Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Розглянуто один з шедеврів архітектури вітчизняного та світового значення - перлину архітектурної спадщини Києва доби бароко, зведену в середині ХVІІІ ст. за проектом Ф.-Б.Растреллі - Андріївську церкву; історію її спорудження. Наведено імена багатьох майстрів і народних умільців, що створили цю пам'ятку архітектури, в якій знайшли відображення досягнення науки, техніки та мистецтва ХVІІІ ст. Велику увагу приділено реставрації пам'ятки. Висвітлен участь у долі Церкви представників духовенства і багатьох діячів української культури.

Викладено стислу інформацію з історії спорудження та реконструкції шедевра барокової архітектури XVIII ст. - Андріївської церкви. Охарактеризовано особливості живопису, скульптури та декору цієї визначної пам'ятки столиці. Вміщено кольоровий ілюстративний блок з зображеннями найцінніших експонатів музею. Запропоновано схеми розміщення живопису в іконостасі, куполі, парусах і склепінні храму.

В рамках двухслойной модели рассматривается формирование уровня замкнутого бассейна, вызванное источником на границе с постоянным расходом, расположенным в верхнем слое. Отклик уровня на вток жидкости в бассейн проявляется в виде бароклинной и баротропной мод. Бароклинная мода представляет собой краевую волну, у которой отклонение уровня верхнего слоя положительно, нижнего - отрицательно. Баротропная компонента уровня практически однородна по пространству и растет со временем. Увеличение объема верхнего слоя за счет втока на границе практически полностью обеспечивается баротропной модой. В нижнем слое увеличение объема за счет баротропной моды полностью компенсируется бароклинной краевой волной.

В приближении Буссинеска рассмотрены бароклинные топографические волны, захваченные плоским зональным склоном при наличии диссипации энергии волны в мелкомасштабную турбулентность придонного слоя. Определен декремент затухания волны. Из условия равенства потока энергии от волн в турбулентность и скорости диссипации энергии турбулентности получен коэффициент горизонтального турбулентного обмена.

Висвітлено актуальні проблеми поетики й естетики класичної літератури Ренесансу та епохи романтизму. Розглянуто специфіку формування есеїстичної стилістики у художньому просторі "Анатомії меланхолії" Р.Бертона (1621 р.). Проаналізовано модерністську рецепцію творчості ірландського поета першої половини XIX ст. Д.Менгена. Запропоновано нове бачення провідних мотивів, що характеризують образ Стівена Дедала у романах Д.Джойса "Улісс" і "Портрет художника в юності". Значну увагу приділено біблійній проблематиці у комічних романах-фантазіях М.Спарка, а також інтерпретації ідей та уявлень Платона у романістиці А.Мердока.

Висвітлено актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. Детально розглянуто когнітивні та функціональні аспекти семантики. Значну увагу приділено відображенню морально-етичних якостей людини засобами гуцульської фразеології, соціальній варіативності вербальної комунікації у Франції, мотивації відіменникових дієслів у сучасній українській мові, а також використанню метафор у доромантичних художніх системах (орнаменталізмі, середньовіччі, бароко, класицизмі та сентименталізмі).

Викладаються основні закономірності динаміки бароклинних стратифікованих природничих течій на Землі, яка обертається. Наведено відомості про кінематику і динаміку об'єктів геофізичної гідродинаміки, основні характеристики руху в системі відліку, пов'язаній з обертовою Землею, у т.ч. методи опису руху рідини, траєкторії і лінії струму, вихрові лінії, вихрові трубки і циркуляція швидкості тощо. Описується термодинаміка об'єктів геофізичної гідродинаміки, пропонуються рівняння переносу тепла для ідеальної і в'язкої рідини, умови рівноваги стратифікованої рідини. Зроблені кількісні характеристики крупномасштабних рухів, зокрема, прискорення Коріоліса, прискорення циркуляції. Розглянуто геострофічне наближення як метод опису природних течій, крупномасштабний періодичний рух в однорідній рідині, геофізичну турбулентність.

Проаналізовано барокову гомілетику І. Галятовського - "Наука албо способ зложеня казаня" (1659 - 1660), укладену задля допомоги православному священникові-провінціалу в написанні проповідей за часів Руїни. Мета дослідження - виявити впливи давньогрецької (V - IV ст. до н.е.) риторичної спадщини на барокову теорію церковного красномовства, для якої характерною рисою була "нерефлексована взірцевість античності", що неодноразово підкреслювалося вченими у студіях більш загального плану. Проведено порівняльний аналіз вчень про структурування промови поданих, вірогідно, вже у перших риториках Тісія та Корака (V ст. до н.е.), досліджуваних Платоном, підсумованих Арістотелем та його послідовниками; розглянуто вчення про емоційний вплив і зацікавлення реципієнта, про "відповідність", "ясність", "переконливість", "доказовість" промови тощо. Зазначено, що на компонуванні барокових проповідей позначилися принципи укладання орацій судового, дорадчого й епідиктичного родів, які культивувалися Давньою Грецією та Римом, породжені потребами функціонування тогочасних соціумів.

Наведено літературно-критичні статті, рецензії, літературознавчі розвідки, передмови до чеських видань української літератури, українознавчі студії чеської україністки Зіни Геник-Березовської, в яких розглянуто українську літературу від давнини до сучасності, чесько-українські взаємини тощо.

Висвітлено сучасний стан та історію розвитку вітчизняного та зарубіжного декоративно-ужиткового мистецтва - важливої галузі матеріальної та духовної культури народу. Значну увагу приділено цеховим братствам, поміщицьким мануфактурам, машинному виробництву, державним фабрикам і комбінатам художніх виробів, а також приватним художнім підприємствам. Детально розглянуто барокове золотарство Німеччини, Франції, Англії та Нідерландів. Окремі статті присвячено художній кераміці, меблям, одягу, ювелірним виробам, народному малюванню тощо.

Досліджуються проблеми, пов'язані з проникненням, засвоєнням та функціонуванням латиномовних (римських та новолатинських) літературних текстів в українському письменстві XVI-XVIII ст. Містяться відомості про латиномовних поетів - "Русинів", про рецепцію українською бароковою літературою окремих елементів новолатинської поезії та ін.

Розглянуто українське бароко та літургійне шитво XVII - XVIII ст., українську скульптуру періоду рококо. Охарактеризовано скульптуру другої половини XVI - XVII ст. у збірках Національного музею у Львові та художнє каменярство у місті, антропоморфні скульптури палеометалу з теренів Верхньої Наддністрянщини. Описано фрески каплиці святої Трійці Люблінського замку, графічні взірці в українському іконописі зазначеного періоду, давньоукраїнську рельєфну ікону ХІ - початку XIV ст.

Проаналізовано консептизм - один з найбільш впливових напрямів метафізичної поезії у європейській літературі кінця XVI - XVII ст. Досліджено особливості тематики, поетики, стилістики творів даного напряму. Розглянуто типові риси окремих національних варіантів консептизму, перш за все, іспанського й українського (твори Ф. де Кеведо і Л.Барановича), а також частково італійського й англійського. Встановлено моменти подібності та розбіжності у сферах творчості іспанського і українського поетів. За результатами даного зіставлення доведено, що метафізична поезія Л.Барановича є промовистим прикладом консептизму в українській літературі доби бароко.

В экспериментальных погружениях в барокамере со сжатым воздухом на глубины до 65 м у водолазов исследованы изменения вегетативного гомеостаза и кардиогемодинамики. Оценена индивидуальная устойчивость организма человека к действию экстремальных факторов гипербарической среды. Выявлено, что у лиц с исходно высокой централизацией регуляции кровообращения и выраженным преобладанием активности симпатического или парасимпатического отделов вегетативной нервной системы после окончания погружений высока вероятность возникновения нарушения функции вегетативной нервной системы и симптомов декомпрессийных расстройств.

Детально исследованы два образца позднебарочной пародии на героические поэмы: "Смерть крысы" Хуана Руфо и "Безумства влюбленного Орландо" гения испанского Барокко Франсиско де Кеведо.

Досліджено питання історії ранньо- та пізньосередньовічних, барокових культур Європи. Охарактеризовано тему стосунків Бога та людини у метафізичних поезіях Л.Барановича, відображення культу землі в києворуській агіографічній прозі. Проаналізовано місце творчості церковників-літописців у суспільному житті України XVІ - XVIII ст., жанрово-творчу роль алегорій у байках Г.С.Сковороди, музичні аспекти віршів Д.Туптала, полемістику кінця XVI - початку XVIII ст. як підсумок минулого та предтечу майбутнього.

Вперше в цілісній системі аналізуються особливості забудови Ніжина у XVII-XX ст., вплив історичних подій на цей процес, а також його найважливіші архітектурні пам'ятки епохи українського бароко, класицизму та інших стилів, які використовували у будівництві міста відомі архітектори та будівничі П.Шолудько, А.Карташевський, А.Меленський, А.Квасов, Г.Устинов, Л.Руска, А.Захаров та ін. Зокрема, описується дерев'яне церковне будівництво, мурована культова архітектура Ніжина.

В рамках нелинейной гидродинамической модели исследованы особенности генерации интенсивных бароклинных приливов в районах сверхкритических подводных препятствий, когда наклон рельефа дна превышает наклон характеристических линий волнового уравнения. Показано, что в силу нелинейности волнового процесса в районе генерации возможно формирование гидравлических прыжков с проявлениями второй и более высоких бароклинных мод, характеризующихся противофазным смещением изопикнических поверхностей в придонных и приповерхностных слоях жидкости. При их эволюции возможно образование пакетов короткопериодных внутренних волн второй бароклинной моды.

Розглянуто творчість М.Куліша як спробу пошуку нової поетики, прагнення середньовічного синтезу всіх мистецтв. Зроблено висновок, що драматург не підпорядковував свою творчість театральній традиції лише однієї школи, бо порушував чіткі жанрові вимоги, зіставляв і використовував форми та риси культур різноманітних епох (середньовіччя, бароко, сучасного епічного театру) аби досягнути метафоричності та символічності.