Розглянуто питання вдосконалення підприємницького, цивільного, трудового, аграрного та екологічного права. Висвітлено проблеми правового статусу підприємців у соціально-трудовій сфері, організаційно-правові форми господарської діяльності в агропромисловому комплексі, правомірні дії у системі юридичних фактів цивільного права. Визначено зміст і сутність поняття загального надрокористування, природу кооперативної власності в споживчій кооперації, функціональну спрямованість трудового права за умов існування різних форм підприємництва.

Розглянуто проблеми подання знань в експертних системах, зокрема випадок нечітких знань. Запропоновано алгоритм прийняття рішень у разі використання ненадійних знань і фактів, вірогідність яких відмінна від 0 і 1 та у разі невідомості оцінки будь-якого критерію.

Викладено теоретичні та методологічні основи побудови бухгалтерського обліку господарства від простого приватного (особистого) до колективного (підприємства). Розглянуто питання загальної теорії бухгалтерського обліку: мету, предмет, об'єкти, метод та методологію побудови бухгалтерського обліку у приватному та колективному господарстві. Особливу увагу приділено побудові подвійнної системи бухгалтерського обліку, обліку господарських фактів-явищ (активів, пасивів) та процесів господарювання (затрат, доходів, фінансових результатів).

Розглянуто сутність бухгалтерського обліку (БО), його значення в управлінні, баланс, рахунки та подвійний запис як основні методичні прийоми БО. Висвітлено порядок створення, реорганізації та ліквідації підприємства, загальні принципи організації БО. Розкрито суть бухгалтерського фінансового обліку, зокрема, пасивів, активів (майна) підприємства, витрат, доходів і фінансових результатів діяльності, операцій та фактів поза балансом. Проаналізовано питання бухгалтерської звітності як основи прийняття управлінських рішень, наведено комп'ютерні технології обліку.

Розкриваються теоретичні основи бухгалтерського обліку за умов становлення ринкових відносин в економіці України. Висвітлюються предмет, об'єкти, метод та методологія бухгалтерського обліку; оцінювання й калькулювання як елементи методу бухгалтерського обліку. Розглядаються принципи вартісного вимірювання, доказовості, рахунку (у плані суцільної та безперервної реєстрації господарських фактів, їх індивідуалізації та персоніфікації). Описуються первинні (бухгалтерські документи), вторинні (облікові реєстри) та третинні (звітні форми) докази бухгалтерського обліку. Характеризуються особливості поточного, аналітичного та синтетичного обліків, обліку пасивів та активів, наводяться основи побудови бухгалтерського внутрішньогосподарського обліку тощо.

Проаналізованo вплив висотного градієнтa швидкостей у фотосфері на профілі фраунгоферових ліній. Виявлено, що лише за зсувом фраунгоферових ліній можна зробити висновок про напрямок і величину променевих швидкостей у шарі формування ядра лінії. Інтерпретація асиметрії фраунгоферових ліній у спалахах вимагає більш обережного підходу, бо червона (синя) асиметрія може виникати як у разі низхідних, так і в разі висхідних потоків речовини.

Подано інформацію про найпоширеніші внутрішні хвороби відповідно до алгоритму ведення хворого, у плані клінічного мислення лікаря - основи всіх навичок лікарської діяльності. Це - етіологія і патогенез захворювання, діагностичні критерії, складання плану лабораторно-інструментального дослідження, інтерпретація отриманих результатів, етіопатогенетичне обгрунтування діагнозу, призначеного лікування, заходи профілактики, прогноз.

Викладено основи теоретичної біології, принципи функціонування генетичного апарату еукариотів та механізму мислення. Розглянуто механізм формування структури організму, наведено уявлення про гетерохвильову оптику, згідно із законами якої оболонка клітинного ядра, використовуючи електрострикцію, перетворює енергію хвиль хімічних реакцій протоплазми на акустичні хвилі, які вибірково розпушують хроматин. На підставі цього пояснено багато фактів біології, наприклад, трисомії, канцерогенез, гетерозіс, феномен ірідодіагностики, запропоновано метод регенерації втрачених кінцівок у ссавців тощо. Розширено гіпотезу про голографічну природу мислення. Наведено уявлення про інформаційні масиви (образи), що модулюють фронт відокремленої хвилі щільності імпульсації ансамблю нейронів, про існування в мозку людини більш, ніж ста нейрокореляторів, які визначають кореляцію між інформаційними масивами за допомогою перетворень Фур'є в ядрах мозку.

Розглянуто наслідування кількості рядів зерен на верхньому качані кукурудзи. Встановлено, що цей показник відновлюється за роками стійкіше, ніж продуктивність, і у гібридів не залежить від напрямку схрещування, завжди перевищує середню батьківську величину (як правило не більше ніж на 3) і в половині випадків перевищує значення батьківської форми з найбільшим проявом ознаки. На основі цих фактів припускається, що в локусах, які контролюють кількість рядів, переважний тип алельної взаємодії - неповне домінування позитивного алеля.

Розглядається семантико-синтаксична валентність як найпоказовіший різновид синтаксичної сполучуваності, з'ясовуються семантичні типи дієслівних предикатів і зумовлені їх валентністю класи іменникових синтаксем, простежується інтерпретація синтаксичних трансформацій речень із дієслівними предикатами, проводиться детальный розгляд особливостей лівобічної і правобічної дієслівної валентності, висвітлюються закономірності реалізації валентного потенціалу лексико-граматичних груп дієслів.

Висвітлено життя, наукову та багатосторонню педагогічну діяльність Д.О.Граве - одного із засновників Української Академії наук, Київської математичної школи та української вищої освіти. Розгорнуто загальну панораму подій, у яких брав участь Д.О.Граве. На основі аналізу документів та історичних фактів автор показує, наскільки складні були суспільно-політичні процеси в Україні у 20-30-і роки і в якій мірі вони відбивались на творчій роботі Д.О.Граве та його сучасників. Вперше в історичній літературо розглянуто питання організації космічних досліджень в Українській Академії Наук у 20-і роки.

Викладено узагальнення деяких фактів теорії узагальнених функцій повільного зростання на випадок операторнозначних основних функцій. Запропоновано побудову регулярних узагальнених функцій зі значеннями в банаховому просторі. Отримані результати застосовано для опису повільно зростаючих розв'язків лінійних однорідних диференціальних рівнянь зі зсувом аргументу й обмеженим операторним коефіцієнтом у банаховому просторі.

На підставі нетрадиційного підходу до викладу та оцінки фактів, подій, явищ по-новому трактується широке коло питань зовнішньої політики України впродовж тривалого періоду її історії. Основну увагу зосереджено на аналізі трьох періодів української державності, висвітленні міжнародного становища й зовнішньополітичних акцій тодішніх урядів. Проаналізовано зовнішню політику Київської Русі, дипломатію Запорізької Січі й козаччини, участь України в міжнародних подіях періоду Визвольної війни 1648-1657 рр., дипломатію Української Центральної Ради, Гетьманату, Директорії тощо.

Аналізуються утвердження в соціальній психології поняття "парадигма" та його інтерпретація в ході її розвитку (в тому числі пiд впливом кунівського розуміння науки). Такий розгляд, здавалось, часткового питання дозволяє розширити уявлення про механізм формування цінностей наукової діяльностi як про багаторівневу соціально-психологічну структуру, що повинна охоплювати також явища міждисциплінарної взаємодії.

Монографія присвячена інтерпретації філософії Нового часу (і відповідного історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Проведена автором уперше в філософській літературі реконструкція симптоматологічної мислительної стратегії (Паскаль-де Сад - Ніцше - сучасна філософія радикального плюралізму) обгрунтовано доводить незмінність структури цього конфлікту протягом останніх чотирьох століть і, відповідно, структурну тотожність філософії Нового часу (XVII-XX cт.). Ключовим пунктом дослідження є специфічна інтерпретація текстів Б.Паскаля, яка серйозно коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст. і культури модерну загалом.

На підставі аналізу закономірностей природних систем і вибору природної аналогової моделі розроблено концепцію цілісної системи пропедевтичної підготовки, що охоплює три складові: принципи, за якими вибиралася природна система, відповідно до якої будувалася аналогова модель освітньої системи; принципи, що забезпечують зміст (ядро) пропедевтичної підготовки згідно з її місцем у циклічній системі освіти і структуру змісту навчальних дисциплін даної підготовки; засоби педагогічної комунікації, що включають форми, методи навчання з урахуванням специфічних особливостей пропедевтичної підготовки, спрямовані на перетворення предметно-змістової складової навчання на особистісно-значущий зміст навчально-пізнавальної діяльності студента-іноземця. Розроблену структуру цілісної системи пропедевтичної підготовки подано в певній мірі як самоорганізуючу, здатну до самопізнання відкриту систему, яка визначається прагненням знайти порядок і взаємний зв'язок у різноманітті відомих дослідів і фактів, згрупувати їх в окрему суцільну картину.

Досліджується життєвий і творчий шлях одного з найвідоміших істориків України К.Г.Гуслистого (1902-1973). На основі багатої джерельної бази висвітлюються основні етапи біографії, дослідницька проблематика, місце Гуслистого у вітчизняному історіографічному процесі. Розкривається актуальна проблема - учений-гуманітарій у системі радянського тоталітаризму. Підкреслюється, що в умовах постійного ідеологічного тиску на українську історичну науку Гуслистий не зміг повністю реалізувати свої потенційні можливості в галузі наукових досліджень історії України. В історичній концепції К.Г.Гуслистого автор виділяє як найвизначальніші позитивні риси такі: глибокі національні патріотичні мотиви, зв'язок важливих висновків тільки на основі документально підтверджених фактів. Автор аргументовано довів, що після робіт М.С.Грушевського праці К.Г.Гуслистого були найважливішим історіографічним явищем у розвитку української історичної науки.

Проведено огляд та аналіз магнітопружних (МП) властивостей шаруватих дигалідів групи заліза - легкоплощинних антиферомагнетиків. Головну увагу приділено сполукам NiCl_2, CoCl_2 і CoBr2. Наведено експериментальні результати, зв'язані з магнітострикцією (МС) розглядуваних сполук, що включають вимушену МС квазірівноважного багатодоменного стану системи магнітопружних антиферомагнітних (АФМ) доменів і вимушену МС однодоменного стану, що виникає у магнітному полі. Останню проаналізовано з точки зору наявності різних внесків внутрішньо- і міжпідграткового походження. Наведено необхідні співвідношення для такого аналізу. Показано, що в NiCl2 переважний внесок у МС походить від залежності параметрів міжшарової взаємодії від міжатомних відстаней у шарі-сандвічі кристала. В CoCl2 і CoBr2 переважний внесок пов'язаний із внутрішньошаровою взаємодією. Щодо МП АФМ-доменів, то показано, що їхня сукупна макроскопічна МС-деформація у відсутності поля усереднюється у площині практично до нуля. В той самий час з досліджень АФМ-резонансу, випливає, що мікроскопічна (на рівні розмірів домену) деформація залишається не нульовою, а домени практично не напруженими. Трансформація доменної структури у магнітному полі переважно відбувається за рахунок безпорогового переміщення доменних стінок і переважно є оборотною. На основі цих фактів обгрунтовано, що МП-домени, в основному, структуруються так, що розподіляють площину. Їх розміри в площині набагато менші за розмір кристала.

Подається нова інтерпретація політичної історії України. Розглядаються особливості росту і занепаду Київської Русі-України, Галицько-Волинської держави, Литовсько-Української (Руської) держави. Висвітлюються основи формування козацько-гетьманської держави і її політична доля, становище України у московсько-царській неволі, історія створення Української Військової Організації, Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії. Досліджуються позитивні та негативні сторони незалежності України, перспективи її розвитку та ін.

Запропоновано нову концепцію української історії модерної доби, що відображає найсучасніші досягнення української та світової науки. Розглянуто складну, суперечливу і драматичну історію українського націотворення, зокрема, український національний рух 1860 - 1880-х рр., 1914 - 1921 рр., процес об'єднання українських земель та радянизації західної України у 1939 - 1941 рр., відображення контрольованого автономізму, політизації дисидентського руху. Особливу увагу приділено найновішим теоріям та інтерпретаціям цього процесу.