва, досліджено генезис змісту освіти земських шкіл, простежено основні тенденції поліпедагогічних процесів з урахуванням етнічних особливостей регіону. У науковий обіг вперше введено 75 архівних документів, зокрема - про розташування селян різних національностей у регіоні, педагогічну та просвітницьку діяльність земських діячів Північного Приазов'я даного періоду (М.Корфа, Я.Новицького, М.Каришева, В.Гаєвського, О.Товбича, Ф.Хартахая).

Висвітлено теоретичні та практичні засади, а також визначено фактори та критерії оцінювання персоналу ресторанного господарства (РГ). Розкрито особливості кваліметричного оцінювання праці торгово-виробничого персоналу й управлінських кадрів на підприємствах РГ. Наведено результати дослідження та зроблено комплексну оцінку якості ділових і особистісних якостей виробничого, обслуговуючого й управлінського персоналу підприємств ресторанного господарства Донецька.

Висвітлено сутність, функції, методологічний інструментарій, проблеми та тенденції розвитку педагогічного краєзнавства. Розкрито його значення в контексті сучасного гуманітарного знання та нової культуроцентричної парадигми освіти. Охарактеризовано джерела та методи дослідження педагогічного краєзнавства. Визначено принципи та педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до педагогічно-краєзнавчої діяльності. Наведено методичні рекомендації з підготовки студентів ВНЗ до проведення екскурсій. Подано тлумачення таких понять, як археографія, скансен, етногенез, етнопедагогіка, регіоналістика. Розкрито сутність географічного, біологічного, екологічного, фольклорно-мистецтвознавчого, літературного, етнографічного, шкільного краєзнавства.

Наведено відомості про освітні реформи кінця 1850-х - 1860-х рр., заснування та кількісне зростання у Північному Приазов'ї земських шкіл. Виявлено тенденції та чинники професійної підготовки земського вчителя за аналізом праць видатних педагогів того часу, зокрема М. Корфа, який водночас був перевіряючим земських шкіл. За працями М. Корфа визначено модель особистості вчителя, яка включає, зокрема, комунікативні якості та соціальні вміння. Досліджено форми, методи та прийоми навчального процесу у земських школах. Акцентовано увагу на важливості за сучасних умов в світлі праць М. Корфа виховання професійної честі вчителя, розуміння педагогом змісту справжнього авторитету.

На основі аналізу архівних джерел представлено зміст та напрямки професійної підготовки вчителів у навчальних закладах та на спеціальних курсах у Приазов'ї.

На основании анализа архивных источников описаны содержание и направление профессиональной подготовки учителей в учебных заведениях и на специальных курсах в Приазовье.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)61-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)441-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч755.3.121с51

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч755.314.1 + Ч617.3(4УКР)61

Рубрики:

Історія видавничої справи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано стан газетних видань ретрофонду Державного архіву друку. Наведено нові дані щодо кількісних показників газетних видань зазначеного періоду, що потребують першочергової реставрації.

Во время критико-систематической обработки гербарного материала коллекции И. К. Бойко была обнаружена интересная находка - новый для флоры Украины вид Calligonum aphyllum (Pall.) Gurke. Образец (KW, 078572) собран коллектором в окрестностях г. Ногайска (теперь - смт Приморск Приморского р-на Запорожской обл.) на песках, в 1906 - 1916 гг. Сделано предположение, что этот вид мог произрастать на данной территории. Приведен ключ для определения рода, краткое морфологическое описание, географическая и экологическая характеристики.

Розглянуто ідеї загальнокультурної компетентності в зарубіжній педагогіці. Охарактеризовано компетентнісний і культурологічний підходи до питань загальнокультурної компетентності. Приділено увагу питанням педагогічної майстерності учителя-гуманітарія. Висвітлено категорії загальнокультурної компетентності учителя-гуманітарія.

Проаналізовано поняття "театр танцю" в проекції на діяльність Ансамблю народного танцю під керівництвом П. Вірського. Доведено, що інтенсифікація процесів інтеграції мистецтв у діяльності ансамблю еволюційно призвело до формування феномену "Театр танцю П. Вірського", де поєднано ознаки синтетичних видів мистецтва - хореографічного та драматичного. Важливий акцент на балетмейстерській і режисерській основі постановок, поєднанні виконавської танцювальної й акторської майстерності, інтегративні зв'язки з музичним та сценографічним мистецтвом стали характерними рисами творчості Театру танцю П. Вірського.

Досліджено методологічні, теоретичні та методичні засади загальнокультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей та процес її формування. З'ясовано суть загальнокультурної компетентності майбуїтніх учителів гуманітарних спеціальностей, конкретизовано зміст її структурних компонентів (мотиваційно-ціннісного, когнітивного, процесуального, особистісно-рефлексивного) та функції. Теоретично обгрунтовано науково-методичну систему (методологічно-цільову, структурно-змістову, технологічну, діагностичну підсистеми) формування загальнокультурної компетентності майбутнього вчителя гуманітарних спеціальностей, експериментально доведено ефективність її впровадження у процес його професійної підготовки. Уточнено критерії, показники, рівні сформованості загальнокультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей.

Представлено своєрідний науковий і соціальний портрет Б. Є. Патона - унікальної особистості, великого вченого, організатора науки, видатного державного та громадського діяча. Висвітлено його внесок у вічну проблему з'єднання матеріалів (новаторські науково-технічні прориви в галузі електрозварювання на землі, у воді, космосі), розбудову Національної академії наук України як головного вітчизняного та визнаного міжнародного наукового центру, формування національної наукової системи в Україні, відповідальну громадянську позицію у складних доленосних соціальних ситуаціях. Наведено літературу про життя та діяльність Б. Є. Патона.

Проаналізовано поняття "театр танцю" в проекції на діяльність Ансамблю народного танцю під керівництвом П. Вірського. Доведено, що інтенсифікація процесів інтеграції мистецтв у діяльності ансамблю еволюційно призвело до формування феномену "Театр танцю П. Вірського", де поєднано ознаки синтетичних видів мистецтва - хореографічного та драматичного. Важливий акцент на балетмейстерській і режисерській основі постановок, поєднанні виконавської танцювальної й акторської майстерності, інтегративні зв'язки з музичним та сценографічним мистецтвом стали характерними рисами творчості Театру танцю П. Вірського.

Проаналізовано існуючі теоретико-методологічні підходи та практичні досягнення у сфері комплексних природничих досліджень території природно-заповідного фонду (ПЗФ). Обґрунтовано доцільність використання методів ландшафтно-екологічного планування для геоекологічної оцінки територій ПЗФ і можливості інших методичних прийомів у забезпеченні одержання достовірних наукових результатів. Проаналізовано історію дослідження та створення національного природного парку (НПП) "Слобожанський" і підґрунтя для визнання необхідності особливої охорони його території. На основі суцільного обстеження території парку здійснено комплексну оцінку особливостей природних умов, у т.ч. рельєфу, клімату, водних об'єктів, ґрунтового покриву, рослинного і тваринного світу та ландшафтної диференціації території парку в цілому, розроблено відповідні картографічні твори. Засобами ландшафтно-екологічного планування визначено джерела й інтенсивність зовнішніх і внутрішніх конфліктів природокористування на території НПП "Слобожанський". Проведено геохімічне обстеження й екологічну оцінку стану ґрунтового, рослинного покриву і водних об'єктів парку та суміжних територій, що дозволило розробити інформативні картографічні моделі для просторової оцінки характеристик ґрунтів і розрахувати комплексні екологічні індекси для води та рослинності, які доводять необхідність якнайшвидшого включення заплави обох річок до меж НПП, оскільки найнижчі значення індексу виявлені на заплавах. Здійснено польове дослідження рослинного різноманіття території НПП і суміжних із ним ділянок, що пропонуються для включення до складу парку. Виявлено ареали розміщення унікальних рослинних угрупувань та осередки помешкання представників тваринного світу, що потребують особливої охорони. Досліджено динаміку рекреаційного навантаження на територію парку та чинники, що його формують. На основі суцільного обстеження здійснено зонування територій парку за рівнем рекреаційної дигресії. Запропоновано власну класифікацію навчальних стежок, розділивши їх на дві основні групи: універсальні та спеціальні. Базуючись на класифікації стежок і практичній роботі в НПП "Слобожанський" розроблено систему стежок і маршрутів, які ефективно задовольняють потреби безперервної неформальної екологічної освіти, у т.ч. дорослого населення. На основі 5-річного експерименту зі школярами з постійним моніторингом шляхом анкетування зроблено висновок про можливість формування у дітей знань та екологічно свідомої поведінки шляхом систематичної роботи з ними безпосередньо на території парку. Зазначено, що робота з дорослими націлена на підвищення їх екологічної культури й освіченості для бережливого відношення до природоохоронних ландшафтів і забезпечення підтримки зусиль по розширенню території парку. Обґрунтовано включення ділянки заплави р. Мерло до складу парку, визначено шляхи реалізації цієї мети. Запропоноване розширення території парку дозволить змінити зонування, завдяки чому з'явиться ще одна лісова ділянка заповідної зони на правому березі р. Мерло, три ділянки стаціонарної рекреації та велика площа регульованої рекреації і господарська зона, що відділяє її від суміжних антропогенно освоєних територій. Таким чином, визначено основні геоекологічні проблеми парку й обґрунтовано ключові напрями їх розв'язання, а саме: наукові, організаційні, освітньо-виховні. На основі SWOT-аналізу розроблено SWOT-матрицю, що дозволяє виявити взаємозв'язки між "внутрішніми" (сильні і слабкі сторони) та "зовнішніми" (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для вирішення геоекологічних проблем НПП "Слобожанський". Саме ці взаємозв'язки дозволяють визначити покроково напрями досягнення короткострокових, середньострокових і довгострокових цілей, головними з яких є збереження ландшафтного та біологічного різноманіття природи Харківщини. Окремо розглянуто загрози, що посилюють прояв слабких сторін геоекологічних проблем НПП. Водночас чітке розуміння проблеми дозволяє використати всі можливості, виявлені в ході аналізу, для її вирішення.