Розглянуто проблеми сприймання індійської літератури в творчості І.Франка. Простежено еволюцію та встановлено коло індологічних зацікавлень письменника. Проаналізовано основні форми рецепції індійської літератури в його спадщині. Висвітлено невідомі досі факти зв'язку письменника з літературою Стародавньої Індії. Використано структурно-семіотичну методологію та принципи порівняльного літературознавства.

Запропоновано нову систему для діагностування захворювань ока методом реографії, що створена спільними зусиллями Науково-виробничого спільного малого підприємства "Медап" та Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя. Обгрунтовано доцільність розробки та застосування нової системи. Подано принципи її функціонування, основні технічні характеристики та результати роботи.

Розглянуто деякі аспекти "східної політики" папи Івана Павла II у перші роки його понтифікату (1978 - 1982 рр.). Проаналізовано історію співробітництва України з країнами африканського континенту. Детально висвітлено політичні передумови зовнішньоекономічної стратегії України у період утвердження незалежності, а також причини та сутність глобалізації світової економіки.

Проаналізовано основні етапи життя, творчу та громадську діяльність члена Спілки журналістів і Національної Спілки письменників України, публіциста, прозаїка, краєзнавця та фольклориста з Сумщини Івана Пилиповича Корнющенка.

Подано перелік книг, календарів, періодичних видань та інших матеріалів, що видавались І.Тиктором, видавцем та засновником концерну "Українська преса" в Західній Україні (Львів, Рівне), Австрії (Інсбрук), Канаді (Вінніпег) у період 1923 - 1977 рр.

Вміщено наукові статті з актуальних питань історії Біблії в Україні, релігієзнавства, християнської філософії, психології та педагогіки. Досліджено християнські мотиви у літературі, музиці та мистецтві. Значну увагу приділено ролі Острозької Біблії у церковному та культурно-національному житті українців і білорусів ранньомодерного періоду. Окремі розділи присвячено діяльності Івана Огієнка (митрополита Іларіона) - визначного вченого, державного, громадського та церковного діяча, а також феномену віри у контексті екзистенційної філософії Кіркегора та святоотцівської екзегетики. Висвітлено роль українського греко-католицького духовенства у міжвоєнний період та його участь в українському національно-визвольному русі у Східній Галичині. Детально проаналізовано християнську толерантність у контексті суспільно-політичних, релігійних, а також морально-психологічних проблем сьогодення.

Висвітлено основні праці Івана Пулюя - одного з фундаторів фізики катодних променів і вакуумної електронної техніки. Простежено розвиток електроніки від пулюєвих катодних ламп до сучасних лазерних електронних трубок. Описано фізичні основи та механізми роботи трьох типів лазерів з електронним збудженням: лазери на конденсованих і стистнутих газах, електроіонізаційні лазери, напівпровідникові лазери з електронним збудженням. Розглянуто порогові характеристики лазерів і властивості генерованого випромінювання.

Розглянуто віршування І.Франка або версифікацію - ту частину поетики, що є певною системою організації поетичного мовлення. Діахронічно і синхронічно досліджено всі віршовані твори Каменяра (поезії, поеми, віршовані драми) у плані метрики, ритміки, строфіки і римування. Частково розглянуто риму поета, з'ясовано елементи віршової майстерності та новаторства І.Франка, а також визначено його роль у розвитку українського віршування ХІХ ст.

Розглянуто проблеми, досліджені відомим українським ученим-філологом І.І.Огієнком (1882 - 1972 рр.). Проаналізовано роль науковця у розвитку вітчизняної медієвістики. Наведено принципи поєднання в працях дослідника Святого Письма, давнього українського письменства та історії церкви як культурної цілісності.

Викладено проблеми, що розв'язував у своїх наукових дослідженнях відомий український вчений-філолог І.І.Огієнко - автор підручника "Українська культура" (1918). Розглядаються особливості і характер методики І.Огієнка як дослідника пам'яток давнього українського письменства, принципи поєднання у його працях Святого Письма, давньоукраїнського письменства та історії церкви як культурної цілісності. Пропонується концепція художнього зображення І.Огієнком відомих історичних постатей, по-науковому трактується вченим вітчизняна полемічна література.

Досліджується наукова спадщина, державницька та культурно-громадська діяльність І.Огієнка як в Україні, так і в еміграції, а також реконструюється його теоретично-практична концепція щодо історії державотворчого процесу в Україні та визначається її місце в українській науці. З'ясовуються світоглядні витоки та умови формування державницької свідомості, визначається роль і місце вченого в українській історії та культурі. Аналізуються погляди І.Огієнка на головні етапи боротьби за Українську державу за часів Б.Хмельницького та Української революції 1917-1920 рр. Висвітлюється творча спадщина, недосліджені та малодосліджені періоди діяльності вченого.

Робиться спроба висвітлити постать Івана Франка останніх років життя, біографічну зумовленість його творчої спадщини, залежність її від життєвої основи, від особливостей психофізичної структури особистості автора. Представлено духовний портрет І.Франка у "найстрашніший" за його означенням рік у його житті - 1908, у дні відзначення 40-річчя творчої праці митця і в період Першої світової війни.

Розглянуто проблеми історії трипільських племен Західної Волині, межиріччя Західного Бугу та Дністра, основні періоди розвитку висоцької культури, час і мотиви руйнації інгумаційних поховань черняхівської культури. Описано житла пізньоримського часу Південно-Західної Волині та Західного Поділля, скіфські кургани біля с.Молдовки на Кіровоградщині, невідомі церкви на подолі княжого Галича, храм Івана Хрестителя на Ринковій площі княжого Лучеська, поховання поморської культури у Чернелеві-Руському.

Висвітлено основні політико-правові теорії стародавнього світу, середніх віків, Нового та Новітнього часів. Наведено загальну характеристику сучасних політико-правових концепцій. Досліджено проблеми формування української державності у творчості Лесі Українки та Івана Франка. Проаналізовано теоретичний внесок Михайла Грушевського у становлення української державності.

Містяться публіцистичні роздуми, есеї, ескізи до портретів визначних діячів українського Відродження, подвижників української культури, духовності: Петра Могили, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Івана Огієнка, Михайла Грушевського, Володимира Вернадського, Дмитра Яворницького, Дмитра Багалія, Матвій Яворського, Наталії Полонської-Василенко. Автор намагається осмислити історію України, дошукується до першопричин поразок та невдач українців, які впродовж довгих віків гнулись у чужоземному ярмі й не могли вибороти свою державу, втрачену в епоху середньовіччя. Розкривається технологія творення Російської імперії, висвітлюються злочини царів та компартійних верховодів. Показана трагедія українського народу на лихих дорогах історії.

Досліджується літературознавча методологія І.Я.Франка в аспекті проблеми літературного розвитку. Узагальнюється значний фактичний матеріал літературно-критичної та теоретико-літературної спадщини вченого, систематизуються поняття, якими оперував І.Франко, характеризуючи категорію "літературний розвиток". Погляди Франка на розвиток письменства взагалі і національної літератури зокрема, на прогрес і регрес у мистецтві, на видозміни функціональних можливостей літератури в її історичній тяглості аналізуються з урахуванням еволюції методології І.Франка; окреслюється його місце у філологічній науці другої половини XIX - початку XX ст.

Проаналізовано роль образу кошового отамана Івана Сірка в українській етнопедагогіці. Висвітлено його виховне значення у відродженні національної самосвідомості підростаючого покоління та дорослого населення України. Наведено деякі заспіви на зразок козацьких дум, завдання для самостійного засвоєння теми.

Розглянуто концепцію видатного українського лінгвіста і етнолога О.О.Потебні щодо генезису купальського ритуалу й семантики обрядової антропонімії. На думку автора, слід вважати купальський ритуал східно-слов'янською трансформацією архаїчної космогонії. З позиції гіпотези косморитуального глотогенезу імена Мара/Марена етимологізуються відповідно "місячно-сонячна" та "місячно-сонячно-небесна (сяюча)".

Представлено репринтно перевидані статті про кам'яні хрести запорозьких козаків, опубліковані у 1844-1926 роках. Вони належать як видатним історикам та етнографам - А.Скальковському, Д.Яворницькому, К.Широцькому, Ф.Волкову, Д.Щербаківському, так і мало відомим краєзнавцям та аматорам старожитностей ХІХ ст. - М.Вертил'яку, П.Килимову, І.Кареліну, В.Краснову, І.Каманіну та ін. Описані надгробні хрести в Україні; козацькі кам'яні хрести Південного Побужжя; буковинські і галицькі церкви, надгробні і придорожні хрести, фігури і каплиці; могила отамана Івана Сірка та події навколо неї та ін. Ці роботи супроводжуються пояснювальними статтями сучасних науковців - Д.Телегіна, І.Сапожникова, а також іменним та географічним покажчиками.

На підставі аналізу художньої, наукової, публіцистичної, епістолярної спадщини досліджено еволюцію принципів художньо-естетичного освоєння І.Франком народної моралі, етики, естетики, психології, філософії, інших аспектів народного світогляду та поетики фольклору. З'ясовано національну своєрідність поезії, прози та драматургії письменника.