Вивчено тріщини як чутливі індикатори напруженого стану порід. На підставі дослідження сколових тріщин проведено реконструкцію полів напружень для порід тростянецької вулканогенної товщі та суміжних осадових утворень у басейні ріки Чорна Тиса.

Рассмотрены существующие методические подходы к оценке геодинамических условий и сейсмической опасности для особо важных объектов. Изменение сейсмического режима платформной части Украины представляет геодинамическую и сейсмическую опасность для действующих, строящихся и проектируемых объектов. Украине необходим нормативный документ, регулирующий виды и объемы исследований в данной области.

На основі результатів комплексного аналізу даних геодезичних вимірів і геологічного вивчення території Теребле-Ріцької дериваційної гідроелектростанції створено геодинамічну модель взаємодії інженерних споруд і геологічного середовища. Викладено рекомендації для проведення моніторингу геодинамічних процесів.

Опираясь на факты рифтового происхождения и развития Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ), проведено компьютерное моделирование фоновых температурных полей земной коры в разрезах Черниговского, Полтавского и Харьковского мегаблоков ДДВ. Показано, что заметные различия температурного поля наблюдаются в нижней и средней частях коры, в верхней же части, начиная приблизительно с 10 км, температурные поля отличаются не существенно. Вместе с тем вклад радиоактивных источников, начиная с глубин порядка 6 км, составляет приблизительно третью часть общего фонового температурного поля в приповерхностном слое. Температурные условия в базальтовых пластах нижней части коры демонстрируют повышение вероятности образования производных эклогитовой фации метаморфизма в юго-восточном направлении. Сопоставление полученных результатов с данными измерений температурных полей в приповерхностном слое подтверждает рифтовую природу развития ДДВ.

Розглянуто питання структурно-дугової будови Центральних (Внутрішніх) і шар'яжної - Зовнішніх Карпат, їх зчленування з різними тектонічними елементами Східноєвропейської платформи. Важливим моментом під час деталізації геологічної будови Карпатського орогену було виділення за результатами гравіметричних і сейсмічних досліджень Підкарпатського рифтогену та встановлення під Сколівським покривом параавтохтонного Ясинського елемента. З останнім пов'язують чималі перспективи нафтогазоносності за рахунок виявлення та простеження нової південної смуги глибинних складок. Цей рифтоген увібрав у себе основні насувні маси флішових і моласових утворень і визначив сучасну дугоподібну форму орогену. Перспективи пошуку покладів вуглеводнів в алохтонному комплексі пов'язуються з антиклінальними складками, тектонічно та літологічно екранованими блоками окремих складок-лусок, а також (як новий напрямок) - з розкриттям приповерхневих піднасувних структур.

Розглянуто сучасний стан і модернізацію існуючої фундаментальної гравіметричної мережі України. Перспективним планом передбачається створити за допомогою сучасних абсолютних і відносних гравіметрів високоточну фундаментальну гравіметричну мережу та гравіметричну мережу першого класу на територію України. Наведено густоту пунктів і середню відстань між ними для вказаних гравіметричних мереж, надано рекомендації щодо реалізації фундаментальної гравіметричної мережі України.

Рассмотрены некоторые особенности методических приемов петроскоростного термобарического моделирования. Приведен и проанализирован пример создания глубинной петроскоростной модели участка земной коры Украинского щита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д1,0 + В654.13-2

Рубрики:

Геодезичні науки. Картографія

Земля-планета

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено первинний математичний об'єкт узагальненої геометрії, названий рівнянням Гаусової лінії. Рівняння об'єднує первинні об'єкти диференціальної, інтегральної та геометрії Евкліда. Дослідження проведено за допомогою методів обчислення скінченно-малих величин-елементів. Установлені властивості цього рівняння свідчать про якісну зміну лінії під час розгляду різних початкових умов - кроку дискретизації за часом і простором. Установлено, що з урахуванням теорії енергетичного метаморфізму, що об'єднує закони збереження, зміни, перенесення та упакування енергії рівняння лінії моделює стохастичний рух.

Розроблено метод оцінки та прогнозування пластових і порових тисків під час буріння свердловин на нафту і газ із використанням методу скінченних елементів. На базі моделювання напружено-деформованого стану побудованої за натурними даними моделі гірського масиву показано якісне узгодження експериментальних результатів з теоретичними розрахунками. Визначено, оцінено та спрогнозовано пластові та порові тиски у гірському масиві.

Проаналізовано моделі ізостазії та розглянуто інтерпретацію ізостатичного стану Землі, Венери, Марса та Місяця. Надано карти товщини кори та інтерпретацію можливих оцінок глибини компенсації тектонічних структур планет земної групи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д391.6

Рубрики:

Глибинні тектонічні структури складчастих і платформених областей

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено величини сезонних гідротермічних вертикальних рухів земної поверхні на різних глибинах для середньосуглинистих і піщаних грунтів. Досліджено основні гідрометеорологічні чинники, що спричиняють періодичні вертикальні переміщення земної поверхні.

Проаналізовано можливість виявлення геометричним нівелюванням вертикальних рухів певної швидкості залежно від довжини ходів, класу нівелювання та частоти спостережень. Встановлено тривалість циклу спостереження залежно від згаданих факторів.

Розглянуто реалізацію енергетичного підходу до аналізу хвильового поля (ХП) щодо розроблюваної інформаційної моделі геологічного середовища. Наведено розв'язання оберненої задачі сейсморозвідки, яке передбачає одержання геофізичних параметрів геологічного середовища з використанням польової сейсморозвідувальної інформації. З метою одержання геолого-геофізичних параметрів середовища виконано перетворення ХП, які умовно поділяють на первинні та остаточні (інтерпретацію). Інтерпретаційний етап перетворення ХП передбачає застосування розроблених математичних алгоритмів.

Рассмотрена периодичность, динамика и кинематика недостаточно изученных кайнозойских движений, происходивших в Донецком складчатом сооружении и его окрестностях. Показано, что здесь проявились две самостоятельные кайнозойские орогении: ларамийская фаза раннеальпийской эпохи (конец маастрихта - палеоцен) и позднеальпийская эпоха, условно новейшая (здесь - ранний миоцен - квартер), разделенные тектонической паузой в эоцене-олигоцене. Обе они проходили в целом в обстановке субмеридионального сжатия и субширотного растяжения, но при этом существенно различались как областью своего действия, так и характером структуры. Первая из них больше проявилась непосредственно к западу от Донбасса, где вызвала сжатие диапиров Днепровско-Донецкого авлакогена, вторая - сформировала Донецко-Приазовский новейший мегавал и вызвала правый сдвиг по бортовым разрывам Донбасса (Северодонецкому и Персиановскому). Результаты анализа позволяют связать вторую из них с одновременным орогенезом на Большом Кавказе. Природу умеренных ларамийских подвижек можно объяснить внутриплитной активизацией Западной и части Восточной Европы в результате коллизии плит в Альпах, Динаридах и Понте и одновременного начала спрединга в Северной Атлантике-Арктике, создавшего встречное давление с севера. Общим результатом действия обоих процессов явились инверсия и сжатие ряда авлакогенов Европы, и в том числе Днепровско-Донецкого.

Изучено напряженно-деформированное состояние земной коры Чаткальской горной зоны западного Тянь-Шаня. В первом приближении оценены основные и палеонапряжения для отдельных участков региона. Для анализа напряжений использованы методы математического моделирования, тектонофизический метод реконструкции полей напряжений и метод восстановления напряжений по механизмам землетрясений. Проведены сравнения с результатами сейсмотектонических исследований, с компонентами напряжений, измеренными в горных выработках в местах разработок полезных ископаемых, а также с результатами лабораторных измерений деформаций пород при высоких давлениях.

Отмечено, что землетрясения на юго-западе Корякского нагорья связаны с глыбово-клавишной тектоникой литосферы морской транзитали северо-восточной окраины Евразии и блоково-клавишной структурой ее слоев. Облако толчков трех сильных землетрясений: Корякского (13.10.1988 г.), Хаилинского (8.03.1991 г.) и Олюторского (20.04.2006 г.) расположено над перегибом подошвы литосферы с перепадом глубин 15 - 20 км. Вероятна подготовка к развитию сейсмических событий в северо-восточном направлении.

Наведено деталізовану геодинамічну модель літосфери району української антарктичної станції "Академік Вернадський", побудовану на підставі опрацювання результатів GPS-спостережень і геолого-геофізичних даних, одержаних у межах досліджень 8-ї і 10-ї українських антарктичних експедицій. Виділено локальні та регіональні геодинамічні компоненти впливу на тектоніку досліджуваної території.

За допомогою методу порівняння експериментальних даних з лабораторного вивчення пружно-густинних характеристик гірських порід залежно від тиску та температури, що змінюються за програмами, відповідними їх розподілу з глибиною для конкретного регіону, та матеріалів глибинного сейсмічного зондування встановлено, що в земній корі на глибинах 3 - 25 км існують зони знижених швидкостей (хвилеводи) термодинамічної природи. У процесі структурно-фізичних експериментальних досліджень зразків порід після дискретного РТ навантаження показано, що за тиску та температури, які є характерними для глибин зон інверсії швидкості, породи розущільнені переважно в ділянці міжзернових контактів. Спостережено ефект дилатансії зі слідами катакластичних перетворень. Зі збільшенням глибини залягання порід наведені структурні зміни мінеральної речовини зникають за рахунок її пружно-пластичного перетворення подібно до регіонального метаморфізму. Зони знижених швидкостей термодинамічної природи у земній корі є нестійкими та чутливими до змін глибинних термодинамічних умов. Їх конфігурація (потужність, інтенсивність, розташування в земній корі) залежить від глибинних теплових потоків конкретного регіону та теплопровідності порід.