Запропоновано методику визначення за допомогою супутникових радіонавігаційних систем (СРНС) і введення в параметри процесу керування судна величин, що коригують курс, пройдений шлях і швидкість судна, внаслідок чого зменшується відхилення траєкторії стаціонарного руху судна від заданої траєкторії до величини, яка наближається до похибок СРНС визначення місця положення в горизонтальній площині.

Розглянуто використання методу зворотного розповсюдження для мінімізації цільової функції, яка характеризує похибки навігаційної системи, відносно таких параметрів цієї системи як масштабні коефіцієнти, зміщення, які мають сталу та пропорційну часу складові. Як приклад використано систему зчислення шляху, яка через визначені інтервали часу коригується від супутникової радіонавігаційної системи. Наведено алгоритм і математичне забезпечення використання цього методу з метою мінімізації похибок зазначеної системи.

Запропоновано поліпшений метод найскорішого спуску, який враховує другі та змішані похідні по параметрах функціонала критерію якості, що оптимізуються. Розглянуто приклад застосування цього методу для корегування масштабного коефіцієнта та зміщень нуля датчиків первинної інформації.

Запропоновано теорію датчика кутової швидкості на базі динамічно настроюваного гіроскопа з аналого-цифровими контурами зворотного зв'язку в каналах вимірювання кутової швидкості та керування електроприводом обертання ротора гіроскопа. Синтезовано аналого-цифрові контури зворотного зв'язку в каналах вимірювання кутової швидкості, які забезпечують належну якість перехідних та сталих процесів вимірювання, зменшення взаємозв'язків між цими каналами у разі дії випадкових впливів. Розроблено електронний пристрій керування електроприводом обертання ротора гіроскопа, що забезпечує виконання динамічної настройки засобами цифрової електронної техніки замість механічної, надає можливість для спрощення конструкції та технології виготовлення гіроскопа, а також забезпечує високу стабільність кутової швидкості обертання ротора гіроскопа.

Виконано аналіз можливих способів задання керування у системах стеження із нестабілізованим приводом. Запропоновано найбільш простий щодо витрат на розроблення, виробництво та експлуатацію варіант керування таким приводом та проаналізовано його точнісні характеристики.

Виконано аналіз можливих способів завдання тестових сигналів для контролю стабілізатора за умов автономного тестування. Запропоновано методику визначення динамічної похибки стабілізатора та визначено спосіб її оцінки.

Розроблено повну математичну модель стабілізатора наземного рухомого об'єкта. Визначено особливості створення моделей досліджуваного класу. Подано та проаналізовано результати моделювання.

Из-за повышенной чувствительности к внешним воздействиям кориолисовый вибрационный гироскоп (КВГ) имеет ограниченную область применения. С целью устранения данного недостатка рассмотрено влияние конфигурации дна резонатора КВГ на распределение собственных частот колебаний и жесткость конструкции. Проведенное моделирование конструкции резонатора показало, что с увеличением угла конусности основания повышается жесткость конструкции по продольной оси, а следовательно, и виброустойчивость конструкции. При этом частота основной формы колебаний остается практически неизменной. Данная работа является единственным исследованием жесткости резонатора КВГ. В дальнейшем планируется исследование влияния конусности основания на работу пьезоэлектрической системы возбуждения рабочей моды колебаний.

Описаны экспериментальные исследования опертых по контуру прямоугольных плит. Одинаковые образцы испытывались при двух типах опорного закрепления. Первый тип обеспечивал закрепление от вертикальных смещений и поворота, но допускал смещения в горизонтальной плоскости, второй - полное защемление. Балочные плиты подвергались линейной нагрузке посредине пролета. К опертым по контуру плитам прикладывались 16 или 32 сосредоточенные силы, распределенные равномерно по поверхности плиты. Как показали результаты эксперимента, несущая способность плит при полном защемлении существенно выше. Предельная нагрузка на опытные образцы вычислялась методом предельного равновесия по теории Иогансена и методике, предложенной на основе деформированной схемы при учете сжимающих усилий распора. Приведены основные положения методики расчета и сопоставление результатов экспериментов с данными численного анализа.

Запропоновано систему лінійних алгебричних рівнянь, за допомогою якої можна визначати координати користувача та поправку різниці часів годинників супутника та користувача в супутникових навігаційних системах.

При создании твердотельных волновых гироскопов одним из важных факторов, который определяет точностные параметры прибора, есть обоснованное формирование параметров контура обратной связи гироскопа, в частности контура фазовой автоподстройки частоты. Приведенная методика определения параметров контура фазовой автоподстройки частоты, который спроектирован на базе микросхем прямого цифрового синтеза (DDS), позволяет обеспечить выполнение требований по точности, устойчивости системы и заданной полосе пропускания. Этот метод может быть использован также для синтеза контура фазовой автоподстройки частоты на базе других типов микросхем.

Розроблено метод синтезу двовимірних гіроскопічних систем із симетрією через редукцію останніх до одновимірних систем із комплексною змінною та поширення методів синтезу одновимірних динамічних систем на системи з комплексними коефіцієнтами. Синтезовано закони компенсаційного оптимального зворотного зв'язку датчика кутових швидкостей на динамічно налаштовуваному гіроскопі з урахуванням всіх його динамічних властивостей, які дозволяють досягти незалежності каналів вимірювання кутових швидкостей і постійності коефіцієнта передачі. Одержано оптимальні закони керування двовісної системи стабілізації, встановлено умови досягнення незалежності оптимальних властивостей системи від коефіцієнта зворотного зв'язку, а також умови забезпечення такої незалежності властивостей, які дозволяють розв'язати задачу досягнення в системі гарантованої точності під дією зовнішніх збурень.