Класичне розподілення Лапласа поряд і нормальним, стало однією з найбільш активно використовуваних симетричних імовірнісних моделей. Окремою задачею математики є апроксимація Лапласа (АЛ), тобто спосіб оцінки параметрів нормального розподілення при апроксимації заданої щільності ймовірності. Досліджено задачу АЛ у d-вимірному просторі. Зокрема, вивчені швидкості збіжності в задачах багатовимірної АЛ. Математичним засобом є операційний метод, розроблений Троттером. Доведено дві теореми для оцінки швидкості збіжності. Швидкості збіжності, доведені в теоремах, виражаються за допомогою двох різних типів результатів, а саме: отримані оцінки швидкості збіжності апроксимації в термінах "О велике" і "о мале". Отримані результати можна застосовувати при використанні АЛ у задачах машинного навчання. Результати є новим підходом до задач АЛ для d-мірних незалежних випадкових величин.

Запропоновано канва-орієнтований підхід до проектування комп'ютерних ігор. Обгрунтовано впровадження в творчу роботу по розробці ігор динамічного циклу взаємопов'язаних канв, які документують хід і результати творчого процесу, стимулюють його, надаючи підказки та забезпечуючи маршрутизацію творчих шляхів у розробці ігор. Надано авторське визначення канвізації проектування комп'ютерної гри як процесу створення візуальної абстрактної структури, узагальнюючої кейсові завдання (задачу, яка містить в собі напрацьований досвід) для вирішення поставлених завдань і створення унікального креативного продукту. Методика багаторівневого канва-орієнтованого проектування містить наступні канви: "Canvas of psychotypes of players & Aethteticts", "Canvas of dynamics and game mechanics", "Canva Narrative", "Canvas of the game world", "Canva-evel". Канви структурують процес розробки гри, скорочують час на генерацію ідей дизайнера гри, проектування ігрових механік і динамік, балансування гри і контролю досягнення необхідних естетик. Канви є додатковим інструментом для прийняття рішень у творчому шляху проектування гри. Можуть бути зручною основою для автоматизації процесу проектування, паперовим прототипом гри та самого процесу проектування як гри у жанрі квест, в якій кожна канва є кімнатою з ігровими завданнями, варіативність виконання яких залежить від потенціалу та настрою лідера і команди.

Індекс рубрикатора НБУВ: З973-018.1 + У9(4УКР)242.1

Рубрики:

Комп'ютери та програмування

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж101736 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено методи детермінованої ідентифікації нелінійних динамічних систем на базі моделей Вольтерра у часовій області: компенсаційний, апроксимаційний, інтерполяційний і робастний. Як тестові впливи використано неперіодичні імпульсні послідовності. Обгрунтовано обчислювальні методи ідентифікації у вигляді ядер Вольтерра для одно- та багатовимірних систем. Запропоновано методику ідентифікації систем із невідомою структурою за умов реального експерименту. Досліджено похибки, що виникають у разі застосування розглянутих методів ідентифікації. Наведено порівняльний аналіз їх ефективності по точності та обчислювальної стійкості. Показано, що при виборі відповідних параметрів імпульсної послідовності, таких як тривалість, амплітуда та інтервал часу між імпульсами, можна з максимально досяжною точністю знайти перетини ядер Вольтерра. Для підвищення обчислювальної стійкості алгоритмів ідентифікації застосовуються процедури шумозаглушення, що засновані на вейвлет-перетворенні.

Сучасна практика розробки технічних систем, і електротехнічних зокрема, на стадії виробництва. Недосконалість технології виробництва та порушення режимів експлуатації можуть спричинити появу різного роду дефектів у готових системах. Таким чином, діагностування технічного об'єкта (системи) обов'язково має бути присутнім на всіх етапах його життєвого циклу. Тому, різноманітні роботи щодо забезпечення процесу діагностування технічної системи проводяться при її розробці, виготовленні, випробовуваннях та експлуатації. При цьому мета діагностування полягає у підтриманні необхідного рівня показників технічного стану системи. На стадії проектування основною задачею діагностування є забезпечення можливості потенціального діагностування системи, що проектується, а на стадії виробництва та експлуатації - поточний контроль її працездатності. Постійне зростання складності технічних систем, пов'язане зі збільшенням та ускладненням виконуваних функцій, удосконаленням технології виробництва, підвищенням вимог до показників якості тощо, призводить до ускладнення методів і засобів діагностування, які забезпечують необхідні властивості систем. Для діагностування електротехнічних пристроїв (ЕТП) використовуються такі методи як: периферійне сканування, технологія автоматичної генерації зразків, вбудоване само сканування, а також методи параметричної ідентифікації, методи контролю несправностей, методи оцінювання тощо. Багатьом із цих методів притаманні наступні недоліки: значний обсяг обчислень, необхідність доступу до всіх вузлів електричної схеми, чутливість до похибок обчислень, і, як наслідок - складність практичної реалізації. Крім того, значне поширення при діагностуванні ЕТП набув метод довідників, заснований на віднаходженні з множини значень напруг або струмів у контрольних точках тих із них, які є ближчими за все до значень, отриманих при вимірюванні в пристрої, що діагностується. Незважаючи на значні досягнення в області діагностування технічного стану систем, на теперішній час визначальною залишається актуальність теоретичних досліджень і практичного застосування методів діагностування як основи щодо забезпечення необхідних показників якості систем (і електротехнічних, зокрема) та підвищення достовірності оцінок технічного стану останніх. Розглянуто та досліджено умови незалежних спостереження та управління, які забезпечують можливість проведення діагностичного експерименту без виведення контрольованої системи з експлуатації.

Мета роботи - розробка системи керування вітрогенератором (ВГ) із використанням вентильного реактивного двигуна (ВРД). Пошук нових структур побудови силової частини та системи керування електромеханічних систем ВГ комплексів є актуальною задачею сьогодення. До найбільш розповсюджених варіантів побудови таких систем відносяться ВГ на базі асинхронної машини з подвійним живленням та синхронні генератори з постійними магнітами. У першому випадку відсутня можливість повного керування потоком потужності, що передається до мережі, а у другому - основним недоліком є висока вартість такої електричної машини, що пояснюється використанням рідкоземельних матеріалів у її конструкції. Використання вентильної реактивної машини як генератора має суттєві відмінності у порівнянні з аналогічним використанням електричних машин, що базуються на створенні крутного моменту за рахунок сили Лоренца. Розроблено математичну модель електромеханічної системи ВГ із ВРД у середовищі Matlab/Simulink. Шляхом математичного моделювання показано, що у разі зміни знаку момента навантаження машина не переходить самостійно в гальмівний режим, як це відбується у випадку інших електричних машин. Це створює значні складнощі у функціонуванні такої системи, оскільки перехід у гальмівний режим вимагає зміни керуючих впливів на ВРД. Встановлено особливості функціонування ВРД у режимі рекуперативного гальмування. Визначено межі зміни кутів керування, що надають можливість отримувати максимальну кількість генерованої електричної енергії у разі зменшення пульсацій гальмівного моменту машини. Розроблено структуру системи керування ВРД, що передбачає використання модифікованого регулятора швидкості, що виконує розділення свого вихідного сигналу на знакову функцію, що в подальшому використовується для вибору кутів керування перетворювачем, а також на абсолютну величину, що використовується при роботі алгоритму модуляції необхідної величини струму.

Мета роботи - підвищення якості обчислювального процесу, що вирішує поставлену задачу, за рахунок його моделювання та налагодження на базі мережі Петрі (МП). Під якістю обчислювального процесу (ОП) розуміється відсутність помилок (за циклювання, параліч, неможливість реалізації деякого фрагменту і т.п.) і його оптимізація за критерієм мінімуму складності. Запропоновано новий підхід до аналізу ОП, заснований на попередньому моделюванні МП як фрагментів ОП, так і повних ОП. Це надасть можливість виявляти багато помилок на стадії моделювання ОП. ОП розглянуто як сукупність макрооперацій, які є функціонально закінченими операціями різного ієрархічного рівня. Для виділення макрооперацій із ОП проведено його декомпозицію на елементарні (базові) обчислювальні конструкції. Сформульовано твердження про те, що будь-який ОП можна сконструйовати на основі відносно невеликої кількості макрооперацій. Для реалізації нового підходу поставлено і вирішено завдання розробки методу побудови МП за заданим ОП. Суть запропонованого методу полягає в розбитті ОП на макрооперації, побудові для кожної макрооперації фрагмента МП, моделюванні всіх фрагментів, збірки з фрагментів мережі повної МП та її моделюванні. Для реалізації методу розроблено процедуру побудови моделі ОП. Наведено опис етапів даної процедури: декомпозиція ОП на макрооперації за запропонованими правилами, переклад макрооперацій у фрагменти МП та їх моделювання, збір за запропонованими правилами повної МП і моделювання отриманої МП. Результати реалізації всіх етапів процедури заносяться в бібліотеку, призначення якої - накопичення знань про ОП, відповідні їм МП і результати моделювання. Це надає можливість спростити процес моделювання нового ОП за рахунок використання вже налагоджених фрагментів. У разі виявлення помилки в ОП або його не оптимальності ОП коригується, що і надає можливість підвищити його якість за вказаними вище критеріями. На прикладі сортування вставками експериментально підтверджується правильність роботи побудованої МП із застосуванням заявленого методу.

Найбільш поширена модель для візуалізації тривимірних зображень - полігональне наближення. Поряд із рядом переваг, така модель має і свої недоліки. Моделюючи реальні об'єкти, будується наближена полігональна модель. Для підвищення якості зображення найчастіше необхідно збільшувати кількість полігонів. Збільшення кількості полігонів передбачає збільшення часу візуалізації та обсягу використовуваної пам'яті. Додаткові проблеми вносить зміна масштабу об'єкта, тому що не можна швидко та ефективно змінити кількість полігонів для моделі об'єкта. Від таких недоліків можна позбутися, застосовуючи аналітичне подання об'ємів і растеризація їх за допомогою алгоритмів трасування променів. Аналітичне завдання об'ємів не вимагає великого обсягу пам'яті. Проблема синтезу реалістичних зображень є актуальную для: різних тренажерів, віртуальних студій і тривимірних ігор. На даний момент вже існують роботи по візуалізації функціонально заданих поверхонь, але їх застосування обмежене досить вузьким класом поверхонь і повільною візуалізацією. Використовувані алгоритми складно оптимізувати, що також накладає обмеження на практичне застосування. Запропоновано використовувати особливий клас об'ємів, які називаються "вільні форми". Кожна вільна форма є базовою поверхнею та збуренням на цій поверхні. Базова поверхня та збурення задаються поліномами другого ступеня - квадрікою. Щоб досягти гладкості, функція збурення зводиться в третю ступінь. Мета роботи - розробка програми, яка за заданим аналітичним завданням із використанням квадріків зі збуреннями обчислює глибину кадру та нормалі до поверхні в кожному пікселі. Цей додаток має максимально можливо використовувати обчислювальні ресурси графічного акселератора (ГА). Вже були спроби створення алгоритмів візуалізації об'ємів, заданих аналітично, але більшість із них використовували тільки ЦПУ для обчислень, і час обробки було занадто великим для практичного застосування. Ці алгоритми не були призначені для паралельної обробки. На відміну від них, запропонований алгоритм використовує ГА для більшої частини обчислень. При цьому обчислення на ГА відбуваються паралельно, та метод ефективно використовує цю особливість. За рахунок паралельної обробки та відсутності необхідності пересилання великої кількості даних із загальної пам'яті в пам'ять ГА, збільшується швидкість візуалізації у порівнянні з варіантом, що використовують тільки ЦПУ. Тактова частота процесорів у ГА є меншою, ніж частота ЦПУ. Але для певного класу задач продуктивність із використанням ГА буде вищою за рахунок великої кількості процесорів.

Наведено заключні результати наукового дослідження з розроблення моделей і методів реінжинірингу, а також технологій мультилінгвістичного перекодування відкритих систем автоматизованого проектування. Спільної рисою для всіх програмних систем є те, що під впливом часу та інших невід'ємних факторів інформатизації, а саме оновлення: операційних систем, мов програмування, принципів дії розподілених систем обробки даних тощо, відбувається еволюційне старіння видів забезпечення. Така тенденція призводить до погіршення швидкісних, інформаційно-комунікаційних, графічних, часових та інших характеристик, аж до повної відмови системи. Реінжиніринг - це процес, який надає можливість зручно та швидко створювати нові, вдосконалені програмні системи, використовуючи досвід попередніх програмних продуктів. Мета роботи - систематизувати результати інтеграції компонентів повторного використання, що накопичено розробниками за визначений час розвитку галузевих систем автоматизованого проектування в оновлені програмної структури готових ресурсів. За отриманими науковими та практичними результатами виконано аналіз розроблених моделей і методів реінжинірингу видів забезпечення відкритих систем автоматизованого проектування. Загалом, реінжиніринг містить у собі процеси реорганізації та реструктуризації програмної системи, переведення окремих компонентів системи в іншу, сучаснішу мову програмування, а також процеси модифікації або модернізації структури та системи даних. У досліджені використано наступні методи: складального, конкретизуючого, синтезуючого та композиційного програмування, методи породжувальних і розпізнавальних граматик. На цей час, процес проектування нових програмних продуктів є не надто ефективним без використання UML-методології, але у разі її застосування швидкість розробки підвищується у рази. UML, як мова графічного опису для об'єктного моделювання, окрім простого проектування, підтримує ще й функцію генерації та реінжинірингу коду на базі розглянутих моделей. Відмінною особливістю наведених досліджень є можливість підтримки роботи більше 10 найпопулярніших мов програмування. При застосуванні наведених технологій вдається автоматизувати процес перекодування компонентів програмного забезпечення та, за рахунок цього, вивільнити робочий час програмістів від рутинного перепрограмування та зменшити вірогідність виникнення структурних помилок, що успадковуються від попередньої системи. Використання отриманих результатів надасть значне підвищення ефективності застосування систем автоматизованого проектування у таких галузях їх використання як: машинобудування, сфера телекомунікацій, управління виробництвом і транспортом, освіта тощо. Розроблені моделі та методи стануть у нагоді системним архітекторам та інженерам-програмістам, які задіяні у перепроектуванні програмного забезпечення, що вже знаходяться у кількарічній експлуатації.

Запропоновано методику виділення текстових областей на зображенні відсканованого документа з фону. Текстові області зображення мають приблизно однакові значення інтенсивності всередині цих областей. Тому використовується лінійна фільтрація та порогове перетворення (ПП) зображення. Лінійна фільтрація надає можливість згладити значення інтенсивності пікселів всередині однорідних областей. При ПП використовується значення порога, яке надає можливість виділити однорідні області зображення, що становлять текстові фрагменти, з фону. Проведено дослідження вибору порогового значення для виділення однорідних областей тексту, яке показало, що значення порога краще вибирати серед інтенсивностей пікселів у підставі піку гістограми, який відповідає фону. Вибір порога запропоновано здійснювати за значенням другої похідної для гістограми зображення після лінійної фільтрації. Тому як поріг вибирається значення інтенсивності локального максимуму гістограми, який знаходиться ближче інших локальних максимумів до правого кінця інтервалу інтенсивностей зображення. Для цього проводиться аналіз гістограми розподілу значень інтенсивності пікселів зображення після лінійної фільтрації по рядках і стовпцях на кожному кроці. Апробацію запропонованої методики виділення текстових областей зображення проведено для сегментації текстових зображень відсканованих архівних газет із бази даних документів MediaTeam університету Оулу (Фінляндія). Запропонована методика виділення текстових фрагментів із фону з використанням лінійної фільтрації та поро-гового перетворення надала можливість підвищити якість виділення цих областей у порівнянні з аналогічним методом за відсотком правильного розпізнавання областей тексту на 12 %, що є актуальним для задачі сегментації зображень.

Індекс рубрикатора НБУВ: К637.3-7

Рубрики:

Шліфування металів

Шифр НБУВ: Ж101736 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Широке застосування трансформаторів струму як в системах релейного захисту, так і в вимірювальних цілях робить досить актуальною задачу оцінки їх похибок. При цьому похибки багатодіпазонних трансформаторів струму з неповним заповненням магнітопроводу витками вторинної обмотки (ВО) визначаються розподілом магнітного поля (МП) у магнітній системі, що залежать від потоків розсіювання обмоток. Проведено аналіз можливостей різних програмних продуктів, що реалізують метод кінцевих елементів для розрахунку електромагнітних систем. За допомогою програмного комплексу FEMM, виконано дослідження розподілу МП трансформатора струму за неповного заповнення магнітної системи витками ВО та за різного розташування зворотного проводу багатовиткової первинної обмотки щодо ВО для трансформатора струму з тороідальною магнітною системою. Для трансформатора з прямокутною магнітною системою виконано моделювання МП за однієї та двох котушок ВО. Отримано характеристики розподілу МП у магнітній системі та нормальної складової поля розсіювання трансформатора. Побудовано діаграми векторів напруженості МП для різних ділянок магнітної системи трансформатора. Показано, що у разі неповного заповнення магнітної системи витками ВО виникає значна нерівномірність розподілу магнітної індукції вздовж магнітопроводу, що призводить до збільшення похибки трансформатора струму. Проведені дослідження показують ефективність застосування методу скінченних елементів для моделювання МП і оцінки похибок трансформаторів струму. Програмне середовище FEMM, використане для дослідження, є універсальною та точною інформаційною технологією аналізу МП трансформаторів струму, зручною для користувачів без спеціальної підготовки.

Наведено результати синтезу цифрових регуляторів для систем автоматичного управління теплообмінними апаратами центральних систем кондиціонування повітря, що функціонують за змінних істотних обурювальних впливів. Розроблені регулятори покликані забезпечити задану якість регулювання (малі час регулювання, допустима величина перерегулювання), зміни параметрів настройки регуляторів з урахуванням умов експлуатації об'єкта регулювання. Схемні рішення регуляторів повинні бути відносно простими. Реалізацію вимог до розроблюваних регуляторів здійснено в цифровому типовому ПІД-регуляторі з оптимізацією його параметрів настройки за допомогою алгоритму диференціальної еволюції. Для оцінки якості регулювання ПІД-регулятор тестувався в програмі ModelSim. Результати тесту проаналізовано за допомогою Matlab. З метою реалізації вимог до розроблюваних регуляторів як альтернативу ПІД-регулятора з оптимізацією його параметрів настройки за допомогою алгоритму диференціальної еволюції створено комбіновану автоматичну систему регулювання на основі П-регулятора. Система регулювання містить П-регулятор із синтезованою коригувальною ланкою, що забезпечує регулювання по відхиленню регульованої змінної від заданого її значення та по обуренню, прикладеного до регульованої змінної. Оцінку якості регулювання П-регулятора з коригувальною ланкою здійснено за результатами досліджень в Matlab. ПІД-регулятор з оптимізацією його параметрів настройки за допомогою алгоритму диференціальної еволюції, а також П-регулятор із коригувальною ланкою реалізовано в ПЛІС. Основною мовою опису апаратного забезпечення реалізації регуляторів у ПЛІС вибрано мову для високошвидкісних інтегральних схем (VHDL). Порівняльний аналіз результатів дослідження цифрового ПІД-регулятора з оптимізацією параметрів і комбінованої АСР надали можливість встановити, що регулятори задовольняють необхідну якість регулювання при автоматизації теплообмінних апаратів центральних систем кондиціонування повітря, що піддаються впливу істотних збурень. Вони мають можливість зміни параметрів настройки з урахуванням умов експлуатації об'єкта регулювання. Встановлено, що використання П-регулятора з синтезованою коригувальною ланкою, що володіє більш простим схемним рішенням, надає можливість забезпечити кращі показники якості регулювання в порівнянні з ПІД-регулятором з оптимізованими параметрами налаштування.

Розглянуто методологічні аспекти управління проектами розвитку організацій за умов поведінкової економіки. Показано, що успіх портфеля розвитку організації неможливий без урахування домінуючих цінностей організації. Розглянуто концептуальні положення, методи та моделі, які становлять основу ціннісно-орієнтованого управління портфелями проектів. Концептуальні засади ціннісно-орієнтованого портфельного управління організаційним розвитком базуються на моделях життєвих циклів проектів, формування бачення розвитку організацій на базі еволюційної теорії цінностей за умов динаміки оточення. Проаналізовано існуючі концепції, моделі та методи управління портфелями проектів організаційного розвитку. Встановлення відповідності домінуючих рівнів організаційних цінностей усталеним практикам проектного управління показало, що управління портфелями проектів повинна розглядатися з позиції принципово нової парадигми - як системна діяльність щодо розвитку організацій на основі домінуючих в організації цінностей. Розглянуто типи організаційних культур відповідно до еволюційної теорії цінностей. Отримала подальший розвиток модель ціннісно-орієнтованого розвитку організації, що надає розуміння суті спіралеподібного характеру розвитку систем і надає можливість реалізувати спільні заходи з розвитку організацій у вигляді портфеля проектів. Показано, як модель діагностики стану організаційних цінностей по етапах життєвого циклу системи надає можливість визначити стратегію адаптації організаційних цінностей до вимог зовнішнього оточення. Вдосконалено метод конкурентного аналізу компонентів портфеля для формування складу портфеля розвитку організації при застосуванні принципів ціннісно-орієнтованого і рефлексивного управління для прийняття управлінських рішень. Розглянуто практичне застосування запропонованої технології управління ціннісно-орієнтованого управління портфелем розвитку підприємства, як складної організаційно-технічної системи.

Технології глибокого навчання викликають великий інтерес, так як у даний час на ньому базується велика кількість прикладних додатків. Як правило, ці програми реалізуються за допомогою спеціальних бібліотек глибокого навчання (БГН), внутрішню реалізацію яких важко зрозуміти. Розроблено таку бібліотеку в полегшеному вигляді з упором на викладання відповідних дисциплін. Бібліотека має наступні характеристики, які відповідають певним вимогам з урахуванням специфіки навчального процесу: невелика кодова база, прості концепції та стабільний інтерфейс прикладного програмування (API). Основне призначення бібліотеки - допомога у володінні принципами роботи з БГН. Бібліотека розділена на 3 шари. Низькорівнева частина надає можливість програмно побудувати обчислювальний графік на основі елементарних операцій. У машинному навчанні обчислювальний графік зазвичай є функцією вартості, що включає в себе модель машинного навчання, наприклад, нейронну мережу (НМ). Вбудований зворотний режим автоматичного диференціювання на обчислювальному графіку надає можливість навчати моделі машинного навчання. Це робиться за допомогою алгоритмів оптимізації, таких як стохастичний градієнтний спуск. Ці алгоритми використовують похідні, щоб мінімізувати вартість шляхом адаптації параметрів моделі. У разі НМ параметри є вагами НМ. Частина бібліотеки вищого рівня полегшує реалізацію НМ, надаючи більші будівельні блоки, такі як нейронні шари і допоміжні функції, наприклад, реалізацію алгоритмів оптимізації (оптимізаторів) для навчання НМ. Також до бібліотеки додано вправи для вивчення основних принципів роботи БГН і основ НМ. Додатковою перевагою бібліотеки є те, що вправи та відповідні програмні завдання на її основі не потребують постійного рефакторінгу через її стабільного API.

Швидкий розвиток, впровадження в усі сфери діяльності людини та зростання відповідальності виконуваних функцій систем Інтернет речей посилюють та ускладнюють вимоги до достовірності їх проектних рішень на етапах розробки та працездатності в ході експлуатації реалізацій. Відомі методи верифікації проектів і реалізацій спираються на засоби системного, структурного, функціонального, конструкторсько-технологічного аналізу та синтезу систем Інтернет речей. Однак їхній ресурс не применшує доцільність розвитку формальних моделей і методів верифікації, зокрема, їх комплексування на ранніх системно-функціональних етапах, де неминуче і істотно "ручне" проектування. Наведено елементи комплексної поведінкової верифікації проектів системно-функціонального рівня (СФР) для систем Інтернет речей, які подаються за допомогою вхідних UML-діаграм і проектованих мереж Петрі (МП). Верифікація включає на першому етапі "ручний" етап системного аналізу коректності сутностей і відносин вхідних UML-діаграм і простих МП, що виконується як їх покриття при активізації в візуальному моделюванні. Для цього етапу наведено загальні оцінки витрат на перепроектування в разі появи помилок. На другому етапі в верифікації СФР виконується автоматизований аналіз коректності більш складних МП, що відповідають реальним об'єктам, у середовищі CPN Tools із моделюванням їх поведінки та побудовою графа досяжних станів (розміток). В цьому випадку результат надає можливість динаміку роботи МП, оцінити наявність тупиків, висячих вершин, нескінченних циклів, властивості безпеки та жвавості та за необхідності виконати перепроектування. Спільне комплексне застосування системної "ручний" і функціональної автоматизованої верифікації для вхідних UML-моделей і проектованих моделей МП надає можливість скоротити час проектування систем Інтернет речей за рахунок виключення або своєчасного усунення проектних помилок.

Температура шліфування є одним із факторів, що обмежує продуктивність профільного шліфування зубчастого колеса. Існує 2 основних методи визначення температури шліфування: аналітичний метод за допомогою аналітичних моделей та імітаційний, заснований як на аналітичних, так і на геометричних моделях. Досліджено температурне поле профільного зубошліфування за допомогою методу кінцевих елементів (FEM) як приклад інформаційної технології, що допомагає прогнозувати фізичні параметри якості поверхневого шару. Отримані результати порівняно з аналогічними розрахунками для аналітичних моделей, і знаходять ділянки поверхні зуба для визначення температури відповідно до аналітичних моделей. Проведено серію експериментальних досліджень на верстаті з ЧПК Hofler Rapid 1250 при шліфуванні реального зубчастого колеса за послідовного збільшення глибини профільного шліфування. З обробленого зубчастого колеса вирізали спеціальні зразки на електроерозійному верстаті мод. MV 2400S ADVANCE Type 2 (MITSUBISHI ELECTRIC Company) для додаткового дослідження цих зразків. Експериментальне дослідження якості поверхневого шару зубів і структурно-фазового стану поверхневого шару проведено з використанням сучасного вимірювального встаткування та приладів, наприклад, мікроскопа Altami MET-5. Встановлено, що за інших рівних умов більш висока температура шліфування має місце у верхній частині зуба при шліфуванні. Виявлено ділянки профілю зуба, за якими можна Встановлено, що за збільшення параметрів, що характеризують інтенсивність шліфування та обсяг знімання матеріалу на одиницю ширини шліфувального круга, шліфувальний припік виникає і його товщина збільшується. Встановлено закономірність зміни товщини припіку по висоті зуба, що надає можливість оцінити вірогідність відповідних теоретичних досліджень за інформаційними моделями.

Обговорено зростання вимог сучасних виробничих компаній до якості кадрового забезпечення з урахуванням появи терміна Industry 4.0, що включає компоненти: Cyber-Physical Systems, Internet of Things, Smart Factory, Internet of Services, Smart Product, Machine-to-Machine, Big Data, Cloud. Відзначається важливість впровадження в такі освітні напрямки для школярів як STEM (S - Science, T - Technology, E - Engineering і M - Mathematics), STEAM (додавання A - Arts) і STREAM (додавання R - Reading / Writing) із використанням робототехнічних інструментів, наприклад, на основі електронної платформи з мікроконтролером (МК) Arduino. Але сьогодні вони не враховують засоби мотиваційної діяльністі на основі комп'ютерних ігор, тому мета роботи - встановлення двосторонніх зв'язків між процесом проектування комп'ютерної гри, що використовує робототехнічну систему, та датчиками МК Arduino для подальшого вирішення завдання визначення гейміфікаціонних характеристик заданого датчика, а також завдання визначення робототехнічних характеристик заданого етапу процесу проектування комп'ютерної гри. Для досягнення зазначеної мети запропоновано методику аналізу даних, що включає наступні етапи. Етап аналізу функцій казкових сюжетів по В. Я. Проппу (надалі, функції метафоризації), який формує таблицю функцій як текстових фраз-шаблонів для створення сценарію комп'ютерної гри, яка враховує датчики МК Arduino. Етап аналізу класів комп'ютерних ігор, який формує таблицю класів ринку збуту гри і таблицю класів потреб гравців. При цьому передбачається, що ринок збуту продукту тісно пов'язаний із різними дисциплінами шкільної програми. Етап аналізу компонент Механіка - Динаміка - Естетика MDA-моделі. Етап аналізу датчиків МК Arduino. Запропонована методика надала можливість створити реляційну базу даних, що включає таблиці: таблицю опису 31 текстових фраз-шаблонів для створення сценарію комп'ютерної гри; таблицю опису 15 класів потреб гравців; таблицю опису 10 класів MDA-моделі; таблицю опису 19 датчиків МК Arduino; таблицю зв'язків між 31 текстовими фразами-шаблонами сценаріїв із морфологічних функцій чарівної казки В. Я. Проппа та описами 15 класів потреб ігроків, а також описами 10 класів MDA-моделі; таблицю зв'язків між описами датчиків МК Arduino та описами класів потреб ігроків, а також описами класів MDA-моделі. Апробація запропонованої методики пройшла під час проведення майстер-класів за участю школярів загальноосвітньої школи N 10 I - III ступенів м. Ізмаїл Одеської області в процесі створення п'яти комп'ютерних ігор із використанням інструментального програмного середовища Scratch з управління графічними об'єктами на основі сигналів від датчиків МК Arduino UNO. В майбутньому пропонується розглянути інтерактивні моделі проектування робототехнічних комп'ютерних ігор, які можуть бути використані в запропонованій методиці, надаючи графічні засоби відображення компонент структурної моделі методики. І, як наслідок, це зажадає розробки програмного модуля інтеграції вмісту розробленої реляційної бази даних і внутрішніх структур програмних інструментів підтримки зазначених інтерактивних моделей проектування.

Індекс рубрикатора НБУВ: О33-082.03

Рубрики:

Автомобілі. Автомобілебудування

Шифр НБУВ: Ж101736 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено метод динамічного формування контенту за умов обмежених ресурсів для підвищення якості процесу прийому - передачі інформації (ППІ). Розроблений метод засновано на моделі приймаючої частини системи прийому - передачі інформації, базової моделі контенту та моделі системи ППІ. Для розробки методу досліджено гетерогенність системи ППІ та види інформації, що передається користувачеві. Метод динамічного формування контенту (тип, формат) враховує характеристики всіх компонентів системи ППІ та забезпечує визначення необхідного контенту для передачі в реальному часі в мережі Інтернет. Метод включає в себе визначення швидкості ППІ, визначення характеристик пристрою та браузера на базі моделі приймаючої частини системи ППІ, вибір виду контенту (мультимедіа, відео, текст тощо), на основі розроблених вирішальних правил, залежно від характеристик, визначених у моделі приймаючої частини системи ППІ, відтворення обраного виду контенту на екрані користувача з урахуванням операційної системи, браузера, вікна браузера, за допомогою моделі контенту та моделі приймаючої частини системи ППІ, і перевірки необхідності зміни виду контенту. Перевірка необхідності зміни виду контенту відбувається в двох випадках: якщо під час сеансу роботи підключається новий користувач і якщо протягом заданого кванта часу не підключилося жодного користувача. Завдяки розробленому методу, при підключенні до сайту користувач буде отримувати інформацію в тому вигляді, який зможе відтворити його пристрій. Для оцінки якості розробленого методу проведено експеримент за участю студентів. В результаті експерименту доведено, що якість процесу ППІ збільшилася в 1,55 разу за рахунок використання розробленого методу динамічного формування контенту.