Запропоновано нову систему районування території України за загальноєвропейськими принципами, окреслено перспективи розвитку земельної інформаційної системи на базі космічних технологій. Виявлено роль високодисперсних мінералів у екологічній стійкості грунту, закономірності поведінки високоосновних фосфатів кальцію в грунтах різного генезису та їх вплив на результати визначення рухомого фосфору. Досліджено особливості розвитку кореневих систем сільськогосподарських культур залежно від способу обробітку чорнозему, технології найбільш раціонального застосування добрив, меліорантів, систем обробітку грунту й адаптивних заходів щодо підвищення родючості грунтів і посилення ефективності землеробства. Розглянуто напрями та ефективність формування грунтозахисно-меліоративної просторової структури агроландшафтів, підходи до характеристики протиерозійної стійкості грунтів і заходи боротьби з ерозією. Проаналізовано вплив забруднення нафтою на деякі властивості грунту. Викладено нові методичні підходи до дистанційної дігностики властивостей грунтів і розрахунку їх стійкості проти забруднення важкими металами.

Висвітлюється історія розвитку комплексних досліджень природи території Правобережної України, перспективи їх розвитку. Розглядаються основи теорії та методи регіональних досліджень антропогенних ландшафтів, наводиться класифікація і структура антропогенних ландшафтів Правобережної України: селитебних (міських), сільськогосподарських, лісових, водних, промислових, дорожніх, рекреаційних та белігеративних (від латинського beligero - вести війну). Досліджуються взаємозв'язки між основними класами антропогенних ландшафтів, ландшафтні межі, перехідні зони селитебних ландшафтів, антропогенні ландшафти як парадинамічні системи. Повідомляється про зональність антропогенних ландшафтів, представлено схему природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуто можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10 - 15 років.

Розглянуто проблеми статистичного дослідження та нормування навантажень на будівельні конструкції. Викладено основні питання методології та детально висвітлено отримані автором результати нормування снігового та вітрового навантажень. Розроблено карти територіального районування України за розрахунковими значеннями й основними статистичними характеристиками снігового та вітрового навантажень. Описані підходи до регулювання надійності несучих будівельних конструкцій методом граничних станів, а також ймовірнісні моделі та методи нормування змінних навантажень.

Розглянуто народногосподарське значення виноградарства, дано коротку історичну довідку про розвиток його в Україні, показано стан галузі та основні положення концепції розвитку на перспективу. Висвітлено питання біології та екології виноградної рослини, способи розмноження винограду, вирощування саджанців вищих селекційних категорій. Показано спеціалізацію природно-виноградарських районів України, наведено коротку характеристику сортименту винограду та шляхи його поліпшення. Стосовно до природних умов основних виноградарських регіонів України проаналізовано питання вибору ділянок та особливості закладання виноградників, системи ведення кущів, основні агротехнічні прийоми технології винограду: формування і обрізування кущів у поєднанні з операціями із зеленими частинами куща, система утримання грунту, удобрення, зрошення насаджень, захист рослин від хвороб і шкідників, раціональні способи збирання врожаю ягід. Окремо розглянуто особливості агротехніки столового винограду, а також методи визначення сорту, шляхи поліпшення існуючого сортименту та принципи районування і спеціалізації виноградарства України. Наведено практичні поради з деяких організаційно-економічних і агротехнічних питань культури винограду.

Висвітлено питання підвищення соціально-економічної ефективності та екологічної обгрунтованості використання й охорони земельних ресурсів у процесі переходу до ринкових відносин. Розглянуто сучасний стан функціонування агроландшафтів Львівщини. Наведено показники природних умов і агроландшафтну характеристику її природно-сільськогосподарських регіонів. Акцентовано увагу на важливому елементі в розробці заходів щодо захисту земель від ерозійних процесів - ерозійному районуванні території області. Проаналізовано розвиток природно-заповідних територій Львівщини. Надано характеристику даних територій. Запропоновано напрями й обсяги робіт з консервації та трансформації деградованих земель, а також територіальні заходи щодо охорони водних джерел і створення протиерозійних лісомеліоративних насаджень. Розроблено економіко-математичну модель для встановлення оптимальної структури посівних площ контурно-меліоративного землеробства.

Узагальнено матеріали з вивчення глибинної будови Українського щита, отримані комплексом геофізичних методів. Проведено глибинне тектонічне районування щита: виділено протоплатформні масиви з мантійними діапірами в основі та компенсаційні депресії, що їх розділяють. Особливе місце у структурі Українського щита займає Придніпровське палеосклепіння з мантійним плюмом у підвалинах.

Розглянуто принципи грунтово-географічного районування Північної, Центральної та Південної Америки, Африки, Австралії та Океанії. Охарактеризовано кліматичні умови, рельєф, рослинність, породи, грунти, землеробство областей та підобластей, які входять до складу зазначених країн.

Дається короткий аналіз грунтового покриву світу, показані складність і закономірність його утворення в межах грунтово-біокліматичних поясів, областей, зон, зокрема, в тропічному поясі, субтропіках, суббореальному, бореальному та полярному поясах. Розглядається грунтовий покрив Європи, висвітлюється принцип грунтово-географічного районування.

Висвітлено основні закономірності поширення грунтів в Україні, їх районування, родючість, а також особливості сільськогосподарського використання. Розглянуто проблеми меліорації та охорони грунтів.

Розглянуто природні умови України та її ботаніко-географічне районування. Детально проаналізовано історію інтродукції та культури деревних рослин. Подано ботанічний опис понад 350 видів і форм дерев та кущів голонасінних, а також аналітичний ключ для визначення родин, родів і видів. В описах видів зазначено їх латинські назви, життєві форми, розміри, природний ареал, місця виявлення культури.

Приведена развернутая характеристика основных принципов и закономерностей экономического районирования территории страны. Охарактеризованы существующие сетки экономических районов в Украине. Предложена сетка из девяти экономических районов, а также выделены энергопроизводственные циклы, лежащие в основе этих районов. Предложено оригинальное трактование понятий "экономический район" и "регион". Подняты проблемные вопросы относительно правомерности различных толкований одних и тех же понятий.

Викладено методичний підхід і результати досліджень впливу численних геологічних показників, що характеризують умови генерації, міграції, акумуляції та збереження нафти і газу, на величину запасів вуглеводнів (величину скупчень), які виконано для п'яти продуктивних комплексів Дніпровсько-Донецької западини. Встановлено критерії, які визначають концентрацію запасів вуглеводнів по стратиграфічному розрізу і території нафтогазоносного басейну, а також умови формування значних скупчень двох генетичних груп - сингенетичних з вміщуючими відкладами і вторинних утворень. Вперше виконано районування території западини з урахуванням віку домінуючих за запасами продуктивних комплексів та сформульовано основну закономірність розміщення скупчень нафти і газу в регіоні. Обгрунтовано рекомендації щодо пошуків значних та середніх родовищ нафти і газу в Дніпровсько-Донецькій западині.

На підставі розвитку методологічно-прикладних аспектів стохастичної екологічної гідрології обгрунтовано способи та проведено комп'ютерно-картографічне комплексне районування радіоактивно забруднених територій Полісся і півночі Лісостепу згідно з гідрологічно-ландшафтними умовами та можливими радіоекологічними наслідками місцевого водо- та ресурсокористування. Просторово модельно вирізнено гідрологічно-ландшафтні та ландшафтно-гідрологічні комплекси різного рівня з певним розрахунково-прогнозним ступенем радіоекологічного ризику за умов користування місцевими природними ресурсами, що дозволяє обгрунтувати конкретні рішення щодо відновлювання або підтримування радіаційної безпеки та реабілітування забрудненого середовища.

Створено інформаційний базис стосовно 195 водойм (як тест-об'єктів комплексного радіоекологічного моніторингу водойм (КРМВ)) 182 населених пунктів найбільш радіоактивно забруднених адмінрайонів Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та деяких суміжних з ними областей. Наведено оцінку та загальну характеристику рівнів радіогідроекологічного стану тест-об'єктів КРМВ за басейново-адміністративним принципом, досліджено субрегіональні особливості мінливості протестованих показників радіоекологічного статусу екосистем водойм КРМВ. Запропоновано оригінальні рішення проблем поліфункціонального моделювання рівнів радіогідроекологічного стану конкретних водних об'єктів та просторових виділів на основі поєднання інформаційного базису КРМВ та здобутків з комп'ютерно-картографічного комплексного районування радіоактивно забруднених територій Полісся і півночі Лісостепу за гідрологічно-ландшафтними умовами та можливими радіоекологічними наслідками місцевого водо- і ресурсокористування. Викладено концептуальні погляди на систему водогосподарсько-екологічного моніторингу водойм та алгоритмічну схему еколого-економічного оптимізування довготермінових і оперативних режимів управління їх екосистемами.

Висвітлюється питання динаміки лісистості Західного регіону України і основних причин зменшення площ лісів. Викладено основи комплексного лісогосподарського районування, обгрунтовуються регіональні особливості ведення лісового господарства, спрямовані на підвищення продуктивності та якісного складу лісів, посилення їх захисних та водоохоронних функцій, забезпечення природного поновлення та раціонального використання лісових ресурсів. Пропонуються шляхи оптимізації лісистості регіону.

Проаналізовано динаміку запасів дубових насаджень держлісфонду України. Обгрунтовано гостру необхідність переведення господарювання в дубових лісах на програмно-цільову основу з урахуванням типологічного районування та сучасних вимог лісогосподарського виробництва. На прикладі вологих грабово-соснових судібров наведено програми вирощування цільових деревостанів (критерій оптимальності - максимальний запас у віці головної рубки).

Обгрунтовано загальні методологічні підходи до комплексної оцінки господарського освоєння водноресурсного потенціалу у вирішенні питань розвитку і розміщення продуктивних сил. Наведено характеристику водних ресурсів України, районування її території за рівнем забезпеченості водними ресурсами, визначено вимоги до оцінки води, яка використовується для різних цілей. Розкрито критерії та показники ефективності використання водних ресурсів у галузях економіки та основні методичні підходи до прогнозування раціонального використання, охорони і відтворення водноресурсного потенціалу.

Вміщено тези доповідей провідних науковців та практиків України, Росії, у яких розглянуто питання сучасного стану традиційної народної культури, культурологічні аспекти його вивчення: фактор протидії негативним проявам глобалізації, культурна спадщина в системі цінностей титульного та малих народів в Україні, аспекти методології дослідження сучасного стану традиційної культури, вплив традиційної народної культури на формування особистості, міжнародне адміністративне районування та проблеми вивчення традиційного пісенного фольклору, форми побутування фольклору в сучасному культурному середовищі, історичні тенденції розвитку декоративно-прикладних промислів на Слобожанщині, ритмо-структурні коди музичного фольклору.

Висвітлено основні парадигми розвитку мисливства в XX ст. та перспективи його розвитку в Україні. Для рівнинної частини західного регіону України проведено комплексне вивчення лісо-агро-мисливської системи з її особливостями. Проаналізовано лісівничі, біоекологічні, організаційно-економічні та правові напрями оптимізації мисливства. Теоретично обгрунтовано стратегію ведення господарства на копитних у регіоні: доповнено мисливське районування, запропоновано функціональне зонування мисливських угідь та спеціалізацію мисливських організацій.

Проаналізовано перспективні зміни у висотній диференціації сільськогосподарських, дорожніх і лісових антропогенних ландшафтах Поділля. Окремі статті присвячено мезокліматичним особливостям українських Карпат, екологічному імперативу в контексті етнонаціональних процесів, моніторингу техногенного впливу на навколишнє середовище, еколого-геотехноморфологічному районуванню Луганщини, а також мовно-географічній ситуації в Україні.