Проаналізовано умови прийняття і зміст державних планів подолання наслідків недороду 1928 р. в Україні, з'ясовано особливості взаємодії союзної та республіканської влади в ході розробки й реалізації цих програм, визначено обсяг і роль союзної допомоги під час українського голоду 1928/29 рр.

Розглянуто маловідомий епізод з історії вітчизняних космічних досліджень - першу в історії виставку проектів космічних ракет і міжпланетних апаратів, яка відбулася в Києві влітку 1925 р., та її організаторів - членів Київського гуртка з вивчення світових просторів.

Висвітлено історію відносин між наукою та релігією. Показано, як розвивалися ці взаємини від часів Античності та Середньовіччя до сьогодення. Розглянуто погляди відомих науковців ХХ - ХХI ст. на проблеми релігії та віри.

Спираючись передусім на архівні документи, а також наукову літературу, проаналізовано життєвий та науково-педагогічний шлях професора Павла Міняєва (1868 - 1958 рр.), зосереджено увагу на найменш досліджених сторінках його біографії.

Обгрунтовано актуальність біографічного напряму історичних досліджень у сучасній Україні. Представлено огляд серії видань про видатних конструкторів, підготовлених зусиллями науковців НТУУ "КПІ", наголошено на їх важливому науковому значенні, а також на ролі в контексті вдосконалення навчального процесу у вищій школі.

На базі невідомих архівних документів центральних і обласних архівів України висвітлено політику Української держави у сфері соціального забезпечення біженців - жертв Першої світової війни.

Розглянуто історіографію та джерела вивчення феномену рятівників євреїв у період Голокосту - Праведників народів світу. Встановлено чим відрізнялося рятування євреїв на теренах Західної, Центральної Європи та окупованій нацистами території України. Проаналізовано дані Яд Вашем по Праведниках народів світу за регіонами України та передумови відповідного розподілу випадків рятування, а також категорії людей, які чинили опір нацистському "остаточному вирішенню єврейського питання". Наведено приклади героїзму рятівників євреїв, особливе місце в цьому контексті приділяється постаті Митрополита Андрія Шептицького.

Зазначено, що паломництво як прояв релігійності характерне не лише для світського населення, але й для ченців. Суспільство сприймало це явище однобоко і трактувало як порушення моралі. Однак чернече богомілля практикувалося й було проявом глибокої потреби чорного духовенства у вшануванні святинь.

Розглянуто початковий етап ринкових трансформацій у гірничо-металургійному комплексі України. Зокрема, розглянуто ідеологічні засади тогочасних політичних еліт щодо стратегії розвитку промисловості та економіки, описано технологічний та економічний стан металургійної галузі у 1990-х рр.

Досліджено роль та значення жінок козацької України як у культурно-історичному творенні духовних і матеріальних цінностей суспільства, так і в державотворенні.

Визначено час канонізації князя Володимира Святославича на підставі аналізу лексики джерел та практики зарахування до лику святих, що склалася в Православній Церкві. Зроблено висновок, що церковне вшанування Володимира мало місце ще в давньоруську добу, канонізація відбулася не пізніше, ніж у першій половині XIII ст.

Досліджено діяльність середніх та початкових освітніх закладів на Волині у 1895 - 1914 рр., проаналізовано вплив на них органів державної влади.

Зазначено, що драматургічна напруга - усталена ознака всіх проявів духовного буття, його об'єднавча сила, що знаходить виявлення в результатах людської діяльності, з яких складається єдине поле культури і формується творча особистість. Власне, за драматургічною напругою музичних та поетичних творів початку минулого століття вгадується нескінченність духовних колізій, що охоплюють гостро суперечливу історичну добу, в межах якої утворюється єдиний конфліктний вузол, неможливість розв'язання якого відчувається й нині.

Проаналізовано історичні передумови розвитку Нобелівського руху в Україні, значення вивчення та популяризації спадщини нобелівських лауреатів. Розглянуто основні галузі науки найпрестижнішої нагороди світу. Показано політичну складову рішень щодо номінантів Нобелівської премії.

Розкрито зміст основних понять історії пам'яті, таких як "пам'ять", "колективна пам'ять", "ідентичність" тощо. Проаналізовано історію виникнення головних методологічних засад цього напряму досліджень, базованих на соціологічному підході до вивчення пам'яті, а також вплив психоаналітичної традиції.

Розглянуто доброчинну діяльність представника української гілки родини Штейнгелів - Федора Рудольфовича Штейнгеля. Основна увага приділяється благодійництву в маєтку Федора Рудольфовича в с. Городок Рівненської обл., а саме: участь у будівництві та діяльності двокласного училища, лікарні Святого Бориса, створення одного з перших на Волині краєзнавчих музеїв. Розглянуто благодійну діяльність барона, яка виходила за межі Городка. Надано короткі відомості про російсько-українську гілку родини Штейнгелів.

Проаналізовано науковий доробок, висвітлено життєвий шлях видатного київського математика Є. Є. Вікторовського, відомого працями в галузі теорії диференціальних рівнянь із розривним оператором, одного з засновників теорії оптимального керування.

Розглянуто діяльність урядів, які існували на території Кримського півострова протягом 1918 - 1919 рр., їх відносини з політичними силами, котрі боролися за владу в Україні - урядами Української Держави, більшовиками та Добровольчою армією.

Висвітлено культурно-освітню діяльність Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського у другій половині ХХ ст. Розглянуто різні форми і методи роботи музею з відвідувачами, зроблено висновок про їх залежність від ідеологічних аспектів розвитку суспільства.

На основі широкого кола спеціальної літератури та неопублікованих джерел розглянуто внесок Ісаака Мазепи у державне будівництво в Україні доби Директорії УНР.