Проведено аналіз позапрофесійної діяльності видатного фундатора вітчизняної авіабудівної галузі Олега Костянтиновича Антонова. Висвітлено окремі питання наукової діяльності конструктора, пов'язані із його практичною організаційною та конструкторською роботою над створенням нових зразків літальних апаратів. Наголошено, що під керівництвом О. Антонова та при його безпосередній участі очолюваний ним колектив успішно вирішував ряд проблем аеродинаміки, проєктування, міцності, технології, які в комплексі склали основні принципи будування літаків військово-транспортної авіації, а також пасажирських та вантажних народногосподарського комплексу. Відзначено, що поряд із проблемами проєктування О. Антонов приділяв велику увагу питанням економічної ефективності конструкторських рішень та авіаційної техніки в цілому, розробці низки проектів зі сфери економіки та ефективності суспільного виробництва, переймався проблемою якості продукції, фінансування творчої праці та планування господарської діяльності. Автор акцентує увагу на тому факті, що конструктор звертав увагу на налагодження та підтримку співпраці із інститутами Академії наук УРСР, розуміючи важливість багаторічного досвіду та потужної експериментальної бази,науково-технічного потенціалу для розвитку науково-технічних досліджень у галузі високих технологій. Зокрема, протягом не одного десятиліття діяла тісна колаборація конструкторського бюро та Харківського авіаційного інституту.

Мета статті - розгляд питання авіаційного бенчмаркінгу як елементу підготовки юристів у сфері авіації, визначення міри впливу інституціональних та технічних інструментів на стан підготовки юристів у сфері авіації та їх фактичної готовності до виконання завдань із забезпечення безпеки авіації. Використані основні наукові методи системного аналізу, формальної логіки та метод класифікацій. Метод системного аналізу застосований відповідно для визначення сучасного стану законодавства в сфері підготовки юристів. Метод формальної логіки дозволив визначити наукові погляди на категорії правових елементів бенчмаркінгу в сфері авіації. Метод класифікацій дозволив визначити шляхи подальшого удосконалення інституціональних прийомів щодо впливу на регулювання підготовки фахівців-юристів у сфері авіації з позицій бенчмаркінгу. Дослідження питання підготовки юристів у сфері авіації з позиції бенчмаркінгу дозволяють визначити шляхи і методи мінімізації впливу негативних факторів і ризиків процесу виконання льотного завдання на стан правової захищеності учасників льотного процесу. Результати дослідження, викладені в даній науковій статті, дозволяють визначити подальші кроки в дослідженні проблем правових аспектів формування та контролю підготовки фахівців-юристів у сфері авіації. Обговорено проблеми авіаційного бенчмаркінгу є прикладними з позиції розвитку повітряного права.

Оглядова стаття є екскурсом по світових публікаціях, що описують властивості графену, методи синтезу та різноманітність сфер застосування. У роботі докладно описано структуру графену, а також способи одержання його: мікромеханічне розколювання, хімічне розшарування, епітаксійне зростання та хімічне газофазове осадження, а також переваги та недоліки кожного з них. Огляд містить інформацію про електронні, механічні, оптичні та хімічні властивості графену, які надають йому унікальність. Актуальність дослідження полягає в тому, що завдяки своїм унікальним властивостям графен та його модифіковані квазидвовимірні структури є об'єктами підвищеного наукового інтересу в різних галузях науки, таких як енергетика, електроніка, оптоелектроніка, медицина, біоінженерія, аерокосмологія, авіація, екологія, матеріалознавство тощо. Задля розширення читацької аудиторії журналу серед фізиків, хіміків, матеріалознавців, які не є глибокими спеціалістами у графеновій науці, стиль викладання огляду місцями наближено до науково-популярного.

Визначено і обгрунтовано способи і тактичні прийоми застосування безпілотних авіаційних комплексів першого класу на основі аналізу досвіду сучасних збройних конфліктів та з урахуванням досвіду ведення бойових дій на території України. Розроблено рекомендації органам управління військових формувань тактичного рівня, які безпосередньо ведуть бойові дії, щодо вибору способів і тактичних прийомів застосування екіпажів (підрозділів) безпілотних авіаційних комплексів залежно від ситуації, що склалася або прогнозується. Визначено роль і місце повітряної розвідки безпілотними літальними апаратами в системі повітряної розвідки "космічні засоби розвідки - пілотована авіація - безпілотна авіація" та проаналізовано її особливості. Досліджено можливості трансформації відомих способів бойових дій пілотованої авіації в умовах виконання завдань безпілотними літальними апаратами першого класу при сучасному стані середовища збройних конфліктів і війн. Проааналізовано можливі сценарії дій сторін збройного протистояння, обгрунтовано пріоритетні завдання повітряної розвідки за сценаріями, оцінено можливості щодо виконання завдань безпілотними авіаційними комплексами першого класу, які стоять на озброєнні Збройних сил України. Розроблено рекомендації щодо розподілу повноважень між командирами військових формувань і командирами екіпажів безпілотних авіаційних комплексів при плануванні застосування комплексів. Визначено умови, за яких безпілотні авіаційні комплекси першого класу можуть виконувати завдання вогневого ураження об'єктів противника в тактичній глибині.

Обговорено актуальні питання бухгалтерського обліку, фінансів та організації торгівлі, менеджменту, економіки та логістики. Проаналізовано податкові надходження до місцевих бюджетів під час пандемії коронавірусу, проблеми визнання та обліку транспортно-заготівельних витрат, пріоритети бюджетної політики у видатках соціального призначення місцевих бюджетів України. Висвітлено сутність та значення управління фінансами на регіональному рівні, підходи до оплати праці в зарубіжних країнах та в Україні, стан та перспективи розвитку аудиторських послуг в Україні. Розглянуто стан споживчого кредитування в Україні, концепції та форми розвитку соціально-економічних систем, сучасні інтернет-технології управління брендом в цифровому просторі. Охарактеризовано стратегічні напрями забезпечення розвитку фінансового сектору національної економіки, сучасні тенденції використання інформаційних систем і технологій в управління підприємтсвами.

За останнє десятиліття застосування безпілотної авіації набуло вражаючих масштабів. БпЛА використовують у різних галузях життєдіяльності людини, від військової до сільськогосподарської, при цьому напрями залучення БпЛА постійно розширюються, цим самим задовольняючи потреби споживачів. Не є виключенням й галузь авіаційного пошуково-рятувального забезпечення польотів. Дана потреба у першу чергу була зумовлена економічними чинниками та потребою підвищення ефективності проведення пошуково-рятувальних робіт. Проведено аналіз основних способів застосування БпЛА під час авіаційного пошуку і рятування. Актуальність проведеного дослідження підтверджується реальними випадками застосування БпЛА під час надзвичайних ситуацій природнього походження. Зокрема ефективність такого застосування була підтверджена під час повеней на Балканах, коли завдяки залученню БпЛА вдалося уникнути мінної небезпеки, що виникла внаслідок зсуву грунту. Інший випадок, що вдало ілюструє актуальність дослідження мав місце під час ліквідації наслідків землетрусу у китайській провінції Юньнань. Саме з огляду на дієвість БпЛА у ліквідації надзвичайних ситуацій нами було проведено дослідження щодо типів БпЛА, які допущенні для виконання завдань Державною службою з надзвичайних ситуацій та основних завдань, що ними вирішуються. У процесі дослідження відзначено, що впровадження БпЛА у галузі цивільного захисту України перебуває у початковій фазі, а саме на етапі формування законодавчого базису, а їх залучення до пошукових операцій має точковий характер. У той же час аналізуючи перелік завдань, відзначимо їх широкий спектр, що охоплює більшість з можливих складових повітряної розвідки: моніторинг, розвідка, супровід аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт, доставка малогабаритних спеціальних вантажів, медикаментів в особливо небезпечні зони НС та ін. Поряд з завданнями, що вирішують БпЛА у статті наводиться дані щодо дальності візуального виявлення об'єктів пошуку у звичайних умовах, вночі та на малих висотах. Проаналізовано основні схеми пошуку аварійних об'єктів та потерпілих ("Гребінка", "Паралельне галсування", "Квадрат, що розширюється" та "Заданий маршрут") з їх загальним оглядом. Підсумовуючи проведене дослідження, автори приходять до висновку щодо важливості навченості та натренованості операторів БпЛА, які мають відповідати професійному стандарту, адже тільки у поєднанні "сучасний БпЛА-професійний оператор" можливе досягнення максимальної ефективності.

Розглянуто особливості організації ППО під час проведення Київської стратегічної оборонної операції, порядок дій німецької авіації по об'єктах міста Києва, Київському укріпленому району та сухопутних військах, які обороняли ці об'єкти. Проаналізовані проблемні питання, які негативно вплинули на ефективність ППО. Визначено нові форми та способи ведення бойових дій частинами та підрозділами, що виконували завдання ППО в Київській стратегічній оборонній операції.

Обговорено актуальні питання енергетики, електромеханіки та електроніки, льотної та технічної експлуатації повітряних суден і авіаційних двигунів, авіаційної, інформаційно-вимірювальної та ракетно-космічної техніки, механічної інженерії. Охарактеризовано інноваційні методи в науці, техніці та освіті, авіаційно-космічні тренажери. Наведено відомості про авіаційні системи та комплекси, авіоніку, безпілотні літальні апарати. Розглянуто проблеми екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування, сучасного комп'ютерного моделювання, математичні моделі та фізичні процеси. Викладено філологічні та соціально-історичні проблеми суспільства, сучасні проблеми правової системи України та інших країн світу, а також проблеми медицини катастроф та психо-фізіологічної та фізичної підготовки парамедиків.

Висвітлено діяльність Державної авіаційної служби України по розвитку безпілотної авіації. Подано інформацію про інноваційні розробки безпілотних авіаційних систем Національного авіаційного університету. Розглянуто особливості українсько-турецького співробітництва в галузі безпілотної авіації. Увагу приділено методам підвищення ефективності супутникових каналів передачі даних безпілотних авіаційних систем.

Воєнні конфлікти XXI ст., в тому числі в Нагірному Карабасі, є свідоцтвом, яке вкотре доводить: країни, які мають "нестабільні", спірні території зобов'язані готуватися до війни, а ретельна підготовка до проведення повітряної наступальної операції - необхідність, якою не можна нехтувати. Авіація була та залишається стримуючим фактором для країн агресорів, так більшість бойових втрат Вірменії завдані саме авіацією Збройних сил Азербайджану. Особливістю подібних конфліктів є збільшення частки в проведенні повітряних операцій безпілотної авіації - ударних безпілотних авіаційних комплексів з ракетно-бомбовим озброєнням, що обумовлено високою ціною втрат пілотованої авіації. Узагальнено висновки війни у Нагірному Карабасі для Повітряних сил Збройних сил України та розроблено рекомендації щодо їх підготовки до збройних конфліктів сучасності та майбутнього.

Проаналізовано напрямки розвитку безпілотної авіації, особливо такого типу, як безпілотна ударна авіація, а також її застосування у останніх збройних конфліктах та тенденції розвитку її подальшого застосування. Аналіз показав, що боротьба сил та засобів протиповітряної оборони в останніх збройних конфліктах проти безпілотної ударної авіації є недостатньо ефективною внаслідок ряду факторів. Основним з них є випереджальний розвиток даних засобів повітряного нападу по відношенню до існуючих вогневих засобів протиповітряної оборони. З метою підвищення ефективності зенітного ракетно-артилерійського прикриття об'єктів та угруповань військ запропоновано створення системи боротьби з безпілотною ударною авіацією в частинах, угрупуваннях зенітних ракетних військ.

Мета роботи - дослідження проблем і перспектив підвищення економічної ефективності технічного обслуговування авіаційної техніки. Встановлено, що всі задіяні сторони в процесі виготовлення й експлуатації авіаційної техніки мають як цілі, що збігаються, так і різнонаправлені цілі. Метою взаємодії всіх стейкхолдерів є створення оптимальної програми технічного обслуговування, ремонту та відновлення авіаційної техніки. Економічну ефективність діяльності авіакомпаній допомагає підвищити гнучкій підхід на основі логіки MSG-3. Таким чином авіаційна техніка менше часу простоює через технічне обслуговування, а також зменшуються витрати на проведення такого обслуговування. Збір та обробка інформації як про конкретний літак, так і про сімейство однакових моделей літаків у цілому, дозволяє визначити безпечні інтервали проведення технічного обслуговування, ремонту та відновлення без зниження показників безпеки. Перехід до програми технічного обслуговування, ремонту та відновлення авіаційної техніки, заснованої на логіці MSG-3, дозволяє зменшити кількість робіт із технічного обслуговування, ремонту та відновлення і, відповідно, трудовитрати, а також розширити інтервали проведення технічного обслуговування, ремонту та відновлення, підвищити економічну ефективність ремонтних підприємств та авіакомпаній. Безпечна експлуатація авіаційної техніки можлива за умови збору й обробки величезного масиву інформації з усіх бортових систем повітряного судна. Такий інформаційний потік вимагає витрат на його збір та обробку. Проте економічний ефект від здійснення технічного обслуговування, ремонту та відновлення авіаційної техніки за гнучкою методологією принесе експлуатуючим організаціям додаткові переваги та можливості. Показники надійності та працездатності авіаційної техніки при цьому збережуться на належному рівні.

В долідженні визначено основні тенденції розвитку повітряних операцій у війнах (військових конфліктах) минулого та сучасності. Доведено, що переміщення збройної боротьби у повітряний простір підвищує роль авіаційної та протиповітряної компоненти збройних сил, від ефективності застосування яких буде залежати ступінь досягнення стратегічної мети воєнних дій. Наголошено, що повітряна операція є важливим компонентом операції з відсічі збройної агресії. Визначено, що сучасна концепція повітряної операції має вплинути на розвиток воєнного мистецтва, організацію підготовки, подальше реформування і розвиток Збройних сил України та надасть змогу якісно реформувати Повітряні сили та прискорити вступ України до НАТО. Основою успішного проведення повітряної операції є завоювання переваги у повітрі. Втрата переваги у повітрі ставить під сумнів успішність операції сил оборони держави з відсічі збройної агресії. За умови, якщо авіація та ППО, інші сили і засоби угруповання об'єднаних сил (сил оборони) будуть здатні виконати свої завдання в повітряній оборонній операції і тобто в операції з боротьби за перевагу в повітрі з оборонними цілями, то і угруповання Сухопутних військ будуть мати мінімальні втрати, збережуть свої бойові спроможності та будуть здатні виконати завдання в оборонній (наступальній або контрнаступальній) операції, інших операціях Об'єднаних сил.

Мета роботи - дослідження можливостей програмних продуктів щодо підвищення економічної ефективності технічного обслуговування та відновлення авіаційної техніки - як для авіакомпаній, так і для обслуговуючих організацій з урахуванням вимог безпеки. Встановлено, що сучасний ринок технічного обслуговування та відновлення авіаційної техніки є надзвичайно конкурентним і вимагає використання спеціальних програмних продуктів. Ефективність побудови співпраці між усіма учасниками ринку безпосередньо залежить від досконалості програмного забезпечення. Програмне забезпечення може впливати на економічну ефективність діяльності авіакомпаній і на рівень безпеки експлуатації авіаційної техніки. Сучасні моделі літаків також сприяють упровадженню програмних засобів у процес технічного обслуговування, оскільки містять власні інформаційні системи. У цілому розвиток і роль інформаційних систем у всіх видах бізнесу стає новою реальністю та позитивно впливає на впровадження інформаційних систем у процес технічного обслуговування та відновлення авіаційної техніки. Встановлено, що авіаційне технічне обслуговування та відновлення є доволі складною функцією для автоматизування через складність, непередбачуваність, безпеку та регулювання. B заміна цілих систем технічного обслуговування та відновлення означає очищення старих даних і капітальне оновлення процесів, що болісно сприймають багато ремонтних підприємств і підрозділів. Але літаки нового покоління, менеджмент даних і економічний тиск продовжують вимагати сильніших ІТ-систем. Таким чином, підприємства змушені впроваджувати нові підходи до технічного обслуговування та відновлення авіаційної техніки для того, щоб залишатись конкурентоспроможними.

Проведено аналіз розвитку безпілотних засобів повітряного нападу (ЗПН) і прослідковано трансформацію їх завдань від війни у В'єтнамі до активної участі в останніх конфліктах сучасності: в Сирійській Арабській Республіці (САР), на Сході України та в Нагірному Карабасі. Проаналізовано повчальні епізоди зазначених військових кампаній за безпосередньої участі безпілотної авіації. Досліджено тактику й інтенсивність застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і її зміни у часі, розглянуто льотно-технічні характеристики новітніх зразків безпілотної техніки передових держав світу. Зазначено, що типовим завданням БПЛА у сучасному воєнному конфлікті (локальній війні), поступово стає заміна пілотованої авіації для нанесення ударів по засобах протиповітряної оборони (ППО), броньованих цілях на полі бою, скупченнях особового складу, складах пального і боєприпасів тощо. Зроблено висновки щодо сучасного стану і перспектив розвитку безпілотної авіації.

Мета дослідження - простежити життєвий і ратний шлях одного з найвідоміших пілотів антигітлерівської коаліції, льотчика-випробувача, який долучився до створення новітньої авіаційної та космічної техніки СРСР. Методологія студії базується на застосуванні прийомів історичної біографістики, конкретно-історичних досліджень та компаративістики. Автор послуговуються спеціальною військовою та військово-історичною термінологією та здійснюють наукову реконструкцію історичного портрета на міждисциплінарних методиках і сучасних наукових підходах. Висновки: доля Амет-Хана Султана складалася подібно до шляхів багатьох його однолітків, які мріяли про романтику неба. Війна розкидала їх по фронтах Другої світової й одним присудила швидку смерть та забуття, а іншим - яскраві подвиги, незвичайні життєві траєкторії. Виховуючись у простій кримськотатарській родині та здобувши звичайну для його покоління середню освіту, майбутній пілот учинив за покликанням серця, а війна просто не залишила йому вибору. Однак для того, аби стати льотчиком такого рівня, треба було мати ще щось, окрім бажання пілотувати авіатехніку. Від природи кмітливий та емоційний, Амет-Хан Султан продемонстрував уміння тверезо оцінювати власні можливості, багато навчатися заради самовдосконалення, долати злами долі. Не пориваючи духовного й ментального зв'язку зі своїм стигматизованим народом, він як справжній громадянин намагався відновити історичну справедливість. Перебуваючи в "колі обраних", які долучалися до новітніх розробок радянського ВПК, Амет-Хан Султан і на цьому полі виявив себе як самовіддана, відповідальна, сповнена почуття обов'язку людина.

Мета цієї розвідки - спроба реконструкції історичного портрета одного з найяскравіших учасників Другої світової війни. Методологія дослідження грунтується на засадах історизму, використанні прийомів історичної біографістики та військово-історичної науки. Наукова новизна визначається залученням маловідомих архівних джерел, статистичних викладів із зарубіжних видань, що дало змогу не тільки відтворити цікаві деталі біографії знаного льотчика, а й визначити місце цієї постаті у шерегу кращих пілотів Другої світової війни. Висновки: особистість І. Кожедуба формувалася під впливом тогочасних реалій: партійної диктатури, ідеологічної індоктринації суспільства, а також важких соціально-побутових умов. Ці обставини визначили його світогляд і загартували характер, спонукаючи до самовдосконалення й навчання, розвиваючи вміння самостійно ухвалювати рішення та нести відповідальність за їх наслідки, а ще здатність цінувати людей, з якими він поділяв усі випробування воєнної доби. На підставі статистичних даних, проаналізованих вітчизняними та зарубіжними фахівцями, можна впевнено стверджувати, що І. Кожедуб став найрезультативнішим пілотом у збройних силах держав антигітлерівської коаліції. Констатується, що бойові заслуги цієї людини знаходять належне відображення у мнемонічних практиках.

Мета статті - визначити особливості правового регулювання суб'єктів авіаційної діяльності та на підставі аналізу юридичної літератури і нормативно-правових актів запропонувати авторське визначення зазначеного поняття. Методи дослідження: використання діалектичного методу пізнання дозволило концентрувати накопичені наукові знання та практику застосування законодавства щодо суб'єктів авіаційної діяльності. На підставі аналізу юридичної літератури, національного авіаційного законодавства запропоноване авторське визначення суб'єктів авіаційної діяльності. Обговорено особливості функціонування суб'єктів авіаційної діяльності, проблеми класифікації суб'єктів авіаційної діяльності.

Одним із засобів нового озброєння у воєнних конфліктах кінця ХХ - початку XXI ст. стали безпілотні літальні апарати (БПЛА), які довели свою здатність значно ефективніше вести повітряну розвідку, аніж пілотовані літаки, та виконувати інші завдання бойового забезпечення, завдаючи ударів по противнику. На сьогодні неможливо уявити армію без БПЛА, адже вони вказують на ціль, наводять артилерію, коригують вогонь, передають розвідувальні дані прямо в штаб, а головне - зберігають життя бійців. Наведено аналіз застосування БПЛА для фото та відеозйомки в інтересах розвідки, що в результаті дає великі масиви зображень в масштабі реального часу. Система розпізнавання образів на місцевості, розпізнавання мовної інформації, оперативне картографування місцевості перед Бонвіт операціями, розпізнавання осіб в інтересах ідентефікації, розпізнавання радіосигналів в умовах застосування противником активних перешкод - це далеко не повний перелік завдань, за допомогою яких можуть знайти застосування властивості нейромереж та нейромережевого аналізу. Безпілотна розвідувальна авіація сумісно з пілотованою та космічною розвідкою формують розвідувальну тріаду. Військові фахівці розвинених країн світу вважають, що в сучасній бойовій обстановці розвідувальні БПЛА можуть більш ефективно і оперативно, в порівнянні з пілотованими літаками розвідниками, вирішувати завдання повітряної розвідки. При цьому скорочується час доведення отриманої розвідувальної інформації до відповідного органу управління. Успіх використання БПЛА залежить не тільки від якості самих апаратів, а й від підготовки пілотів, використовуваної моделі бойового застосування, дотримання умов експлуатації, проведення регламентних робіт з підтримки ресурсу, тобто наявності сервісної підтримки і ремонтної бази, а також необхідних умов для зберігання та мобільності екіпажу БПЛА при переміщенні по фронту. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про зростання ролі розвідувальної безпілотної авіації у системі повітряної розвідки для оперативного забезпечення з розвідки.

Розроблено методику формування навчальної вибірки для навчання нечіткої нейронної мережі при автоматизації процесу прийняття рішення в задачах наведення авіації на наземні (морські) цілі. Для навчання нечіткої нейронної мережі необхідно використовувати навчальну вибірку. При підготовці навчальної вибірки для навчання нечіткої нейронної мережі процесу наведення авіації на наземні (морські) цілі існує проблема збору даних. Збір статистики на основі прикладів прийняття рішень в процесі наведення в реальних умовах застосування авіації по наземних (морських) цілях, займає багато часу, не дозволяє зібрати необхідну кількість статистичних даних для формування навчальної вибірки. Тому слід застосовувати імітаційне моделювання. Але складність, динамічність процесу наведення, та невизначеність, що зумовлена характером параметрів, які використовуються при вирішенні задачі наведення, не дозволяють застосовувати імітаційні моделі побудовані на основі традиційних методів. Це зумовлено тим, що навчальна вибірка не враховує не визначеність. Також імітаційні моделі побудовані на основі радиційних методів не враховують досвід та знання передового авіанавідника, тому одержана в результаті моделювання навчальна вибірка, не дозволить побудувати нечіткої нейронної мережі та навчити її відповідно до процесу прийняття рішення передового авіанавідника при наведені авіації на наземні (морські) цілі. Тому при побудові імітаційної моделі слід застосовувати моделі на основі математичного апарату нечіткої логіки та нечітких множин. В результаті проведеної роботи розроблено методику формування навчальної вибірки для навчання нечіткої нейронної мережі при автоматизації процесу прийняття рішення в задачах наведення авіації на наземні (морські) цілі та побудовано імітаційну модель. Дана модель дозволяє на основі вхідних даних одержувати параметри наведення, що визначаються передовим авіанавідником при вирішенні задачі наведення авіації на наземні (морські цілі). Застосування даної методики дозволило одержати навчальну вибірку, на основі якої можливе навчання ННМ для одержання інформаційної технології автоматизованої виробки рекомендацій щодо параметрів наведення авіації на наземні (морські) цілі на основі ННМ.