Розглянуто мотиви номінації водних об'єктів в індоєвропейських і тюркських мовах (на матеріалі гідронімії Середнього Дніпро-Бузького межиріччя). Всебічно досліджено актуальні параметри ергонімічного декодування. Окремі статті присвячено літературній ономастиці та її функціональному навантаженню, онімії драматичних творів Л.Українки на початку XX ст., а також безіменній локалізації та темпоральності у художньому просторі творів В.Винниченка.

Висвітлено особливості антропонімії Житомирщини періоду першої половини XVII ст. Охарактеризовано міфоніми в драматичній поемі Л.Українки "Лісова пісня", а також античну міфологію як поетичну зброю. Проаналізовано особливості концептуалізації власних назв у художньому творі. Висвітлено динаміку зустрічальності імен серед студенток філологічного факультету українського відділення денної форми навчання Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова.

Освещены особенности антропонимии Житомирщины периода первой половины XVII в. Охарактеризованы мифонимы в драматической поэме Л.Украинки "Лесная песня", а также античная мифология как поэтическое оружие. Проанализированы особенности концептуализации собственных имен в художественном произведении. Освещена динамика встречаемости имен среди студенток филологического факультета украинского отделения дневной формы обучения Одесского национального университета им. И.И.Мечникова.

Висвітлено проблему пошуку кавказьких паралелей українських гідронімів. Наведено концептуальний аналіз ономічних композитів. Визначено чинники фразеологізації онімів, а також функції антропонімів у збірці Є.Маланюка "Стилет і стилос". Проаналізовано особливості ономастичного простору поезій Л.Костенко, а також антропонімічного простору повісті В.Г.Дрозда "Ирій".

Освещена проблема поиска кавказских параллелей украинских гидронимов. Приведен концептуальный анализ ономических композитов. Определены факторы фразеологизации онимов, а также функции антропонимов в сборнике Е.Маланюка "Стилет и стилос". Проанализированы особенности ономастического пространства поэзии Л.Костенко, а также антропонимического пространства повести В.Г.Дрозда "Ирий".

Проаналізовано особливості семантико-словотвірної типології онімів Івано-Франківщини. Висвітлено гумористичний принцип включення онімів у художній текст, онімну та безіменну системи у художньому тексті українського письменника О.Олеся. Розглянуто питання функціонування онімів у прозі О.Кобилянської. Наведено результати дослідження міфонімів у "Слові о полку Ігоревім". Описано функції античних міфонімів у творчості О.С.Пушкіна.

Проанализированы особенности семантико-словообразовательной типологии онимов Ивано-Франковского региона. Освещены юмористический принцип включения онимов в художественный текст, онимная и безимянная системы в художественном тексте украинского писателя А.Олеся. Рассмотрены вопросы функционирования онимов в прозе О.Кобылянской. Приведены результаты исследования мифонимов в "Слове о полку Игоревом". Раскрыты функции античных мифонимов в творчестве А.С.Пушкина.

Проаналізовано структуру індивідуального ергонімічного фрейму. Наведено словотвірно-структурну характеристику сучасних прізвищ Середньої Наддніпрянщини. Розкрито специфіку відіменних прізвищ північної Донеччини. Описано стилістичні функції граматичних модифікацій антропонімів у прозі О.Кобилянської, особливості номінацій у новелах В.Стефаника.

Проанализирована структура индивидуального эргонимического фрейма. Приведена словообразовательно-структурная характеристика современных фамилий Средней Надднепрянщины. Раскрыта специфика отименных фамилий северной Донецкой области. Описаны стилистические функции грамматических модификаций антропонимов в прозе О.Кобылянской, особенности номинаций в новеллах В.Стефаника.

Розкрито теоретичні засади літературної ономастики. Розглянуто питання східнослов'янської етнонімії, функціонування прізвищевих субстантивів, співвідносних з особовими іменами, у Середній Наддніпрянщині. Описано мікротопоніми Південно-Східного Поділля, похідні від апелятивів. Проаналізовано функціонально-стилістичні особливості власних назв у художніх творах Г.Сковороди.

Раскрыты теоретические основы литературной ономастики. Рассмотрены вопросы восточнославянской этнонимии, функционирования фамильных субстантивов, соотносимых с личностными именами, в Среднем Надднепрянском регионе. Описаны микротопонимы Юго-Восточного Подолья, производные от апеллятивов. Проанализированы функционально-стилистические особенности собственных названий в художественных произведениях Г.Сковороды.

Досліджено онімний ландшафт українського сектора Інтернету у 2008 р. Наведено поняття онімний ландшафт та засіб його дослідження. Приділено увагу феномену мемів в Інтернеті та їх роль в онімному ландшафті.

Розглянуто функціонування та стилістичну роль власного імен і заголовного персонажа історичної повісті О. Назарука "Роксоляна", його роль у побудові часопросторової парадигми твору.

Вивчено особливі чинники відтворення українських власних назв на позначення об'єктів і предметів духовної та матеріальної культури під час їх перекладу англійською мовою. Описано труднощі, що виникають під час перекладу даних розрядів онімної лексики сучасної української мови, в контексті англомовної лінгвокультурної комунікації. Зроблено аналіз варіативності та частотності використання різних перекладацьких способів відтворення українських артіонімів, бібліонімів, документонімів, гемеронімів, геортонімів, порейонімів, фалеронімів, хрематонімів і хрононімів.

Проведено исследование собственных имен в рекламных текстах фармацевтических препаратов. Выделены функции и определена роль теонимов.

Описан прием редупликации в структуре поэтонима ("имя-отчество"). Исследована мотивация удвоения; прокомментирована звуковая семантика, контрастные признаки в имени персонажа, прием "разлитого" повтора и др. Доказано, что повтор в произведениях Гоголя является доминантой поэтики комического.

Представлено несколько интересных случаев функционирования репрезентативных собственных имен из группы поэтонимов, которыми в поэтических произведениях А. Вознесенский называл художников.

Проведено дослідження номінацій персонажів і ономастичних одиниць культурно-історичного фону роману Е. Базена "Змія у кулаці". Виявлено особливості антропонімікону роману; вивчено його комунікативно-прагматичну роль у контексті.

Розглянуто способи творення неофіційних назв автомобілів. Акцентовано увагу на асоціативних найменуваннях.

Представлен обзор артионимии, зафиксированной в текстах А. Блока. Свободное и разнообразное владение онимными средствами, отражающими музыкальный репертуар столицы России в первой четверти XX века, характеризует поэта не только как любителя, но и как знатока музыкальной культуры России и Европы, позволяет выявить зафиксированные онимами переклички наименований литературных и музыкальных произведений, прояснить музыкальные влияния на поэтический мир А. Блока.

На матеріалі поезій Івана Франка проаналізовано символічне наповнення антропонімів, що становлять невід'ємну складову індивідуально-авторського стилю письменника, його ідіолекту; окреслено мовні та позамовні чинники, які сприяють символізації антропонімів. Доведено: антропоніми - не лише важлива складова передачі емоційно-експресивного бачення дійсності поетом, а й майстерно відшліфований та завуальований символ.

Здійснено аналіз прізвиськ українських політиків, з'ясовано роль власних назв у формуванні онімного простору України. Доведено, що прізвиська українських політиків містять інвективну семантику; вони слугують джерелом кепкування, глумливості й мають негативну оцінку.

Розглянуто когнітивну природу категорії оцінки. Підкреслено, що категорія оцінки має свій власний когнітивно-дискурсивний потенціал.

Розглянуто особливості репрезентації хрематонімів в картині світу англомовної спільноти, які було встановлено за результатами проведення вільного асоціативного ономастичного експерименту. Увагу приділено опису IV кола індивідуального хрематонімного фрейму.

Проведено дослідження прізвищ мешканців Тростянецького району Вінницької області, мотивувальною базою для яких послугували особові чоловічі та жіночі імена.