За визначенням Бориса Євгеновича Патона, Інститут органічної хімії відноситься до меморіальних установ Національної академії наук України. 23 травня 1939 р. Президія АН УРСР, керуючись постановою Ради Народних комісарів УРСР від 8 травня 1939 р., прийняла рішення про створення Інституту органічної хімії і технологї АН УРСР на базі Інституту хімічної технології АН УРСР та Сектора органічної хімії Інституту хімії АН УРСР. На момент заснування в Інституті було чотири наукові відділи, якими керували академіки АН УРСР: загального органічного синтезу - В. П. Яворський, палива - М. І. Кузнецов, високомолекулярних сполук - І. К. Мацуревич, волокнистих речовин і барвників - В. Г. Шапошников. Директором Інституту було призначено академіка АН УРСР В. П. Яворського. За багаторічну історію співробітниками Інституту опубліковано 8000 наукових статей і видано 90 монографій, одержано 1550 авторських свідоцтв та патентів. Інститутом підготовлено 350 кандидатів та 65 докторів наук. Розробки Інституту було широко впроваджено в медицину, народне господарство, оборонну промисловість. За свої наукові досягнення, впровадження результатів досліджень, підготовку наукових кадрів Інститут удостоєний високих державних нагород і премій.

За визначенням Бориса Євгеновича Патона, Інститут органічної хімії відноситься до меморіальних установ Національної академії наук України. 23 травня 1939 р. Президія АН УРСР, керуючись постановою Ради Народних комісарів УРСР від 8 травня 1939 р., прийняла рішення про створення Інституту органічної хімії і технологї АН УРСР на базі Інституту хімічної технології АН УРСР та Сектора органічної хімії Інституту хімії АН УРСР. На момент заснування в Інституті було чотири наукові відділи, якими керували академіки АН УРСР: загального органічного синтезу - В. П. Яворський, палива - М. І. Кузнецов, високомолекулярних сполук - І. К. Мацуревич, волокнистих речовин і барвників - В. Г. Шапошников. Директором Інституту було призначено академіка АН УРСР В. П. Яворського. За багаторічну історію співробітниками Інституту опубліковано 8000 наукових статей і видано 90 монографій, одержано 1550 авторських свідоцтв та патентів. Інститутом підготовлено 350 кандидатів та 65 докторів наук. Розробки Інституту було широко впроваджено в медицину, народне господарство, оборонну промисловість. За свої наукові досягнення, впровадження результатів досліджень, підготовку наукових кадрів Інститут удостоєний високих державних нагород і премій.

Синтезированы новые хиральные трифторсульфураны из оптически активных (S)-2-(этоксидифторметил)- и (S)-2-(изопропоксидифторметил)пирролидинов. Реакцией этих трифторсульфуранов с рацемическими этиловым эфиром молочной кислоты и метил(фенил)-фосфиновой кислотой получены хиральные фторпроизводные с невысоким энантиомерным избытком.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г261.32 + Г297.1

Рубрики:

Піролідин

Амінокислоти та їх похідні

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены и систематизированы литературные данные по химии сульфонов, содержащих ацетиленовый фрагмент у атома серы, начиная с 2001 г. Наряду с рассмотрением новых методов синтеза этих соединений, рассмотрены возможностям использования апетиленсульфонов в органическом синтезе для получения биологически активных органических молекул сложной структуры.

В результате гидролиза тетраметиловых эфиров арил(alpha-фтор)метиленбисфосфоновых кислот соляной кислотой получены неизвестные ранее арил(alpha-фтор)- и арил(alpha-хлор)метиленбисфосфоновые кислоты, относительные количества которых определяются природой пара-заместителя в бензольном кольце. Тетрахлорангидриды арил(alpha-фтор)метиленбисфосфоновых кислот образуются из соответствующих тетраметиловых эфиров при действии пятихлористого фосфора.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г275.24-4 + Р281.811.6

Рубрики:

Фосфонисті та фосфінові кислоти та їх похідні

Противірусні препарати

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы цитотоксического действия и антивирусной активности новых фторсодержащих нуклеозидных соединений на модели аденовируса человека и определение роли отдельных фрагментов молекул в их активности. Цитотоксическое действие соединений определяли колориметрическим МТТ-методом. Антивирусную активность веществ изучали цито-морфологическим методом по наличию вирусспецифических внутриядерных включений, применяя краситель акридиновый оранжевый. Исследована цитотоксичность 2N-замещенных-4-тозил-5-полифторалкил-1,2,3-триазолов для клеточных линий Нер-2 и Hela. Выявлена зависимость токсичности соединений от структуры заместителей в ароматических кольцах молекул. Сочетание остатков 3-хлор-тетрагидропирана, 3-хлор-тетрагидрофурана или дигидрофурана в гликозидной части молекулы с трифторметилом или перфторпропилом в триазольном кольце усиливало токсичность соединений. In vitro показана анти HAdV5 активность 3-х соединений (G7, G8 и G10). Эффективная антивирусная концентрация (EC50) для них составляла 16, 70 и 186 мкг/мл, а индекс селективности был равен 91, 8 и 4, соответственно. Высокие показатели антивирусной активности и незначительная цитотоксичность соединения G8 делают его перспективным в плане разработки антивирусного средства, направленного на преодоление инфекций, вызванных аденовирусами.

Розглянуто хімічні перетворення 5-(п-толілсульфоніл)-6-(перфтороалкіл)-5-хлоропіримідин-2,4(3H,5H)-діонів у реакціях з нуклеофільними реагентами.

Обобщены и систематизированы литературные и собственные данные авторов о химии амидов полифторалкантиокарбоновых кислот. Наряду с рассмотрением новых методов синтеза этих соединений основное внимание уделено возможностям использования фторсодержащих тиоамидов в органическом синтезе как "строительных блоков" для получения органических молекул более сложного строения.

Розроблено методи синтезу нових 2-N-заміщених похідних 4-тозил-5-поліфтороалкіл-1,2,3-триазолів і досліджено їх антивірусну активність по відношенню до вірусу Епштейна - Барр. Знайдено найбільш перспективні для подальших досліджень сполуки.

Получены пиридил-2-, 1-окси-пиридил-2- и пиримидинил-2-трифторсульфураны. Изучено их взаимодействие со спиртами. Установлены пути превращений фторангидридов пиридин-2- и пиримидин-2-сульфеновых кислот.

Проаналізовано особливості окислення сполук з активованим киснем повітря та пероксидом водню в присутності поліядерних комплексів 3d металів. Описано електрохімічні та гомогенно-каталітичні процеси функціоналізації органічних субстратів "малими" молекулами. Визначено регіоселективність гетероциклізацій N-арил-3-оксобутантіоамідів з 2-аміноазолами та 2-аміноазинами. Висвітлено синтези похідних азотистих гетероциклів на основі оригінальних поліфункціональних реагентів, нових заміщених 1,4-нафтохінонів з гетероциклічною складовою, частково гідрованих азинів. Розглянуто питання синтетичного використання реакції аніонарилювання для напрямленої функціалізації ненасичених сполук. Наведено результати дослідження комплексоутворення каліксаренів з біологічно активними сполуками методом високоефективної рідинної хроматографії.

Проанализированы особенности окисления соединений с активированным кислородом воздуха и пероксидом водорода в присутствии полиядерных комплексов 3d металлов. Описаны электрохимические и гомогенно-каталитические процессы функционализации органических субстратов "малыми" молекулами. Определена региоселективность гетероциклизаций N-арил-3-оксобутантиоамидов з 2-аминоазолами и 2-аминоазинами. Освещены синтезы производных азотистых гетероциклов на основе оригинальных полифункциональных реагентов, новых замещенных 1,4-нефтехинонов с гетероциклической составляющей, частично гидрированных азинов. Рассмотрены вопросы синтетического использования реакции анионарилирования для направленной функциализации ненасыщенных соединений. Приведены результаты исследования комплексообразования каликсаренов с биологически активными соединениями методом высокоэффективной жидкостной хроматографии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г261.11-27 + Г264.3

Рубрики:

Фуран, його гомологи та похідні

Триазини

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Взаимодействие арил- и бензтиазолил-2-трифторсульфуранов с N-триметилсилилдиалкиламинами приводит к образованию S-арил- и S-(бензтиазолил-2)-S-(диалкиламино)дифторсульфуранов. Исследована устойчивость этих соединений, а также их гидролиз и реакция с аренсульфамидами.

Синтезированы аминотрифторсульфураны, содержащие у атома азота полифторалкильные или гетероциклические остатки. Полученные соединения обладают большей термической стабильностью по сравнению с диэтиламиносератрифторидом, что объясняется электроноакцепторным эффектом этих группировок и комплексообразованием свободной электронной пары кислорода, азота с атомом серы.

Ключ. слова: ?-Иминосульфоны, сероуглерод, гетероциклизация, 1, 2-дитиол-3-тионы
Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.83-27

Рубрики:

Ароматичні сульфоксиди, сульфони, Сульфонієві сполуки

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено новий метод синтезу 2-поліфтороалкіл-імідазолінів та 2-поліфтороалкіл-бензімідазолів реакцією амідів поліфтороалкантіокарбонових кислот з етилендіаміном або о-фенілендіаміном.

Разработан новый метод синтеза 2-полифторалкил-имидазолинов и 2-полифторалкил-бензимидазолов реакцией амидов полифторалкантионкарбоновых кислот с этилендиамином или о-фенилендиамином.

A new method for the synthesis of 2-polyfluoroalkyl-imidazolines and 2-polyfluoroalkyl-benzimidazoles has been developed by the reaction of the amides of polyfluoroalkylthioncarboxylic acids with ethylenediamine or o-phenylenediamine.

Исследована реакция хлорангидридов сульфинимидовых кислот с 3-хлорацетилацетоном. Образующиеся сульфилимины, по-видимому, в результате 1,2-хлоротропного сдвига превращаются в неустойчивые хлорангидриды кислот шестивалентной серы ранее неизвестного типа. Изучено строение продуктов превращения этих хлорангидридов.

Ключ. слова: 1, 2-дитиол-3-тионы, ?, ?-ненасыщенные тиоамиды, полифторалкил
Індекс рубрикатора НБУВ: Г261.21-27 + Г247.31-27

Рубрики:

Тіофен, його гомологія та похідні

Ациклічні аміни (первинні, вторинні, третинні аміни. Амонієві солі та основи)

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ