Ключ. слова: микроорганизмы, слизистая оболочка бронхов, хроническая обструктивная болезнь легких, HLA-KR-, CK1c-, CK23-лимфоциты, ликвидаторы последствий аварии на ЧАЭС
Індекс рубрикатора НБУВ: Е42-638.2 + Р361.2 + Р412-3

Рубрики:

Спеціальна мікробіологія

Дія іонізуючого випромінювання на систему дихання

Хвороби системи дихання

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: бичок бабка, ремінець, інвазія, Хаджибейський лиман
Індекс рубрикатора НБУВ: П729.8-45 + П873.749

Рубрики:

Інша промислова риба

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено історичні відомості про вклад вітчизняних учених у розвиток біологічної науки, а також основні дані про біологічні засади життєдіяльності людини, клітинний, онтогенетичний, популяційно-видовий і біосферний рівні організації життя та місце людини у ньому. Розглянуто клітину як елементарну структурно-функціональну одиницю живого. Особливу увагу приділено спадковій патології, біологічним основам паразитизму, паразитарним інвазіям і хворобам людини. Викладено питання медичних прозоології, арахноентомології, гельмінтології, біології індивідуального розвитку. Висвітлено особливості дії елементарних еволюційних факторів у популяціях людей. Показано місце та роль людини у біосфері, визначено її функції.

Приведены исторические сведения о вкладе отечественных ученых в развитие биологической науки, а также основные данные о биологических основах жизнедеятельности человека, клеточном, онтогенетическом, популяционно-видовом и биосферном уровнях организации жизни и месте человека в нем. Рассмотрена клетка как элементарная структурно-функциональная единица живого. Особое внимание уделено наследственной патологии, биологическим основам паразитизма, паразитическим инвазиям и болезням человека. Изложены вопросы медицинской прозоологии, арахноэнтомологии, гельминтологии, биологии индивидуального развития. Освещены особенности действия элементарных эволюционных факторов в популяциях людей. Показаны место и роль человека в биосфере, определены ее функции.

Ключ. слова: Uncinula flexuosa, Erysiphales, Aesculus, Україна, інвазія
Індекс рубрикатора НБУВ: П478.139(4УКР) + Е521.552.21(4УКР)

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: адвентивні рослини, інвазія, агріофіт, пробна площа, техногенні та природні екотопи
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.6

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано прогностичне значення морфологічних характеристик карцином щитовидної залози: типу гістологічної будови, багатофокусного росту, васкулярної та екстратиреоїдної інвазії. Тип морфологічної будови пухлини є найбільш значущим чинником, який визначає її клінічний перебіг та довгостроковий прогноз у хворих на рак щитовидної залози. Виживаність хворих з високодиференційованими, низькодиференційованими та недиференційованими формами тиреоїдного раку значно відрізняється. Довгостроковий прогноз найбільш сприятливий за диференційованих карцином - папілярних та фолікулярних, менш сприятливий - за низькодиференційованих карциномах та несприятливий - за недиференційованого раку. П'ятирічна виживаність за різних форм папілярного та фолікулярного раку перевищує 90 %, у разі інсулярної карциноми вона не досягає 40 %, а термін життя хворих з анапластичним раком становить від 2 до 10 міс. Мультицентричність пухлини, васкулярна та екстратиреоїдна інвазія злоякісного процесу є несприятливими прогностичними чинниками, які зменшують тривалість життя хворих з диференційованим раком щитовидної залози.

Ключ. слова: щитовидная железа, рак щитовидной железы, регионарные метастазы, отдаленные метастазы, локально-регионарные рецидины, радиойодтерапия, системы оценки прогноза
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-3

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено дані щодо ролі лізосомних цистеїнових катепсинів у канцерогенезі, інвазії та метастазуванні. Докладно вивчено зміни локалізації, переробки, експресії та секреції цих ферментів у разі пухлинної трансформації. Відзначено участь цистеїнових протеїназ у метастатичному процесі, деградації компонентів екстрацелюлярного матриксу. Наведено відомості про можливість використання рівня активності протеїназ та їх інгібіторів у сироватці крові та сечі як діагностичних і прогностичних маркерів.

Зазначено, що останніми роками різко зросла частота алергійних захворювань і їх синдромів, що обумовлено екологічно несприятливими умовами проживання, частими стресовими ситуаціями, вірусними, бактеріальними, грибковими інфекціями, інвазіями найпростіших, а також зниженням якості надання медичної допомоги зокрема та життя людей загалом. Найперспективнішим є патогенетичний підхід до лікування алергічних захворювань, зокрема широке застосування в клінічній практиці препарату "Цетиризин" ("Цетрин").

Проаналізовано терміни "інвазія", "інтродукція", "інвазійний вид", "адвентивні рослини", "антропохори", "неофіт" і висловлено думку стосовно їх використання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні та імунологічні особливості перебігу, роль параклінічних досліджень (ультразвукового дослідження (УЗД), комп'ютерну томографію), а також оцінено ефективність сучасних методів терапії менінгітів різноманітної етіології у новонароджених. Ретельно проаналізовано неврологічний статус у різні періоди захворювання поряд з вивченням параклінічних показників, досліджено їх системний та місцевий (лікворний) імунітет. Встановлено, що у періоді новонародженості у розвитку менінгітів важливу роль відіграють антенатальне та інтранатальне ураження центральної нервової системи (хронічні інфекції у матері, гіпоксично-ішемічне та травматичне ураження мозку) на терені яких легше відбувається мікробна інвазія. У ранньому неонатальному періоді діагностовано бактеріальні менінгіти, у пізньому неонатальному - поряд з бактеріальними часто виявляються серозні (вірусні) менінгіти. Обгрунтовано доцільність вивчення імунологічного статусу, який у гострий період характеризувався дисфункцією Т- та В-лімфоцитів (зниження їх загальної кількості, порушення їх функціональної активності у реакції бластної трансформації лейкоцитів, зниження рівня IgG, посилення продукції IgM, IgA), а також підвищенням у спиномозковій рідині IgG та з'явлення IgM, IgA. Доведено діагностичну цінність УЗД та комп'ютерної томографії у характеристиці структур головного мозку у випадку захворювання менінгітів. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення антимікробної та імуномодулюючої терапії з урахуванням етіології клінічних варіантів менінгіту та стану імунобіологічної реактивності новонароджених.

Дисертацію присвячено клінічній оцінці фізичних методів діагностики та лікування уражень езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) у хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). Визначено, що у більшості хворих на ХГН езофагогастродуоденопатії (ЕГДП) розвиваються на тлі ХГН, у 17 % хворих - передують йому, а їх частоту і характер зумовлено стадією, перебігом і активністю основного захворювання. Терапію даних уражень слід проводити з урахуванням усіх патогенетично значимих екзо- та ендогенних чинників (генетичні маркери, показники гуморальної регуляції, тип особи, гіпертензія, інвазія H. Pylori, радіаційне опромінення тощо). Опрацьовано способи диференціальної діагностики первинних і вторинних ЕГДП. З метою раннього виявлення уражень ЕГДЗ у хворих на ХГН за наявності протипоказань до інвазивних методів діагностики створено комплекс неінвазивних фізичних скринінг-методів, який включає іридологічне, електропунктурне, аурально-емісійне, сонографічне, дерматогліфічне, цитобіофізичне дослідження. У хворих на ХГН з катаральними, ерозивними, виразковими ураженнями слизової оболонки ЕГДЗ і наявністю рефлюксної хвороби доцільним є використання комплексів фізичних методів лікування (резонансна та інформаційно-хвильова терапія, програмний гемодіаліз, ентеросорбція).

Вивчено особливості клінічних проявів експансивного та інфільтративного типів новоутворень. Продемонстровано їх залежність від характеру передпухлинних процесів і морфогенезу карцином. Виявлено загальні та відмінні риси метастазування пухлин у регіонарні лімфоузли. Показано, що головним фактором, який обумовлює прогресування карцином шлунку є інвазія пухлинних клітин у вени. Запропоновано обчислення прогностичного індексу, який дозволяє передбачити характер перебігу пухлинного процесу після операції та необхідність призначення додаткового лікування. Проаналізовано причини пізньої діагностики раку шлунку, частоту діагностичних помилок при ренгенологічному та ендоскопічному дослідженні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що різні типи раку шлунка за класифікацією P. Laure (1965 р.) відрізняються за кількістю строми та її характером. Для раку шлунка кишкового типу притаманні мала та помірна кількість строми та виражена її клітинна інфільтрація. На відміну від цього, дифузний тип характеризується значною кількістю строми і слабкою вираженістю клітинної інфільтрації. Установлено особливості пухлинних клітин, які позитивно впливають на кількість стром, а саме: ступінь клітинного атипізму, функціональне диференціювання пухлинних клітин (ендокринне диференціювання, спроможність пухлинних клітин синтезувати муцини різного складу, для раку кишкового типу - ще порушення полярного диференціювання). Ступінь клітинного атипізму впливає на характер строми, зокрема, наявність найбільш атипових клітин зумовлює виражену клітинну інфільтрацію строми та тенденцію до збільшення кількості молодих фібробластів. Інвазивні властивості пухлини залежать від особливостей строми раку шлунка, частіше інвазія судин була у разі раку з великою кількістю строми та незначною клітинною інфільтрацією. Для раку шлунка кишкового типу мають значення також молоді фібробласти, наявність яких значою мірою підвищує інвазію судин, за дифузного типу раку шлунка незначна кількість молодих фібробластів не впливає на частоту інвазії судин, що дозволяє зробити висновок щодо відмінності механізмів строматогенезу за різних типів раку шлунка. У кожному випадку особливості строми допомагають прогнозувати біологічну поведінку пухлини, що необхідно для визначення ступеня агресивності терапії раку шлунка у кожного хворого.

Встановлено, що для хворих на ревматоїдний артрит (РА) на фоні лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) є характерним формування запально-дистрофічних і ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки. Показано, що ці ураження протікають атипово з ослабленням маніфестності клінічних проявів та є резистентними до лікування. На їх перебіг суттєво впливає інвазія пілоричних хелікобактерій (НР), які у даних пацієнтів здебільшого мають підвищені токсигенні властивості за рахунок індукції синтезу антитіл до НР, з'єднаних з IgG, та наявністю в геномі бактерії ланок, відповідальних за продукцію CagA та VacA. Обгрунтовано підходи до лікування ГДП, обумовлених вживанням НПЗП залежно від стану кислотоутворювальної функції шлунка та наявності НР. За НР-позитивних форм гастродуоденопатії запропоновано використовувати "потрійну" антихелікобактерну терапію в поєднанні з фамотідином, омепразолом, ланзапрозолом, НР-негативних форм - протизапальну та цитопротекторну терапію (колоїдний субцитрат вісмуту, вентер).

Установлено, що на макроскопічні особливості раку шлунка впливають гістологічна будова пухлини, її гістологічна гетерогенність, а також кількість слизу, напрямок його виділення, тобто порушення полярного диференціювання клітин, кількості та характеру строми. Визначено, що інфільтративний зріст раку шлунка, інвазія судин взаємопов'язані також зі складом муцину в клітинах пухлини, який залежить від вуглеводних детермінант, виявлених завдяки лектинній гістохімії. Установлено залежність макроскопічної форми раку шлунка від його гістологічної будови. Доведено, що поява ділянок гістологічної гетерогенності сприяє підвищенню інвазії та метастазуванню пухлини. З'ясовано можливості морфологічних досліджень раку шлунка для визначення його особливостей та прогнозу, що підвищує інформативність клінічних методів дослідження, спрямованих на вияв макроскопічної форми пухлини. Виявлено залежність інвазивних властивостей пухлин від макроскопічної форми, а саме: вона збільшується від екзофітних макроскопічних форм (вузла чи виразки) до ендофітних форм (інфільтрату або інфільтративно-виразкової форми). Відзначено, що інвазивні властивості зростають залежно від особливостей гістологічної будови раку шлунка, частіше інвазія судин наявна за змішаного та дифузного типу раку. У кожному випадку особливості гістологічної будови допомагають визначати біологічну поведінку пухлини.