Розглянуто філософію, феноменологію, соціологію, психологію, історію та історіографію релігії. Значну увагу приділено есхатологічній перспективі світу, проблемі періодизації історії релігії та її типологізації, а також закономірностям релігійного процесу в Україні. Окремі розділи присвячено іудаїзму, буддизму, християнству та ісламу, особливостям і метатеологічним функціям філософської теології, дохристиянським віруванням українського народу, сучасним богословським концепціям поєднання релігії та політики тощо. Детально проаналізовано антропологічну та онтологічну пантеїзацію християнства, основні напрямки сучасного вільнодумства, а також міжконфесійні відносини у світі.

Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

Розглянуто збройний конфлікт у Судані (поряд з Іраном та Пакистаном, сьогодні він є провідним центром ісламського відродження та його світової експансії), охарактеризований як міжцивілізаційний (зіткнення ісламської та західної цивілізацій, збройна боротьба ісламо-арабської півночі з чорношкірим християнським півднем). Особливу увагу приділено визначенню типології цього конфлікту та шляхам його фінансуванню.

До покажчика увійшли книги, журнальні та газетні статті, у яких висвітлено ісламську історію та культуру Сходу, історію кримських татар, історичні взаємовідносини та торговельні зв'язки між Близьким Сходом та Україною, прагнення кримськотатарського народу до національно-територіальної автономії. Охарактеризовано кримськотатарську педагогіку, психологію, художню літературу, проблеми вивчення матеріальної культури тюркських народів колишнього Радянського Союзу, археологічні експедиції тощо.

Розглядаються теоретичні питання етнополітології, функція і роль української еліти у процесі національної інтеграції, масова культура в контексті сучасного етнополітичного розвитку України та ін. Особливу увагу приділено політичним аспектам церковно-конфесійних відносин, зокрема, сучасному стану, явищам та тенденціям релігійної ситуації в Україні, впливу доби революційних перетворень на життя Римсько-католицької церкви в Україні в 1917-1921 рр., ролі християнства та ісламу у контексті сучасного суспільно-політичного життя країни та її регіонів. Висвітлюються проблеми оптимального соціального устрою у теорії еліти в українській суспільно-політичній думці, додається кілька штрихів до політичного портрета М.Драгоманова, вивчається політична теорія В.Соловйова як "практична філософія" тощо.

Розглянуто соціальні властивості й особливості людини, значення спілкування для людини і суспільства, роль матеріального та духовного у житті людини. Визначено характерні риси суспільства, основні закономірності його виникнення та розвитку. Висвітлено етнічно-мовні та територіальні спільності людей, духовно-релігійні єдності (християнство, іслам, іудаїзм, індуїзм, буддизм, конфуціанство). Окрему увагу приділено соціально-економічним спільностям і суспільно-політичним утворенням.

Розглянуто різні концепції з історії та теорії деяких етнічних (іудаїзму, індуїзму, конфуціанства, синтоїзму) та світових релігій (християнства, ісламу), проблеми їх походження та еволюції. У визначенні відмінностей релігій значне місце відведено різним релігійним джерелам, культурологічному матеріалу.

Розкрито основні напрямки розвитку світової політичної думки. Значну увагу приділено міжнародним відносинам, а також політичним технологіям у міждержавних відносинах. Детально розглянуто соціально-політичні доктрини католицизму, православ'я та ісламу. Проаналізовано проблеми демократії, держави та політичних відносин у соціально-політичній думці України другої половини XIX ст.

Роботу присвячено основам релігієзнавства. Подано різні концепції теорії релігії, описано і проаналізовано головні віхи еволюції існуючих релігій (іудаїзму, буддизму, християнства, ісламу та ін.), основні напрямки релігійної філософії (буддійської, православної, католицької, протестантської, мусульманської та ін.). Особливу увагу приділено історії та сучасному стану релігій в Україні. Відслідковано процес формування й розвитку уявлень про свободу совісті.

Розглянуто роль релігійного фактора в українському політичному просторі, соціальні й особистісні умови взаємодії політики та релігії в сучасній Україні, суб'єктивні та об'єктивні прояви політизації церковно-конфесійного життя в Україні. Висвітлено світоглядні виміри політичного самовизначення особи, тенденцію інституалізації релігійно-політичного життя. Проаналізовано місце ісламу у політичній історії країни, визначено геополітичний контекст релігійно-політичних процесів.

Розглянуто сутність релігії, її соціальну функцію. Подано характеристику основних національних релігій та релігійних напрямків. Розкрито місце і роль в історії цивілізації християнства як світової релігії, поняття релігійного культу. Проаналізовано сучасні світові релігії - буддизм та іслам, становище релігії на сучасному етапі розвитку України, а також історичні етапи розвитку вільнодумства та атеїзму.

Викладено основи релігієзнавства. Висвітлено теоретичний та історичний матеріал стосовно феномену релігії. Розкрито роль релігії в історії людства. Основну увагу приділено світовим релігіям: християнству, ісламу, буддизму, які є найбільш розповсюдженими в світі. У розділі "Історія релігій в Україні" наведено цікавий фактичний матеріал з вітчизняної історії.

Подається аналіз релігії як культурно-історичного явища (сутність і соціальна природа релігії; ранньоісторичні форми релігії; релігія та вільнодумство в історії культури людства; релігія як духовна цінність). Розглядаються сучасні релігії світу та їхня роль у розвитку цивілізації (буддизм; християнство; іслам; конфесійно-етнографічний ареал України). Піднімаються питання правового регулювання державно-церковних відносин, їх види, а також питання здійснення свободи совісті в державі. Простежується взаємозв'язок теорії релігієзнавства з професійною діяльністю співробітників правоохоронних органів, юристів, правознавців.

Визначено предмет дослідження релігієзнавчої науки, розглянуто основні релігієзнавчі концепції, роль релігії у духовній культурі людства. Проаналізовано проблему походження релігії, структури, елементів та основних функцій. Досліджено історію та сучасне становище племінних, ранніх і пізніх національних релігій, основні положення віровчення та культу найвпливовіших релігій світу - буддизму, християнства, ісламу та їх головних течій. Особливу увагу приділено історії та сучасному стану релігій, проблемі конституційного закріплення та правового регулювання свободи совісті в Україні.

Видання дає змогу широко вивчити феномен релігії, її походження, відповідну конфесійну літературу: Веди, Трипітаку, Авесту, Біблію тощо, культову практику і свята, національний колорит церков. Осмислення релігії в контексті суспільних, духовних і правових реалій сьогодення зумовило структурну побудову цієї книги. Її складають розділи, присвячені визначенню предмета дослідження релігієзнавчої науки, знайомству з основними релігієзнавчими концепціями, з'ясуванню ролі релігії у духовній культурі людства, а також розгляду проблеми її походження, структури, елементів та основних функцій. У підручнику розглядаються історія і сучасне становище племінних, ранніх та пізніх національних релігій, основні положення віровчення і культу найвпливовіших релігій світу - буддизму, християнства, ісламу та їхніх основних течій. Особливе місце займає розділ, присвячений історії і сучасному стану релігії в Україні. В ньому йдеться про специфічний, софійно-гуманістичний характер релігійності наших предків, що сприяв формуванню слов'янського варіанту християнства і визначив його історичну долю в русі за автокефальну православну церкву, в розповсюдженні інших релігійних вірувань, які в наші часи репрезентують так звані нетрадиційні релігії. Є в підручнику і розділ, в якому йдеться про історичні форми вільнодумства, які породили традицію критичного ставлення до релігії, а також тенденції як до надмірної клерикалізації, так і до надмірної атеїзації суспільства, що врешті-решт зумовило питання про правове вирішення проблеми. Розглядається проблема конституційного закріплення і правового регулювання свободи совісті в Україні.

Показано зв'язок і вплив найважливіших світових релігій - іудаїзму, християнства, буддизму та ісламу на виникнення і формування сучасної етики підприємницької діяльності. Проведений порівняльний аналіз показує, що моральні принципи в світових релігіях в значній мірі співпадають.

Розглянуто становище жінок в арабському світі. Зазначено, що дискримінація жінок почалася з того часу, коли в арабському світі війна стала основним джерелом прибутку. Висвітлено протиріччя, що існують між положеннями Корану та документами ООН.

Виділено пункти нової політичної доктрини незалежних держав середньоазійського регіону (на прикладі Узбекистану): відмову від проросійської орієнтації та розширення контактів з західними й азіатськими країнами; проголошення ідеї об'єднання тюркомовних держав регіону (під егідою Ташкенту); неприйнятність зростання ісламістського впливу в політичному житті країни. Однак, на думку дослідника, зростання впливу ісламістів в країні та можливість їх прориву з території сусідніх Таджикистану та Киргизстану, утримують Узбекистан від остаточного розриву з Москвою та дозволяють спрогнозувати подальше зростання проросійської політики Ташкента.

Розглянуто розвиток Таджикистану в 90-х рр. ХХ ст.: становлення суверенної держави, етнічний склад населення, історію громадянської війни та національного примирення, сучасний економічний і політичний стан країни.

Розглянуто ціннісні потенції релігійної віри у контексті наукового пізнання, мотиви етичного деструктивізму та заперечення релігійних цінностей в екзистенційній проблематиці доби "розстріляного відродження", феномен священного і проблему розуміння сутності релігії. Проаналізовано взаємовідносини держави та Православної церкви в Криму у 1920 - 1921 рр., специфіку ісламу в Криму у XV - першій половині XVIII ст. Описано види класифікації нових релігійних рухів.