Побудовано асимптотичну теорію руху зарядженої частинки в електромагнітних полях для загального випадку скінченних ефектів Ларморівського радіуса за допомогою методу усереднення Крилова - Боголюбова - Зубарєва. Знайдено адіабатичні інваріанти руху першого та другого порядків. Розглянуто нелінійні каскади коливань і стійкість магнітизованої плазми у зв'язку з макроскопічними адіабатичними інваріантами. З'ясовано відношення квазічастинкового підходу до загального асимптотичного методу усереднення для нелінійних динамічних систем зі швидкозмінною фазою.

Для осесиметричної квазістатичної задачі термопружності запропоновано метод прямого інтегрування диференціальних рівнянь рівноваги й суцільності в напруженнях у випадку необмежених вздовж радіальної координати областей. Одержано співвідношення між компонентами тензора напружень, виведена система двох ключових інтегро-диференціальних рівнянь суцільності в напруженнях і еквівалентна їй система диференціальних рівнянь. Для простору, півпростору й шару знайдено розв'язки задач термопружності та інтегральні умови рівноваги для першого інваріанта напружень.

Виконано калібровочне перетворення гідродинамічних рівнянь надплинності і надпровідності. Визначено густину вихорового та теплового імпульсів і виведено для них рівняння еволюції. Аналізується фізична суть цих величин. Виведено лагранжеві інваріанти, які подібні інваріантам Холлмана в класичній гідродинаміці.

Індекс рубрикатора НБУВ: В251.1-23

Рубрики:

Теорія пружності

Шифр НБУВ: Ж29095 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В126.3

Рубрики:

Теорія графів

Шифр НБУВ: Ж29114 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання театрознавства, музикознавства, образотворчого мистецтва, культурології. Висвітлено теоретичні проблеми сучасного театрознавства, типологію театральної гри у драматичному аспекті. Визначено особливості філософсько-сценографічного осмислення трагедії В.Шекспіра "Гамлет" англійським режисером та художником Г.Крейгом та випускником Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, сценографом А.Романченком. Проаналізовано прояви естетики постмодернізму в українській фортепіанній музиці 1960 - 1990 рр. Описано типологізацію українських в'язаних виробів кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., а також типологізацію композиційних структур шляхетських гербів Галичини. Розкрито ідейно-філософські та естетичні засади українського футуризму в полілозі з італійськими та російськими інваріантами у першій третині ХХ ст. Висвітлено процеси акультурації та інкультурації у міжнародних фестивалях сучасної музики в Україні.

Рассмотрены вопросы театроведения, музыковедения, изобразительного искусства, культурологии. Освещены теоретические проблемы современного театроведения, типология театральной игры в драматическом аспекте. Определены особенности философско-сценографического осмысления в трагедии В.Шекспира "Гамлет" английским режиссером и художником Э.Крейгом и выпускником Национальной академии изобразительного искусства и архитектуры, сценографом А.Романченком. Проанализированы проявления эстетики постмодернизма в украинской фортепианной музыке 1960 - 1990 гг. Представлены типологизация украинских вязаных изделий конца ХІХ - первой половины ХХ ст., а также типологизация композиционных структур гербов Галиции. Раскрыты идейно-философские и эстетические основы украинского футуризма в полилоге с итальянскими и русскими инвариантами в первой трети ХХ ст. Освещены процессы акультурации и инкультурации в международных фестивалях современной музыки в Украине.

Викладено питання історії теорії вузлів як окремої математичної дисципліни, починаючи з античних згадок про вузли та закінчуючи сучасним станом в теорії інваріантів вузлів. Основну увагу приділено особливостям інваріантів, які пов'язані з 3-розфарбуваннями сплетень і вузлів або, більш загально, з їх n-розфарбуванням. Наведено деякі допоміжні відомості з теорії вузлів, пов'язані з класичними інваріантами вузлів і сплетень.

Изложены вопросы истории теории узлов как отдельной математической дисциплины, начиная с античных упоминаний о узлах и заканчивая современным состоянием в теории инвариантов узлов. Основное внимание уделено особенностям инвариантов, связанных с 3-раскрашиванием сплетений и узлов или, более обобщенно, с n-раскрашиванием их. Представлены некоторые вспомогательные сведения относительно теории узлов, связанные с классическими инвариантами узлов и сплетений.

Розглянуто класичну проблему аспектології - пошук інваріантного значення виду російських дієслів. Зазначено, що існування граматичного інваріанта значення теоретично закономірне, відповідає сутності граматики як абстрактної моделі мови. Зауважено, що абстрактне значення виду не завжди можна звести до якоїсь однієї ознаки (доконаний вид) або його визначення взагалі не можливе (недоконаний вид). Висунуто тезу про необхідність визначення нових критеріїв аналізу співвідносних видових значень з урахуванням лексичного значення та фазової характеристики дієслова, типу контексту та мовленнєвої ситуації.

The article is devoted to one of the classical problems of aspectology: the search for the nonvariant meaning of Russian verbs aspect. On the one hand, the existence of the grammar invariant of the meaning is theoretically appropriate and is in line with the essence of grammar as an abstract model of the language. On the other hand, the invariant meaning of the aspect cannot necessarily be described as a single characteristic (perfective aspect) or its definition is not possible at all (imperfective aspect). It is important to develop new criteria to analyse the meaning of correlative aspects, taking into account the lexical meaning of correlative aspects, taking into account the lexical meaning and phase characteristics of the verb, as well as the type of context and speech situation.

Висвітлено питання зіставлення знаменитої "Енеїди" І.Котляревського з її метатекстовим джерелом - "Енеїдою" Вергілія. Наведено результати фундаментального поетичного дослідження про маргіналізацію, маргінали та їх шанси за нових історичних обставин, що є інваріантами хибно осмисленого старого.

Розглянуто питання моделювання "м'яких" вимірів у тензорному базисі. М'який вимір являє собою множину упорядкованих пар, представлених у вигляді "значення/функція належності". Ця множина за законами тензорного аналізу може бути перетворена без втрати спільності в новий об'єкт - тензор, що зберігає, з одного боку, всі властивості нечіткої множини і наділений новими додатковими властивостями, зокрема, інваріантами. Апарат тензорної алгебри, застосований до нечітких змінних, що моделюються тензором дозволяє істотно розширити можливості з обробки нечіткої інформації. Наведено приклади, що ілюструють ефективність запропонованої моделі.

Висвітлено еволюцію концепції мови професійного спілкування. Розкрито структурну модель і виявлено кваліфікаційні ознаки професійного дискурсу. Розкрито його специфічні особливості, зокрема, відсутність його інваріанта (у класичному розумінні), неоднорідність на семантичному рівні. Встановлено параметри професійної норми. Доведено, що координатором даного дискурсу є мовна особистість, розглянуто креативний і стандартний аспекти її діяльності.

Освещана эволюция концепции языка профессионального общения. Раскрыта структурная модель и выявлены квалификационные признаки профессионального дискурса. Раскрыты его специфические особенности, в частности, отсутствие его инварианта (в классическом понимании), неоднородность на семантическом уровне. Установлены параметры профессиональной нормы. Доказано, что координатором данного дискурса является языковая личность, рассмотрены креативный и стандартный аспекты ее деятельности.

Розв'язок задачі прогнозування часових рядів запропоновано проводити шляхом зображення його у вигляді ряду, компонентами якого є тензори, створені як 3t (t=2, 4, . . .) послідовних елементів ряду. Тензор характеризується системою власних інваріантів: I0, I1, I2, I3 . . . In (для тензора другого рангу (t=2) існує 4 інваріанти головного тензора). Для кожного інваріанта формується власний часовий ряд (у тензорному часі), для якого виконується прогнозування.

Решение задачи прогнозирования временных рядов предложено проводить путем представления его в виде ряда, компонентами которого есть тензоры, созданные как 3t (t=2, 4, . . .) последовательных элементов ряда. Тензор характеризуется системой своих инвариантов: I0, I1, I2, I3 . . . In (для тензора второго ранга (t=2) существует 4 инварианта главного тензора). Для каждого инварианта формируется собственный временной ряд (в тензорном времени), для которого выполняется прогнозирование.

На підставі історико-філософської концепції проаналізовано категорії "злочин" і "покарання". Увагу приділено пошуку інваріанта досліджуваних систем і їх демаркації за атрибутивними системними параметрами. Розглянуто категорії "злочин" і "покарання" як інформаційні системи, охарактеризовано античний сегмент і ренесансну підсистему інформаційних потоків.

На основе историко-философской концепции проанализированы категории "преступление" и "наказание". Уделено внимание поиску инварианта исследуемых систем и их демаркации по атрибутивным системным параметрам. Рассмотрены категории "преступление" и "наказание" как информационные системы, охарактеризованы античный сегмент и ренессансная подсистема информационных потоков.

Висвітлено проблеми обгрунтування й інтерпретації рівнянь Максвела в локальній і інтегральній формах, розглянуто наслідки та приклади їх використання. Розкрито основні положення релятивістської електродинаміки. Увагу приділено якісним і фізичним аспектам електродинамічних явищ, способам означення одиниці магнітної індукції, особливостям поляризації діелектриків, електромагнітному полю в хвильовій зоні, відносності електричного та магнітного полів, інваріантам магнітного поля.

Освещены проблемы обоснования и интерпретации уравнений Максвелла в локальной и интегральной формах, рассмотрены последствия и примеры их применения. Раскрыты основные положения релятивистской электродинамики. Уделено внимание качественным и физическим аспектам электродинамических явлений, способам определения единицы магнитной индукции, особенностям поляризаии диэлектриков, электромагнитному полю в волновой зоне, относительности электрического и магнитного полей, инвариантам магнитного поля.

Індекс рубрикатора НБУВ: В152.232

Рубрики:

Спеціальні класи матриць. Нескінченні матриці

Шифр НБУВ: Ж64699 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: критерии прочности, тензор напряжений, плоское и объемное напряженное состояние
Індекс рубрикатора НБУВ: В251.1

Рубрики:

Теорія пружності

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Побудовано сингулярну інтегральну модель оператора з ядерним самокомутатором. Отримано теорему про розкладання оператора в ортогональну суму нормального та цілком ненормального оператора. Введено поняття гіпонормального метричного вузла та доведено, що визначальні та характеристичні функції виявляються унітарними інваріантами простих вузлів. Описано клас функцій, що є напіввизначальними. На підставі сингулярної інтегральної моделі побудовано мозаїки та принципальні функції Пінкуса.

Досліджено властивості монотонності нідинг інваріанта для однопараметричних сімей кусково-лінійних унімодальних відображень. Доведено теорему про порушення монотонності нідинг інваріанта для відображень, які симетричні, опуклі та складаються з чотирьох лінійних кусків. Наведено динамічне доведення факту, що такі відображення не можна апроксимувати гладкими відображеннями з від'ємним шварціаном.

Одержано систему взаємозв'язаних диференціальних рівнянь на компоненти тензора динамічних напружень для еліптичного циліндра, віднесеного до еліптичної циліндричної системи координат, і зведено її до системи послідовно зв'язаних хвильових рівнянь, в яких незалежним є рівняння стосовно першого інваріанта тензора напружень. Записано систему вихідних рівнянь для плоскої деформації еліптичного циліндра. Наведено початкові умови для визначальних функцій.

Порушено проблему відсутності узагальненого універсального визначення рівноваги економічної системи для економічних систем різного типу, що є однією з причин методологічного розриву між економічною теорією макро- і мікрорівня. Здійснено спробу розробити таке визначення на базі концепції функціонального інваріанта.