Вивчено клінічні, патогенетичні та терапевтичні аспекти функціонування нирок у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН). Встановлено, що у разі важкої форми ХСН може формуватися ренінзалежна діяльність нирок. Відмічено, що призначення даним хворим еналаприлу погіршує екскреторну діяльність нирок, тоді як прийом лазартану не знижує виведення електролітів і води. Доведено, що у хворих на ХСН без розвитку ренінзалежного функціонування нирок прийом еналаприлу та лазартану зумовлює помірне збільшення діурезу та салурезу. З'ясовано,що метопролол здатен поліпшити екскреторну функцію нирок та знизити підвищений сольовий апетит у хворих на ХСН.