Висвітлено особливості рефлексії про генезу духовності в контексті виховання. Розглянуто питання зародження природознавчої освіти у ХІІІ - ХІХ ст. на українських землях. Проаналізовано ідеї А.Макаренка та соціальну педагогіку зарубіжжя в 1970 - 1990-ті рр., роль учителя у вивченні української літератури. Наведено історико-педагогічну бібліографію з питань розвитку школи та освіти на Черкащині.

Освещены особенности рефлексии о генезисе духовности в контексте воспитания. Рассмотрены вопросы зарождения природоведческого образования в ХІІІ - ХІХ ст. на украинских землях. Проанализированы идеи А.Макаренка и социальная педагогика зарубежья в 1970 - 1990-е гг., роль учителя в изучении украинской литературы. Приведена историко-педагогическая библиография по вопросам развития школы и образования в Черкасской области.

Проаналізовано процес формування теоретичних основ української національної школи за матеріалами преси другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто питання реформування шкільної освіти в період Гетьманату П.Скоропадського в 1918 р. Висвітлено проблеми гендерної освіти та виховання у радянській педагогічній пресі періоду НЕПу (1921 - 1929 рр.), реформування загальноосвітніх шкіл наприкінці 1950-х рр. за матеріалами досліджень педагогічної преси.

Проанализирован процесс формирования теоретических основ украинской национальной школы по материалам прессы второй половины ХІХ - начала ХХ ст. Рассмотрены вопросы реформирования школьного образования в период Гетманата П.Скоропадского в 1918 г. Освещены проблемы гендерного образования и воспитания в советской педагогической прессе периода НЭПа (1921 - 1929 гг.), реформирования общеобразовательных школ конца 1950-х гг. по материалам исследований педагогической прессы.

Висвітлено генезу системного підходу в радянській педагогічній науці, стан досліджень з історії педагогіки в Україні у ранній радянський період (РП). Розглянуто проблему періодизації розвитку гендерних підходів до вітчизняної освіти й виховання у РП, питання історіографії дослідження педагогічної і просвітницької діяльності П. Куліша у другій половині ХІХ ст. - першій половині 1980-х рр. Проаналізовано педагогічну спадщину В. Сухомлинського в доробку радянських учених. Розкрито особливості періодизації реформування шкільної освіти в Україні за радянської доби (1919 - 1991 рр.). Визначено основні тенденції розвитку дошкільної освіти Київщини в 1958 - 1984 рр.

Досліджено розвиток методології системного підходу в радянській педагогіці. Акцентовано увагу на історії розвитку ґенези системного підходу. Досліджено необхідність його застосування в науково-педагогічному та навчальному пізнанні на сучасному етапі.

Охарактеризовано педагогічний зміст поняття «важкі діти» в радянській педагогіці (1920 - 1930 рр.). Приділено увагу колу специфічних термінів, які використовувалися для означення групи дітей з труднощами у поведінці та розвитку. Узагальнено досвід та висновки вчених і педагогів радянського періоду, які досліджували різноманітні відхилення від норми означеної категорії дітей.

Висвітлено стан і розвиток педагогічної науки в Україні у 1920-ті рр. Проаналізовано питання організації наукового життя. Розглянуто становлення нової марксистської парадигми в історико-педагогічних дослідженнях раннього радянського періоду.

Проаналізовано соціокультурні, соціально-економічні й суспільно-політичні чинники гендерних підходів до вітчизняної освіти й виховання у радянський період. Обгрунтовано історичну періодизацію становлення гендерних підходів до освіти й виховання в Україні. Зроблено висновок, що запропонована періодизація є умовною, потребує уточнень, однак, може стати структурним фундаментом досліджень гендерних підходів до освіти й виховання на нових методологічних засадах в українській історико-педагогічній науці.

Здійснено історіографічний аналіз дослідження педагогічної і просвітницької діяльності П. Куліша. Висвітлено етапи запропонованої вченими періодизації дослідження персоналії П. Куліша. Зазначено, що творча спадщина П. Куліша вивчалася як письменницька, літературознавча, етнографічна, історична, філософська, перекладацька, проте педагогічно-просвітницька спадщина П Куліша вивчалася побіжно, фрагментарно, без належної оцінки його внеску в розвиток педагогічної думки.

Проаналізовано педагогічні ідеї І. П. Деркачова щодо виховання дбайливого ставлення до природи. Охарактеризовано теоретичний та практичний доробки педагога. Розглянуто ефективні методи позакласної та позашкільної роботи, спрямованої на формування в учнів дбайливого ставлення до природи. Зазначено, що практично-методична спадщина І. П. Деркачова має велике значення для сучасної педагогіки, і його досвід необхідно упроваджувати в сучасний навчальний та виховний процес, враховуючи особливості сьогодення.

Висвітлено особливості досліджень репресій освітян в Україні студентською молоддю на сучасному етапі. Наведено зразки використання методу усної історії серед мешканців Східного Поділля. Виділено основні періоди репресій щодо працівників освіти Черкащини.

Висвітлено підходи радянських учених до трактування педагогічної спадщини В. Сухомлинського. Акцентовано увагу на багатоманітності джерельної бази сухомлиністики досліджуваного періоду. З’ясовано, що метою звернення більшості авторів до педагогічної спадщини В. Сухомлинського безпосередньо пов’язане із розвитком педагогічної науки та змінами в освіті.

Проаналізовано специфіку джерельної бази педагогічної спадщини видатного китайського мислителя Конфуція. Виділено основні групи джерел та охарактеризовано їх. Розглянуто основні етапи вивчення китайських джерел за межами Китаю.

Обгрунтовано періодизацію реформування шкільної освіти в Україні за радянської доби (1919 - 1991), розроблену з урахуванням суспільно-політичних, економічних і педагогічних детермінант. Зазначено, що така періодизація може бути корисною для оновлення змісту навчального курсу історії педагогіки, подальших наукових розвідок з історії педагогіки, історії України, історії реформування освіти в незалежній Україні.

Висвітлено результати науково-педагогічних розвідок тенденцій розвитку дошкільної освіти Київщини у 1958 - 1984 рр. Подано динаміку розвитку мережі дошкільних закладів та чисельності у них дітей, нормативного та програмно-методичного забезпечення.

Висвітлено джерелознавчу базу історії вітчизняного дитячого руху радянського періоду. Здійснено аналітичний огляд історико-педагогічних джерел досліджень розвитку дитячих організацій. Виділено групи історико-педагогічних джерел, охарактеризовано особливості підходів у процесі їх відбору та аналізу.

Проаналізовано наукові праці, що є історіографічними фактами, з яких складається загальна картина історії наукового вивчення проблеми професійної підготовки вчителя іноземної мови. З’ясовано, що історіографічної традиції вивчення цієї проблеми ще не склалося, в результаті чого стан її науково-історичної розробки серйозно відстає від сучасної суспільної проблеми.

Здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури щодо використання тестів у шкільній практиці України у період 1920 - 1930-х рр. Визначено основні характеристики тестів. Окреслено основні вимоги, що пред’являлися до зовнішнього вигляду, техніки побудови, проведення та реєстрації результатів тесту. Названо основні наукові установи, які займалися розробкою та впровадженням тестів для шкільної практики.

Подано характеристику радянського періоду розвитку трудової підготовки дівчат у школах України (1917 - 1990 рр.). Виділено основні етапи реорганізації, відродження та модернізації трудової підготовки дівчат у досліджуваний період.

З’ясовано стан наукового висвітлення розвитку вищої інженерно-технічної освіти в Україні у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Охарактеризовано історіографію з теми дослідження. Виділено основні періоди історико-педагогічного дослідження проблеми розвитку інженерно-технічної освіти в Україні.

Проаналізовано розвиток єврейської освіти. Висвітлено особливості організації диференційованого підходу до навчання єврейських дітей у 1920 - 1932-х рр. Встановлено основні досягнення єврейського освітнього простору в Україні. З’ясовано, що у другій половині 1930-х років уніфікація освітнього простору спровокувала відтік учнів з єврейських шкіл, а згодом – і їх закриття чи плавний перехід у радянські школи.