Висунуто ідею переважання для України на сучасному етапі необхідності вирішення проблем європеїзації порівняно з проблематикою європейської інтеграції.

Очерчено понимание и трактовка терминов "европейская интеграция" и "европейзация", определена их взаимосвязь и актуальность для Украины.

The author advances a concept of the priority need for solving the problems of Europeanization as against the problems of European integration at the modern stage of Ukraine`s development

Проаналізовано зміст концепції європеїзації політичного процесу в країнах континенту, дотичні концепти політичної обумовленості та багаторівневого управління для пояснення впливу політики Європейського Союзу на розвиток країн Центральної та Східної Європи. Зокрема, вплив європеїзації розглянуто на прикладі здійснення децентралізації публічного управління у країнах згаданого регіону, спрямування якої значною мірою визначалося стандартами, розробленими європейськими регіональними структурами.

Виявлено основні чинники, які визначали спосіб життя городян в Україні ХІХ - ХХ ст. Проаналізовано соціокультурні явища, які призвели до змін у повсякденні мешканців міст у зазначений період. Розглянуто роль технічних винаходів, що впроваджувалися у побут, а також вплив моди та реклами на життя пересічних городян. Доведено, що саме завдяки цим впливам відбувалася європеїзація й уніфікація міського способу життя. Увагу приділено українським національним рисам у здебільшого європеїзованому міському середовищі. Показано, як саме національні особливості виявлялися в облаштуванні житла, одязі та харчуванні городян.

Зроблено акцент на літературознавчих розвідках С. Павличко, в яких вона актуалізувала концепти європеїзму і зосередила увагу на з'ясуванні їх змісту. Дослідниця окреслила головні позиції цього питання в літературній дискусії 1925 - 1928 рр. - енергія Європи, дух Європи, європейська традиція, європейська школа, європейська людина, європейськість, європеїзація. Простежено європеїстичні орієнтації М. Хвильового, М. Зерова та їх опонентів.

В алфавітному порядку (від А до Я) подано тлумачення основних понять у галузі сучасного державного управління за умов глобальної та європейської інтеграції. Акцентовано на економічних, правових, інституційних та соціальних системах як основі державного управління, що поєднує елементи структурних і функціональних виявів в окремих державах та їх інтеграційних формуваннях та має глобальний, наднаціональний, національний, регіональний та місцевий рівні. Увагу приділено висвітленню таких понять, як "глобалізаційні виклики", "глобальна демократія", "глобальна держава", "глобальна інтеграція", "глобальне урядування", "глобальна політична реструктуризація", "європеїзація", "європейська ідентичність", "європейські принципи державного управління" та ін.

Досліджено процес європеїзації контрактного права, який тлумачиться як зближення інститутів контрактного права держав - членів ЄС, націленого на утворення нового міжгалузевого комплексу в праві ЄС - європейського контрактного права. Проаналізовано основні концепції європеїзації контрактного права та новітні акти уніфікації та гармонізації, укладені останнім часом в ЄС. Наведено пропозиції щодо адаптації колізійного законодавства України до Регламенту ЄС "Рим I", який почав діяти з 17 грудня 2009 р. і змінив Римську конвенцію 1980 р. про право, яке застосовується до контрактних зобов'язань.

Наведено дані про вагомий внесок українських письменників XIX ст. у справу розширення літературних зв'язків між Сходом і Заходом шляхом відбору та відтворення українською мовою найкращих взірців західноєвропейського красного письменства.

Розглянуто актуальні проблеми міжнародного публічного та приватного права. Простежено становлення аналітичного концепту "європеїзація". Розглянуто правові основи технічного регулювання в ЄС. Показано криміналістичні особливості формування поняття "вбивство з необережності". Проаналізовано міжнародно-правові проблеми розслідування злочинів, пов'язаних з контрабандою культурних цінностей. Визначено роль практики ЄС з прав людини у контексті захисту прав платників податків в Україні. Висвітлено міжнародний досвід у сфері захисту прав людини у мережі Інтернет. З'ясовано особливості організації виїзду дітей за кордон на відпочинок та оздоровлення. Розкрито міжнародні аспекти боротьби з контрафактною продукцією, проблемні питання розірвання шлюбу в контексті міжнародного приватного права.

Висвітлено проблему ролі освіти в соціальному розвитку особистості. Важлива роль в цьому напрямку належить організації навчально-виховного процесу, зокрема створення єдиного Европейського освітньо-виховного простору.

Охарактеризовано пріоритетні тенденції формування єдиного міжнародного освітнього простору, які впливають на світові системи вищої освіти: глобалізація та інтернаціоналізація, регіоналізація, європеїзація, а також інформатизація. Констатовано, що становлення глобального інформаційно-освітнього простору відображає реакцію освітньої системи на процеси глобалізації. На основі аналізу загальносвітових тенденцій розвитку освіти, які обумовлюють необхідність диверсифікації інформаційно-освітнього простору студента російського класичного університету, виділено їх компонентний склад: глобальні, економічні, соціокультурні, освітні.

Охарактеризованы приоритетные тенденции формирования единого международного образовательного пространства, влияющие на мировые системы высшего образования: глобализация и интернационализация, регионализация, европеизация, а также информатизация. Констатировано, что становление глобального информационно-образовательного пространства отражает реакцию образовательной системы на процессы глобализации. На основе анализа общемировых тенденций развития образования, которые обуславливают необходимость диверсификации информационно-образовательного пространства студента российского классического университета, выделен их компонентный состав: глобальные, экономические, социокультурные, образовательные.

The article is aimed to identify global trends of the vocational education development that necessitate the diversification of the information and educational environment of a student of a Russian classical university; it releases their component composition.

Розглянуто сучасні тенденції розвитку вищої освіти України й основні вимоги до якісної підготовки фахівців. Проаналізовано стратегічні завдання вищої освіти, спрямовані на підвищення інтелектуального, творчого та морального рівня розвитку майбутніх професіоналів. Зазначено, що сучасний навчальний заклад має бути побудований таким чином, щоб студентові надавалися максимальні знання, вміння, ціннісні установки та компетенції, зміст і рівень яких продиктовані вимогами сучасного потенційного роботодавця. Обгрунтовано попит на фахівців певних спеціальностей.

Рассмотрены современные тенденции развития высшего образования Украины и основные требования к качественной подготовке специалистов. Проанализированы стратегические задачи высшего образования, направленные на повышение интеллектуального, творческого и нравственного уровня развития будущих профессионалов. Отмечено, что современное учебное заведение должен быть построен таким образом, чтобы студенту предоставлялись максимальные знания, умения, ценностные установки и компетенции, содержание и уровень которых продиктованы требованиями современного потенциального работодателя. Обоснован спрос на специалистов определенных специальностей.

The modern trends in higher education in Ukraine and the basic requirements for quality training. Analyzed the strategic goals of higher education to improve the intellectual, artistic and moral level of the development of future professionals. It is noted that the modern school to be built in such a way that provided maximum student knowledge, skills, values and competencies, content and level of which is dictated by the requirements of modern potential employer. Justified demand for some specialists specialties.

Проаналізовано основні сучасні класифікації моделей економічних систем та їх характерні риси. Виявлено основні типи економічних систем країн-членів ЄС, їх спільні та відмінні риси. Досліджено процес європеїзації економічних систем.

Досліджено згуртування ЄС, його теоретико-методологічні засади та розкрито шляхи його творення з допомогою інструментів європейського врядування. Доведено, що згуртування ЄС великою мірою залежить від опанування стандартами та інструментами європейського врядування, рівня європеїзації національних систем державного управління, їх включення до Європейського адміністративного простору. Встановлено, що, крім офіційно визнаних економічного, соціального та територіального вимірів, ЄС має інші виміри; зокрема обгрунтовано особливу роль управлінського виміру в забезпеченні процесів згуртування. Визначено принципи європейського врядування, встановлено їх ієрархію. Проаналізовано інструменти європейського врядування: політики, програми сприяння та Відкритий метод координації. З'ясовано, що курс на модернізацію Української держави може бути реалізований як європеїзація національних інституцій та державно-управлінської діяльності, запровадження стандартів європейського врядування, удосконалення інструментарію національного державного управління на базі адаптації кращого досвіду та практики управління в ЄС.

Дисертаційна робота присвячена аналізу особливостей процесу європеїзації внутрішньої та зовнішньої політики Греції в контексті європейської інтеграції. Проаналізовано категоріально-понятійний апарат трансформаційних процесів за умов європейської інтеграції, сформульовано власні дефініції з урахуванням особливостей предмета дослідження. Досліджено вплив європейської інтеграції на економічну та інституціонально-правову системи Греції, визначено найбільш проблемні питання, які зберігаються між Грецією та ЄС. Проаналізовано еволюцію зовнішньополітичних пріоритетів Греції, досліджено підходи грецького керівництва щодо формулювання єдиної зовнішньополітичної лінії ЄС та реалізації спільної зовнішньої політики. Окреслено можливості для України у використанні євроінтеграційного досвіду Греції.

Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування значення та ролі європейського врядування як чинника європеїзації державного управління в Україні. Уточнено понятійно-категоріальний апарат і сутнісні характеристики понять "врядування", "європеїзація", "європеїзація державного правління". Досліджено сутність, основні напрями та результати реформування системи європейського врядування. Визначено шляхи й основні засоби поширення основних принипів та інститутів європейського врядування в процесі розширення ЄС на Схід. Проаналізовано процес європеїзації посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи, визначено, охарактеризовано його особливості. Обгрунтовано значення, роль європейського врядування як чинника європеїзації державного управління в Україні шляхом наявного, потенційного впливу ЄС на Україну в контексті національної стратегії європейської інтеграції.

Вперше охарактеризовано теоретичні засади та механізми модернізації змісту вищої педагогічної освіти в Польщі, пов'язані з європейською інтеграцією країни. Виділено три етапи розроблення проблематики, пов'язаної з модернізацією змісту вищої педагогічної освіти в Польщі за умов європейської інтеграції: пошуковий (1990 - 1999 pp.), компетентнісно-стандартизаційний (2000 - 2003 pp.), адаптаційний (2009 - 2014 pp.). Виявлено сучасні тенденції модернізації вищої педагогічної освіти в Європі та Польщі (європеїзація, полікультурність, інтернаціоналізація, інтердисциплінарність, центрованість на результатах навчання, гнучкість, ІКТ-зація, встановлення більш тісного зв'язку між змістом педагогічної освіти та змістом шкільної освіти тощо). Проаналізовано нормативно-правове забезпечення педагогічної освіти в Польщі, що регламентує напрями модернізації змісту вищої педагогічної освіти. З'ясовано організаційні та процесуальні характеристики модернізації змісту вищої педагогічної освіти в Польщі, досліджено етапи створення та запровадження Польської рамки кваліфікацій (експериментальний, консультаційний, завершальний) та визначено особливості розроблення навчальних програм на основі функціонування цієї рамки у частині організації навчального процесу. Простежено еволюцію стандартів педагогічної освіти в Польщі та охарактеризовано чинний стандарт професійної підготовки вчителів. На основі виявлення основних тенденцій модернізації змісту вищої педагогічної освіти в України окреслено можливості творчого використання польського досвіду у вітчизняних ВНЗ на законодавчому, організаційно-адміністративному, змістовому та практичному рівнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-31

Шифр НБУВ: Ж28852/ж. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто явище європейського виміру як одного з принципів модернізації змісту освіти та тенденції його упровадження в початковій школі країн-членів ЄС. Досліджено шляхи інтеграції європейського виміру освіти до змісту початкової освіти, технології та методи, що їх використовують учителі для виховання молодих європейців. Виокремлено сучасні тенденції запровадження європейського виміру на рівні початкової освіти в державах-членах ЄС, в т.ч. включення його як обов'язкового елементу змісту освіти до освітніх програм МСКО-1 у більшості країн ЄС; інтеграція європейського вибору до змісту початкової освіти шляхом багатодисциплінарного (включення знань про Європу до змісту таких дисциплін, як історія, географія, іноземні мови й громадянознавство) або міждисциплінарного підходу, що надає можливість презентувати спільні теми, присвячені "європейській" ідеї, під час викладання різних предметів та активізувати формування в учнів демократичних цінностей. Досліджено тенденції запровадження європейського вибору освіти на рівні початкової школи у країнах-членах ЄС у контексті модернізації змісту освіти. Розглянуто технології, методи та шляхи євроінтеграції змісту початкової освіти.

Рассмотрено явление европейского измерения как одного из принципов модернизации содержания образования стран-членов ЕС. Исследованы пути интеграции европейского измерения образования к содержанию начального образования; технологии и методы, используемые учителем для воспитания молодых европейцев. Выделены современные тенденции внедрения европейского измерения на уровне начального образования в государствах-членах ЕС, в т.ч. включение его как обязательного элемента содержания образования в образовательных программах МСКО-1 в большинстве стран ЕС; интеграция европейского измерения к содержанию начального образования путем многодисциплинарного (включение знаний о Европе к содержанию таких дисциплин, как история, география, иностранные языки) или междисциплинарного подхода, позволяющего представить общие темы, посвященные "европейской" идее.

The article studies the phenomenon of the European dimension as one of the principles of education content modernization. The author points out and describes the main trends of ED implementation in primary schools of the EU member countries among which are making the ED a compulsory element of the content of educational programmes at ISCED 1 in most of the EU countries and in some countries even at ISCED 0; implementing an interdisciplinary approach to teaching the ED through primary education; adding to the "European" topics of the primary school curriculum events of national history and facts about outstanding personalities in connection with the history of Europe, information about the continent geography, linguistic diversity and cultural richness in Europe, the emergence of the Union, the place of Europe in the world; developing students’ skills to use the received knowledge in practice; practicing games and interactive teaching methods in groups and teams; using actively ICT.

Розглянуто медійний перифраз як вияв динаміки розвитку слов'янських літературних мов. Приділено увагу мові як модусу національного словацького походження. Досліджено вплив глобалізаційних процесів на розвиток соціолекту футбольних фанатів у слов'янських культурах на прикладі української та польської мов. Вивчено проблему лінгвістичних неоднозначностей під час створення лексикографічних систем корпусного типу. Охарактеризовано етноідентифікаційне й етнооб'єднувальне значення української літератури на Закарпатті у 1920 - 1930 рр. за матеріалами преси. Проаналізовано фантастичні риси у літературі болгарського діаболізму. Показано роль етнічних фестивалів у збереженні ідентичності слов'янських культур за умов глобалізаційних викликів. Акцентовано увагу на семантиці та символіці деяких обрядів українців Нижнього Поволжя. Розкрито особливості атрибуції та кодикологічного опису української кириличної рукописної книги XVІІ ст. у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Детально розглянуто реєстр Війська Запорізького Низового 1756 р. як джерело вивчення контактів запорізьких козаків і південних слов'ян у середині XVІІІ ст.

Комплексно досліджено політико-правові засади територіальної організації держави та запропоновано авторську модель дворівневого адміністративно-територіального устрою України, що передбачає розукрупнення існуючих районів і створення кількох нових одиниць - громад-районів. Проаналізовано нормативно-правові акти, що регулюють питання адміністративно-територіального устрою країни; взаємовідносини між органами державної влади й органами місцевого самоврядування, розподіл компетенції між ними; здійснення державою юрисдикції на своїй території. Проведено комплексний аналіз змін у територіальній організації держав Європи з другої половини XX ст., які відбувалися під впливом таких чинників: переосмислення ролі держави-нації за сучасних умов, посилення органів місцевого та регіонального самоврядування в ході децентралізації, активне використання асиметричних моделей поділу повноважень і впровадження ринкових механізмів у сферу надання публічних послуг. Показано, що для країн Європейського континенту також характерна європеїзація та посилення регіоналізації, що є результатом членства у Євросоюзі. Відзначено, що відповіддю на нездатність органів місцевого самоврядування виконувати нові функції, що передаються їм у ході децентралізаційних реформ, є їх консолідація. Альтернативними варіантами укрупнення територіальних громад є: інтенсифікація співробітництва між муніципалітетами; запровадження асиметричних моделей взаємодії між органами місцевого самоврядування щодо функцій та повноважень і регіоналізація. Проаналізовано історичні передумови сучасного адміністративно-територіального устрою України та розглянуто шляхи удосконалення територіальної організації держави.